ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Ізкотилась перлина

"..І дальше смерті — рідна батьківщина:
Колодязь, тин і два вікна сумні,
що тліють у вечірньому вогні.
І в кожній шибі — ніби дві жарини —
журливі очі вставлено. Це ти,
о пресвята моя зигзице-мати!
До тебе вже шляхів не напитати
і в ніч твою безсонну не зайти..."
В. Стус

Розчахнулася обрію мушля,
ізкотилась перлина Різдвяна:
ґрати вибила, мрева загуслі-
розчинила, розплавила твані.

Ген ковчежиться місяць серпатий
в океанії чорних матерій,
Як у мить цю розгойданy спати,
коли духу розверзлись етери.

Шиє промені чисті та гожі
нитка світла - вистьожкує взори.
Онде Сили стоять яснобожі -
вістунами у небному хорі.

На тоненькому ґнoтику гIлок-
яко свічечки-каріатиди,
і у кронах ясніють уміло -
палахкотні сонця та боліди.

Простирадла снігів - непорочні.
Світляками морозу покрились:
і безодня колимської ночі,
і напружені пам"яти жили.

Ламе сірі застіння неволі
звукоповня наднебної чаші-
дзвонoм радості, спохлипом Долі,-
підіймаючи крила зупавшi.

Лагідніє зима білоткана,
доторкається свята вустами,
і цілує незгоєну рану
голосінням не хуги, а мами!

Металево заплетені ґрати
розлетілись на хрестиків сотні...
коляда заповзялась орати
серце спогадом: Воля?
чи?...Годі!

Розчахнулася обрію мушля,
ізкотилась перлина Різдвяна -
ґрати вибила, мрева загуслі-
розчинила, розплавила твані.

Ген ковчежиться місяць серпатий
в океанії чорних матерій
і не можеться в мить оцю спати,
коли Духу розверзлись етери.

Шиє промені чисті та гожі
нитка Світла - вистьожкує взори
і Янголи стоять яснобожі
вістунами у небному хорі,

на тоненькому ґнoтику гIлок-
яко свічечки-каріатиди,-
возвишають дерева уміло
палахкотні сонця та боліди.

Простирадла снігів - непорочні.
Світляками морозу покрились
і безодня колимської ночі,
і напружені пам"яти жили.

Ламе сірі застіння неволі
звукоповня різдвяної чаші-
дзвонoм радості,видзвонoм Долі,-
підіймаючи крила зупавшi.

Лагідніє зима білоткана,
доторкається свята вустами
і цілує незгоєну рану
голосінням не хуги, - а мами!

Металево заплетені ґрати
розлетілись на хрестиків сотні...
коляда заповзялась орати
серце спогадом...Воля? -
чи..? - Годі!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-01-08 08:14:24
Переглядів сторінки твору 5082
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.02 00:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 09:42:10 ]
Ви,як завжди, – своєрідно неперевершені ,сестричко!Але,на мою думку, якісь дивні слова вкралися: «памяти», «ЯнгОли», «в'юги»…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 09:46:16 ]
Гадаю, що потребують виразності рядочки:
Ламлять сірі застіння неволі
звукоповні різдвяної чаші-
дзвони радості - дзвони Долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 11:56:30 ]
Вітаю, Сергію! СпасиБі за подетальне дослідження твору. Я собі так гадаю, що "янгОли" - із діалектичним наголосом на "О" - частовживане слово.
Щодо "вюга"- то спрацювало у мене синонімічне відлуння від "завюга", котре зустрічається і у творчости В. Стуса, але тут не є принциповима для мене - може ж бути і "хуга".
Рядки :
"звукоповні, різдвянi чаші-
дзвони радості - дзвони Долі" - тут одненьку букву змінила, а так - то наче зрозуміло, що "звукоповні чаші - це дзвони"
Ще і ще раз дякую, Сергію, за небайдужість до написаного. Веселих свят! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 11:14:42 ]
Дуже доречний вірш до дня народження Поета.
"Розчахнулася обрію мушля...", "місяць серпатий", "ґнОтики гілок", "...коляда заповзялась орати серце спогадом..." - влучно і образно.
Дякую за пам'ять.
(гілок - бажано поставити авторський наголос, бо гілОк(якщо без числівника)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 12:03:15 ]
Щиро дякую за виокреслені фрагменти - за прочуття усього писаного.
Щодо авторського наголосу - дослухалася - слушно!
Світлого Різдва на революціному тлі буття!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 12:44:07 ]
Таки - "Годі!" - !!!!!
"Тут АнгЕли чудяться, рожденого бояться..." Щоб було звичніше для вуха можна вжити "АнгЕли" замість ЯнгОли, або ЯнголЯта замість "і ЯнгОли", а може бути як є:)
У рядках:
звукоповні, різдвянi чаші-
дзвони радості - дзвони Долі, - бракує по одному складу (різдвяніЇ, дзвониКИ - для прикладу).
у "ґнітику" - згідна з Мирославом, "о" замість "і" (ґнОтику).
Щасливого Різдва і цілого року!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:49:30 ]
Спасибі, Галинко!
Ну. власне , не дуже би хотілося вдаватися - у даному тексті - до зменшувано-пестливих форм, та й одноразова зміна ритміки - практикується у моїй творчости, але на забажання читача - можна і змінити ув інакший спосіб.
Веселих свят! - навзаєм!!!!!!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:37:01 ]
о, як гарно! попри серйозність і важкість теми, світло превалює.
Щасливих Різдвяних свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:50:24 ]
Дякую, Яно! Рідзвяних осяянь та радостей!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 13:44:24 ]
Майстерна і своєчасна публікація до 75-річчя поета.
Всі тропи в дусі Василя Стуса і тому мало що можна зауважити.
Це мій перший коментар любителя, але надіюсь, що цим не порушив правил коректної поведінки по відношенню до автора головної сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:58:53 ]
Щиро вдячна Вам за відчуття, за пірнання у текст, за щирий відгук - такий особливий, адже є Вашим першим на шпальтах ПМ, а тим і приємніше, що випав сей відгук мені :)
Хай щастить на нивці творчости! Світлого Різдва!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 14:49:45 ]
Сподобалося, Роксолан! Написано сильно - оре серце...
Зі Святами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 16:15:49 ]
Рокі, Ви не тільки чудовий поет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 17:52:21 ]
Чудово... Справді, оре серце... Зі святами, Роксоланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 18:58:43 ]
З Різдвом, Роксоланко! Майстерно, сильно, чуттєво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 22:24:35 ]
Вітаю, Роксоланко)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-09 00:30:43 ]
Ляно, дякую за різдвяний вірш і пам’ять про Василя Стуса! Христос народився!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-09 10:16:34 ]
Роксолано, Василь Стус - мій найулюбленіший поет. Коли вперше потрапила до рук його збірка, зустрів за читанням світанок. Всіх, хто шанує Василя Стуса, торкається теми його життя, боротьби і творчості, вважаю своїми друзями. Як завжди, Ваш вірш - майстерний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-26 20:23:12 ]
Певна, що Стус Василь у Небесній Україні молиться за нас!
Дякую усім! Слава Україні!