
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.05.15
12:04
Старість стримувалась,
вік надходив,
але лику юнацького квіт!
силуету невчасність прожога!
завжда сповненість слів молодих!
з ним зживались незмінно і довго
поміж мертвих, нових і старих.
вік надходив,
але лику юнацького квіт!
силуету невчасність прожога!
завжда сповненість слів молодих!
з ним зживались незмінно і довго
поміж мертвих, нових і старих.
2025.05.15
10:08
Цвіте бузок, магнолія в саду,
На сонці ніжиться рясна черешня.
На безіменний палець, до ладу
Ти одягнув рубінового персня.
Подарував закохано мені,
Щоб я була, заручена, красива.
Мій чуйний принц, на білому коні,
З тобою неймовірно я щаслива.
На сонці ніжиться рясна черешня.
На безіменний палець, до ладу
Ти одягнув рубінового персня.
Подарував закохано мені,
Щоб я була, заручена, красива.
Мій чуйний принц, на білому коні,
З тобою неймовірно я щаслива.
2025.05.15
07:00
Життям пригнічений дошкульно
І горем битий досхочу, –
Неначе вітер безпритульний
То спочиваю, то – лечу.
То в надпориві пересилю
Терни колючі перешкод, –
То від погроз не маю сили
Хоча б ледь-ледь роззявить рот.
І горем битий досхочу, –
Неначе вітер безпритульний
То спочиваю, то – лечу.
То в надпориві пересилю
Терни колючі перешкод, –
То від погроз не маю сили
Хоча б ледь-ледь роззявить рот.
2025.05.15
06:30
Воно крапки поставе чи не всюди
і правду ріже в око, не брову,
немов у барабан колотить в груди,
у пил стирає всіх, на куряву!
Йому у спорі рівних не існує,
бо знає сотні, тисячі цитат,
а штампи й гасла так завуалює,
і правду ріже в око, не брову,
немов у барабан колотить в груди,
у пил стирає всіх, на куряву!
Йому у спорі рівних не існує,
бо знає сотні, тисячі цитат,
а штампи й гасла так завуалює,
2025.05.14
21:18
Що значить дорога додому?
Дорога в ніщо, в зорепад,
Дорога туди, де утому
Знімає оновлений сад.
Дорога додому безмежна,
Не має початку й кінця.
Триває вона, як належить,
Дорога в ніщо, в зорепад,
Дорога туди, де утому
Знімає оновлений сад.
Дорога додому безмежна,
Не має початку й кінця.
Триває вона, як належить,
2025.05.14
18:23
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.05.14
11:25
Я вибрала не Вас і не тому,
що серцю не накажеш полюбити.
Іще тоді належала йому,
коли серпанком падала у жито.
Цвіла шипшиною, а поряд він,
зеленим листям огортав бентежно.
Душа з душею — срібний передзвін —
що серцю не накажеш полюбити.
Іще тоді належала йому,
коли серпанком падала у жито.
Цвіла шипшиною, а поряд він,
зеленим листям огортав бентежно.
Душа з душею — срібний передзвін —
2025.05.14
10:29
А ти будь тюльпаном: живи і квітни,
Загоюй рани, всміхайся привітно,
Втопи свій біль на денці озерця,
Нехай рожевим заквітне серце,
Чи білим, жовтим...не має різниці,
Подякуй Богу - віддасть сторицею.
А ти будь тюльпаном: тягнися до неба,
Загоюй рани, всміхайся привітно,
Втопи свій біль на денці озерця,
Нехай рожевим заквітне серце,
Чи білим, жовтим...не має різниці,
Подякуй Богу - віддасть сторицею.
А ти будь тюльпаном: тягнися до неба,
2025.05.14
09:01
Навіщо ти звертаєшся «на ви»?
Чи візаві свого ти поважаєш?
А може тривіально зневажаєш,
маскуючи відносин грубі шви?.
Чи любиш ти, коли говориш «Ви»,
чи просто на дистанції тримаєш?
За кого ти таку особу маєш,
Чи візаві свого ти поважаєш?
А може тривіально зневажаєш,
маскуючи відносин грубі шви?.
Чи любиш ти, коли говориш «Ви»,
чи просто на дистанції тримаєш?
За кого ти таку особу маєш,
2025.05.14
08:02
Гнучка, як гілочка ліщини,
Іскриста й сяйна, наче сніг, –
Вона сміється, мов дитина,
І заражає сміхом всіх.
Неначе книга загадкова, –
Мої розбурхує думки,
Адже не в’яжеться розмова,
А замовкати не з руки.
Іскриста й сяйна, наче сніг, –
Вона сміється, мов дитина,
І заражає сміхом всіх.
Неначе книга загадкова, –
Мої розбурхує думки,
Адже не в’яжеться розмова,
А замовкати не з руки.
2025.05.13
21:40
Я пішов світ за очі
божевільною травою,
продираючись крізь колючки.
Я тікаю від цивілізації.
Із дороги я звернув
у густі вруна.
Мене жене вперед амок,
якийсь навіжений двигун.
божевільною травою,
продираючись крізь колючки.
Я тікаю від цивілізації.
Із дороги я звернув
у густі вруна.
Мене жене вперед амок,
якийсь навіжений двигун.
2025.05.13
19:44
Обурена весна дощами розлилась.
Зелені та сумні у травня очі.
Коли вже сонце розітне сувої зла,
щоб відпочили від шахедів ночі?
Калюжі, мов печалі темні дзеркала,
Бо тільки дощ, здається, хазяйнує,
хлюпоче - і завісою стоїть імла,
Зелені та сумні у травня очі.
Коли вже сонце розітне сувої зла,
щоб відпочили від шахедів ночі?
Калюжі, мов печалі темні дзеркала,
Бо тільки дощ, здається, хазяйнує,
хлюпоче - і завісою стоїть імла,
2025.05.13
19:23
Протокол від 13.05.2025
Після вимушеного сеансу аналітичних заходів і виховної роботи, проведеної з черговою зміною (вахтою) "пиріжкарень", пов'язаної з відгуком на вірш
постійного дописувача Поетичних майстерень,
були отримані пояснення наступ
2025.05.13
16:54
Коли зліталися хрущі
На обвишнілу хату.
Щось відлягало від душі
Страшне і волохате.
І хата, втомлена в літах,
Підведена на біло,
Була, немов би молода,
Немов нова і ціла.
На обвишнілу хату.
Щось відлягало від душі
Страшне і волохате.
І хата, втомлена в літах,
Підведена на біло,
Була, немов би молода,
Немов нова і ціла.
2025.05.13
13:52
Я не знаю, що зі мною,
Самотою рани гою.
Недалеко й до біди.
На подвір'ї, попід вечір,
Розгулялася хуртеча,
Замела усі сліди.
Стогне вітер за шибками,
Самотою рани гою.
Недалеко й до біди.
На подвір'ї, попід вечір,
Розгулялася хуртеча,
Замела усі сліди.
Стогне вітер за шибками,
2025.05.13
10:48
Я ангел її, та не знає вона,
що ми одне одному ехо... луна,
якщо подивитись у небо ясне,
обом усміхається щастя одне.
Вона була тою з омріяних див,
яке як ікону я боготворив
у ночі осінні, у дні весняні,
являється й досі мені уві сні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що ми одне одному ехо... луна,
якщо подивитись у небо ясне,
обом усміхається щастя одне.
Вона була тою з омріяних див,
яке як ікону я боготворив
у ночі осінні, у дні весняні,
являється й досі мені уві сні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2016.10.24
2008.01.22
2006.12.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди неритмізованої поезії
Не ритмізована і не чітко ритмізована поезія розділу «Іншої поезії»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Не ритмізована і не чітко ритмізована поезія розділу «Іншої поезії»
Давно визріла необхідність розділити на наших сторінках ритмізовану поезію від поезії, яка не має чіткої схеми ритмування, зрозумілої, живої ритмомелодики. Бо таких творів стає все більше, і автори таких творів вимагають об'єктивного ставлення до своїх трудів. Але яким чином можна справедливо порівняти ритмізовані і не ритмізовані явища, та ще й на ресурсі, де гармонійна ритмізація, ясна ритмомелодика віршування, вважаються найважливішими ознаками поетичності.
Тому ми нині і намагаємось розділяти те, що природно розділяється вираженою чи не вираженою ритмікою. І не за принципом - що гірше, а на засадах рівноправності існування.
Деякі думки на цю тему висловлені і тут
"Вірші та інша поезія, в чому різниця".
Тепер при публікації своїх творів кожен автор таки повинен визначити - ритмізована його композиція, чи ні. Якщо в композиції є чітка схема ритмування, то автор публікує свій текст як "вірші", якщо чіткої схеми ритмування не має, то публікація повинна здійснюватись як "Інша поезія", якщо це таки поезія.
Проблема із не ритмізованими, чи не явно ритмізованими композиціями і справді існує, але це не проблема "Поетичних Майстерень", а загальна проблематика сучасної Поезії.
Бо дуже легко написати текст без властивого віршам живого серцебиття ( а саме звідси походить і ритм), як це роблять зараз чи не усі, так звані поети Європи і США, так? Але легко - не завжди "добре".
І потрібно сказати собі чесно, більшість із нас не задумується про ритмічний малюнок своєї композиції.
Але якщо там існує чіткий РИТМ, то це ритмізована композиція, - якщо РИТМУ не має, то не ритмізована.
РИТМ, -у, ч. 1. Рівномірне чергування впорядкованих елементів (звукових, мовних, зображальних і т. ін.), циклів, фаз, тих чи інших процесів і явищ.
Тим не менше, адміністрація спеціально виокремила досить гостре питання підрозділом "Іншої поезії", аби
а) наші автори більш вільно експериментували у цьому напрямку, бо наразі оцінка за такі композиції не впливатиме на загальний рейтинг автора, але дозволяє акцентувати кращі тексти на відповідній головній сторінці "Іншої поезії" http://maysterni.com/?type=18
б) напрацьовувались критерії оцінювання і розуміння "неритмізованої поезії",
в) з'явилися авторитетні оглядачі цього напрямку, які би оперували певною логікою відповідного творчого процесу.
Аби ми врешті чули щось, на кшталт:
"Не ритмізована поезія зберігає певну вірність віршу і є саме поезією, а не прозою, тому що в ній виявляється кореспондування рядів, графічно виділених авторською установкою на вірш. У таких "розкутих" композиціях, на відміну від всіх "невільних" систем, немає наскрізних заходів повтору (склад у силабічної, стопа в силабо-тонічної, наголос в тонічної системах). Неритмізована поезія будується також і на повторенні, коли періодично змінюють одна одну фонетичні сутності різних рівнів, причому компонентами повтору може бути фонема, склад, стопа, наголос, клаузула, слово, група слів і фраза..."
Зараз продовжуємо налаштовувати оцю головну сторінку "Іншої поезії", і будемо сподіватися, що поступово у нас з'явиться точніше розуміння - чим вирізняється неритмізована, чи не явно ритмізована поезія, з'являться критерії в її оцінюванні, рубрики, теми...
Оцінки за публікації в розділі "Іншої поезії" ставляться, але ці оцінки, наразі, не йдуть в загальний рейтинг авторів - і це, повторюю, існуватиме до того часу, доки не стане чіткіше зрозуміло, що в такій "Поезії" є добре і гарне, а що - ні.
Якщо є власне бачення, то, прошу коментувати, відкривати нам очі на невидиме і видиме, і робити це коментарями на цій сторінці, а не десь інде.
Тому ми нині і намагаємось розділяти те, що природно розділяється вираженою чи не вираженою ритмікою. І не за принципом - що гірше, а на засадах рівноправності існування.
Деякі думки на цю тему висловлені і тут
"Вірші та інша поезія, в чому різниця".
Тепер при публікації своїх творів кожен автор таки повинен визначити - ритмізована його композиція, чи ні. Якщо в композиції є чітка схема ритмування, то автор публікує свій текст як "вірші", якщо чіткої схеми ритмування не має, то публікація повинна здійснюватись як "Інша поезія", якщо це таки поезія.
Проблема із не ритмізованими, чи не явно ритмізованими композиціями і справді існує, але це не проблема "Поетичних Майстерень", а загальна проблематика сучасної Поезії.
Бо дуже легко написати текст без властивого віршам живого серцебиття ( а саме звідси походить і ритм), як це роблять зараз чи не усі, так звані поети Європи і США, так? Але легко - не завжди "добре".
І потрібно сказати собі чесно, більшість із нас не задумується про ритмічний малюнок своєї композиції.
Але якщо там існує чіткий РИТМ, то це ритмізована композиція, - якщо РИТМУ не має, то не ритмізована.
РИТМ, -у, ч. 1. Рівномірне чергування впорядкованих елементів (звукових, мовних, зображальних і т. ін.), циклів, фаз, тих чи інших процесів і явищ.
Тим не менше, адміністрація спеціально виокремила досить гостре питання підрозділом "Іншої поезії", аби
а) наші автори більш вільно експериментували у цьому напрямку, бо наразі оцінка за такі композиції не впливатиме на загальний рейтинг автора, але дозволяє акцентувати кращі тексти на відповідній головній сторінці "Іншої поезії" http://maysterni.com/?type=18
б) напрацьовувались критерії оцінювання і розуміння "неритмізованої поезії",
в) з'явилися авторитетні оглядачі цього напрямку, які би оперували певною логікою відповідного творчого процесу.
Аби ми врешті чули щось, на кшталт:
"Не ритмізована поезія зберігає певну вірність віршу і є саме поезією, а не прозою, тому що в ній виявляється кореспондування рядів, графічно виділених авторською установкою на вірш. У таких "розкутих" композиціях, на відміну від всіх "невільних" систем, немає наскрізних заходів повтору (склад у силабічної, стопа в силабо-тонічної, наголос в тонічної системах). Неритмізована поезія будується також і на повторенні, коли періодично змінюють одна одну фонетичні сутності різних рівнів, причому компонентами повтору може бути фонема, склад, стопа, наголос, клаузула, слово, група слів і фраза..."
Зараз продовжуємо налаштовувати оцю головну сторінку "Іншої поезії", і будемо сподіватися, що поступово у нас з'явиться точніше розуміння - чим вирізняється неритмізована, чи не явно ритмізована поезія, з'являться критерії в її оцінюванні, рубрики, теми...
Оцінки за публікації в розділі "Іншої поезії" ставляться, але ці оцінки, наразі, не йдуть в загальний рейтинг авторів - і це, повторюю, існуватиме до того часу, доки не стане чіткіше зрозуміло, що в такій "Поезії" є добре і гарне, а що - ні.
Якщо є власне бачення, то, прошу коментувати, відкривати нам очі на невидиме і видиме, і робити це коментарями на цій сторінці, а не десь інде.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Потрібний переклад пісні"
• Перейти на сторінку •
"Поет Мойсей Фішбейн запрошує читачів на свій блог"
• Перейти на сторінку •
"Поет Мойсей Фішбейн запрошує читачів на свій блог"
Про публікацію