ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
* * *
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
Кішка, якої могло не бути
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
Спекотна довга літня ніч (The Jimi Hendrix Experience)
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Минуле
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища…
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви пам'ятаєте...
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вірлан Роксолана (1971) / Вірші

 Ізкотилась перлина

"..І дальше смерті — рідна батьківщина:
Колодязь, тин і два вікна сумні,
що тліють у вечірньому вогні.
І в кожній шибі — ніби дві жарини —
журливі очі вставлено. Це ти,
о пресвята моя зигзице-мати!
До тебе вже шляхів не напитати
і в ніч твою безсонну не зайти..."
В. Стус

Розчахнулася обрію мушля,
ізкотилась перлина Різдвяна:
ґрати вибила, мрева загуслі-
розчинила, розплавила твані.

Ген ковчежиться місяць серпатий
в океанії чорних матерій,
Як у мить цю розгойданy спати,
коли духу розверзлись етери.

Шиє промені чисті та гожі
нитка світла - вистьожкує взори.
Онде Сили стоять яснобожі -
вістунами у небному хорі.

На тоненькому ґнoтику гIлок-
яко свічечки-каріатиди,
і у кронах ясніють уміло -
палахкотні сонця та боліди.

Простирадла снігів - непорочні.
Світляками морозу покрились:
і безодня колимської ночі,
і напружені пам"яти жили.

Ламе сірі застіння неволі
звукоповня наднебної чаші-
дзвонoм радості, спохлипом Долі,-
підіймаючи крила зупавшi.

Лагідніє зима білоткана,
доторкається свята вустами,
і цілує незгоєну рану
голосінням не хуги, а мами!

Металево заплетені ґрати
розлетілись на хрестиків сотні...
коляда заповзялась орати
серце спогадом: Воля?
чи?...Годі!

Розчахнулася обрію мушля,
ізкотилась перлина Різдвяна -
ґрати вибила, мрева загуслі-
розчинила, розплавила твані.

Ген ковчежиться місяць серпатий
в океанії чорних матерій
і не можеться в мить оцю спати,
коли Духу розверзлись етери.

Шиє промені чисті та гожі
нитка Світла - вистьожкує взори
і Янголи стоять яснобожі
вістунами у небному хорі,

на тоненькому ґнoтику гIлок-
яко свічечки-каріатиди,-
возвишають дерева уміло
палахкотні сонця та боліди.

Простирадла снігів - непорочні.
Світляками морозу покрились
і безодня колимської ночі,
і напружені пам"яти жили.

Ламе сірі застіння неволі
звукоповня різдвяної чаші-
дзвонoм радості,видзвонoм Долі,-
підіймаючи крила зупавшi.

Лагідніє зима білоткана,
доторкається свята вустами
і цілує незгоєну рану
голосінням не хуги, - а мами!

Металево заплетені ґрати
розлетілись на хрестиків сотні...
коляда заповзялась орати
серце спогадом...Воля? -
чи..? - Годі!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-01-08 08:14:24
Переглядів сторінки твору 4877
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.03 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 09:42:10 ]
Ви,як завжди, – своєрідно неперевершені ,сестричко!Але,на мою думку, якісь дивні слова вкралися: «памяти», «ЯнгОли», «в'юги»…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 09:46:16 ]
Гадаю, що потребують виразності рядочки:
Ламлять сірі застіння неволі
звукоповні різдвяної чаші-
дзвони радості - дзвони Долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 11:56:30 ]
Вітаю, Сергію! СпасиБі за подетальне дослідження твору. Я собі так гадаю, що "янгОли" - із діалектичним наголосом на "О" - частовживане слово.
Щодо "вюга"- то спрацювало у мене синонімічне відлуння від "завюга", котре зустрічається і у творчости В. Стуса, але тут не є принциповима для мене - може ж бути і "хуга".
Рядки :
"звукоповні, різдвянi чаші-
дзвони радості - дзвони Долі" - тут одненьку букву змінила, а так - то наче зрозуміло, що "звукоповні чаші - це дзвони"
Ще і ще раз дякую, Сергію, за небайдужість до написаного. Веселих свят! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 11:14:42 ]
Дуже доречний вірш до дня народження Поета.
"Розчахнулася обрію мушля...", "місяць серпатий", "ґнОтики гілок", "...коляда заповзялась орати серце спогадом..." - влучно і образно.
Дякую за пам'ять.
(гілок - бажано поставити авторський наголос, бо гілОк(якщо без числівника)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 12:03:15 ]
Щиро дякую за виокреслені фрагменти - за прочуття усього писаного.
Щодо авторського наголосу - дослухалася - слушно!
Світлого Різдва на революціному тлі буття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 12:44:07 ]
Таки - "Годі!" - !!!!!
"Тут АнгЕли чудяться, рожденого бояться..." Щоб було звичніше для вуха можна вжити "АнгЕли" замість ЯнгОли, або ЯнголЯта замість "і ЯнгОли", а може бути як є:)
У рядках:
звукоповні, різдвянi чаші-
дзвони радості - дзвони Долі, - бракує по одному складу (різдвяніЇ, дзвониКИ - для прикладу).
у "ґнітику" - згідна з Мирославом, "о" замість "і" (ґнОтику).
Щасливого Різдва і цілого року!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:49:30 ]
Спасибі, Галинко!
Ну. власне , не дуже би хотілося вдаватися - у даному тексті - до зменшувано-пестливих форм, та й одноразова зміна ритміки - практикується у моїй творчости, але на забажання читача - можна і змінити ув інакший спосіб.
Веселих свят! - навзаєм!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:37:01 ]
о, як гарно! попри серйозність і важкість теми, світло превалює.
Щасливих Різдвяних свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:50:24 ]
Дякую, Яно! Рідзвяних осяянь та радостей!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 13:44:24 ]
Майстерна і своєчасна публікація до 75-річчя поета.
Всі тропи в дусі Василя Стуса і тому мало що можна зауважити.
Це мій перший коментар любителя, але надіюсь, що цим не порушив правил коректної поведінки по відношенню до автора головної сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 13:58:53 ]
Щиро вдячна Вам за відчуття, за пірнання у текст, за щирий відгук - такий особливий, адже є Вашим першим на шпальтах ПМ, а тим і приємніше, що випав сей відгук мені :)
Хай щастить на нивці творчости! Світлого Різдва!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 14:49:45 ]
Сподобалося, Роксолан! Написано сильно - оре серце...
Зі Святами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 16:15:49 ]
Рокі, Ви не тільки чудовий поет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 17:52:21 ]
Чудово... Справді, оре серце... Зі святами, Роксоланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-08 18:58:43 ]
З Різдвом, Роксоланко! Майстерно, сильно, чуттєво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-08 22:24:35 ]
Вітаю, Роксоланко)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-09 00:30:43 ]
Ляно, дякую за різдвяний вірш і пам’ять про Василя Стуса! Христос народився!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-09 10:16:34 ]
Роксолано, Василь Стус - мій найулюбленіший поет. Коли вперше потрапила до рук його збірка, зустрів за читанням світанок. Всіх, хто шанує Василя Стуса, торкається теми його життя, боротьби і творчості, вважаю своїми друзями. Як завжди, Ваш вірш - майстерний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-01-26 20:23:12 ]
Певна, що Стус Василь у Небесній Україні молиться за нас!
Дякую усім! Слава Україні!