Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
КНИГА ТОТА .
"Книга Тота" по всем существующим доказательствам уже была в руках жрецов на стадии зарождения египетской цивилизации. Для сравнения, по существующим версиям официальной науки египетской цивилизации минимум 6000 лет (по некоторым версиям 10000, а то и 20000 лет). По древнеегипетским легендам, - Тот, это человек с головой ибиса, именно он изобрел писmменность и был летописцем всех богов. Книга была написана на 78 золотых пластинах. По некоторым версиям считается, что ее авторами были атланты, а египтяне начали стремительно развиваться, получив древние знания атлантов. Эту книгу переписывали на папирусы, но книга еще во время царствования фараонов подверглась беспощадному уничтожению, золотые пластины были утеряны.
Первый намёк на эту книгу мы встречаем в папирусе Туриса, расшифрованном и опубликованном в Париже в 1868 году. В этом папирусе описывается заговор против фараона, целью которого было уничтожить при помощи магии "Книга Тота" фараона и его главных советников, посредством изображавших их восковых фигурок (Похоже на магию Вуду, не правда ли?). С заговорщиками жестоко расправились. Сорок офицеров и шесть знатных дам были приговорены к смерти и казнены. Прочие покончили жизнь самоубийством. Проклятая "Книга Тота" была впервые сожжена. Много позже уничтожением этой книги, как источником ереси занялась святая инквизиция.
Но все равно, как по волшебству нашлись сохранившиеся экземпляры. Вспомните фильм "Имя Розы", где в монастырской библиотеке существовала тайная комната с множеством запрещенных рукописей, это доказанный факт, что сами же монахи, жадные до знаний, переписывали и сохраняли запретные манускрипты и рукописи. Еще одна версия, что до наших дней "Книга Тота" дошла в виде карт Таро.
Хотя это и спорная версия, но она тоже имеет право на существование. Сама же книга описывала способы получить беспредельное могущества над различными мирами. Она также давала власть над землей, океаном и небесными телами. С ее помощью можно было открыть тайные способы общения, воскрешать мертвых и воздействовать на других людей на расстоянии.
Также одной из тайных наук, описываемых в книге, была техника овладения естественными, но неведомыми нам функциями собственного тела. Эта наука называлась "психологическая оптика". Она позволяла превратиться из недочеловеков, какими мы все являемся, в истинных людей. В специальных зеркалах, которые называли "зеркалом правды", отражалось лишь то, что было дурного в лице смотревшего в них. Тот же человек, который стал "истинным", уже ничего не видел в этом зеркале, потому что очистился от всего дурного в себе. От одной из первых созданных копий осталось несколько разрозненных страниц.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КНИГА ТОТА .
Мой милый заявил,
Что он- сын Тота,
Он- Настрадамус,
А еще- Исус!
И с высоты
Орлиного полета
Он прививает мне
Богемный вкус:
"Ты станешь скоро
Сказачно богатой-
Иди, слепая,
По моим следам.
И лишь тогда...
В страданьях умирая,
Получишь блага
К скрещенным ногам!"
КНИГА ТОТА - самая древняя из проклятых книг. В 3000 году до н. э. у египтян уже была письменность и были книги которые писались на папирусе. Слово "библия", означающее "книга", восходит к названию порта Библос в Ливане, из которого главным образом вывозились свитки папируса. В египетской литературе середины третьего тысячелетия до н. э. мы уже находим научные и медицинские трактаты, религиозные сочинения, учебники и даже научно фантастические произведения.
"Книга Тота" по всем существующим доказательствам уже была в руках жрецов на стадии зарождения египетской цивилизации. Для сравнения, по существующим версиям официальной науки египетской цивилизации минимум 6000 лет (по некоторым версиям 10000, а то и 20000 лет). По древнеегипетским легендам, - Тот, это человек с головой ибиса, именно он изобрел писmменность и был летописцем всех богов. Книга была написана на 78 золотых пластинах. По некоторым версиям считается, что ее авторами были атланты, а египтяне начали стремительно развиваться, получив древние знания атлантов. Эту книгу переписывали на папирусы, но книга еще во время царствования фараонов подверглась беспощадному уничтожению, золотые пластины были утеряны.
Первый намёк на эту книгу мы встречаем в папирусе Туриса, расшифрованном и опубликованном в Париже в 1868 году. В этом папирусе описывается заговор против фараона, целью которого было уничтожить при помощи магии "Книга Тота" фараона и его главных советников, посредством изображавших их восковых фигурок (Похоже на магию Вуду, не правда ли?). С заговорщиками жестоко расправились. Сорок офицеров и шесть знатных дам были приговорены к смерти и казнены. Прочие покончили жизнь самоубийством. Проклятая "Книга Тота" была впервые сожжена. Много позже уничтожением этой книги, как источником ереси занялась святая инквизиция.
Но все равно, как по волшебству нашлись сохранившиеся экземпляры. Вспомните фильм "Имя Розы", где в монастырской библиотеке существовала тайная комната с множеством запрещенных рукописей, это доказанный факт, что сами же монахи, жадные до знаний, переписывали и сохраняли запретные манускрипты и рукописи. Еще одна версия, что до наших дней "Книга Тота" дошла в виде карт Таро.
Хотя это и спорная версия, но она тоже имеет право на существование. Сама же книга описывала способы получить беспредельное могущества над различными мирами. Она также давала власть над землей, океаном и небесными телами. С ее помощью можно было открыть тайные способы общения, воскрешать мертвых и воздействовать на других людей на расстоянии.
Также одной из тайных наук, описываемых в книге, была техника овладения естественными, но неведомыми нам функциями собственного тела. Эта наука называлась "психологическая оптика". Она позволяла превратиться из недочеловеков, какими мы все являемся, в истинных людей. В специальных зеркалах, которые называли "зеркалом правды", отражалось лишь то, что было дурного в лице смотревшего в них. Тот же человек, который стал "истинным", уже ничего не видел в этом зеркале, потому что очистился от всего дурного в себе. От одной из первых созданных копий осталось несколько разрозненных страниц.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
