ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ХРОНИЧЕСКАЯ ДЕПРЕССИЯ.
Здесь есть одна сложность. Когда вы чрезмерно эксплуатируете свои надпочечники и стероиды непрерывным потоком выплескиваются в кровь, их количество переполняет и отравляет вас. Это состояние называется хронической депрессией. Это не та депрессия, о которой мы говорили, рассказывая о том, как устраниться от так называемой деятельности нашей личности. Мы говорим о хронической депрессии ума и тела. Мы становимся настолько переполнены стероидами, что они начинают в буквальном смысле осаждать все рецепторы организма. Когда начинается этот процесс, стероиды ограничивают поступлении главных питательных веществ и аминокислот, а также других веществ-регуляторов, выделяемых мозгом. Стероиды полностью блокируют все подходы к рецепторам. Что в таком случае происходит? Рецепторы, которые обеспечивали, например, метаболизм кальция, превращаются в рецепторы, обеспечивающие метаболизм стероидов. Видите ли вы эту иллюстрацию? И так развивается зависимость. Люди начинают испытывать зависимость от своего прошлого. Каждый человек становится зависимым от прошлого. Эту зависимость вы. можете видеть повсеместно.
Возьмем эту очень простую иллюстрацию, о которой мы ведем речь, это описание химических механизмов памяти: гипоталамус запускает химическую реакцию в гипофизе, который, будучи главной железой организма, распространяет информацию по всему телу. Гипоталамус есть часть лимбической системы. Он есть область мозга, отвечающая за эмоции. Он есть эта часть, потому что наше прошлое эмоционально окрашено. Когда мы его активируем, то мы совершенно напрасно пробуждаем в теле эмоции. Поэтому можно понять, почему через некоторое время гипофиз выделяет гормон смерти и тело умирает. Тело есть не что иное, как кожаный мешок, наполненный химреактивами, и рано или поздно его существованию приходит конец. Гипофиз, будучи главной железой организма, действует в гармонии с тем, что можно назвать «душой Духа», которая видит, что в человеке не осталось ничего, кроме духовности, подавленной ради эмоциональных зависимостей.
Насколько сильно у вас развита долговременная память, что еще у вас есть, какие проблемы, в чем укоренена ваша жизнь? Каждый раз, когда вы пробуждаете свое прошлое, вы заставляете выделяться эти маленькие пептиды, эти аминокислоты, а затем привыкаете к ним — и они вас разрушают. Эти вещества непрерывно провоцируют эмоциональное оскудение тела.
Если рассмотреть эту ситуацию в контексте трех первых печатей* (*Печати — это мощные энергетические центры, связанные с важнейшими железами и органами тела, которые обеспечивают семь главных уровней сознания. Первые три печати — это центры, играющие основную роль в разворачивании всех подробностей человеческой драмы. Первая печать — это сексуальность, вторая печать — боль и страдание, третья печать — власть и манипулирование другими людьми.), то мы начнем лучше понимать всю слаженность работы этого механизма, а также причину, по которой мы оперируем на их основе
(
Т. е. на основе первых трех печатей.), — потому что в них расположена наша память. И всякий раз, когда мы к ней обращаемся, мы тратим жизненную силу нашего организма на обеспечение эмоционального подъема. Фактически мы не сохраняем тело, а убиваем его.
Что происходит затем? Вы начинаете искать искупления. Кто может вас искупить? Должен сказать вам следующее: вы никогда не отыщете искупителя, пока не откроете его в себе. Знаете почему? Потому что никто не захочет выступить в этой роли, когда вы произнесете: «Я весь издергался. Воспоминания выбили меня из колеи. Я даже не могу воспринимать текущие события, потому что мысли о прошлом застилают мне глаза. Я нуждаюсь в чьей-нибудь симпатии. Мне она нужна прямо сегодня Именно сегодня мне требуется чье-нибудь внимание. Я совершу что-нибудь идиотское. Например, изображу припадок или спрыгну с крыши здания. Я сделаю все что угодно, чтобы обратить на себя внимание». Для чего вам так требуется чье-то внимание? Для искупления. Почему вы ищете искупления? Чтобы на время почувствовать облегчение. Понимаете ли вы, о чем и веду речь?
Прошлое действует на нас как наркотик. Оно создает не только духовную зависимость, но и зависимость химическую. Ваша личность коренится в этой зависимости. Как можно отказаться от привычного стиля жизни? Если вам не под силу изменить стиль жизни, то как вы сумеете изменить свое эмоциональное тело? Вы питаетесь своими эмоциями. Понимаете ли вы это?
Какие другие элементы участвуют в этом процессе? Прежде всего, это надпочечники. Сексуальные стероиды обладают мощным действием и побудительной силой. Они вынуждают человека время от времени выпускать пар Вы вынуждены время от времени испытывать экстаз, ощущать его. Вам приходится это делать, и выбора у вас нет. Мы ведем речь о процессах, происходящих внутри мешка с химреактивами, в котором вы захотели провести свою жизнь вместо пребывания в свете вечности.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-04 20:48:55
Переглядів сторінки твору 744
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.11.17 08:05
Автор у цю хвилину відсутній