ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / У час, який вважався мирним...

 Жінкам революції

Кожній небайдужій людині, що робить свою маленьку чи велику лепту в історію сьогодення - присвячую.

Ще одягнемося в сукні, дівчата,
Дочекаються високі підбори.
Доведем до перемоги почате,
З козаками разом лихо поборем.

Не на часі нині запах парфумів,
Дим буржуйок пробира до білизни.
Певно, сам лихий братву надоумив
Так знущатися з народу й Вітчизни.

Ми за хлопців наших станем горою,
Щоб гуртом здолати горе-тирана.
Напечемо пиріжків для героїв,
Злущим кригу, перев'яжемо рани,

Та й закусимо обвітрені губи,
Та й молитви-обереги - щитами.
І не мрійте, упирі-душогуби,
Що ТАКИЙ НАРОД навколішки стане!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-30 09:09:46
Переглядів сторінки твору 6351
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 10:34:16 ]
Шановна Валентино, звичайно ж, усі за покращення, за розквіт нашої країни.
"Щоб гуртом здолати горе-тирана" - пишете. Авжеж... Тільки ж на зміну одному може прийти ще гірший, як показує історія.
Як би цього уникнути?)))
Я ось прочитала розважливі слова А.Ткачёва. Ділюся.
Якщо Ви проти, можете видалити.
Щасти!
"Приклоните ухо те, кто не знает гражданской войны. Как красивы митингующие массы по телевизору, правда? Борьба за права, гражданская сознательность и прочие «безумные глаголы»… Уверяю вас, вблизи все несколько безобразнее, если можно так выразиться.
Молодежь, не знавшая ни голода, ни беды, ни преследований, кричит, что «не может больше терпеть!». Чего она не может терпеть, и кто «раздраконил» их малолетние души? Это вопрос в воздух. Что б почувствовать себя несчастным, нужно всего лишь прислушаться к голосу тех, кто без меры поносит настоящее и обещает несбыточное будущее. Но скоро этим борцам будет совсем плохо. Так плохо, как они и не подозревали. В случае их победы – хуже буде им даже больше, чем в случае их поражения. Вот тогда по необходимости они и узнают, что такое «не могу терпеть», но будет смешно и поздно. Я лично их жалеть не буду. И вы не жалейте. Человек должен отгребать и отхлебывать плоды своих глупых намерений и безбожных усилий.
Подлецы регулярно выводят на улицы «мясо». Это происходит всегда, во всех странах, с какой стороны не начни изучать историю. Мясо останется мясом в любом раскладе. Кто бы сказал это молодежи, ложащейся костьми в подмостки негодяям, рвущимся к власти?
Я бы сказал так: найдите себя, пока нет войны. Это великий нравственный вывод из всего происходящего. Если вы не нашли себя в мирное время, то начавшаяся война вовлечет вас в себя так, как ветер тянет внутрь своего вихря тротуарные бычки, фантики и прочий мусор. Мусор, господа, это не милиция. Это – те легкие и дешевые души, хоть бы их были и миллионы (число не важно), которые увлечены массовым порывом без личных осознанных мнений.
Вы не нашли себя в помощи старикам. Вы не нашли себя в борьбе с абортами. Вы не нашли себя в сборе средств для матерей-одиночек, в молитве, в воссоздании храмов. Вы ни в чем позитивном себя не нашли во дни мира. Но зато вы спесивы, и считаете, что виноват во всем «кто-то», кто угодно, только не вы. Вам самое место в той клоаке, где сегодня жизнь закипает и бурлит.
Молодежь, в отличие от своих вождей, не была в комсомоле и октябрятах (те-то были). Собственных идей у молодежи нет и дисциплины нет. Они похожи на обычных футбольных фанатов. А какие политические требования и взгляды могут быть у футбольных фанатов? Думаю, никаких. Даже не боюсь сильно ошибиться. Никаких. Драться с ментами и бить «чужих» – вот и вся платформа. Именно этих людей используют вслепую, выводя взвинченную молодежь на раздолбанные улицы. Им и терпеть при любом раскладе. Потом. Быть может, очень скоро. От «своих» терпеть им придется больше, чем от чужих. У «своих» нет амнистии.
Найдите себя во время мира. Иначе вы будете томиться бесполезностью, и бежать вприпрыжку за любыми пассионарными бунтовщиками. Вам покажется, что вы влияете на историю. А что еще так сладко бесполезному человеку, как чувство влияния на исторический момент? Поэтому найдите себя и свою бытийную полноту во времена мира, не дожидаясь времен бесполезного кровопролития.
Логика революционного зазеркалья всегда приводит к власти тех, кто во сто крат хуже свергнутых «тиранов». Что ж, народу придется хлебнуть «горького медка» своей же раскатанной губой. Разве этого мы хотели? Разве это нам снилось в лучших и невинных снах? Не это нам снилось, но мы будем мужественны. Вы же будьте умны и учитесь на наших ошибках. Найдите себя в мирное время и ощутите радость от того, что вы реально влияете на историю, не маяча на экране с кирпичом в руках."

(С) Протоиерей А.Ткачёв



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:18:18 ]
Дякую за відгук, Світлано. Тільки тепер я потрапила до свого домашнього компа, і маю можливість кожному ососбисто відповісти. Ще в Києві думала: варто відповідати чи ні. Мабуть, виховання змушує таки відповісти...
По-перше: звідки Ви взяли, що думка попа Московського патріархату - для мене авторитетна?
А по-друге, Ваш коментар вкотре переконав, що між мною і Вами - ціла прірва, настільки ми різні у своєму світобаченні. Ми майже ровесниці (на п'ятому десятку 2-3- роки - то ніщо), і знаєте: я все частіше задумуюся: чи гідно проживаю своє життя, чи залишиться по мені щось добре на цій землі. Можна було б заспокоїти власне сумління вже тим, що народила трьох діточок, ще одного хлопчика - чоловікового сина - взяла під неформальну материнську опіку, коли йому було 10 років. Начебто немарно живу, не для себе - для інших. Та коли у країні відбуваються події, про які колись діти з підручників історії дізнаються, я не можу просто сидіти вдома і спостерігати у прямому ефірі, як захопливий серіал. Ну не можу! Терзає мене сумління, спати не дає, і я вкотре разом з чоловіком зриваюся з дому, залишаю 13-річну дитину в лікарні, 14-річного хлопчика з бабусею вдома, а з найменшим, якого потім залишатиму у родичів, - до столиці! Щоб стати краплею в морі, а не відчувати себе частиною калюжі. Що я там роблю? Печу пиріжки, везу на майдан, купую теплі шкарпетки - везу на майдан. Іду з ходою матерів за першу барикаду на Грушевського і спілкуюся з хлопцями ВВшниками. Перекидаюся парою слів з їхнім поковником, і він відводить погляд... просто стою на 20-градусному морозі на майдані. Усі стоять , і я стою. А що, я краща за інших? Поруч стоїть старенька поетеса, яку я впізнаю, бо вже зустрічалася з нею на поетичному марафоні в КМДА у грудні. Гріється гарячим чаєм і стоїть. І я стою. Обіймаю її ззаду, щоб зігріти, бо на мені - два пуховики, одягнуті один на один, які роблять мене на вигляд громозєкою, зате не холодно... І потім пишу ось цей вірш - про підбори і парфуми. Бо навколо бачу багато так само "не від кутюр" одягнених молодих дівчат і стареньких бабусів... А потім лежу день з температурою. Навть пиріжки не печу. А потім знову встаю, печу, везу... І виступаю з віршами на черговому марафоні, вже в Українському домі. Зустрічаю там Оксану Забужко і сестер Тельнюк, а також нашого Ярослава Чорногуза. А потім знову стою на майдані...
Не знаю, що в цей час робите Ви, але не сумніваюся - щось дуже не схоже на те, що роблю я. Не хочу ні в якому разі сказати, що я така хороша, а Ви - така погана. Ні! Просто хочу підкреслити, наскільки ми різні. Ні, Ви, ні я не перескочимо ту прірву, що між нами. Тому мені залишається тільки побажати, щоб Вам було комфортно і затишно у Вашому мікросвіті. І не витрачайте більше Вашого часу на спроби "перевиховати" мене.Я все одно не перескочу ту прірву... Мені на моєму березі рідніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2014-01-30 11:05:01 ]
Валентина, як своєчасно Ви створили образ сучасної жінки, борця і берегині, якій притаманні і щира любов до людини і ненависть до її ворогів. З повагою, подальших успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:19:25 ]
Дякую, Анатолію! Вибачте, що відповідаю із запізненням. Повернулася додому з Майдану - тепер маю час і можливість. Дуже вдячна за підтримку і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2014-01-30 11:41:28 ]
Шановна Світлано, суть наших правителів не створювати, не піднімати людей на вершини любові, людяності Ї віри, а руйнувати все порядне і чесне, гнобити і принижувати свій народ, відгороджуючись від нього і його проблем шестиметровими парканами і шеренгами беркуту. Так поступають тільки ті у кого немає нічого святого ні в душі ні в серці. Не будемо вже казати про їх статки і як вони у них з’явилися. Прозріваємо, шановні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 12:14:28 ]
Шановний Анатолію, у Вас дуже красиве прізвище))). Кожен може висловлювати свою думку, а я навела слова священика. Як мати, я переймаюся долею всіх дітей.
Для мене слово "ненависть" у Вашому коментарі...неприємне. Скільки ж нас у країні! І в кожного свої друзі та недруги. На моє переконання, варто шукати порозуміння. Не завжди це можливо. Але ж протистояння і нав"язування усім своєї думки - чи це мудро? Нічого святого в душі нема у того, хто використовує народ, як "м"ясо", про це пише священик. Прозріння в кожного своє. Якщо людина особистість). Якщо ми людяні, не шукаймо щомить ворогів. А мати повинна бути Берегинею. У всі часи. І пам"ятати, що по обидва боки барикад - сини, дочки. Любові нам усім. Це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 12:58:47 ]
Валентино, є тисячі способів відвернути людей від правди, підтакнути тиранії. Ви, мудра жінка і патріотка, усвідомили це краще від усіх, тому так героїчно й наполегливо відстоюєте людські цінності. А молоддю нашою я горджусь, бо знає краще історію від процитованого тут протоірея. В наших юних патріотах тече кров українських козаків, прсвітян, січовиків, упівців - всіх, для кого свобода - реальний антонім до слова рабство. З опонентами згоден в одному - не потрібно кровопролиття. Але хто повинен схаменутися? Невже принижений і окрадений народ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:21:08 ]
Дякую, Богдане! Я теж противник кровопролиття. Та його ініціатори схоже, не роблять ніяких висновків. Моя тиха зброя проти них - слово. Та чи почують!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2014-01-30 13:06:45 ]
Світлано, не народ, а влада поставила наших дітей як «м'ясо», а ще хоче і стріляти. Їх не переробиш, тільки примусити силою спротиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-30 15:43:27 ]
Уважаемая Светлано, звините, но не смог удержаться, чтобы не вязаться в полемику.
Если кратко, то:
1.Война – страшная вещь. Это азбучная истина, с этим никто не спорит.
2.Проповеднику, истинно заботящемуся о спасении душ заблудших, наверно следовало б не выделять один сегмент общества(протестующих), а обратиться ко всем сторонам конфликта. И было бы при этом хорошо, если бы он озвучил свое мнение о причинах возникновения такого противостояния.
3.В отношениях «государство – человек» с первого спрос намного больше. Если власть прощает себе многое из неправедного, то гражданину, также преступившему какие-то правовые нормы по вине этой власти, должно трижды проститься.
4.Мясом называть людей проповеднику не следует даже в иносказательном смысле.
5.Если бы народы всегда принимали дух смирения, то наверно рабство и феодализм до сих пор были б господствующими формациями.
6.Это неправда, что любая власть от Бога. Это власть придумала. Если б от Бога, то и жила бы по Божьим законам. Власть от людей, а поскольку люди легко искушаемы, а возможности власти велики, то и много желающих этой властью обладать. К сожалению, люди, не особо обремененные совестью, это умеют делать лучше. Вне власти людей достойных намного больше, чем внутри ее.
7.И последнее – мне кажется, что Вы лично слишком подвержены манипуляциям. Все время приводите какие-то цитаты, ссылаетесь на какие-то источники, авторитеты. Не обижайтесь, но информация нужна нам не для зомбирования своего сознания, а только лишь для оценки ситуации, для анализа, для сопоставления и уже потом, со всеми доступными для Вас фактами, для какого-то вывода и то со скидкой на его субъективность, так как знать нам всего не дано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:22:17 ]
Олександре, дякую Вам! Дасть Бог, і Ваш, і мій голоси не стануть голосами "волаючих у пустелі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2014-01-30 17:27:33 ]
Пані Валентино, дякую за вірш, він гарно і правдиво передає дух Майдану, жінкам там дійсно дуже нелегко, я усе це бачила і відчувала. Те, що вони сьогодні роблять - це подвиг.
Повністю підтримую роздуми Анатолія Сердечного і Олександра Олехо і вірю у нашу перемогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 12:23:51 ]
Дякую, Надю! Цей вірш - і про Вас. Хай ми там свою дуже маленьку лепту вносимо, але ж так по краплині і ріка, і море, й океан складаються. Дай Вам Боже міцного здоров'я і всіх благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-01-30 19:32:43 ]
Олександре, щодо пункту 7. Вам справді "кажется". Я маю достатньо часу і кебеті, щоб робити висновки про реалії самостійно. Нині інформації чимало. Я була і є за мир. І не піду завойовуввати владу для когось. А закони Божі незмінні. Намагаюся жити, звіряючись).
Усім бажаю найміцнішого здоров"я і... морозостійкості). Тримаймося.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-08 12:48:57 ]
Валентино, щиро дякую за відповідь. Кожен має робити те, що хоче. Є ж покликання, кожен чує свій голос.
Чи прірва між нами... Можливо. Головне, хто у тій прірві. І хто у неї зіштовхує небайдужих.
Я з Полтавщини, я раба свого менталітету, а Ви свого.
І кожна по-своєму вільна!
Я наразі хочу жити у мирі-спокої, свої ілюзії щодо покращення я втратила в 2004, а потому докладаю зусиль, щоб покращення настало - там, де я справді можу впливати. У творчості, у достатку...
І сердечно бажаю, щоб Ви не розчарувалися у натовпах, лідерах... Я вже не умію бути у натовпі.
Здоров"я Вам і сім"ї.
А ще я підписала звернення священнослужителів і мирян щодо мирного врегулювання протистоянь.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 13:07:37 ]
Відносно 2004 - здається, і тоді Ви були по той бік барикад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-08 13:22:39 ]
Вельмишановна Оксано, ми з Валентиною гомоніли.
Ні Вам, ні ще комусь я не буду відповідати, де і з ким я була чи є. Я проти насаджування своєї думки всій Україні, я за розумні дії політиків, а не за руйнацію столиці.
Я жінка, що не йде на барикади))).
У мене свої вежі, ковтьоби, перепони, способи їх подолати.
Я самостійна. МИРНА.
Це все. Прошу не звертатися до мене тут).
Ми не дійдемо згоди, а перевиховувати одна одну це справді зайве.

Відповіла вичерпно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-02-08 13:39:53 ]
:)))