ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ХРОНИЧЕСКАЯ ДЕПРЕССИЯ.
Здесь есть одна сложность. Когда вы чрезмерно эксплуатируете свои надпочечники и стероиды непрерывным потоком выплескиваются в кровь, их количество переполняет и отравляет вас. Это состояние называется хронической депрессией. Это не та депрессия, о которой мы говорили, рассказывая о том, как устраниться от так называемой деятельности нашей личности. Мы говорим о хронической депрессии ума и тела. Мы становимся настолько переполнены стероидами, что они начинают в буквальном смысле осаждать все рецепторы организма. Когда начинается этот процесс, стероиды ограничивают поступлении главных питательных веществ и аминокислот, а также других веществ-регуляторов, выделяемых мозгом. Стероиды полностью блокируют все подходы к рецепторам. Что в таком случае происходит? Рецепторы, которые обеспечивали, например, метаболизм кальция, превращаются в рецепторы, обеспечивающие метаболизм стероидов. Видите ли вы эту иллюстрацию? И так развивается зависимость. Люди начинают испытывать зависимость от своего прошлого. Каждый человек становится зависимым от прошлого. Эту зависимость вы. можете видеть повсеместно.
Возьмем эту очень простую иллюстрацию, о которой мы ведем речь, это описание химических механизмов памяти: гипоталамус запускает химическую реакцию в гипофизе, который, будучи главной железой организма, распространяет информацию по всему телу. Гипоталамус есть часть лимбической системы. Он есть область мозга, отвечающая за эмоции. Он есть эта часть, потому что наше прошлое эмоционально окрашено. Когда мы его активируем, то мы совершенно напрасно пробуждаем в теле эмоции. Поэтому можно понять, почему через некоторое время гипофиз выделяет гормон смерти и тело умирает. Тело есть не что иное, как кожаный мешок, наполненный химреактивами, и рано или поздно его существованию приходит конец. Гипофиз, будучи главной железой организма, действует в гармонии с тем, что можно назвать «душой Духа», которая видит, что в человеке не осталось ничего, кроме духовности, подавленной ради эмоциональных зависимостей.
Насколько сильно у вас развита долговременная память, что еще у вас есть, какие проблемы, в чем укоренена ваша жизнь? Каждый раз, когда вы пробуждаете свое прошлое, вы заставляете выделяться эти маленькие пептиды, эти аминокислоты, а затем привыкаете к ним — и они вас разрушают. Эти вещества непрерывно провоцируют эмоциональное оскудение тела.
Если рассмотреть эту ситуацию в контексте трех первых печатей* (*Печати — это мощные энергетические центры, связанные с важнейшими железами и органами тела, которые обеспечивают семь главных уровней сознания. Первые три печати — это центры, играющие основную роль в разворачивании всех подробностей человеческой драмы. Первая печать — это сексуальность, вторая печать — боль и страдание, третья печать — власть и манипулирование другими людьми.), то мы начнем лучше понимать всю слаженность работы этого механизма, а также причину, по которой мы оперируем на их основе
(
Т. е. на основе первых трех печатей.), — потому что в них расположена наша память. И всякий раз, когда мы к ней обращаемся, мы тратим жизненную силу нашего организма на обеспечение эмоционального подъема. Фактически мы не сохраняем тело, а убиваем его.
Что происходит затем? Вы начинаете искать искупления. Кто может вас искупить? Должен сказать вам следующее: вы никогда не отыщете искупителя, пока не откроете его в себе. Знаете почему? Потому что никто не захочет выступить в этой роли, когда вы произнесете: «Я весь издергался. Воспоминания выбили меня из колеи. Я даже не могу воспринимать текущие события, потому что мысли о прошлом застилают мне глаза. Я нуждаюсь в чьей-нибудь симпатии. Мне она нужна прямо сегодня Именно сегодня мне требуется чье-нибудь внимание. Я совершу что-нибудь идиотское. Например, изображу припадок или спрыгну с крыши здания. Я сделаю все что угодно, чтобы обратить на себя внимание». Для чего вам так требуется чье-то внимание? Для искупления. Почему вы ищете искупления? Чтобы на время почувствовать облегчение. Понимаете ли вы, о чем и веду речь?
Прошлое действует на нас как наркотик. Оно создает не только духовную зависимость, но и зависимость химическую. Ваша личность коренится в этой зависимости. Как можно отказаться от привычного стиля жизни? Если вам не под силу изменить стиль жизни, то как вы сумеете изменить свое эмоциональное тело? Вы питаетесь своими эмоциями. Понимаете ли вы это?
Какие другие элементы участвуют в этом процессе? Прежде всего, это надпочечники. Сексуальные стероиды обладают мощным действием и побудительной силой. Они вынуждают человека время от времени выпускать пар Вы вынуждены время от времени испытывать экстаз, ощущать его. Вам приходится это делать, и выбора у вас нет. Мы ведем речь о процессах, происходящих внутри мешка с химреактивами, в котором вы захотели провести свою жизнь вместо пребывания в свете вечности.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-04 20:48:55
Переглядів сторінки твору 917
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.10.14 11:47
Автор у цю хвилину відсутній