Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…
Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
ЭНЕРГЕТИКА СЕМЬИ.
Непредсказуемы пересечения и разветвления наших дорог.
Мы расстаемся на несколько жизней, чтобы столкнуться однажды в холодном метро.
Странствуя между мирами, я храню в себе память о каждом твоем воплощении.
И в назначенный час я узнаю тебя по первому прикосновению.
Лишь для одной ослепительной вспышки,лишь ради нескольких звездных мгновений.
Мы будем плыть друг другу навстречу сквозь бесконечность и океаны забвения.
Странствуя между мирами, ты хранишь в себе память о каждом моем воплощении.
И в назначенный час мы узнаем друг друга по первому прикосновению.
Где бы ты ни был, кем бы ты ни был, время придет...
И мы снова откроем книгу на самой последней странице.
И эпилог станет новым прологом. И мы уйдем, чтобы вновь повториться.
Только бы не разминуться,не заблудиться.
В круговороте смертей и рождений.
И в назначенный час вспомнить друг друга по первому прикосновению.
Если у вас с мужчиной завязались интимные отношения, то по энергетическим законам вселенной вы уже семья! И у вашей семьи есть энергетическое поле - "аура", "кокон". В закрытой системе (коконе) энергия распределяется равномерно и справедливо между всеми частями, однако она разного качества. Представьте Инь-Янь - две составляющие образуют единое целое, и каждый дополняет другого.
Женщина через ласку, прикосновения, общение, приготовление пищи, уборку, стирку, особенно через интимную связь отдаёт мужчине созидательную энергию, достаточную для всех частей кокона - её самой, мужа, детей, престарелых родителей если они есть. Женщина - это муза! Она вдохновляет мужчину на подвиги и снабжает его энергией. Мужчина берёт её заряд и созидает - строит дома, дороги, создаёт бизнес компании, рисует, пишет книги, но главное он приносит материальные блага в дом и равномерно распределяет между всеми членами семьи!
Что происходит когда мужчина не женится? Он обкрадывает женщину! Мужчина забирает её энергию, выделенную на них обоих, зарабатывает деньги и кладёт их себе на счёт, а ей выдаёт подачки в виде подарков или поездок, при этом желает, чтобы она сама на себя зарабатывала и сама о себе заботилась. Здесь уместно упомянуть, что женщина не создана для зарабатывания денег! У неё нет эмоционального щита, как у мужчины, она все проблемы на работе принимает близко к сердцу, тело её более мягкое, поэтому она должна отдыхать, чтобы не терять красоту. Нервы иссушают женщину, она приходит с работы как иссякший колодец, не в состоянии напоить сладостным нектаром мужа и детей. Помните понравившуюся аксиому - "счастливая семья - папа работает, мама красивая"?
Итак, мужчины и женщины без штампа в паспорте "встречаются"... год, два, десять, даже если живут вместе. А что такое встречаться? Мужчина повстречался, напился её юностью, сладостью, красотой, сексуальной энергией, а потом переключился на другую! Девушка, повстречавшаяся с пятерыми и более, замуж выйти не может. Она раздарила себя, и для мужа энергии не осталось. Теперь нужно снова копить, а это долгий и трудоёмкий процесс.
Ввиду всего вышесказанного женщина в цивилизованном обществе всегда обязана находиться под защитой мужчины. Папа должен стоять с ружьём у двери и если ухажер не настроен на дочери жениться, то надо проходимца гнать со двора куда подальше! Если нет папы, то старший брат, дедушка, крёстный отец, дядя, взрослый сын, любой близкий ответственный мужчина.
Девушки если у вас нет такого мужчины, то защищайте себя сами! Не ложитесь в постель до свадьбы, не отдавайте сладость своего тела и волшебную созидательную энергию паразитам, сосущим вашу кровь, даже если эти паразиты очень вам дороги. Если мужчина любит и хочет держать вас за руку всю оставшуюся жизнь, то женитьба ему будет в радость! Желаю всем девушкам (и самой себе) получать сакральные знания и учиться ценить себя, таким образом созидая своё женское счастье!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)