ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Лазірко - [ 2025.10.13 04:58 ]
    Альбом Для Пристрасті -- з присмаком іспанських ритмів
    Привіт усім приятелям і приятелькам!
    Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
    Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
    Відео просте, лише для переслуху...

    00:00 💛💙 Слова - Зола
    04:24 💛💙 Я Віддаю Тобі
    07:50 💛💙 Єдина Неповторна Ніч
    11:27 💛💙 Люблю Тебе За Очі
    17:40 💛💙 Від Порогу До Порогу
    22:05 💛💙 Ти Не Моя
    26:57 💛💙 У Обіймах Осені
    30:07 💛💙 Серця Такт
    35:03 💛💙 Я і Ти - Два Світи
    39:38 💛💙 У Серці


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  2. Володимир Мацуцький - [ 2025.10.03 20:31 ]
    Зелені ягоди калини
    Зелені ягоди калини,
    життя криваві береги.
    Шануй історію країни,
    якщо збагнути до снаги…
    Коли ж ті ягоди поспіють?
    Чи, може, то з чужих калин?
    Коли ворожу зграю спинить
    народ? Змужніє він коли?

    Зелені ягоди калини –
    гарячі символи землі –
    землі країни України,
    яка крокує у імлі
    до того Бога, що є світло,
    до того неба, що є Бог.
    Старенька вже, старенька й свита,
    і довгий шлях до перемог.

    Не стали гетьмани царями
    і вільними не стали ми.
    Народ ще правиться псарями
    з псарятами – отими псами,
    не Богом та і не людьми…
    І чорна доля чорним полем
    волає, не вщухає біль.
    І чорна дума серце коле
    і кличе у останній бій.

    Листопад 2008 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.23) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати: | "Збірка "Зелені ягоди калини. Книга друга""


  3. Володимир Мацуцький - [ 2025.09.30 19:48 ]
    Мишка з песиком і котик
    Мишка з песиком і котик
    заховалися у ботик,
    з нього хвостики стирчать,
    в ньому хвостики пищать.

    Як збиралась Галя в школу
    ботик з рук стрибнув додолу,
    з нього хвостики стирчать,
    в ньому хвостики пищать.

    Галя ось несе із кухні
    воду хвостикам у кухлі.
    Треба хвостикам тікати,
    знову ботика шукати.

    Мишка з песиком і котик
    заховались в другий ботик,
    з нього хвостики стирчать,
    в ньому хвостики пищать.

    2022 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.23) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати: | "ресурсу в Інтернеті"


  4. Юрій Лазірко - [ 2025.09.26 18:49 ]
    Не Розтуляй Долонь --- український блюз
    1.
    Не розтуля́й доло́нь – без Те́бе я безкри́лий,
    Ні сну, ні ві́тру, ті́льки одино́ке "ні".
    З крапли́н сво́го тепла́ Тобі́ змайстру́ю зли́ву,
    недолічу́ на па́льцях спорожні́лі дні.

    Приспів:
    Буду́є спо́гад па́м`яті мости́ –
    Тут є ще Ти, а там уже́ не ста́ло...
    Бо полюби́ти – по́ле перейти́,
    А розлюби́ти – сто житті́в зама́ло.

    2.
    Молю́сь і ві́рую, таму́ю безголо́сся...
    Не замика́й двере́й – для ме́не ти мій храм.
    Де ла́ски рук живу́ть в розпу́щенім воло́ссі –
    Там сві́тло зу́стрічі, розмо́ва сам-на-сам.

    Приспів.

    3.
    Не перехо́дь на "Ви" – по то́му бо́ці о́сінь,
    А тут весни́ рушни́к, розсте́лений на двох,
    Тут ми по не́бі ласк перебіга́єм бо́сі
    І позбува́ємось че́кання і триво́г.

    Приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  5. Віктор Кучерук - [ 2025.09.25 15:21 ]
    Дідова осінь
    Вже на луках відспівали коси
    І не ходять зрана на покіс, -
    Вже листочків пожовтілих стоси
    Оточили давній верболіз.
    Вже туман самотності обкутав
    Холодком самотності мене,
    Та чомусь не хочеться забути
    Жартівливе, давнє, весняне.

    Дідова осінь, дідова осінь -
    Днів неупинних останнє тепло
    Дідова осінь - сніг на волоссі, -
    Зморшками вкрите ясне чоло.

    Хочу нині бачити і чути
    Навкруги доріг своїх красу, -
    Хочу знову мати дівку руту,
    Відчувати щастя поблизу.
    Ще, мабуть, набутого не досить,
    Раз нема ні спокою, ні сну, -
    Раз душа похлипує і просить
    Відтворити в спогадах весну.

    Дідова осінь, дідова осінь
    Входить безвинно у серце моє, -
    Дідова осінь смуток приносить
    І потаємних бажань додає.
    25.09.25



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (1)


  6. Володимир Ляшкевич - [ 2025.09.20 17:23 ]
    Заводься!
    1
    Гей, там, в тилу,
    в квартирі, у своєму домі,
    ти депресуєш у страху.
    і сохнеш у якійсь утомі!
    Лишай те все - на передку,
    в бронежилеті, у шоломі,
    ти на покликанні шляху,
    а не в переляку полоні!

    Гей, там!
    Заводься надуху!
    Гей, там!
    У самоті земній!

    2
    І що тепер оті дрібні -
    минулого життя напруги?!
    Межи тутешньої рідні,
    між побратимів - не до туги!
    І на війні, як на війні, -
    ти обираєш тільки рухи,
    і тягнеш руки уві сні -
    щоб друга витягти з непрухи!

    Гей, там!
    Заводься надуху!
    Гей, там!
    У самоті земній!

    2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.62)
    Коментарі: (9)


  7. Ярослав Чорногуз - [ 2025.09.19 21:37 ]
    Вересневе літо
    Чарівниця осінь сіє жовте листя,
    Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
    І співає птаство жваве, голосисте
    І усе навколо співом звеселя.

    ПРИСПІВ:
    Вересневе літо, вересневе літо –
    Трішки прохолодна зелень у меду.
    Я прийшов до тебе душу обігріти,
    Радісний і ніжний я від тебе йду.

    І хоч день коротший все стає дедалі,
    Відлетять у вирій скоро журавлі.
    Тихо у багряній розчинюсь вуалі,
    Зацілую осінь у ясні жалі.

    ПРИСПІВ:
    Вересневе літо, вересневе літо –
    Трішки прохолодна зелень у меду.
    Я прийшов до тебе душу обігріти,
    Радісний і ніжний я від тебе йду.

    Гаю мій коханий і природо люба,
    Де іще так гарно я розкошував –
    Підставляє осінь для цілунку губи
    І гублю від щастя я усі слова.

    ПРИСПІВ:
    Вересневе літо, вересневе літо –
    Трішки прохолодна зелень у меду.
    Я прийшов до тебе душу обігріти,
    Радісний і ніжний я від тебе йду.

    10.09.7524 р. (Від Трипілля) (2016)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  8. Юрій Лазірко - [ 2025.09.17 16:39 ]
    Чужина - Матимачуха --- український блюз
    1.
    Залива́вся світа́нок пташи́но,
    Зачека́вся бджоли́ ли́пи цвіт.
    Я сього́дні вдиха́в Батьківщи́ну,
    Видиха́ючи про́житість літ.

    Приспів:
    Від обі́йм Чужина́ – ма́ти-ма́чуха,
    Сві́тла кра́йці і кри́хти тепла́.
    Десь на спо́ді нажи́того ла́нтуха
    Вишива́нка, що в хре́стик, лягла́.

    2.
    Не кричу́, не охри́п, я не ви́горну
    По́піл се́рця... За крок до межі́
    Вигорта́ю прожи́тість всю при́торну,
    Задиха́юсь у тім, що чужи́й.

    Приспів...

    3.
    Зно́ву ніч... Зно́ву сон... Прокида́юся.
    І вікно́ на оча́х прикраша́:
    То не сніг... То лиш цвіт... Осипа́юсь я.
    Бі́ла-бі́ла, ясніє Душа́.

    Приспів...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  9. Юрій Лазірко - [ 2025.09.06 22:45 ]
    Амінна --- український блюз
    Чи не тому вуста німі,
    що душу відвели зимі
    в солодких перегрівах тіла?
    Бо брали - що душа хотіла,
    а віддавали дні одні
    та берегли на старість сили.
    Та лічить Бог
    на часу вервиці за двох
    цей безупинний діалог
    душі і тіла, дня і ночі.
    Від вітру мова затріпоче,
    напише тиші некролог.
    У кожнім слові яв пророчий...
    Я зліг -
    пробач, лебідко, що не зміг
    уберегти дзвінкий твій сміх
    від в серці кривди передзвону
    і ти дивилась, мов ікона,
    як вітер мів мене, мов сніг
    за рамки Божого Закону
    у небуття.
    Втомилось дихати життя
    і настіж двері вороття...,
    а за дверима Правди лоно
    приймає душі невагомі.
    Від невагомості - я стяг,
    хвилююся, заходжу в кому.
    Уста,
    тягніть до сонця нить обав,
    нехай згорить, що посплітав
    моїм думкам - хмільним драконам
    той, хто божився во дні они
    перетворити love на став,
    а став найпершим Ал Капоне
    посеред тьми.
    Гріхом ховався між людьми,
    дорогу гриз до Колими,
    міняв кровицю на кордони
    і роздавав катам пардони.
    Моя Мадонно, ти слізьми
    не перебудиш царство сонне.
    З цих рук
    по жерлі вилитім із мук
    піде на страту, мов на звук,
    твоя дитина... і загине
    без краплі власної провини.
    Скажи мені, Свята, - Чому
    на місці ката серце сина?
    Далебі
    той хрест несеться по тобі
    і тінню падає в журбі
    на той бік потойбіччя косо,
    на смерть чекає безголосу
    нестримний рани біль
    і проростає світла просом
    амінь.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  10. Володимир Ляшкевич - [ 2025.09.05 11:23 ]
    Ця ніч - зла ніч. В рок виконанні
    1
    Ця ніч,
    зла ніч -
    зліт Зла!

    І чорнота
    із-зусебіч
    наповза!

    Але якщо,
    доля моя
    в вишині -

    ті, що вгорі,
    зір зупиніть
    на мені.

    Приспів:
    Але якщо
    Доля моя в вишині -
    ті, що Вгорі
    зір зупиніть
    на мені!

    2
    А клята ніч
    усе ніяк
    не мина!

    Одна вгорі,
    і унизу -
    пелена!

    Поміж димів
    і марних слів
    голова!

    І навкруги
    лише війни
    трясина́.

    Приспів:
    То як були
    потрібні б ми
    вишині -
    чи небеса
    чорніли би
    в далині?!

    3
    І вже нехай
    ми тут усі,
    які є!

    Та в мряці злій
    достоту сил
    не стає!

    То хай вгорі
    займаються
    ліхтарі!

    Бо довга ніч!
    Не дотягти
    до Зорі!

    Приспів:
    Мій Ангеле,
    лети сюди -
    у вогні.
    Перекажи
    від Бога щось
    і мені!

    2025


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (7)


  11. Юлія Щербатюк - [ 2025.09.03 18:47 ]
    Журавлі пісня ( переклад)
    Мені здається часом, що солдати,
    Які з кривавих не прийшли полів,
    В блакитне небо вознеслись крилато,
    Перетворились в білих журавлів.

    Вони і дотепер з часів далеких
    Летять і озиваються до нас.
    Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
    Із сумом замовкаємо не раз?

    Стрій втомлений в туманні далі лине,
    У небі дня, що догорає сам.
    Є проміжок малий у тому клині.
    Можливо, це - для мене місце там?

    Настане день, і в зграї журавлиній
    Я попливу кудись у сизій млі,
    Із-піднебесся, з окликом пташиним
    до тих, кого залишив на землі.

    01.-04.2023 року
    Україномовна версія

    Співана поезія відео


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.58)
    Коментарі: (6)


  12. Юрій Лазірко - [ 2025.08.30 05:14 ]
    Одинокий Вовк - блюз
    Ніч засиляє,
    мов нитку у голку,
    серце у біль
    одинокому вовку.

    Туго стискає
    слухняність за шию –
    волю чи смерть
    він сьогодні навиє.

    Рани годує
    ярмо – та не гріє,
    душить, пече,
    неприкаяно ниє.

    Вовк – не собака,
    в слухняність не грає.
    Клич у витті –
    то він зграю скликає.

    "Ууу, Сіромахи –
    Свобода та Грати,
    гріх бути тут
    і себе догризати!"

    Завтра над світом
    ледь сонце повстане –
    день запала,
    вовча зграя розтане...

    День витягає,
    мов нитку із голки, –
    серце моє
    одинокого вовка.


    Рейтинги: Народний 6 (5.68) | "Майстерень" 6 (5.76)
    Коментарі: (4)


  13. Володимир Мацуцький - [ 2025.08.27 12:52 ]
    Гуртуймося, брати, на бій в загін, пісня*
    Гуртуймося, брати, на бій в загін,
    в загін непереможних українців.
    Наш прапор і могутній батько Гімн —
    ковток води із чистої криниці.

    Приспів:

    Кладімо душу на святий вівтар
    за нашу волю, правду і молитву,
    святимо зброю і гуртом відтак
    йдемО з молитвою в останню битву.

    Знесемо гнидники з дніпровських берегів,
    розвіємо прах ворога по полю,
    не буде москаля тут і ноги.
    Вперед, вперед — за України долю!

    Приспів:

    Кладімо душу на святий вівтар
    за нашу волю, правду і молитву,
    святимо зброю і гуртом відтак
    йдемО з молитвою в останню битву.

    Червень, 2020

    * Пісню можна прослухати
    у повному авторському виконанні за адресою:
    https://youtu.be/idGZ5cfMtdc

    А також у відео, створене на пісню
    Наталією Кузміною (Natalia Kouzmina) за адресою:
    https://youtu.be/L-f8epRVdsE?si=2R3HlKGjrVAI00oi



    Рейтинги: Народний -- (5.23) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати: | " Збірка "Важкі кроки до істини", 2025 рік"


  14. Володимир Ляшкевич - [ 2025.08.23 20:58 ]
    Виживеш ти!
    Друже і брате,
    тут все, як завжди -
    бруд і вогонь,
    сплати без решти,
    тижні без дати,
    видзвони скронь!

    Боже боронь
    щось загадати -
    тільки й мети :
    що першим ворог
    подохне,
    а нині виживеш ти!

    Приспів:
    Бо нині виживеш ти!
    Далі житимеш ти!

    2
    Нас небагато
    у цих окопах -
    межи світів,
    сину своєму
    схожої долі
    я б не хотів.
    Хай чорноту
    усю у безодню
    і не змести,
    та зупиню я
    її сьогодні -
    житимеш ти!

    Приспів:
    Бо нині виживеш ти!
    Далі житимеш ти!


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.62)
    Коментарі: (11)


  15. Юрій Лазірко - [ 2025.08.22 20:31 ]
    Іде Війна --- українська рок-балада
    1.
    іде війна, о Господи, іде війна
    налито чашу смерті аж по самі вінця
    і накопичує себе чужа вина
    іде війна до найостаннішого українця

    приспів:
    мій Друже, нам цей хрест тепер нести
    не піддавайся шалу і знемозі
    у мене є лише ось ця земля... і ти
    і віра непохитна в перемозі...

    2.
    і світ, собі набравши повний рот води,
    в стурбованість складає пустодзвонні оди
    хвоста піджавши скавулить один-в-один
    як цуценя позбавлене очей та рис породи

    приспів.

    3
    іде війна по кожному із нас живих
    і не звертає і не повертає втрати
    у ній немає світла але є рови
    ущент наповнені кістками і теплом солдата

    приспів.

    4.
    і м'ясорубці цій немає меж... а так
    немає більше почуття бодай провини
    іде війна, за нею проростає мак
    такий червоний, що здається сірим небо синє

    приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  16. Юрій Лазірко - [ 2025.08.12 01:57 ]
    Зеньовий Трудомісяць -- Альбом Теревені від Зеня
    Асю - в сільмазі і на матраці.
    Касю - де Асю, відходячи з каси.
    Валю - на валі і сіновалі.
    Віку - без ліку та без базіку.
    Ніку - як Віку, тільки з базіком.
    Жанну - у ванні дуже старанно.
    Янку - у ґанку ще з позаранку.
    Іру - так щиро, без... і без міри.
    Віру - як Іру, тільки з... довіров.
    Любу - до згуби, нижче, де губи.
    Єву - суттєво біля єв-древа.
    Лілю - в неділю, та без весілля.
    Рисю - на стрисі, з в`єтнамками в рисі.
    Гальку - на гальці, можна і в пральці.
    Люду - повсюди, де люблять люди.
    Олю - в стодолі коло квасолі.
    Надю - на складі, як в мармеладі.
    Соню - з просоння на підніконні.
    Ляру - з фанфаром та в окулярах.
    Машу - як Дашу, зроблену в раша.
    Дану - по-п`яній, дам троха money.
    Белу - дебелу, наче Отелло.
    Варю - у парі з Юлькою в барі.
    Софу - на софі, вмре від любоffі.
    Марту - по картах, як буде варта.
    Настю - грудасту в ґумових ластах.
    Сару - на нарах десь на Канарах.
    Лялю - не втямлю, де маю Лялю...
    Таню - останню, що перед Ганьов.
    Ганю - у Гані, або в Гав-ані
    просто на дивнім, що скаче див-ані.
    Xyx!


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  17. Юрій Лазірко - [ 2025.08.08 16:52 ]
    В Переливаннях Вічності
    О, скрипко!
    Скрип...
    Смичок на витягах.
    Заскрипотіло у душі,
    мінялося на лицях -
    заголосила, помирала
    одиноко скрипка.
    Позавмирали відчуття
    підлоги у скрипицях.
    А серце написало скрипт:
    "Амінь. І стало хлипко."
    О, скрипко!
    Скрип...
    Смичок на витягах
    у щем струною перелився
    там, де тріпоче вже
    недоспаний життя світанок.
    В якого скрипника
    ти з болем грати так навчився?
    Солоне соло словом
    кволим не осмислив - рано.
    О, рано!
    Ранить...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  18. Юрій Лазірко - [ 2025.08.04 21:21 ]
    Як Моцно Грає Радіола -- Альбом Теревені від Зеня
    Як моцно грає радіола.
    Якогось... крутим рок-&-рола,
    а злий зелений змій глаголит:
    – Женись на ній, бодай жени!

    Хай у Сірка вже буде буда,
    у міру ситим гавкне людьом,
    у міру – хвіст, мордяка й зуби,
    у міру – сучки й паркани.

    Твої... пухкенькі, вочі – фари,
    і сороксемий розмір шкарів.
    А я шукаю закамарок,
    де можна бавитись у "бах".

    Тікай. Спіймав, мов до росолу
    вищіпував вбранє поволи.
    Як моцно грає радіола…
    яке солодке в тебе "Аааааах!"


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  19. Юрій Лазірко - [ 2025.08.01 17:00 ]
    А Та Куля --- український блюз
    Пробирає серце. Просинь,
    поміж нею дим
    заплітає лугу коси
    духом бойовим.

    Чорні круки, гнізда – дула,
    заятрився шлях.
    Аби куля проминула,
    аби не пройшла.

    Не минула – зачепила,
    в грудях розцвіла,
    розпеклася, розкровилась,
    стискує кулак.

    Чорним круком, просто з дула
    в небо видно шлях.
    А та куля проминула,
    але ся пройшла.

    Стигне рана – в'яне ружа.
    "Мамо..." – на устах.
    Панахиди вітер служить,
    не вмовкає птах.

    Чорні круки, гнізда – дула
    і до неба шлях.
    А та куля проминула,
    але ся пройшла.

    Замовкає серце. Рястом
    ходять холоди.
    В лугу коси попелясті
    а я – молодий.

    Зникли круки – вітром здуло,
    розгубився шлях.
    Чом та куля проминула,
    але ся пройшла?

    17 Листопада 2009


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  20. Юрій Лазірко - [ 2025.07.25 17:33 ]
    Поза Нотним Станом --- український блюз
    Згубив її з останнім вивихом струни.
    За першим видихом ще не відчув утрати.
    Любов летітиме у Місячній Сонаті,
    як долетить до серця, Боже – схорони
    і сотвори їй вічну... Де Твої палати
    заходять, нiби у Йордан, в Чумацький Шлях,

    дай місця – аж до відчуття на скронях нот,
    життям нанесених безладно, поза станом.
    Коли мовчання припаде до слів устами,
    я з титрів обриватиму німе кіно:
    світлини білі – біль, а чорні – серця камінь,
    аби вiдчути, як полегшає земля,

    бо на останнім кадрі облечу і я,
    та ближче неба – опадатиму поволі
    аж доки сонце не згорить на видноколi
    i не здригне луна вiд крику журавля.
    Вам не знайти тоді від мене парасолі,
    як холоду душi у спiвах солов'я.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (4)


  21. Юрій Лазірко - [ 2025.07.21 19:53 ]
    Які Баби - Таке і Літо -- Альбом Теревені від Зеня
    Які баби - таке і літо...
    Яка ж ця ніченька розлога -
    Коль-коль, стерня, небриті ноги,
    Лямур, мур-мур, якась кубіта.

    Які сто грам - таке і гопа...
    Йой, кіко голок в тому сіні.
    Тебе гойдаю на коліні,
    А вчера ше гойдав ті Стьопа.

    Який танок - такі і рухи...
    Бум-бум, цьом-цьом, село у шпарці,
    Лежать зірки на неба картці,
    Ні комара тобі, ні мухи.

    Які хлопи - такий і розум...
    Справлєє весілє стодола.
    А у сусіди радіола
    Лапає знов ефірну дозу:

    "Не треба Стьопа... опа...опа!"


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  22. Юрій Лазірко - [ 2025.07.19 19:11 ]
    Кажеш Ми Брати
    1.
    от і все
    набі́гались думки́ за пра́вдами
    та кляп у ро́ті за́мість лі́рики
    утра́ти ста́ли непопра́вними
    і слів нема́ на панегі́рики
    зі схо́ду дме есе́ресер

    приспів:
    ра́ша
    пуйло́ на пуйлі́ і пуйло́м поганя́є
    ра́ша
    недоко́наний час
    ка́жеш
    ми брати́
    і до спи́ни ножа приклада́єш
    трима́й
    середу́щого па́льця від нас

    2.
    ви прийшли́
    по ду́ші і за уніта́зами
    буя́є ру́скій мір розру́хою
    з царе́м свої́м лайно́-пома́заним
    ще мрі́єте щоб вас всіх слу́хали
    та де прийшли́ - там загули́

    приспів...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  23. Юрій Лазірко - [ 2025.07.16 23:05 ]
    Дитинко, Не Плач
    1.
    Ледь прозо́ра ни́тка з по́ділкою між -
    На бага́тих і мо́же...
    Мо́же і не ва́рто за ло́маний гріш
    Поклоня́тись вельмо́жам.

    Хто усе́ шука́є де поді́ти час,
    Хто за кри́хти робо́ту.
    Та осироті́ло ди́вляться на нас
    Паперо́ві банкно́ти.

    Приспів:
    Дити́нко пові́р, дити́нко не плач-
    Бо усе́ буде́ гара́зд, бо усе́ буде́ гара́зд.
    Дити́нко не плач,
    не плач...
    Проба́ч...
    Проба́ч...

    2.
    Пля́шка спорожні́ла і ви́дно вже дно,
    Та у світ две́рі на́стіж...
    Зно́ву нагада́ло ви́пите вино́
    З дна припі́дняте ща́стя.

    Все, що наболі́ло у твої́й душі́,
    І що се́рце приспа́ло,
    Позмива́, як ві́кнам, вік нам на дощі́...
    І життя́, що зама́ло.
    Так зама́ло.

    Приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  24. Юрій Лазірко - [ 2025.07.16 23:50 ]
    А Там У Кума -- Альбом Теревені від Зеня
    1.
    Згуби́ло не́бо слід аме́би в кра́плі
    і дурняка́ мікро́би лО́влять за язи́к.
    По кінескО́пі ска́че Ча́рлі Ча́плін -
    в котлі́ гото́виться трапе́зний череви́к.

    Приспів:
    А там, у ку́ма -
    Сти́гне барабо́ля.
    А там у ку́ма -
    все у кришталі́.
    Як йти до ньо́го про́сто
    чере́з по́ле -
    то за хвили́ну бу́деш
    при столі́.

    2.
    Льоді́вку відчини́в - а там спить ну́лик,
    очи́ма ча́вкаю, згостри́в свій нюх на "фу".
    У ку́мів тре́ба трутнюва́ти ву́лик -
    там са́ла шмат давно́ чека́є на лафу́.

    Приспів.

    3.
    Посидимо́, сиву́ху ко́пне ка́чка,
    ("Гуцу́лку Ксе́ню") заведе́мо під столо́м,
    культу́рно прове́демо ве́чір ра́чки
    та облиза́вши брудерша́фтом па́чки,
    піде́мо матюка́ми ки́датись в село́.

    Приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  25. Юрій Лазірко - [ 2025.07.11 18:24 ]
    Ти Наступила -- український атмосферік з японським присмаком
    Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
    Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
    Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
    чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

    сад розібрався, він вивчив всі сни і пахощі в музиці блудній,
    стиглість росисту у переливах невгоєних пальців на лютні.
    Очі заплющуй, кидатиму кроку твоєму з пелюстя доріжку,
    в танці крокуй і запалюй від нього нестримно-жагучу усмішку.

    Вислухай мушлеве переплітання піни жадання і лету,
    вмийся криничним відлунням, щастя помічене точкою "де ти".
    Перед господою, як перед Господом, чисто і тепло за входом.
    Ти не дивуйся коли на порозі забракне кімнати... лиш сходи...

    Сходи, як води, вилиті стінками серця, розходяться в тиші
    блисків очиних при полюванні на змій – на незнані нам висі.
    Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
    чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз?


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  26. Юрій Лазірко - [ 2025.07.05 19:44 ]
    Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
    стало сонце в росах на коліна
    птахою молилося за нас
    там за полем виросла в руїнах
    недослухана померлими луна

    підіймає вітер попелини
    розбиває небо сни воді
    то заходить в серце Батьківщина
    наче вістря списа в Божий Дім

    облягає вибухами гніву
    обіймає зашморгом боїв
    градом б'є в налиті зерна ниви
    в тихі груди матері моїй

    неміччю з плечей солдат спадає
    набирає світла в глухоту
    та нічого в неї не питаю
    на родинну ватру я іду

    хай мене минає зла година
    а як ні то проросту в ланах
    паростком Чигирина прокинусь
    і гірчитиме в мені війна


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  27. Юрій Лазірко - [ 2025.07.02 17:46 ]
    На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
    На кого лишив Ти, га́дe?
    Повні груди, пишний за́де -
    Літру назбирала сліз,
    В бу́льбашках забило ніс.

    Сповідаласі три ра́зи,
    Щоб позбутисі за́рази.
    Як мене поплутав біс,
    Жеби йти з тобою в ліс?

    А воно не віпусти́ло.
    Мов блоху, тяб задави́ла.
    Баба з воза - кінь ірже́,
    Хлоп у гречці каже вже...

    Вила, вила... тай за ви́ла -
    Де Твоя козацька си́ла?
    Тільки чути - "ох", то "рох".
    Хлоп лежит... і "бобік" здох.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  28. Юрій Лазірко - [ 2025.07.02 03:57 ]
    Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
    Залишайсі на ніч - мій Сірко
    Відхлепоче ті з рук мольоко,
    Схочуть кури курчати "ко-ко"
    На підстилках у стиль ро-ко-ко!

    Я тебе на руках донесу,
    Прополощу в миднице красу,
    Покрою нам на двох кубасу,
    І поставлю на двері засув.

    Вдудлим чарку, а мо` і горнє,
    Загойдаю ті просто на нє.
    А ти йойкнеш - такого конє
    Завше хтіла!


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  29. Юрій Лазірко - [ 2025.06.13 20:13 ]
    Веди Мене
    Чого накоїв, що вчинив?
    Чим дихають твої вітри,
    хто збереже для них відрив
    з вакантних мушель, як від них
    ітиме за вогнями дим?
    Мене ж по натяку веди.

    Тепло тремтливе. У руках
    Любов зігрію я колись,
    де ще гойдання збереглись
    колиски світу. Зачекай,
    я знаю, я живий – ти тут,
    в дощі збираєш гіркоту.

    Долоні падають униз –
    покрова на пруги чола,
    де не засне ніяк хула.
    Ховаю жаль у плач без сліз,
    ці блискітки. Їх бальзамуй,
    в очах порожніх зазимуй.

    Попробуй сонце принести
    у срібно-місячнім ковші,
    надії – рани для душі,
    бажання зцілення. Зайди
    в це скоро, що зарано знов,
    мов кисень у голодну кров.

    Не дай затнутись, я затих...
    Oсічко, у затишші гри
    чим дихають твої вітри,
    з вакантних мушель, як від них
    ітиме за вогнями дим?
    Веди мене туди – де ти!


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (3)


  30. Володимир Ляшкевич - [ 2025.06.11 15:43 ]
    Пташка. Ведична містерія
    1
    - Ніжна пташко, як же
    осяйні пісні твої!
    Любо з ними, гоже
    на душі мені!
    І нехай не лиш медвяні,
    прийдуть і похмурі дні,
    та зостанешся й тоді ти
    в серця мого убранні.

    В серці убранні!

    В ці сади, о мила пташко,
    чимскоріше прилети.
    З піснею від самоти
    завше будь зі мною ти!

    2
    - Як мені співати
    наяву чи уві сні -
    вільно не літати
    дружкою весні?
    А прийде пора мовчати -
    мої крила в далині
    будуть пошепки вбирати
    днів нових п’янкі пісні.

    Не лови лише мене
    і в клітці не тримай.
    Саду нашого розмай
    у цвітінні не займай.

    3
    - І зів’ються поміж нами
    поруч і у вишині
    вільно-ніжними ладами
    прянощі земні!
    Бо нема у серці місця
    невгасимій самоті
    посеред рясного щастя -
    в саду повноті!

    У наші дні!

    Прилети до мене знову,
    пташко, в ці сади!
    швидше, люба, прилети -
    о, до чого ж гарна ти!

    Прегарна ти!

    Не лови лише,
    у клітці не тримай.
    Саду нашого розмай
    у цвітінні незабутнім
    не сполохай,
    не злякай.

    2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.62)
    Коментарі: (7)


  31. Юрій Лазірко - [ 2025.06.10 01:32 ]
    Небо Низького Росту
    1.
    не́бо
    низько́го ро́сту
    де ти
    моя́ дити́но?..
    там де
    поме́рти про́сто,
    кру́ки
    летя́ть у го́сті,
    чо́рна
    з вогню́ годи́на...

    2.
    чо́рна
    з вогню́ годи́на
    о́чі позатуля́ла...
    мо́же
    щe не заги́нув?..
    ба́чили мо́го си́на
    там де
    війна́ ляга́ла?..

    приспів:
    си́ну
    мій цві́те бі́лий,
    со́нце моє́,
    що сі́ло...
    се́рце
    що онімі́ло...
    я -
    мов душа́
    без ті́ла...

    3.
    там де
    війна́ ляга́ла?..
    сві́те,
    ти си́вий наче -
    ду́ші повисиха́ли,
    тру́ни позабива́ли...
    зли́ва -
    не йде,
    а пла́че...

    4.
    зли́ва -
    не йде,
    а пла́че
    там
    на землі́ розби́тій...
    си́на
    і сну не ба́чу...
    хай він
    мені́ проба́чить
    ві́сткою
    ни́ні вби́тім...

    приспів...

    5.
    ві́сткою
    ни́ні вби́тім,
    в го́рі
    перегорі́лім....
    як же
    на сві́ті жи́ти,
    Бо́га
    й люде́й люби́ти,
    си́ну
    мій цві́те бі́лий?..

    приспів...


    Рейтинги: Народний 6.5 (5.68) | "Майстерень" 6.5 (5.76)
    Коментарі: (2)


  32. Юрій Лазірко - [ 2025.05.31 19:52 ]
    Давно Мені Хотілось ---український рок-блюз
    1.
    давно мені хотілось
    плечей і губ торкнути
    метелики злетілись
    тоді би... і не чути

    куди той час дівався
    із одягом забутий
    і він би не вкладався
    ні в нетто і ні в брутто

    і я б не розривався
    у серці догорілім
    не нарікав - прощався
    з нестачею тротилу

    приспів:
    сонце заходить
    ніч розцвіте
    де взяти сходи
    в серце оте
    спогад за спогад -
    в сон караван...
    вени - дорога,
    кроки - слова...

    2.
    давно мені кортіло
    покинути хороми
    щоб не було до діла -
    до пари уст... нікому...

    до тебе мандрувати
    немов чумак за сіллю...
    але... ти іншим - свято...
    моє п'янке чар-зілля

    у серці у твоєму
    ні прихистку, ні втіхи
    насіння для едему
    заробок на горіхи

    приспів...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  33. Юрій Лазірко - [ 2025.05.28 18:13 ]
    Де Свєта -- Альбом Теревені від Зеня
    У мене нинька свєто -
    прийшла "на гойда" Свєта.
    Гайда гойдатись, птасю,
    я майстер в масю-масю.

    Підемо мандрувати,
    за стіни сі лапати,
    зацьомкаю ті моцно,
    поставлю поруч ноцник

    і най сусіди чуют,
    як помпка фест працює.
    Напомацки блукаю,
    країну мрій шукаю.

    Ну зачекай - дорвуся,
    та шось ми клац по вусі.
    Шо за манєри, Свєто -
    то мало бути свєто.

    Шось лізе просто - оба!
    Шось лиже мого лоба,
    шось дихає так часто
    же дух підносить ласти.

    І шось таке мокреньке,
    і шось таке тепленьке...
    Вмикаю світло бодро,
    а то - Сіркова морда.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  34. Юрій Лазірко - [ 2025.05.28 18:09 ]
    Мурмурандо Мурмуранд (пісня про Львів)
    Левандівка
    не Монмартр
    Сихів
    не Бродвей
    вже мене давно нема
    там
    де п‘ють
    глінтвейн

    як живе
    без мене
    Львів
    знає тілько він
    там я першу кралю
    стрів
    слухав Юр’їв
    дзвін

    там лежать
    батьки мої
    цвинтар не один
    не казав мені
    не їдь
    не просив
    не йди

    не питався
    чи вернусь
    де родився
    ріс
    дав мені на сивину
    спогади старі

    от і ношу в серці
    щем –
    вулички вузькі
    каменяр
    із кобзарем
    і трамвай міський

    сплячих левів
    маю двох
    море черепиць
    найрідніше там
    Різдво
    краще всіх
    столиць

    тут нема
    таких батяр
    ґвари
    і манер
    не на Краківський базар
    я іду тепер

    жеби мешти
    си купив
    батярівку теж
    і бим гальбу пива
    вбив
    не єдну
    авжеж

    мурмурандо
    мурмуранд
    пісня
    на галь-паль
    я не яндрус
    не амант
    не якийсь хабаль

    та в судинах
    львівська кров
    без принук тече
    шляк не трафив ще
    агов
    поки в серці
    щем


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  35. Юрій Лазірко - [ 2025.05.17 17:59 ]
    Вертай Живим
    1.
    верта́й живи́м
    верта́й живи́м
    крізь лють вітрі́в
    де смерть на Ви

    де ви́рви піль -
    стигма́ти прі
    мечі навхре́ст
    серць вівтарі́

    2.
    де спі́ви куль
    життя́ - пісо́к
    думо́к тано́к
    по ле́зу крок

    упра́во - свист
    улі́во - дим
    верта́й живи́м
    верта́й живи́м

    3.
    Здає́ться що
    нікче́мний шанс
    вдихну́вши світ
    лети́ть душа́

    бога́м на зло
    не кру́ків зви
    верта́й живи́м
    верта́й живи́м

    4.
    віно́к з іме́н
    вдови́ний плач
    гори́ть земля́
    пора́ невда́ч

    [bridge]
    уго́ру зір
    і хоругви́
    верта́й живи́м
    верта́й живи́м

    5.
    схова́є війн
    рубці́ весна́
    затупи́ть біль
    дасть во́лю дням

    на ра́дість снам
    і всім святи́м
    верта́й живи́м
    верта́й живи́м


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  36. Юрій Лазірко - [ 2025.05.15 19:20 ]
    Вишиванка - пісня
    Вишиванка - символ Батьківщини,
    Дзеркало народної душі,
    В колисанці купані хвилини,
    Світло і тривоги у вірші.

    Вишиванка - дитинча кирпате,
    Що квітки звиває в перепліт,
    Материнські ласки, усміх тата,
    Прадідів пророчий заповіт.

    Вишиванка - писанка чудова,
    Звізда ясна, співи та вертеп.
    Вишита сльозою рідна мова,
    Думами дорога через степ.

    Вишиванка - біль на п`ядесталі,
    Слава, воля, єдність, віра - ми.
    Журавлем курличе, кличе далі,
    Стелить вирій взорами-крильми.

    Біля річки дитинча кирпате,
    Кинуло віночок в часу тлінь -
    В плетиві надії, мрії, злато,
    Загойдалась пісня поколіннь.

    Колисанки не забудь дитино,
    В серці вишиванку залиши...
    Не зліпити болем Батьківщину,
    Як розбите дзеркало душі.

    13 Травня 1989


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  37. Юрій Лазірко - [ 2025.05.10 17:34 ]
    Пісня Про Маму
    1.
    променя́тко-зайченя́
    по віко́нній ра́мі
    ска́че й ка́же відчиня́й
    ни́ні Свя́то Ма́ми

    Приспів:
    ма́ма-ма́ма
    золоті́ слова́
    я́блуні у цві́ті
    ма́мо-ма́мо
    ми́ла дорога́
    найрідні́ша
    ти у цьо́му сві́ті

    2.
    в обере́мку весняні́м
    як весе́лка кві́ти
    то несу́ть любо́в у нім
    з поцілу́нком ді́ти

    Приспів...

    3.
    усміхне́ться. обійме́
    розцвіте́ нена́че
    і до се́рденька прийме́
    привіта́ння на́ші

    Приспів...

    ...
    найрідні́ша
    найрідні́ша
    ти у цьо́му сві́ті


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  38. Юрій Лазірко - [ 2025.05.03 17:05 ]
    В Тобі Моя Любов
    1.
    Так му́сить бу́ти аж до бі́лих скронь і да́лі...
    В тобі́ — моя́ любо́в, в мені́ — твої́ печа́лі.
    Та хо́четься весни́, тако́ї, щоб — нави́літ,
    і ко́тяться в сльозі́ на бе́рег ча́су хви́лі.

    Приспів:
    то спо́кій настає́
    хвили́ну до кінця́ доп`є́
    так ма́є бу́ти
    і так нара́зі є
    не зупиня́йся - сту́кай
    се́рденько моє́

    2.
    Я ста́ну безваго́мо себе́ в тобі́ чека́ти
    у відголо́сках сту́ку, в куто́чку се́рця-ха́ти.
    Ти до́бра господи́ня — тому́ й осе́ля вбра́на,
    тут лю́дно — як ніко́ли, і ти́хо — до нестя́ми.

    Приспів...

    3.
    Тут біль затамува́вся, а ві́тер з крил напи́вся
    і всі́ слова́ зросли́ся від кле́коту на стрі́сі.
    А бра́ми у мої́м розхри́стані від сту́ку,
    за ни́ми — сім небе́с і сто на ко́жне — кру́ків.

    Приспів...

    4
    За ни́ми — до зорі́ збира́ються доро́ги
    і кров чимду́ж біжи́ть до ща́стя від знемо́ги.
    Так му́сить бу́ти аж до бі́лих скронь і да́лі...
    В тобі́ — моя́ любо́в , в мені́ — твої́ печа́лі.

    Приспів...


    Рейтинги: Народний 7 (5.68) | "Майстерень" 7 (5.76)
    Коментарі: (5)


  39. Юрій Лазірко - [ 2025.04.26 17:21 ]
    Жінки і Мужчини Невгамонний Блюз
    жі́нка
    і мужчи́на... -
    ке́лихи
    вина́...
    хто
    свята́ причи́на...
    хто
    одна́ вина́...

    лі́жко
    поєдна́є...
    розлуча́ють
    сни...
    розжую́ть...
    ковта́ють...
    дні пісні́
    вони́...

    в ша́фі
    сплять скеле́ти...
    в се́рці
    таргани́...
    ро́дичі -
    лабе́ти..
    не́рви
    ковзани́...

    ді́ти -
    ві́чне свя́то...
    збо́ри коляди́...
    ко́жне хо́че ма́ти
    сто чуде́с
    і див...

    отака́ то па́ра -
    не́бо
    і гора́...
    ві́вчар
    і ота́ра...
    кольт
    і кабура́...

    дим
    і сигаре́та...
    зе́рня
    і пташа́...
    кров
    іржа́ стиле́ту...
    пі́сня
    і душа́...

    ва́тра
    й попели́ще...
    ві́тер
    і вода́...
    на́тяки
    на хви́щу...
    ви́бухи
    оба́в...

    мо́ре
    по колі́на...
    на витра́ти
    шлюз...
    жі́нки
    і мужчи́ни.. -
    невгамо́нний
    блюз...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  40. Юрій Лазірко - [ 2025.04.07 17:48 ]
    У Серці
    1.
    у розби́тім се́рці -
    хрест на хре́стику,
    бі́льше
    ніж в забу́тому селі́...
    п’я́тка млі́є,
    тя́гне з табуре́тика
    тро́хи ви́ще ши́ї
    і петлі́...

    пожалі́й це се́рце -
    пожалі́й...

    2.
    в гамівно́му се́рці
    ґав лето́вище,
    спо́гади дріма́ють
    та не сплять...
    ям нари́то там
    на бомбосхо́вища,
    а землі́ черство́ї
    до́бра п’ядь...

    гріх таке́є се́рце
    покида́ть...

    3.
    у бенте́жнім се́рці
    ві́нця кра́йнощів,
    мо́жна ми́ттю
    погаси́ти день...
    да́йте ви йому́
    вагу́ для ра́-дощів -
    хай воно́
    не рве́ться,
    а іде́...

    де ж поли́не се́рце?
    бо́зна де...

    4.
    у холо́днім се́рці
    отото́жнення -
    ви́пито
    усе́ до гіркоти́...
    однино́ю
    ми́ті перемно́жені,
    во́вком ди́вляться
    на світ
    кути́...

    надихни́ це се́рце -
    посвіти́...

    5.
    у зігрі́тім се́рці
    ве́сни бу́дяться
    со́ків набира́є
    те - люблю́...
    хай у ньо́му
    неося́жне
    збу́деться
    без крапли́н
    оба́ви
    і жалю́...

    хай дощі́ любо́ві
    з ньо́го люю́ть...

    хай рясні́ дощі́
    із ньо́го люю́ть...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  41. Юрій Лазірко - [ 2025.03.29 17:45 ]
    Дощ у Душі
    1.
    дощ у душі
    краплини тебе
    мов день без небес
    він видихся весь
    у вірші

    2.
    спогадів дим
    очей глибина
    прозора без дна
    приходить у снах
    в холоди

    3.
    руки твої
    ця музика ласк
    у нотах тепла
    такою була
    мова їх

    4.
    дотику струм
    до скусаних губ
    я згадую гру
    гітару стару
    спрагу струн


    Вставка:
    зіграй мені блюз
    у дощі

    5.
    там від вина
    спокуса в крові
    у видихах свіч
    дві тіні і ніч
    розрада на трьох
    в причині тривог

    6.
    пий до дна
    дощ у душі
    а світла на ґніт
    думки у вогні
    про серце мені
    розкажіть

    7.
    серця поріг
    освячення сліз
    відчуження ліс
    плачі журавлів
    і доріг

    8.
    солодко там
    де усмішка спить
    натхнення летить
    і знову на ти
    висота


    Вставка:
    зіграй мені блюз
    у дощі

    9.

    стисну в кулак
    усе що було
    що в небо вело
    вітрам всім на зло
    цвіло відцвіло
    росло поросло
    мить – зола

    10.
    де ти тепер
    утіхо моя
    у світлих краях
    де пухом земля
    де етер

    Вставка:
    зіграй мені блюз
    у дощі...
    у дощі... у душі...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  42. Юрій Лазірко - [ 2025.03.28 21:57 ]
    Ой Жовнірики Мої
    1.
    Ой жовні́рики мої́
    Зе́лен-сви́ти...
    Мо́ре кві́тів - мо́ре їх -
    Ран у сві́ту...
    Мо́ре спа́лених дорі́г -
    Не злічи́ти...
    Ой жовні́рики мої́ -
    Де ж ви ді́ти?
    Ой жовні́рики мої́ -
    Де ж ви ді́ти?

    2.
    Сти́хло се́рце у боя́х
    Ти́ша млі́є...
    Ли́не в пі́сні солов'я́ -
    Ду́шу грі́є...
    На паго́нах спить зоря́,
    Сніг на ві́ях...
    Хра́ми у свіча́х горя́ть,
    Дзво́ни сіють...
    Хра́ми у свіча́х горя́ть,
    Дзво́ни сіють...

    3.
    Дзво́ни сі́ють імена́
    Незабу́тні
    Пророста́є глибина́
    В Бо́жій сту́дні...
    Скі́льки то́ї глибини́
    Сві́ту тре́ба?
    Від війни́ і до війни́
    Кла́птик не́ба...
    Від війни́ і до війни́
    Кла́птик не́ба...

    4.
    Хай цей світ як відболи́ть
    Вб`є знемо́гу
    Принесе́ відва́зі мить
    Перемо́ги...
    Ой жовні́рики мої́ -
    Пра́пор вго́ру!
    Від Донбасу до Карпат
    І до моря!
    Від Донба́су до Карпа́т
    І до мо́ря!
    Ой жовні́рики мої́...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  43. Юрій Лазірко - [ 2025.03.16 06:49 ]
    Не Оглядайся
    1.
    це я -
    слів і лез гострота,
    порожнеча у серці бездомнім,
    рій подій, що приніс непритомність,
    буря в склянці... сльота...

    це я -
    недоконаний час,
    сто причин не зустрітися знову,
    і бентега, що втратила мову,
    догоріла свіча...

    це я
    це я
    це я

    приспів:

    кидай мене,
    губи мене,
    біжи - не оглядайся...
    цей сон майне,
    де біль мине,
    де тане холод в пальцях...
    не оглядайся...
    гммммм...

    2.
    світи -
    доки подих не згас,
    до останньої краплі любові,
    аж до гранення віри у слові
    без медів і прикрас...

    світи -
    будь сонце за комусь.
    це так звично - палати і гріти,
    співчувати, благати, тремтіти -
    без навіщо й чому...

    світи
    світи
    світи...

    приспів.


    Рейтинги: Народний 7 (5.68) | "Майстерень" 7 (5.76)
    Коментарі: (4)


  44. Юрій Лазірко - [ 2025.03.08 18:50 ]
    Пісня Про Перше Причастя
    1.
    Складаймо до молитви руки,
    Попросимо очищення душі
    У того, хто ішов на муки
    За ветхий світ в якому не грішив.

    Приспів:
    До причастя до святого
    Ми ідемо перший раз.
    Світлий крок веде до Бога,
    Він вітає нині нас.

    2.
    У сповіді душа світліє,
    Гартується в молитві серця бій.
    Приймімо таїнство - посієм
    любов, надію, віру у собі.

    Приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  45. Юрій Лазірко - [ 2025.03.01 19:41 ]
    Слова- Зола
    1.
    прига́дую...
    це мо́ре до́тиків
    і поцілу́нків
    оооооооооооо
    о кри́ла мої́
    поло́н обі́ймів
    неваго́му мить
    яки́м соло́дким
    ти здава́лась тру́нком
    в які́м бага́тті
    догора́ли ми
    гммммммммммм
    о се́рце моє́

    приспів:
    ми́ла ми́ла ми́ла - біль
    приголу́блює лиш ніч
    ма́ло ма́ло сві́тла в ній
    сві́тла і тепла́
    ла-ла-ла лалай -лала
    най-на-на нанай -нана
    хо́лодно лише́ мені́
    і думо́к танцю́є рій
    а слова́ - зола́
    гммммм - золаааааа

    2.
    розра́дою...
    вино́ пригу́блене
    таму́є я́сність
    оооооооооооо
    о кра́ю мій
    неви́питого
    до кра́плі ща́стя
    знайо́мий о́браз
    невблага́нно га́сне
    того́ бага́ття
    де згора́ли ми
    гммммммммммм
    о се́рце моє́

    приспів...


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  46. Володимир Ляшкевич - [ 2025.02.14 20:57 ]
    Прадавня казка
    ***
    Мої левади соковиті,
    покої тихі і убрані,
    причаль човна у сонні миті
    мого світанку - в мрійні трави,
    росою вкриті.

    Квіти ранні
    тебе провадять до стежини.
    Вона кружляє, далі краще
    йти навпростець,
    кущі ожини
    розступляться,
    і пильні пави
    не закричать, -
    їм, гордим, важче,
    як і мені, прощання зріти, -
    але хіба тобі достатньо
    одної тільки миті втіхи
    в країні ніжності і насолоди?

    Приспів:
    Люби - не покинь!
    І ми пі́демо вдвох
    туди, де, слідів
    не лишаючи,
    Бог
    ранки нового
    виписує дня
    тобою і мною,
    в одне наше „я”.

    ІІ
    Ти ж не полинеш в далеч? -
    Вийдеш
    за квітами у сад.
    І п’янко
    наш ранок тишею дзвінкою
    тебе огорне в співи птахів -
    у пахощі
    буяння квіту,
    у світ життя
    мого кохання.

    І повертатимеш до мене -
    у такт прибою,
    крок за кроком,
    по сходах древнього покрою,
    в дверей дихання,
    у тремтіння,
    що весняним, трунким потоком
    наповнить дім наш нетерпінням -
    моїм солодким павутинням,
    твоєю, милий мій, жагою.

    Люби....

    Приспів:

    І навіть подумки
    Не відпливай,
    не покидай наш дім,
    і нашу казку.
    Бо що знайти ми можемо
    крім смутку
    у далечі -
    один від одного
    окремо?

    Приспів:

    Люби не покинь
    Не іди - раптово,
    прошепотівши останнє слово
    навіть укупі
    із хором святим.
    Прошу, не іди
    ні до кого, ні з ким.

    Люби - не покинь!
    Не даруй юдолі,
    бо що тоді я на медовім полі -
    грітиму цвіт до опалих зернин.
    Прошу, не відходь необачно один.

    І просто люби, не шукаючи слів,
    із небом і сонцем - усім, чим горів -
    Усім, що нікуди і не відбуло -
    у зорі очей передавши тепло.

    Люби….

    І навіть подумки
    Не відпливай,
    не покидай наш дім,
    і нашу казку.
    Бо що знайти ми можемо
    крім смутку
    у далечі -
    один від одного
    окремо?

    III
    (затакт)
    Наше літо - днів медових,
    так зігріто - снами в яві, -
    що не зможе, наче хмарка,
    в сині божій потонути,
    відцвісти в дощах і в стужі,
    загубитися в завіях
    днів самотніх
    паволоці!

    *
    Душі моєї дивокрай -
    до сумування і наснаги,
    як найрідніший друг, додай
    і серцю трішки рівноваги -

    я здатна перейти часи,
    літ нежіночої звитяги,
    та без кохання вишини
    не потамую щастя спраги.

    *
    У краю любові я
    нашою цвіту порою -
    бо твоє
    серцебиття завжди
    зі мною.

    *
    І сонцем тане у багряній піні
    його сріблястий парус – вдалину.
    Вона у прихистку змарнілих піній
    всміхається кохання убранню.
    Та брат мандрівників - осінній вітер -
    уже зриває позолоту літер -
    зі скель у море сипле:
    „я люблю!..” Люблю...

    **
    Вертайся,
    і навіть подумки
    не забувай,
    не полишай наш дім,
    і нашу казку!

    Бо що знайти ми можемо
    крім смутку
    у далечі -
    один від одного
    окремо?

    Завершення:

    Люби - не покинь,
    Не піди раптово...
    *
    І навіть подумки
    не відлинай...
    *
    Люби - не лишай,
    Не даруй юдолі...
    *
    І просто люби,
    не шукаючи слів,
    із небом і сонцем -
    усім, чим горів -

    Усім, що нікуди і не відбуло -
    у зорі очей передавши тепло.

    Люби - не покинь!
    І ми пі́демо вдвох
    туди, де, слідів
    не лишаючи,
    Бог
    ранок нового
    виписує дня
    тобою і мною,
    в одне наше „я”.

    Люби…
    Люблю...


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.62)
    Коментарі: (11)


  47. Юрій Лазірко - [ 2025.02.09 05:40 ]
    Я і ти - два світи
    1.
    Люблю тебе
    за теплоту очей,
    за усмішку зворушливо-таємну,
    за час, який тече -
    не утече...
    і неприховану взаємність.

    Приспів:
    Я і ти -
    два світи,
    дві зорі - у круговерті...
    Ти і я -
    течія
    нот музичних на концерті
    скоростиглої жаги...

    2.
    Люблю тебе
    за міріади слів,
    в яких купається необережність...
    До дрібки солі з висушених сліз
    люблю твою беззастере́жність...

    Приспів.

    3.
    Люби мене
    без мір і міркувань,
    просто люби, мов тіло шиби - іній...
    люби - як вітру витівки - трава,
    як роси - дотики проміння...

    Приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  48. Володимир Ляшкевич - [ 2025.02.05 16:44 ]
    «Марш переможців», військовий марш
    Встали ми до сонця
    у вогні навали -
    вороги за смертні
    узялися справи!

    Зрадники впустили,
    Інші підсобили.
    Та народ не здався,
    І напружив сили!

    Слава не змалілим,
    Батьківщині вірним,
    Не гучним героям
    З духом непокірним!

    І не згасне в битві
    Доблесті заграва!
    Слава Україні!
    Героям слава!

    І палала битва
    Смертна не лукава
    І козацька в душах
    Визріла постава!

    І в бою не згасне
    Доблесті заграва!
    Слава Україні!
    Героям слава!

    І щодня із нами
    Йде до бою брава
    Воїнів небесних
    Переможна лава!

    І полеглим пам'ять -
    Сяйна, не сльотава!
    Слава Україні!
    Героям слава!



    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (3)


  49. Юрій Лазірко - [ 2025.02.01 20:07 ]
    Час на Колискову
    1.
    За віко́нцем ні́ченька,
    Вто́ма вкри́є ві́ченьки...
    Час на колиско́ву...
    Зі́ронька сія́, роздиви́лась -
    У соло́дкі сни, попроси́лась -
    в ма́ндри кольоро́ві...

    Приспів:
    Го́йда, го́йда, го́йда-да...
    Засина́й, моє́ дитя́...
    Спи мале́ньке,
    Я коли́шу...
    Кли́чу в го́сті ка́зку й ти́шу...
    Го́йда, го́йда, го́йда-да...
    Засина́й, ба́ю-бай...

    2.
    Там, де ка́зки край сте́литься -
    Ла́ска і тепло́ се́ляться,
    Хо́лод заника́є.
    І мете́лик мрій у цьо́му ра́ю
    Підліта́є і на квіт сіда́є -
    Се́рце розквіта́є...

    Приспів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  50. В Горова Леся - [ 2025.01.28 21:05 ]
    Приснися
    Я і північ .І з нами тиша.
    Ці незвично безмовні ночі
    Журно просяться у вікно.
    Знову жду- ти мені напишеш
    Що мене цілувати хочеш,
    Я для тебе- хмільне вино.

    Знов проснусь на твоїй подушці,
    Зовсім мокрій- та я ж не плачу,
    Бо не плакати ти просив.
    Я слухняна. То північ тужить,
    Ти ж приїдеш , і не побачиш
    Сліду жодного від сльози .

    А заправлену чемно постіль
    Не тривожать твої зізнання ,
    Тихо сум постелився в ній.
    Із подушки вдихаю досі
    Дух сигари, як мить останню
    У розлуці цій затяжній.

    Ми з тобою удвох на фото,
    Ніби вчора такі щасливі.
    Тільки світ в одну мить змінивсь.
    Не було в наших планах фронту,
    Від кохання ми ждали дива... Буду спати. А ти приснись...


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   ...   10