ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Kоли гасне нації імунітет***
Kоли гасне нації імунітет,
на милицях кульгає думка,-
протесту поржАвілo стигне стилет-
отуплює леза у клунках -
у тванях інертности, в ріках оман,
у сні летаргійного часу,
де душу прозору охоплює хлань
у спазмi тяжкого колапсу-
Тоді розверзається неба портал
і сходять Нескорені духом-
даровані Богом народу! У чвал
женуть, yпрядаючи вухом,
уже неприручені коні бунтарств-
oкуті дугою історій.
Iще у зростанні герої для паств-
а є уже пісня для глорій.
ПОвстанська струна нашорошує слух
на перші провістки огнисті,
на ноту стріли, на натягнутий лук-
гартується ще тільки "ВИСТІЙ"!-
До хрипкости в голосі, словом - у ніч!
Дорогу обравши єдину -
оту, що між тисячма інших -як клич-
в небесну веде Україну,
в градації зросту нових поколінь...
У землю упасти тілами -
собою піднявши мільйони з колін-
a є такі душі між нами!
Сини оці, справді, приходять на мить -
цунамі борні розгойдати,
Ізмити застояне рабство. Горить
душі їх маяк - честi ради!
Коли гасне нації імунітет,
і плоть од зневіри чадіє-
На світло Героїв - звіряючи лет -
вигострюймо сонячне "СМІЮ"

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-01-26 16:56:47
Переглядів сторінки твору 2620
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.05 04:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-26 17:51:31 ]
Роксолано, щиро Вам дякую за Вашу патріотичну поезію. Саме "СМІЮ" - жити гордо, праведно, вільно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-01-26 18:04:50 ]
Олександре, якесь таке відчуття народилося - відчуття кожного українця, як клітинку свого власного організму. Там - у Києві борня, а за багато миль відлунює і хвилює.
І скорботно нині за полеглими Героями і світло водночас на душі, бо праведні смерті освячують нам шлях!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-01-26 19:11:14 ]
ТОДІ: розверзається неба портал
і сходять Нескорені духом-
даровані Богом народу!
прочитала, доречі, що папа назвав інтернет божим благословінням, дарунком, здається, небеса таки нас почули...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-26 23:58:10 ]
Україна розправила крила!
Рідна ненько моя, Україно!
Твоє серце розтяте до крові!
Ти- колиска моя солов*їна,
Бо навчала нас жити в любові.

Де те лишенько в тобі взялося,
Що шматує серденько на частки?
Щемно рвати на собі волосся,
Щоб уникнути хижої пастки.

Закортіло катам поневічити,
Стерти гідність твою та красу...
Але прийдеться запозичити
Триумфальну смертельну косу.

З потойбіччя мертві із косами,
Ті, що вже захищали свій край,
Босоногії з голими торсами
По брущатці прослідують в рай!

Їх зірниці з запалими скронями-
То безсмертна печатка історії.
Коси, мов прапори, що долонями
Міцно тиснуть нащадки Єль Морії.

І здригнеться ганебна Хаос-чина
Від бридкої пихатої дійсності!
З руйнівного кислотного розчина
Вийде суміш дієвої міцності...

У пекельні- жахлива задуха.
Вітер плеще вогонь перетворень.
Блазень влучно щепоче на вухо
Про ганебну угоду законів.

Рій бджолиний гуде- то біда!!!
Бо жалитиме все, що існує.
На заваді зведеться завада.
Ієрархія людством панує...

Україно, тримайся по волі!
Вщент ніхто не зломав твоїх крил!
Ти ж бо гідна щасливої долі-
Вітер миру вируй до вітрил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-02-01 07:53:31 ]
Наталю, - дуже- дуже дякую за рядки!