ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Павло Сікорський
2026.01.19 17:51
Якби ми вдвох поїхали в Херсон*,
З тобою був би в нас х.ровий сон.

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Повня або срібна маячня
У час нічний я жду на срібну жінку,
але приходить срібний чоловік.
На стіл кладе осяяну горілку
і пропонує випити за вік.

Йому то що – з’являється у повні,
де уперед так само, як назад,
а я в літах і рухи маю сонні,
ще пам'ятаю місто Сталінград.

- А де та жінка? – хитро так питаю
і роблю вигляд, наче п'ю до дна.
- А що за пані? - Почекай, згадаю.
- Білявка повна, нібито Луна.

- Ось ти про що… – тут Місяць підхопився
і тінь хмаринки витер із чола.
Крок у вікно і небом покотився,
забувши пляшку взяти зі стола.

Я придивився – біла оковита.
А може то сивушний самогон?
Яка різниця, чарка вже налита,
мені як ліки на глибокий сон.

А за вікном небесною жагою
він і вона з’єдналися в одне.
Заколисали срібною ясою
зимову ніч, а заодно й мене.

16.01.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-16 09:30:12
Переглядів сторінки твору 3007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.412 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.367 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-01-16 10:38:26 ]
Не зміг пройти мимо, Олександре:
http://maysterni.com/publication.php?id=98710
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-16 16:54:10 ]
То й добре зробили. За хвильку подивлюся..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-01-16 17:22:12 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-01-16 11:49:38 ]
Олександре, на мій погляд, це один з найкращих Ваших творів.Я радію, що у Вас - прогрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-16 16:56:57 ]
Дякую, Сергію, за такий позитивний відгук. І я радію з таких коментарів. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-01-16 14:34:28 ]
Дотепно:)
Тільки епітет "осяяна" щодо горілки, якось занадто возвеличує цей напій:)
Перед "Білявка повна." мабуть доречно тире, бо я зрозуміла, що це репліка ЛГ у діалозі з Місяцем.
Зі Святами, що тривають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-16 17:09:21 ]
Дотепно - це те, чого я хотів почути. Дяка Вам. Якщо тире доречне, то й поставлю. нема мови. Але Вашу заувагу відносно "осяяна" категорично не сприймаю. Абсолютна більшість чоловіків, у міри своїх можливостей і розуміння, несуть у жертву Бахусу своє здоров'я, гідність і здоровий глузд. То Ви хочете сказати, що об'єкт "их вожделения" не достойний такого епітета? Ви ображаєте їх, Галино. Вас можуть не зрозуміти. Крім того, будь-що із рук Місяця уже є осяяним, як таке, що торкнулось місячного сяйва. Такий мій отвід Вашому жіночому нерозумінню вічноспраглої чоловічої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-16 17:12:19 ]
На долю жарту не звертайте уваги. Я більш, ніж серйозно, або ні, сам заплутався. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-01-16 14:42:18 ]
Опісля срібної, золота маячня буде?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-16 17:18:59 ]
Усе може бути. Треба лиш дочекатися золотого сонечка, теплого, ласкавого, життєдайного або іншої якоїсь золотої принади. До речі, В. Маяковський уже спілкувався із сонцем в ракурсі подібної маячні. Так що, чому не попробувати, нехай і на меншому поетичному рівні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-16 18:20:06 ]
Дотепно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-17 13:13:43 ]
Дякую, Світлано. Аби ще Парася похвалила. Вона у тім дока.