ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Проза

 Передноворічна казочка для тих, кому за...
Скоро Новий рік. Ти знаєш? А я відчуваю. Тому що під Новий рік я стаю дуже чутливою. Не смійся, це не сантименти. Дитина... в мені оживає дитина – ота маленька дівчинка, яка чекала чуда... Яка в нього щиро вірила. Це все мабуть через сніг...
Якось я прочитала, що нинішні діти стали дуже меркантильними. Вчителька дала їм написати визначення – що таке щастя. І написали – кар’єра, гроші, машина... А одна дівчинка написала – щастя – це коли падає сніг...Так правда ж!
А телебачення починає показувати різні казки для дорослих – про чудеса, про жінку, яка перестала бути куркою. А стала зіркою. А стала жінкою. Знайшла свого принца... А зла колишня дружина гірко пила шампанське цілими бокалами... Казки для тих, кому за... Бо їх, отих, що за... так багато...так багато ... вгрузли у стару колію, не реалізували себе, діти виросли, чоловік звик до круглодобової опіки, а вона... має берегти сім’ю, традиції, мораль... Спаси Боже, яка закоханість, які романи, яке нове життя – ти вірний вартовий на власній кухні... А для кого її вартувати – для отого килимка на дивані – чоловік так гарно опанував цю роботу – працює увесь вільний від роботи час... килимком на дивані...
І ти, відстоявши вахту, як стійкий олов’яний солдатик, повертаєшся до кімнати... Де тебе не бачать. Ти надто непомітна в домашньому інтер’єрі...
- Мамо, - питаю - навіщо так жити?
- Доню, та всі так живуть... Подивися...
Дивлюся. Бачу. Господи, що стало з цим світом? Чи мені такі трапляються люди, чи я не вмію побачити інше ... а кожен у своїй колії, кожен плаче під новорічну казку, кожен біжить – бо треба... а не живе...
Смішно... Суцільна філософія і мудрість – бути щасливою від того, що тебе не бачать, що... тебе він не любить – отой уже прирослий до шкіри твоєї чоловік...чи любить так, що ти цього і не можеш помітити...
Господи, то чого ж я плачу під оті передноворічні фільми? чого так боляче і мулько мені на серці від казок про принців і принцес? Дівчинка, яка щиро вірить у чудо... Що воно таки станеться...


08.12.2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-23 17:18:21
Переглядів сторінки твору 3278
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 01:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-12-23 17:40:55 ]
Казка, де принц на білому коні - це чарівна сила мистецтва, що нагадує людині про свою нереалізованість(це стосується практично усіх без винятку) в деяких життєвих аспектах. Який вихід? Трохи посумувати, помріяти і далі на вахту. Життя продовжується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 09:18:07 ]
Саме так - життя триває! Але казка всеодно прийде - тому що в неї віриться! Дякую, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 07:42:25 ]
філософія і мудрість )

!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 09:18:18 ]
Дякую, Любцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 10:44:15 ]
Вірити варто - чудеса трапляються!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-24 11:20:51 ]
Стільки питань піднято - відразу й не осмислиш і не відповіси... Але найголовніша у цьому нарисі нмсд фраза про відсутність любові, чи відсутність відчуття її... Бо коли є навпаки: коли вона відчувається, вона є - то і вахта не є тягарем, і чоловік не є "килимком", або сприймається той "килимок" позитивно, як уособлення затишку і домашнього і соціального... Здебільшого особа так вже є влаштована, що хоче того, чого не має на цей момент: коли самотня - хоче сім'ю, має сім'ю - хоче відпочити в самоті - єдність і боротьба протилежностей, як колись нас вчили :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-01-17 15:08:56 ]
Ваша правда, Галю, так хочеться того, що нема) Дякую за чудовий розмисел... Я так глибоко свого твору не аналізувала, Ви мені по-іншому його відкрили!