ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Тетяна Левицька
2026.01.07 19:48
У милого є мила —
для нього я немила.
В душі глибока рана,
а може — фініш мрій.
Але, якщо серйозно,
хоч за вікном морозно,
та бідкатись не стану —
що він уже не мій.

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Вероніка В - [ 2026.01.06 13:08 ]
    Welcome to my foolish dreamland
    ну і що там засіло у бусинах за окулярними скельцями
    ніякий це вам не злетілий з дитячої розмальовки веселий метелик
    найкраще що в неї виходить
    кількарічні запої книг запої дипломів
    домотканних та імпортних
    кандидатка наук
    персонально вигаданих
    пуританка з підозрою на філологію й філософію
    ходячий троянський кінь
    оце комусь пощастить
    боїться чоловіків в особливості сорокарічних які задивляються на її ляльку
    пішла прогуляти серце в онлайні
    батьки цокають кажуть чорті што
    ростили крихке та пухнасте
    а виросло огого
    гигигиазаза
    свят
    свят
    свят
    так закотилось що років за п’ять за десять і не побачиш
    там
    на іншоконтиненальній кафедрі
    це чудо-юдо риба кит
    в нього копійками поплакався кіт
    вилізло таке окасте таке улибасте зі сторінок беовульфа
    з області про чиє місто від першачків можна жарти почути
    довжиною у одне слово
    хер
    сон
    хер
    сон
    хер
    сон
    свято яке завжди з тобою

    паяє анапести й амфібрахії
    підкручує шарніри прикидається що не старіє
    збирає як ягідки мови у черепний кошик
    розганяється вкотре до марафону
    і шле усім прощавайте пам’ятайте як звали
    чи хоча б зробіть вигляд що вам це все не до …

    і потім
    вона надсилає усім кольорові листівки
    в яких написано одне слово
    про
    бач
    те

    співає сама ж собі пісеньку
    не плач моє серце не плач
    не муч свою душу картонну
    ми з тобою побачимось
    з того боку кордону…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)


  2. Вероніка В - [ 2026.01.05 20:42 ]
    Школа
    1.
    знайома басейна місцина
    де поки ми цупили з її стін хлібні цеглинки
    в їдальні у менших за нас школярів
    там трава борсалась під ногами
    гралась в пісочниці намагаючись з неї визирнути
    одним оком бодай
    бодай одним
    за бордюрне віконце

    там де не ми

    …двері
    схожі на книги
    губи зціпили у складки

    там де не ми

    …книги на полицях
    дивляться
    нічого нікому зарано не кажуть

    там

    …уроки англійської
    створені саме для того
    щоб розучити тебе говорити

    там

    …вікна
    поклали під сонцем утомлені підвіконні лікті

    там діти

    ллють воду на спекотні блузки й футболки
    занадто тісно
    вода висихає
    щойно вони відводять погляд

    …на сцені
    ця дівчинка?
    ця дівчинка скраю?
    ця якїїтам
    віра
    …чи віка
    …чи варя
    ¿хто вона
    не згадає
    буде стояти в куточку біля куліси
    гратиме роль деревця
    це легко
    можна не рухатись

    …на бордюрі
    сонце
    спіймало тінь
    тінь
    заборсалась
    зачепилася за прорізані з деревини паросткові гілки
    ¿чиєї

    …надворі дітей відпустили
    наче сніжинки з паперу
    гратися на футбольному полі
    голос кричить

    …спогади
    на мене знезброїлись

    …чи тобі видно якого кольору
    там зараз цеглинки
    так правильно
    зовсім не…

    …але знаєш
    я дійсно
    нарешті вивчила роль деревця
    у нього гілки
    повітря видихнули квітнем
    глибоко в небо


    2.
    з добрим ранком тебе з добрим
    і подумаєш
    теж мені тут нечувана ще ніким новина
    чи це новина якщо вона не нова
    для когось
    лупи тепер черпаком у денце кастрюлі
    співай під цю музику
    ромашкові пісеньки назбирані нізвідки
    надіслані в нікуди
    і все ж
    музика


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  3. Вероніка В - [ 2026.01.02 12:52 ]
    Bicycle forever
    і хто сказав що мені можна сідати
    за кермо власного серця
    як не видали прав
    в особливості в нетверезому стані
    не кажучи вже про те
    що водій щось забув що таке ремінь
    ні ці очі ніколи зблизька ще не бачили
    як кермують такою автівкою
    в неї аж чотири камери!
    і дивися всі б’ються – огого…!!!
    охохо
    от тобі і приїхали
    чи варто ще вірити
    що одного дня я протру своє скло двірниками
    і перестану в’їжджати у стовбури
    коли вони самі виходять на мене поза паркани

    та чи це достатня причина
    ніколи нікуди не їхати

    тому знаєте що
    замість того щоб пересуватися автостопом
    заводжу автівку в гараж
    дістаю свій шкільний велосипед
    ви не вірите але він досі мені під розмір
    я би може ніколи із ним не розлучалась
    він довіз мене навіть на західний континент
    дзвоник дзижчить срібним крильцем
    довкола показують пальцем
    хі хі ха ха
    ця квіточка досі за одягом ходить в дитячий відділ

    і коли мене років за десять чи двадцять чи тридцять на кафедрі
    дивлячись на мою пофарбовану як веселка макітру й блискучі фасади коронок
    спитають як я добираюсь додому
    я їм покажу свій пришпорений на задвірках велосипед
    знайомтесь

    і я неушкоджена
    і вцілілі усі дерева


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (3)