ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.28 23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля. Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз. Думка поперек звички, мов кістка поперек горла. Що зверху сплило, те хвиля і виносить. Інвалідам п

Тетяна Бондар
2026.03.28 18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я

Іван Потьомкін
2026.03.28 17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк

Охмуд Песецький
2026.03.28 15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.

І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,

Марія Дем'янюк
2026.03.28 15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.

Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —

Світлана Пирогова
2026.03.28 13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.

Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,

Борис Костиря
2026.03.28 12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.

Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння

хома дідим
2026.03.28 11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють

Віктор Кучерук
2026.03.28 10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів

Юрій Гундарів
2026.03.28 09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…

Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик

Іван Потьомкін
2026.03.27 18:34
Там, де коняку віз підганяє,
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.

С М
2026.03.27 15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

хома дідим
2026.03.26 15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як

Сергій Губерначук
2026.03.26 08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!

Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,

Віктор Кучерук
2026.03.26 07:05
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний

Артур Курдіновський
2026.03.25 20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!

Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!

Світлана Пирогова
2026.03.25 12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.

Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —

Борис Костиря
2026.03.25 12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.

У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,

Віктор Кучерук
2026.03.25 05:33
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.

Артур Курдіновський
2026.03.25 03:43
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.

Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Богдан Олег Олег
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:43 ]
    Піль веков (осада Акры)
    Пыль веков ( осада Акры )

    Акра в Сирии- старая крепость
    Полпути от Индии до Египта.
    Ветхой древности вся нелепость.
    Пыль веков по пескам разлита...

    Пал Египет, Бонапартом взят,
    Неожиданно, дерзко, смело,
    Только в нем оставаться нельзя-
    Он блокадой сдавлен умелой.

    Это Англия, гроза морей,
    Это Англия, враг опасный,
    Дело их- мировая империя.
    Лозунг их- разделяй и властвуй.

    Поразить, ухватить за шею
    Англичан мировую идею
    Выступают в путь легионы
    Сквозь пески веков Вавилона.

    Лишь бы в Индию им прорваться-
    Ждут измученные легионы
    Индии сказочные богатства.
    Индии ждущие миллионы.

    Бонапарт осаждает Акру-
    Крепость древнюю,живую еле.
    Лишь порыв, чтоб сломить, прорваться-
    И свободен путь ему к цели.

    Но упорно держится старое,
    Но, сплотившись, держится древнее,
    И в жестоких боях наравно
    Гибнут праведники и неверные.

    И боев, и чумы жар познавшие,
    Тают храбрых его легионы,
    Без еды, без питья, уставшие.
    Так жестоки войны законы.

    И от ярости обезумев,
    От усталости обессилев,
    Натыкается порыв юный
    На арабскую сталь ассасинов.

    И под солнца жаром палящим
    из последних сил и досадно,
    Он ведет легионов остатки
    Тем же самым путем обратно.

    Так идее великой, новой,
    Древний бог, кровожадный Молох
    Распростертые крылья ломает.
    Пыль веков преграждает дорогу.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475071
    рубрика: Лирика
    дата поступления 26.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:58 ]
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)

    Брязкіт дзенькає в небо
    Стародавніх щитів.
    Що ж тій армії треба?
    Бойових хом"яків!
    Що прямують сердито
    З войовничим "ХРУМ-ХРУМ"!
    Що скарають бандита
    На поталу і глум!
    Ці відважні солдати
    Вдачу мають таку-
    Ворогів волохатих-
    Та куди ж???... ЗА ЩОКУ!!!...
    І коханці- самиці
    Отого хом"яка
    У коханні згодиться
    Диво-зброя- ЩОКА...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504061
    рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
    дата поступления 09.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:10 ]
    Смотри...
    Смотри…

    Смотри на мглу. Но мгла уж не в тебе.
    Ты не слепец. Прозрел ты, Украинец.
    Пройден предел. Ты ясен сам себе.
    Ты осознал- ты в мире ПЛЮС, не МИНУС.

    Смотри на эту мглу, и не прости
    Продажных гадов, что делили Украину,
    Тех подлецов, которые и ныне
    Ее пытаются расторгнуть на куски.

    Страна придет к единству, несмотря
    На злобное шипение мерзавцев,
    Сподобившихся ТЕМ ЕЩЕ продаться,
    Деля страну с доходом для себя.

    Им наплевать, что Родина в крови.
    Они вовеки не любили Украину.
    И яд предательства, подобно скисшим винам
    В бессильной злобе рвет их совесть на куски.

    Вся их идея- пляска на костях.
    Из их деяний и восстали эти кости,
    Когда врага приветив, словно гостя,
    Они несли ему кровавый стяг.

    Страна еще воскреснет для любви,
    Пускай беснуется во тьме воронья стая,
    Но тема единения святая
    Еще придет. Лови ее, лови!

    И новый Нюрнберг будет ожидать
    Всех, кто в безумной ненависти к свету
    Родил на свет братоубийство это-
    Царя кровавого в края твои призвать.

    А злобный враг, змеиное гнездо
    В твоем за эти годы свивший теле,
    Предстанет пред Божественныи Пределом,
    Как жертвы всех, загубленных в АТО.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518579
    рубрика: Лирика
    дата поступления 21.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:23 ]
    Сюжет
    Сюжет

    Сюжет! Сюжет! Я майже от готовий
    Писати вже!.. Це надихнув мене
    Сюжет (чи вірш) прочитаний, чудовий,
    Як батько працював, і як додому
    Приніс всі гроші (отаке дурне).

    Повірить хто? Не взяв "заначку" навіть...
    За це дружина з дітками його
    Зацілувала, й дітям показала
    Зарплати розпечатку, і вказала,
    Що куплять от того, того й того...

    А я читав, і думав над сюжетом...
    Сидить сімейство. Батько- на війні.
    І от- дзвінок у двері... Хто там? Де там?
    Посилку з подарунками здалеку
    Передали по пошті... Чом би й ні?

    А в ній ще лист... Сидять собі, читають-
    Піклується! І добре, що живий!...
    Вдоволені, від щастя наче сяють,
    І все з посилки шмотки наміряють-
    Лиш випрать треба!.. Бо усе- В КРОВІ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504274
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:16 ]
    Абсолютное зло
    Абсолютное зло

    Это бремя страны. Долго нам не везло.
    Но сегодня пришло АБСОЛЮТНОЕ ЗЛО.
    Погляди в этот тупо-звериный оскал.
    Это злоба и ложь. Это воет шакал
    По тебе, по земле, по отчизне твоей.
    Он вползает в твой дом. Он, гиены подлей,
    Изнутри разрывает страну на куски.
    Оглянись. Это злоба сжимает виски
    За семью, за детей, за поруганный кров.
    Оглянись. И услышь в тишине этот зов.
    Это раненый крик Украины твоей.
    Сохрани! Защити! Стань сильней и умней.
    И уже никогда не позволь темной мгле
    Править бал Сатаны на Родимой Земле!



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494289
    рубрика: Гражданская лирика
    дата поступления 22.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:35 ]
    Чорна піхота. Синам україни. Пісня смутку
    Чорна піхота ( Синам України. ПіІСНЯ СМУТКУ )

    Червоне зле сонце сіда за болотом,
    І смерть невблаганно перелік загиблим веде.
    То чорна піхота, то чорна піхота
    В цивільній одежі в останню атаку іде.

    Заплач бідна мати, заплач бідна мати,
    Бо сина свого ти уже не побачиш повік.
    Йде чорна піхота в останню атаку
    З одною гвинтівкою на п"ятдесят чоловік.

    Заплач, Україно. Заплач, Україно!
    Навіщо садочки, навіщо дівчата тепер, солов"ї?
    Це розум твій гине! Це розум твій гине!
    Це кров"ю гіркою вмиваються діти твої.

    Заплачеш, дівчино. Заплачеш, дівчино,
    Бо нікому буде довіку тебе боронить-
    Бо вже ні сім"ю ти собі, і ні дитину,
    Із Нації Сином ніколи не зможеш створить.

    Іди помолися. Іди помолися!
    Покайся за те, що колись обдурили себе ми самі.
    Це плата за вибір. За те, що здалися-
    Здались на загин більшовицькій кривавій чумі.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471471
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:52 ]
    Агрессивная тупость
    Агрессивная тупость ( ликующим )

    Вы играли словами,
    Тупо веря в награду в Раю.
    Вы махали флажками,
    Агрессивно шагая в строю.

    Звездам верили глупо.
    Дождались. У дверей грянул гром.
    Агрессивная тупость,
    Как змея, заползает в ваш дом.

    Агрессивная тупость-
    Теперь вне тебя вам не жить.
    Агрессивная тупость-
    Что можешь ты им предложить?

    Черно-белости мира
    Своего в разноцветьи миров?
    Сожжены все клавиры-
    Пусть свирепствует скрип сапогов!

    Агрессивная тупость-
    Все в колоннах, в шеренгах, в строю.
    Агрессивная тупость-
    Всем диктуешь ты волю свою,

    Эту волю неволи,
    Безголовой толпы сладкий грех,
    И бездарные роли,
    И одна ты решаешь за всех.

    Агрессивная тупость-
    И восстал Кривоногий Кумир.
    Агрессивная тупость-
    Что ты можешь подать в этот мир?

    Полусдавленный гений,
    В час, когда все решают скоты?
    И талантов, и мнений
    Молчаливо закрытые рты?

    Агрессивная тупость-
    Этот выбор для вас- приговор.
    Агрессивная тупость-
    И свободу похитил не вор.

    Это сами свободу
    Променяли себе без затей
    На бесправья породу,
    Обрекая проклятьем детей.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489297
    рубрика: Лирика
    дата поступления 31.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Ігор Шоха - [ 2014.10.25 21:10 ]
    Холодна «булава» Росії
    У Раші фаза бойні, бучі і руїни.
    Чечня і Сомалі виходять у тираж.
    Для зручності взяли: сусідню Україну,
    тупий ажіотаж і куций епатаж.

    Але ось-ось – зима і буде фаза сплячки.
    Бодай Мишко-прем’єр нап’ється і засне,
    і буде ссати лапу гідра нетерплячки
    і отоді зима уже не омине.

    І поки ще вітри дрімають на осонні,
    зальотний буревій і медом не корми,
    а дай води Дніпра і паші оболоні
    у пащу сe la vie суворої зими.

    І обнімає жах інформаційний простір.
    Усіх своїх собак, і всю чужу вину
    навішує бабай на «йолку» ще одну.
    І голий листопад веде його у гості
    у віхолу боїв, у затяжну війну.

    Новоросія є, а Україна «лишня» –
    така програма дій новітнього совка.
    І вигідно, коли закони, наче дишло,
    і Раду обійме родина кунака.

    І Віче не чутно, і завивають гусла.
    У «генія війни» найвищий гонорар.
    Осінні ручаї у поетичних руслах
    бурульками лягли на мерзлий тротуар.

    Примара Вована обшарює обійстя.
    Незвані посланці обрубують кінці.
    Росії все не те – по назві українське,
    хіба що «булава» і у її руці.

    Обзавелась рідня джентльменами удачі,
    і не на порожняк орудує Донбас.
    Всі на одне лице у кожній передачі,
    і «денгі дай вперёд», і «перекроємъ ґаз».

    І тіпає озноб усю «сім’ю» народів.
    Ще не варили щі, а видно вже Москву* –
    оскомина така, що щелепи порву**.

    Гуляють у саду, крадуть – у огороді.
    І не бере ніяк ебола кукловодів.
    Росія підняла над світом булаву.

                                  10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (3)


  9. Любов Соловей - [ 2014.10.25 14:04 ]
    Я до тебе прийду
    Я до тебе в землянку прийду,
    Я в окопі тебе накрию.
    Де б не був ти, тебе знайду,
    Подарую любов, надію.

    Я загляну у очі твої
    Обійму тебе ніжно, пестливо.
    Мій солдате, герою війни,
    Наша зустріч - це справжнє диво.

    Я тобі прошепчу всі слова,
    Про які ти марив ночами.
    В серці в тебе любов ожива
    До дружини, дітей, до мами.

    Хай скінчиться прокляття війни,
    Підлий ворог згине до ранку.
    Тільки наша любов і сини
    Будуть з нами навік до останку.

    В нас попереду ціле життя.
    Я про нього ночами мрію.
    Жах війни відійде в небуття.
    Маю в серці таку надію.

    2014 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  10. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 14:33 ]
    Минута встречи
    Минута встречи

    В эпоху, когда рушатся миры,
    И мера жизни слишком коротка,
    И на пороге чУмные пиры,
    Минута встречи- как же ты сладка!..

    И ожиданье встречи сквозь тебя
    Пройдет, как "дней связующая нить",
    И из последних сил крепишь себя
    Желанием единственным- дожить.

    Дожить, чтоб из протянутой руки
    Испить любви короткой звездопада.
    Мы наших тел сплетенные венки
    Наденем друг на друга, как награду

    За все, за все, что испытали мы
    Идя дорогою тернистой к этой цели.
    Она, как свет среди кромешной тьмы-
    Для этого мы только уцелели.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481505
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 24.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 03:26 ]
    Путники
    Путники

    Мы за счастьем идем по горящей земле.
    Мы забыты. Отпеты. Петляем во мгле.
    Нас травили. Пугали. Сбивали с пути.
    Мы в пути. Мы устали. Нам трудно идти.
    Только нас не собьешь с шага мерного вспять.
    Далеко? НедалЕко? Шагать и шагать...
    Мы вгрызаемся в землю. Встаем и идем.
    Зову сердца лишь внемля. С пути не сойдем.
    Нас не тронь. Мы ответим. Уже не простим.
    Мы дойдем до рассвета сквозь пламя и дым.
    Мы как факел несем в сердце Веру свою.
    И достойно займем наше место в строю.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520757
    рубрика: Лирика
    дата поступления 01.09.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 01:24 ]
    Гражданская война
    Гражданская война

    Неба черную слизь луч рассвета рассек.
    Обагренная высь истекает в песок.
    Это ангелов трубы исторгают свой глас.
    Это сжатые губы стонут песню о нас.
    Это демоны ныне исполняют зарок-
    Разорвать Украину за свободы глоток.
    Напряженью разрыва есть предел и ответ
    Разпрямленной пружины. И в огне брода нет.
    Это наше былое разлетелось во прах.
    Это время героев и мерзавцев в слезах.
    И в прицел панорамы сквозь бредовые сны
    Виден жутко-кровавый лик гражданской войны.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503509
    рубрика: Гражданская лирика
    дата поступления 06.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Наталя Мазур - [ 2014.10.21 22:21 ]
    Кіборги
    Ця війна змінила багатьох,
    Ця війна змінила Україну.
    Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
    Що перетворився на руїну.

    Трупний запах, порох і вогонь,
    Смерть приносять гради, міни, танки.
    Піт із чорних, випалених скронь…
    Глина, гільзи, попіл і уламки…

    Та стоять:
    Дев`ятий, Ворон, Гном,
    Абрикос, Богема, Маршал, Цезарь…
    А над ними – небо полотном,
    А у них життя на вістрі леза.

    То чиїсь батьки, брати, сини
    З Харкова, із Києва, зі Львова.
    Шахтарі, таксисти… В час війни
    Кіборгами стали тимчасово.

    Каска, бронник, берці, автомат,
    Друг надійний, що прикриє спину.
    Доброволець, патріот, солдат,
    Наш Герой і гордість України!

    21.10.2014р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (16)


  14. Олександр Олехо - [ 2014.10.21 12:59 ]
    Ти знаєш, що таке війна?
    Ти знаєш, що таке війна?
    Не приведи, не треба, друже.
    Це тричі проклята карга.
    Її принади – плем’я суче.

    Це кров і піт, коли без сил,
    коли надія утікає,
    а привид смерті між могил
    для тебе спочиву шукає.

    Це очі вбитого бійця
    і жах стальними пазурами
    здирає шкіру із лиця,
    життя випалює вогнями.

    Це бруд і холод. Наче склеп –
    над головою шар накату.
    На сотні метрів – чорний степ
    від засівання залпів «Граду».

    А ще цигарка, що на двох.
    А ще плече і лікоть друга.
    І побажання, щоби здох
    великох…йлівський катюга.

    Ти знаєш, що таке війна?
    Не із книжок, з реалій яви?
    Не приведи… вона…вона
    зіркової не варта слави.

    Бо кожна слава – це герой,
    його оплакане безсмертя.
    Свіча горить – іде АТО,
    вбиває клин в живе осердя.

    21.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (12)


  15. Галина Михайлик - [ 2014.10.20 11:24 ]
    Осінь в бліндажі
    Червоно-чорна осінь в бліндажі –
    земля і кров, холодний відчай болю…
    Ми тут! Ми – є! Ми – наші! Не чужі…
    Ту, невблаганну з вічною косою,
    затримайте ще трохи на межі
    блакитно-жовтий обгорілий прапорець,
    той папірець потертий, що удвоє,
    (дитячий почерк, синій олівець)
    де «Небо – мирне!» і «Живі – герої!»…
    Ми – тут! Ми – є! Ми – наші! Не кінець!..

    20.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (22)


  16. Серго Сокольник - [ 2014.10.20 00:52 ]
    Беспилотник
    Беспилотник

    Беспилотник кружит, беспилотник...
    Взгляд суровый, как око грозы.
    Беспристрастный такой и холодный,
    Весь рельеф разложив на азы,

    Безучастный к страданью и боли,
    Как размеренный звездный предел,
    Выявляя падение воли,
    Все заметил. Учел. Улетел...

    Тихий связи канал. Стонет ветер...
    Вызвал бурю. И бурей накрыл.
    Или- не доложил. Не заметил...
    Тихо в мире. Не вызвал... Простил.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530181
    рубрика: Лирика
    дата поступления 15.10.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Таїсія Цибульська - [ 2014.10.18 21:12 ]
    Двi осенi
    Твоя осінь вдягла камуфляж,
    і хоч він їй до бісу личить,
    вітер, мов навіжений страж,
    обриває пожовкле листя.

    Твоя осінь - це злість і біль,
    а моя - кошеня ласкаве,
    твоя осінь стріляє в ціль,
    а моя наливає каву.

    Твоя осінь в диму й вогні,
    а моя - у багряних шатах,
    твоя осінь горить на війні,
    а моя - на красу багата.

    Твоя осінь вдягла камуфляж
    і в броню закувала душу,
    твоя осінь рятує Донбас,
    а моя лиш тихенько тужить.

    Лиш заплаче дрібним дощем,
    вкотре погляд на двері кине,
    витре сльози - не пропадем,
    а біда у туманах згине!

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (10)


  18. Олександр Олехо - [ 2014.10.17 19:59 ]
    Повертайтесь живими...
    Повертайтесь живими, бо убиті мовчать.
    На вустах убієнних – слів гарячих печать.
    Хто розкаже про свято на цій грішній землі,
    де у кожного ката персональні вогні?
    Хто розкаже про розпач тих кривавих ночей,
    де засіяна нива болем тисяч людей?
    Хто розкаже про миті, що заповнили світ,
    де живі, ще не вбиті, шлють з екрану привіт?
    Хто розкаже про правду без табу-деліте,
    де помпезне і пишне є насправді пусте?
    Повертайтесь живими! Вас чекає рідня,
    сонце ясного неба, праця мирного дня.

    29.09.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (15)


  19. Уляна Демченко - [ 2014.10.14 21:30 ]
    Батьку, вертайся живим!!!
    КлЕкіт веселий лунає в дворі,
    вчАться літати пташата малі,
    cтЕжить за ними батько лелека:
    крИла підставить ,коли небезпека .

    ТАтові руки- політ в небеса.
    БАтькове слово- це правда свята.
    -ТАтку,живим повертайся із бою:
    Я Ж БО не хочу рости сиротою.

    Сумно ікона з стіни поглядає.
    Холод й розпука всіх огортає...
    Не звеселяють ні квіти, ні птиці...
    ТІнню матуся снує по світлиці...

    ТАтові руки- політ в небеса.
    БАтькове слово- це правда свята.
    -ТАтку,живим повертайся із бою:
    Я Ж БО не хочу рости сиротою.


    ТАтку, ти- гордість моя, ти- герой наш!!!
    Ти Україну серцем борониш!!!
    Я прислухаюсь з самого світонку:
    крОки знайомі чекаю на ганку...

    ТАтові руки- політ в небеса.
    БАтьве слово-це правда свята.
    -ТАтку,живим повертайся із бою:
    Я Ж БО не хочу рости сиротою.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  20. Юрій Кисельов - [ 2014.10.13 02:13 ]
    Кацапам
    Пуйло ваш хутін. Ясно і дитині,
    Хто він такий і з чим його їдять,
    І те, що п’яна промосковська рать
    Витворює з народом нашим нині.

    Задумайтесь, кацапи (суки, гадь!!!) –
    Що ваші діти роблять в Україні.
    Чи їм знамена наші жовто-сині
    Поперек горла кісткою стоять?!

    Чи ви придурки, чи звичайне чмо? –
    А як іще вас називати? – Мо,
    Вам невтямки, і хата ваша з краю?

    У вибухах триклятої війни
    Вкраїнці гинуть. Ваші теж сини,
    Та тільки їм нема шляху до раю.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (28)


  21. Юрій Лазірко - [ 2014.10.03 06:56 ]
    гiрчитиме в менi вiйна
    стало сонце в росах на коліна
    птахою молилося за нас
    там за полем виросла в руїнах
    недослухана померлими луна

    підіймає вітер попелини
    розбиває небо сни воді
    то заходить в серце Батьківщина
    наче вістря списа в Божий Дім

    облягає вибухами гніву
    обіймає зашморгом боїв
    градом б'є в налиті зерна ниви
    в тихі груди матері моїй

    неміччю з плечей солдат спадає
    набирає світла в глухоту
    та нічого в неї не питаю
    на родинну ватру я іду

    хай мене минає зла година
    а як ні то проросту в ланах
    паростком Чигирина прокинусь
    і гірчитиме в мені війна

    1 Серпня, 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (12)


  22. Юрій Лазірко - [ 2014.10.02 06:48 ]
    вiзiя архiвимiру
    непоранені тьмою
    ранимі
    неприборкані вітром
    натхненні
    розростається вглиб
    архівимір
    наливаються світом
    легені

    опікає гортані
    убоге
    то оголені нерви
    і зруби
    то озолення серця
    небогом
    і від оцту порепані
    губи

    новина пороста
    новиною
    а жалі повиваються
    горем
    і відкашлює сонце
    війною
    вийшло крові сухотної
    море

    вийшло мало
    і дня
    і хвилини
    схаменутися
    Бога згадати
    тож немає
    для смерті
    провини
    як і кулі святої
    солдату

    і влітає метал
    відчайдушний
    розриває пороги
    і м’язи
    ось така вона
    зціплена мужність
    в ній заходиться тіло
    від сказу

    і радіє душа
    що вже вільна
    бо не ріже нутро
    крововилив
    залишаючи жадобу
    війнам
    а надію
    воюючим силам

    подавайте
    хуткіше набої
    розгортайте
    в блакиті пшеницю
    і ведіть небокрай
    за собою
    ще не займаний
    свій і без криці

    ворогам наворожуйте
    ями
    новородженим зрадникам
    гану
    ваші душі
    розбуджені храми
    ваше серце
    відкрите мов рана

    ваші очі
    важкі і глибокі
    бо побачене
    важко збагнути
    побратимів
    небеснії кроки
    через місиво
    тіл і мазуту

    а зима
    захлеснеться весною
    мов черга кулеметна
    в облозі
    вічна пам’ять
    пропахла війною
    освятиться в піснях
    й перемозі

    18 Червня, 2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.75)
    Коментарі: (12)


  23. Юрій Лазірко - [ 2014.10.02 05:26 ]
    вiрш вiд руки
    кров прибуває
    потяг швидкий
    слово
    як вікна
    у білій палаті
    з неба надія
    вірш
    від руки
    марш патріотам
    із фаршем що з вати

    як тебе звати
    трупе ти мій
    в пасма зодягнений
    в стиль колорадо
    думки покруччя
    капище змій
    мріє
    пройтися
    кістками парадом

    царство довічне
    в ріст ковбаси
    звивини всохлі
    з часів сересеру

    з ранку по сутінь
    лезо коси
    змащені люттю
    мої машингвери

    з пекла воскресло
    енкаведе
    ходить по душах
    і мокне в набоях
    бій наступає
    біль не спаде
    тут розминаються
    світло із тьмою

    тут переходить
    правди межа
    і спотикаються
    хвилі заграви
    клигає жертва
    ниє хижак
    душі висмикують
    бог і лукавий

    кепські ці справи
    з крові вино
    хочеш упийся
    багряним безсонням
    ось тобі місце
    хрест і вінок
    спи затиснувши
    свій хрестик в долоні

    спи
    не турбуйся
    і не казись
    що над тобою
    блакитніє нива
    тіло зітліє
    стане колись
    юним колоссям
    народженним в зливах

    3 Червня 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (6)


  24. Владислав Лоза - [ 2014.09.28 14:28 ]
    Поети
    Поети пишуть високі вірші
    у час, коли розцвітають маки.
    Поети пишуть все гірше й гірше
    про зле кохання, про воду й Краків.

    Поети мовчать, як ревуть гармати.
    За залпами строфи майже не чутно.
    Поети здібні в мистецтві чекати,
    прикинувшись, ніби згодні й кутні.

    В мовчанні поети за дниною днину
    снують по готелях і грають у кості,
    в той час як гармати вплітають в тканину
    будови всесвіту точний постріл.

    А потім, раптово спинивши втрати,
    гармати чомусь обертаються в бонги.

    Поети, в принципі, здатні мовчати,
    але не витримують надто довго.
    27.09.14


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (6)


  25. Любов СЕРДУНИЧ - [ 2014.09.26 15:43 ]
    "Боротись варто!"
    БОРОТИСЬ ВАРТО!

    Не даремно були наші подвиги ратні –

    Стало волею рабство.

    І хвалебні співати хотілося оди,

    Та з серця – квиління народу…



    Ти був ройовим одного тільки рою,

    А став усього народу героєм.

    І падають в Лету нащадки повстанців,

    І ти, на жаль, – не останній…



    Тужно «Кача» пливе і портрети героїв,

    Їм співаємо Тризну. Ох, Тризну!..

    А хто горе наше важкезне потроїв,

    Той – вигнанець Вітчизни!



    Двоє виродків виром керують кривавим.

    І пала небайдужа душа і вже й хата.

    Та ще дибу й меча ми на них не скували,

    Ще нема на катів

    Ката.



    І гуртуєм чоту до чоти, рій до рою.

    Знов – пора

    революційно-осіння.

    І треба б осанну співати героям,

    Та з серця – одні голосіння!..



    Зайди знищують дух наш і пагони гарту,

    Та боротись і жити – варто!

    Бо

    Всенародні сльози народжують ямби,

    Й пливе «Кача» і чорні троянди…

    (© Любов Сердунич, 20 вересня 2014).


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Марися Лавра - [ 2014.09.24 22:37 ]
    Криваве літо
    стривожено
    стриноженим конем,
    криваволіто одійшло степами,
    у часточці
    лишилося із нами,
    останками
    обвуглених систем.


    литаврами
    гарматні позивні,
    гримітимуть віками і роками,
    в боях полеглих
    гідно вояками,
    обвітрені
    обличчя у війні.


    примарами
    стоятимуть сини,
    навічно оперезані плющами,
    оплакані
    осінніми дощами,
    почесні
    вартові весни...

    24.09.2014








    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (32)


  27. Тетяна Бондар - [ 2014.09.23 10:30 ]
    ***
    Ти його, благаю, збережи.
    Під вогнем. Під кулями. Під зливами.
    В мокрому хиткому бліндажі
    Ти його зігрій
    своїми крилами…

    Сил додай і вірою зміцни…
    Перемогу дай над лютим ворогом!..
    І живого… Господи… верни.
    Рідного до болю.
    Невідомого…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (11)


  28. Любов СЕРДУНИЧ - [ 2014.09.20 23:13 ]
    "Герої не вмирають!" (проект пісні)
    ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
    Мені наснилася пісня, чітко наснилася жінка-виконавиця, навіть мелодія, а слова – ні… Слова – зродилися зі сліз, виплакалися з пісні вранці, коли прокинулася від хлипу зі сльозами на очах...
    Можливо, знайдеться фахівець-композитор, який зуміє відчути цю пісню душею... Або йому вчується власна мелодія...

    Знову пруть на нас зайди непрохані,
    Їм ніщо людське не приспало хіть.
    Вже не чутно пташиного тьохкання,
    Тільки спалахи, спалахи, спалахи!..

    Приспів:
    На вмить – завмерли квіти!
    І враз – урвалось небо!
    І ти – не в цьому світі,
    І ти летиш від себе!..
    На мить погасло сонце,
    На мить не стало неба.
    І вже нема віконця,
    Нема шляху до тебе!..

    Із чоти народиться тисяча,
    Кожна тисяча вродить мільйони.
    Кожен з нас – у тобі, як і ти – в серцях.
    Йдуть на клич нові батальйони.
    П – в.
    Будуть квіти й країна оновлена,
    Буде бігати син по травичці...
    Бо герої лишились не зломлені,
    Бо для нас Україна – найвище!

    П – в:
    На мить – завмерли квіти!
    І враз – урвалось небо!
    І ти – не в цьому світі,
    І ти летиш від себе...
    На мить погасло сонце,
    І враз не стало неба.
    І вже нема віконця,
    Нема шляху до тебе!..
    Катам утнули руки
    Одвічно загребущі,
    Бо в нас – одна спонука:
    Вкраїнські вільні душі.
    Вкраїнські вільні душі!!
    Вкраїнські вільні душі!!!
    (Любов Сердунич, 19 – 20 вересня 2014).


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  29. Владислав Лоза - [ 2014.09.20 18:15 ]
    Гуманітарне саторі
    У горнилі всесвітньої спеки,
    що роз`ятрює зболені рани,
    ми - лінгвісти без бібліотеки
    та належного фінансування.

    Ми, що завжди занадто ретиві
    в наріканні чумного зеленим,
    несподівано для колективу
    зіштовхнулися із феноменом:

    там, де смертним стачало кебети
    все продовжувати бойовисько,
    червонясте арґо кулеметів
    потіснило
    з широт
    авестійську.
    18.09.14



    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2)


  30. Теа Маркс - [ 2014.09.14 10:14 ]
    Равнодушие
    Байдужим співвітчизникам и ватным патриотам

    сколько еще должно
    сбито быть самолетов
    разрушено городов
    прежде чем ты поймешь
    что это война
    - а то!
    ухмыльнувшись за рюмкой горькой


    сколько ты будешь ждать
    закрывая глаза
    зажимая уши
    чтобы не слышать
    (пусть лопнут твои
    барабанные перепонки!)

    рядом идут бои
    стынет твой чай
    с молоком
    ты в сторонке
    зажимаешь нос

    запах гари

    и не оформить словами
    того, что сводит тебя на нет

    да, говоришь, быть патриотом
    модно, чего не отнять -
    как узкие джинсы
    над рыжими «тимберленд»…

    солнце встает опять
    вот появился просвет
    как затишье перед грозой

    человек, говоришь, он же тварь,
    привыкает жить
    и в помойной яме
    и даже под дулами автоматов

    (вот только здесь не надо
    Не надо. Прости – заткнись.
    раз зажимаешь уши –
    учись молчать)

    заглушая зов сердца и крови
    опускаешь кровавые жалюзи
    с легкой руки
    быть патриотом – модно.

    (Но
    почему-то -
    не той страны…)


    17-23.07.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.34) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  31. Юрій Кисельов - [ 2014.09.13 16:50 ]
    Солдатові
    Мов козак, упевнено і хвацько
    Бився, хоч мав двадцять юних літ…
    В муках ти помер під Іловайськом.
    Клята куля вцілила в живіт.

    Жити б міг, кохати і творити
    У любові й вірності сім’ю.
    Не судилось… Мов метеорити,
    Падають солдати у бою.

    Ти – на фронт, бо відібрали хату
    В друга, що на східнім рубежі…
    Вся в сльозах, враз посивіла мати.
    У скорботі – рідні і чужі.

    Ти – один із сотні, що не згасла,
    Хоч у лютій битві полягла.
    Знову – Крути. Знову – давні гасла
    Про свободу й смерть. Сумні діла…


    Вересень 2014


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (21)


  32. Галина Михайлик - [ 2014.09.08 12:37 ]
    Вимкнути війну
    Так просто: взяти й вимкнути війну –
    натиснеш пульт – і тиша на екрані…
    Лінивим сомом по грузькому дну,
    байдужим страусом, замшілим на дивані, -

    ким ти єси? Чи вимкнеш цю війну
    відважним серцем, впавши на гранату,
    рудою окропивши ярину,
    якій віднині нам причастям стати?

    Чи працею щоденною в тилу,
    у волонтерській сотні, у молитві?..
    О, Господи, та ж вимкни цю війну!!!...
    Щоб хепіенд… жовто-блакитні титри…

    08.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (34)


  33. Ігор Шоха - [ 2014.09.07 22:32 ]
    Гуманітарний конвой
    У котрий раз гуманістична Раша
    з усіх усюд везе своє «добро»:
    від Яника – триколірну парашу,
    від Жирика, – я мать свою і вашу,
    сіль – у Артемівськ, воду – у Дніпро.
                   Від Путі – побажання помирати
                   усім за нього і його бабло,
                   за те, що Україна – наша мати,
                   за те, що їм не хочеться за ґрати,
                   і щоб Росії в Раші не було.
    Аби була війна і конвоїри
    украденого й іншого добра –
    вонючі трупи вигиблого звіра,
    надію – устаканити довіру
    і нахлебтатись крові із Дніпра.
                   Їздові опереткові герої
                   еліту світу ставлять дубала.
                   Антигуманна місія конвою –
                   одне ла-ла із арії орла
                   за перемир’я з рисами розбою.
    А людям треба: наяву, у снах
    не чути пла́чу матері й дитини
    у ще не завойованих домах,
    і щоб рахітик не стріляв у спину,
    і ще аби не катував невинних
    кацап-чеченець і донський «казак».
                   А я молю і прошу битий час, –
                   о, Боже правди, о, пророки націй,
                   оракули земних реінкарнацій,
    надію дайте – жити хоч би раз
    без конвоїрів і такого миру,
    коли вмирають за любов і віру.

                                  06.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (6)


  34. Редакція Майстерень - [ 2014.09.07 20:47 ]
    «Я бачив дивний сон»
    Ідуть батальйони до міноборони,
    зривають погони із сук.
    Верховний правитель в жіночій одежі
    юрбі потрапляє до рук.

    Над київським бруком – корупціонери.
    Діждалися їх ліхтарі!
    Безмірно тягнули щурі з України -
    натягнуть їх і Угорі.

    І зрада верховна нарешті змістовна -
    в уранових шахтах пихтить.
    Геть «демократичний» бруд олігархічний -
    народовладдя рулить!

    Бо це Україна й вона незборима!
    Бо в серці дочок і синів!
    Бо судна година і в змозі людина
    позбутись диявольських снів!



    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  35. Тетяна Бондар - [ 2014.08.31 15:55 ]
    ***
    Не впокореним стадом,
    А народом-воїном
    Ми під кулями й «Градами»
    Свою волю виборюєм.
    Не словами, а славою,
    Кров’ю чесною, чистою,
    Ми тіла свої сплавлюєм.
    Ми єдині.
    Ми вистоєм.
    У окопі з солдатами
    Ми до Господа молимось.
    Б’ють нас танками. Й зрадами.
    Не чекайте.
    Не зломимось!
    Б’ють брехнею лукавою.
    Чуєш, Боже?... Ми зможемо!
    Ми з Тобою і Правдою
    Цю пітьму переможемо!!!
    Лють орди брата-Каїна
    На землі своїй спинимо.
    …Нам не страшно – ми знаємо:
    ТИ за НАШИМИ СПИНАМИ….

    31/08/14


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (5)


  36. Тата Рівна - [ 2014.08.22 23:09 ]
    це літо
    це літо закінчується слізьми
    Боже! хіба ж так треба дощу?
    не стало одного трьох восьми
    були ще дітьми були мужами
    були такими за кого б заміж
    хоч завтра пішли дівчата строєм
    а їх – в одностої на поле ратне
    шукати болю долати атеро
    гасити ватру, варту чи вату
    чи те і те ну і…помирати


    пішло туди їх кілька тисяч
    вернулись – п’ятеро

    ще сотня підвально чекає бартеру
    лишився спомин як крик матері
    німий
    бо й задушений одностроями
    зеленими плямами порожнечею


    інші лишилися бути героями
    і бити пам’яттю нас, - приречених
    шукати у снах імена курсивами
    обличчя між натовпу вирізняти
    вони були гордими і красивими
    вернулись - п'ятеро...


    в них вилиці жовті в нас вулиці сиві
    реальність немов атака хімічна
    скажи мені, за що тебе сину
    не мовчи за що тебе, батьку
    прирекли на життя вічне?


    все просто – ми стали зашкарубілі
    немов підошва важкої бутси
    ми деградуємо у дибілів –
    Бог дав нам курси:
    уроки людяності і права
    уроки сумніву та сум'яття
    уроки віри у добрі справи
    і просто віри…вернулись - п'ятеро...


    було у матері як волосся
    синів прекрасних та світлоносних
    а в травні раптом упало листя –
    а з травня – осінь!
    лишилась батьку одна правиця
    лишилась дівці одна розрада

    і наші сльози на їхніх лицях
    попроростають ще виноградом


    22.08.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (6)


  37. Валерій Хмельницький - [ 2014.07.31 08:28 ]
    Третя світова?..
    Три - Майдана. П'ять - війни.
    Зрада і колона п'ята.
    Повій, вітре, і війни
    На Вкраїну розіп'яту.

    Три - Майдана. П'ять - війни.
    Місяців. Неначе - років.
    Схаменіться, пацани!
    Заспокойтеся хоч трохи!

    "Град"-и, "Бук"-и - що там ще?..
    Балістичні - у запасі...
    Ви там всі, що - "ваапще"?..
    Світова - ще ж не на часі.


    31.07.14


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (8)


  38. Тетяна Добко - [ 2014.06.28 19:21 ]
    Неоголошена війна
    В Україні іде війна,
    Оголошень ніде нема,
    Гинуть люди, палають міста,
    Дим над долею нависа...
    Доля-доленька, будь милосердна,
    Не дай Україну роздерти.
    Так хочеться в мирі жити,
    Веселці у небі радіти.
    А ми сієм й печемо хліб,
    Й проводжаємо хлопців на Схід,
    Ми співаєм і молимось Богу,
    І просимо легшу дорогу.
    «Розкуйтесь, братайтесь!», – волає Тарас,
    Це до нас він, друзі, до нас.
    Не зникає дорога на Схід,
    Від могил нескінчений слід,
    Сльози, кров і туга матусі…
    – Не плач, рідна, я скоро вернуся,
    Ти не плач, це просто війна,
    Оголошень ніде нема…
    Тільки тиша поруч кружляє,
    Синє небо не відпускає...

    Дзвін й за нами напевно луна
    Мак із серця мого пророста...
    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  39. Олена Кіс - [ 2014.06.11 10:06 ]
    Слов'янськ
    Буває душу розбивають дзвони,
    Буває ноша в спину проросла,
    В лице сміється ім’ям забобонним
    До тебе той, хто в темряві блукав

    І плаче той, хто каявся в досвітах,
    І проклинає той, хто в щасті зачинав,
    У чорне небо мчать погаслі діти
    Із небуття не роджених заграв

    А Ти смієшся знову до світанку
    Новими зморшками на звітрених устах,
    Чи переможиця чи знову долі бранка
    З святим хрестом у згрішених руках

    Там б’ють гармати і кривавлять глини
    Невинні й ті, хто заблудив в гріхах,
    Слов'янське чрево – тіло України
    Там червоточить й мироточить прах

    Черлена кров на побілілих згустках
    Солончаків – слізьми просяклих нив,
    В десниці Божій тая глина – пустка
    У тих горшках, що не святий ліпив

    Захланих зайд змертвілі темні тіні,
    На сланцях газу бухенвальда тлінь,
    Героїв сотні на небесній ріні
    Волають до прийдешніх поколінь


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (12)


  40. Валерій Хмельницький - [ 2014.04.28 14:31 ]
    Сланцевий газ! (КСПЛ-15)
    Сланцевий газ віднайшли на районі –
    Сланцевий газ!
    В Юзівці кубів трильйони й трильйони –
    Лиш про запас!
    Є і в Криму триста тридцять родовищ –
    Сланцевий газ!
    Думали ви, що Росія за мову?
    Ні, за спецназ!
    Газ у Криму є, і нафта на шельфі –
    Знали про це?
    Що ж не сказали тоді вам відверто,
    Де золотце?
    Конче-бо треба Росії забрати
    Крим і Донецьк.
    Палимо шини, складаємо скати –
    Ро’ хід конем!
    Не здогадається російськомовний
    П’яний Іван -
    Звідти його дуже швидко умовлять
    У Магадан!


    28.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (12) | "Росія відправила бойовиків у Слов'янськ через сланцевий газ, який знищить Газпром"


  41. Валерій Хмельницький - [ 2014.04.21 22:27 ]
    Ведмідь та #ВізиткаЯроша (КСПЛ-15)
    Вліз ведмідь в палатку аж по вуха
    І #ВізиткуЯроша знайшов...
    Яроша - ні слуху ані духу:
    Лиш #ВізитокЯроша був схов.

    Схов - не схов, а типу схрон: "Бендери",
    Що "бендерівців" у бій кривавий вів...
    Там ще хід підземний був і двері
    Аж у бункер Гітлера - без слів

    Фюрер самотою сів у крісло
    З #ЯрошаВізиткою в руках,
    Подивився - молоко би скисло...
    Взяв пістоля і у скроню: "Бах!"

    От до чого довела фашистів
    Лиш #ВізиткаЯроша - це знак,
    Що із нею щось таки нечисто:
    Хто знайшов - того трафляє шляк!


    21.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати: | "Соцмережі підірвала #ВізиткаЯроша"


  42. Валерій Хмельницький - [ 2014.04.14 16:19 ]
    Ведмідь та Uzi (політична байка)
    Про ситуацію в країні:
    Якось в палатку жовто-синю
    Нахабно вліз ведмідь, в натурі,
    Чи то коричневий, чи бурий,
    Зачув смачненьке, мо’, м’ясце -
    Жере, аж плямкає… На це
    В кущах принишк, заліг на пузі
    Мисливець з автоматом Uzi:
    Лунає постріл – і за мить
    Ведмідь, конаючи, лежить…


    14.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2)


  43. Валерій Хмельницький - [ 2014.04.01 09:47 ]
    Першоквітнева заметіль
    Першоквітнева заметіль
    Москву засипала й некрополь –
    Оце тобі, Кремлю, за Крим,
    За кораблі і Севастополь!

    Дев'ятибальний неба знак,
    Шкода, що тільки - завірюхи:
    Оце тобі і Крим - «за так»,
    І «референдум», «заварухи».

    Москву заклали в давнині
    У жерлі древнього вулкану,
    У центрі кратера - і дні
    Її в Господній Божій длані.

    Росія ж марить про війну:
    Гуркочуть чорні гвинтокрили,
    А у Москві – та чули, ну! –
    Квітневим снігом все укрило…


    01.04.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (11)


  44. Валерій Хмельницький - [ 2014.03.20 15:43 ]
    Киш додому, киш!!!
    Забирає Russia в України
    Рідний Крим - «приєднує enclave»...
    Бачить в Україні лиш Руїну,
    Де "руйнівника" народ - "послав"...

    "Меморандум Будапештський"? Не до нього -
    Лиш папір перевели дарма.
    Хтось себе вважає чи не Богом
    Під «бурхливі оплески» й «ура».

    «Зомбануті» маси в ейфорії -
    Горілчані плинуть ручаї
    І лунає всюди: «Крим - Расія!»
    «Крим - Расія» - в п'яній голові.

    Уливають «казачки́» «водяру»
    У пащеки «заслані» свої -
    Мо’, із алкогольного «угару»
    Ще колись прокинуться? Як ні,

    То нехай нап’ються злої крові,
    Що тече по жилах навесні -
    А удома в них реве корова,
    А удома паші запашні.

    Та в сусіда завше зеленіші
    І трава, і море, і бур’ян.
    Йшов би ти додому, «дядя Міша»,
    Запалив там люльку чи кальян,

    Тютюну насипав би у люльку,
    В чарку влив якогось там вина,
    А тоді на закусь - трохи тюльки...
    Пий, приблудо, впийся - аж до дна

    І забудь навік про Україну,
    Правнуче поганий козака,
    Що з Дніпра на Дон колись полинув:
    З ним була шаблюка ось така,

    На коні баскому у стреме́на
    Запорожець хвацько заступав,
    Закидав мушкет він за рамено
    Й мчав щодуху до козацьких лав.

    Ну, а ти, котрий з-під «балаклави»
    На кримчанок вовком люто «зриш» -
    З ким воюєш? Чи лихої слави
    Захотілось? Киш додому, киш!!!


    20.03.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (8)


  45. Іван Низовий - [ 2012.12.29 00:37 ]
    * * *
    Намалюй, морозе, на вікні
    Все, що малював мені в маленстві:
    Літній дощ у грозовім шаленстві,
    Щоб аж по обличчю струменів.
    Щоб усе, як і колись, було:
    Під дощем ростеш собі, мов ясен,
    А довкола – світ, росою рясен,
    І сіяє Псло, неначе скло.

    Не шкодуй, морозе, ні снаги,
    Ані хисту – для добра ж, морозе, –
    Не малюй лиш материні сльози
    Та гарячі від крові сніги.

    Намалюй, морозе, на вікні
    Все недомальоване тобою,
    Що заснуло радістю в мені,
    Радістю – не сивою журбою:
    Матір, щоб сміялась, як тоді,
    Хату, щоб у соняхах біліла,
    Землю, щоб війна їй не боліла,
    Двоє сонць – у небі й на воді.





    Рейтинги: Народний 6 (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (6)


  46. Іван Низовий - [ 2012.11.15 21:44 ]
    Остання колискова моєму дідові
    Ліг на ріллю перепочить…

    Його несли чотири діви,
    Чотири страдниці земні,
    Несли любов свою
    Й надію
    У золотій, мов сніп, труні.
    Одна була його кохана,
    Друга нелюбою була,
    А третя – просто давня рана,
    Четверта – просто так ішла.

    Зробили хату, як зуміли,
    Поклали сонце в головах
    І затужили-заніміли,
    Не в змозі витужить слова.
    А поле буйно бур’яніло,
    Плуг іржавів у борозні…
    Приспали діда, і – за діло
    Чотири страдниці земні.

    Одна була вдова печальна,
    Друга була сама печаль,
    А третя – просто так мовчала,
    Четверта – вчилася мовчать.






    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (1)


  47. Іван Низовий - [ 2012.05.06 15:39 ]
    * * *
    І в наше обезлюдніле село,
    Й до нашого печального порога
    Воно прийшло і радість принесло –
    Веснотравневе слово – перемога.
    Як зазвучав нечувано майдан
    Жіночими тонкими голосами!
    – А де ж Петро?
    – Микола де?
    – Іван?
    – Ок-са-на?

    Цвіли сади,
    Буяв зелений вир,
    Гриміли над столицею салюти.
    Сміявсь і плакав молоденький мир –
    Себе самого ще не міг збагнути.

    1977



    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (3)


  48. Ігор Перецький - [ 2011.09.28 12:46 ]
    Свята Покрова.
    Свята покрова наступає -
    Захисників Вітчизни день.
    Людський плач, стогін долинає
    Народний дзвін БАМ-ДЗЕНЬ, БАМ-ДЗЕНЬ

    Благають Матір Божу люди
    ДАть сили їм життя вернуть.
    Прийде Народ до панства, буде
    Питать за що його гризуть.

    Гризуть безбожно, безупину
    і навіть продиху нема.
    Прижме козак панка до тину
    Спитає волі без ярма.

    Покрова здавна була Святом
    Що піднімало весь Народ,
    До бою праведного з катом,
    що люд відріже від свобод.

    Підняли зброю гайдамаки,
    і козаки збирали кіш,
    Стрільці Петлюри рвали грати
    Покрова йде, посвятить НІЖ.


    Рейтинги: Народний -- (4.69) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Галантний Маньєрист - [ 2010.08.10 12:24 ]
    Для Неї
    На околиці лісу він виклав омріяний дім.
    А за вікнами сад, а за садом виднілося море,
    і вітрила леткі, і містечко у сні золотім,
    і щоночі займалося небо від "Ти - Моя Зоре!".

    На околиці раю вони полишили печаль.
    І мінялися весни у палахкотінні розмаю,
    і щоразу краси їх вкривала тілесна вуаль
    закохання, якому кінця не знайти, ані краю.

    На околиці часу вони загубили роки.
    Зачаровані дні закружляли у колі своєму.
    І коли усе інше потануло серед війни -
    ця одна їхня мить залишалась росточком Едему.

    Приспів:

    Я домальовую ранками світ наш -
    знову і знову -
    обрії,
    музику сонця,
    тебе кольорову


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (67) | "Все розпочалося з Декамерону..."


  50. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2010.04.04 15:12 ]
    Наш Спас
    Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Об'явлення 1:8)
    Сказав Ісус Христос: Хто має вуха, нехай слухає! (Від Матвія 11:15)
    Я й Отець Ми одне! (Івана 10:30)
    Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися. (1Петр.2:24)
    Сказав Господь Ісус Христос: Я є дорога, і правда, і життя! До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. (Івана 14:6,7)
    Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам! (Від Івана 15:7)
    Ісус же відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе! (від Марка 9:23)
    Правду кажу вам: якщо двоє з вас на землі домовляться просити Мого Небесного Батька про щось важливе, то він виконає їхнє прохання. Бо, де двоє або троє зібралися в Моє ім’я, там і Я посеред них (від Матвія 18:20)

    МОЛИТВА ГОСПОДНЯ (Від Матвія 6:9-13)
    ЗАПОВІДІ БОЖІ (Біблія, Вихід 20:2-17)
    ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ (від Матвія 22:35-40)



    Борони нас, Боже. Борони Ти нас
    Уночі й у скруті, в небезпечний час.
    Дай надію, Боже. Боже, Ти - наш Спас!
    Дай нам віру, Боже, кожному дай з нас.
    Дай нам мудрість, Боже, силу й гідність дай,
    У Новині Добрій милість нам являй.
    Кров'ю бо Святою врятував Ти нас,
    Полюбивши, Боже. Боже, Ти - наш Спас!
    У Тобі дай жити та здоров'я дай,
    На дорогах наших нас благословляй.
    Величати Бога будемо весь час.
    Не залиш нас, Боже. Боже, Отче наш!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   19   20   21   22   23   24