ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.17 13:40 ]
    Сутінки
    Вечір розчиняє фарби в сутінках
    кішкою з'явлюсь на дереві
    на самій верхівці
    гілочка не обломиться піді мною
    тінь дерева вкаже дорогу
    ковзаючи змійкою введе в ніч
    від тиші заплющу очі
    і все зникне

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.16 16:06 ]
    Ім'я своє пригадую
    Звір не біжить у нору
    Звір починає біг
    Час завмирає
    Чекає

    Згадую ім'я своє
    але слово зносить
    Потоп

    Повітря наповнилось пилом
    хрускіт гілки сухий у задусі
    Вогонь зароджується опівдні

    Згадую ім'я своє
    томиться вогонь у Землі

    День у волозі нічній приховав
    тіні постійні та вічні

    Згадую ім'я своє
    світлом далекої Зірки

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.15 18:04 ]
    Кіт у серпні
    Кіт у сутінках
    це не той Кіт
    що вдень чи вранці
    із сонячними плямами
    на боках

    Кіт у сутінках
    мерехтливе тепло
    яке народжує
    метелика за вікном

    не доклавши до цього
    ані думки ані лапи
    ні хвоста
    і навіть бажання знати
    чи народжує він
    метелика за вікном

    безмовне Ом
    вимальовує
    у сутінках
    застиглий ієрогліф
    завтрашнього дощу

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Ігор Шоха - [ 2026.08.15 13:15 ]
    Парейдолія незбагненої дійсності
    І
    Ніколи не помиряться, їй Богу,
    розбійники з великої дороги.
    Ця візія «у мене на виду»,
    чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
    отямлюсь і дивуюся із того,
    які я миролюбні діалоги
    з юрбою войовничою веду.
    Та й наяву є видива чимало –
    як і було, та якось виживали
    у світі, де не бачили добра.
    І бевзі уму-розуму навчали,
    і генії теорій капіталу,
    і автори сокири і пера,
    і ось... настала іспитів пора
    або точніше – це небесна кара
    за те, що і не бідні, та дурні
    самі себе лаштуємо на нари,
    то й маємо: руїни у вогні,
    мозаїки Херсону і Чонгару,
    потішну владу, бомбові удари –
    парейдолія миру на війні.

    ІІ
    У хаосі помітити нелегко,
    якій картині застує пітьма.
    До істини, здається, недалеко.
    та це не додає ані ума,
    ані уяви, що добра нема,
    а ми ще є, завжди напоготові,
    що пощезають люті москалі.
    Буває, чую голоси в імлі, –
    не вляпуйтеся, як бувало, знову
    у чергову історію, панове!
    На те і є сибірська Колима
    і Соловки, і світова тюрма,
    аби не забували помилково
    своє коріння, материнську мову
    і захищали в місті і селі
    скарби обітованої землі,
    досягнення науки та освіти,
    допоки Україна ще стоїть
    останньою Бастилією світу,
    де силами фальшивої еліти
    винищують культуру всіх століть
    пірати ХХІ-го століття.

    ІІІ
    Не помагає вічна боротьба
    із братією лютого сусіди
    повірити, що це така судьба,
    якщо до пацаків нема огиди.
    Усяке лихо де-не-де ще їде
    наосліп із бідою на горбі,
    з лапшею на вухах, що далебі,
    стосується любителів кориди –
    яким аршином міряєш собі,
    таким тобі відміряє Феміда...
    ....................................................
    На пагорбах не чують ще сирен,
    над Колізеєм ще нема сафарі,
    аби плішива гадина і пень
    і далі верховодили у парі.
    Відомо і для кого, і чого
    не хочуть миру ні американці,
    ні їхні сателіти росіянці,
    змагаються дебіли – хто кого
    переплює з трибуни ліги націй.
    Не діє право і мовчить закон,
    імперія винищує мільйони...
    а скільки буде посивілих скронь,
    щоб довго царював хамелеон
    в оточенні каліґул і неронів,
    які ведуть із полум’я в огонь.

    08.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  5. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.14 17:10 ]
    Дудук
    Середа чи п'ятниця
    Але все це раптом
    Перетворюється
    У кімнату
    Де вікон немає і
    Завіса
    А вихід за рогом
    Сусіднього кварталу
    Де під протяжний дудук
    Чується чийсь подих
    І все закрутиться заново
    Понеділок
    Вівторок
    П'ятниця.

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.13 20:08 ]
    Намистинка
    Намистинки розкотилися
    радісно підстрибуючи
    застигли — посміхаються
    чи все я зберу?

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.12 18:35 ]
    Погляд не встиг
    Погляд не встиг помітити
    пташку на гілочці
    спурхнула вона
    листок тремтить на вітрі

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Борис Костиря - [ 2026.08.12 13:45 ]
    Слушний час
    Він вичікував слушну нагоду,
    Щоб до неї колись підійти,
    Подолавши непевність, погорду,
    Перешкоди до тої мети.
    Він чекав дорогу нагороду,
    А одержав плоди пустоти.

    Слушний час забарився, спізнився.
    І про нього забула давно
    Його пасія. Спалах в зіницях
    Відгорів, як старе полотно.
    І минуле зрадливе, столице
    Відійшло в чорно-біле кіно.

    Слушний час не прийшов, загубився
    І обличчя у вічності стер.
    А у душах точилася битва,
    Мов далека мета трьох сестер.
    Наш герой доторкається бильця,
    Вириваючись з болісних сфер.

    Та все марно, зусилля даремні.
    Хижий час відкидає його
    В тепле ліжко, у спогади темні,
    У минуле, мов болю крило.
    Лиш примари зникомі і чемні
    Пронеслись, ніби їх не було.

    10 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (9)


  9. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.11 13:33 ]
    Лускунчик
    Прогнози
    до мінус
    ну загалом
    зима
    морози
    Лускунчик
    балет
    які слова
    танець квітів
    ну то навесні
    зараз зима
    залишу записку
    пішла
    не забудь
    погодувати кота

    1999


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.10 16:17 ]
    Коротше ніж думка
    Слова
    мало
    а то
    й багато
    слова
    того
    що коротше
    ніж думка

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Борис Костиря - [ 2026.08.10 12:17 ]
    * * *
    Біліє поступово полотно
    Від снігу із його авангардизмом.
    Вже вицвіло гомерове руно,
    Укривши душі білим песимізмом.
    Так чорно-біле втомлене кіно
    Міняється і міниться зі свистом.

    Сніг владно і уперто наступа,
    Іде вперед, немов нова поема.
    Виконують сніжинки ніжні па.
    Навколо білі гасла і знамена.
    Танцюють сніговії гопака.
    Лунають фуги хуги безіменні.

    Хто переможе в цьому полотні:
    Веласкес, Рафаель чи Пимоненко?
    Ідеї не ідуть у множині,
    А в однині, мов незабутнє небо.
    Ми беремо натхнення у вині
    Зимової сюїти і у Феба.

    8 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (7)


  12. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.09 15:33 ]
    Лети і ти
    білим мете хуртовина
    по краю
    зима проходить
    повз вас
    навряд чи
    затримається

    і маючись від туги
    все в очікуванні
    весни
    піднімаються
    навшпиньки
    трохи
    злітаючи
    переміщаючись
    за календарем
    ближче до травня

    лети і ти

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Борис Костиря - [ 2026.08.09 13:16 ]
    На льоду
    Ледве шкутильгають люди на льоду,
    Ніби оминають лихо і біду.
    На льоду пратексту, на льоду буття
    Падає людина в пазли каяття.
    Падає людина у глибокий страх
    У безжальних, лютих, навісних вітрах.
    Падає людина в пазури зусиль,
    У лабети пам'яті, в пастку голосінь.
    Падає людина, ніби на війні.
    Заглушають Шумана постріли сумні.
    Заглушають грізно паростки надій,
    Наче невблаганний сильний буревій.

    8 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (3)


  14. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.08 16:58 ]
    Тихо
    Рік а то й два
    прошу небо бути
    блакитним
    блакитним
    не змушуйте мене
    говорити голосно

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  15. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.07 13:22 ]
    Море та дитинство
    Вони кажуть, все буде добре
    спливають
    Я чекаю на березі

    Через обрій дивиться щось
    іЗ хвилями під ноги стелиться
    З постійним рокотом
    Шепче лякаюче ласкаво
    Твій слід зникне в мені

    Я не зводжу погляду з горизонту
    я чекаю
    Море дихає
    парує під сонцем

    Потім вони повертаються
    Красиві як боги
    Вони жорстокі
    Батьки не залишають свою дитину
    На березі з медузами
    які жалять
    Навіть коли їх рятують
    І хіба медузи можуть навчити чекати
    Нетерплячі тануть у піску

    Сонце ховається у щось за обрій
    Наші тіні повертаються додому

    завтра
    знову вчитимусь чекати

    1991


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.06 12:25 ]
    Літня ніч
    Пізніше від опівночі
    дві собаки оглушують
    простір
    новинами
    і раптом
    стало тихо
    яка прекрасна літня ніч
    у шарудінні цвіркунів
    нарешті стала чутна
    власна маячінь

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.05 20:26 ]
    Ластівка
    Рожевий захід Сонця
    І в небі було тихо
    Лиш ластівка злітала в височінь
    Також мені хотілось вільній бути

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.04 21:57 ]
    Падає сніг
    Танцівниця
    в кімоно та
    з віялом
    у повільному
    русі
    до тебе
    наближається
    почуття
    так просто
    падає
    тихо
    сніг

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.03 20:22 ]
    Самотня Мері
    Хто там у віконці маячить
    що там
    то світло
    то темно
    може маніяк
    О Боже
    хай буде він
    добреньким

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Ігор Шоха - [ 2026.08.03 18:33 ]
    Вісті від Харона
    І
    У тому, що імперія проклята,
    немає української вини.
    Рятують душі дочки і сини –
    у кожного згоріла крайня хата,
    немає де ховатись від війни.

    ІІ
    Дійшло уже й до тричі ухилянта
    в його подвійній, ради себе, грі,
    що ненадійне місце угорі,
    ніхто йому не подарує яхту
    ні на Багамах, ані на Дніпрі
    ні за Чонгар, ні за міста розп’яті,
    які окупували упирі.

    ІІІ
    Феміда має всевидюще око,
    який ти окаянний чоловік
    і обраний, і той, що не утік...
    ..................................................
    і не молись даремно Мельпомені,
    що ти ані в житті, ані на сцені
    не визначився, чий прийняти бік,
    і вилізе тобі усе це боком
    іще на цьому світі рік за роком
    або на тому, де безмежний вік.

    08.2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.57) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (1)


  21. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.02 18:36 ]
    Гравець
    Мені вказали віртуозного гравця
    Ну, я і сів за гру, облишивши зухвалість
    Мій супротивник виявився туз,
    Далекоглядний в просторі та часу.
    Я не заходжу так далеко
    Упевнений в собі я б'ю впритул
    Щоби усім було все зрозуміло

    Наприкінці мій супротивник
    скрізь прорвався
    І не лишив мені ніяких шансів
    Я подумки убив його
    Та здався

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.01 12:47 ]
    Серпень, що йде
    Може, ти бачив
    як щезає серпень?
    Найкоротший
    місяць у році…

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.31 19:14 ]
    Лівійському хлопчику
    Тобі сняться сніги
    безкорислива млість
    нескінченних степів
    Лукомор'я

    де грайливе око
    зелене
    відчуло твоє минуле

    там дзюрчали слова твої
    все проходить
    і шепотіла на вушко тобі
    широкоплеча Саба
    все повториться

    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.30 16:43 ]
    Темперою ля фанер
    намалюй
    розфарбуй
    мене сам
    у моїх пальчиках
    завиток
    та шафран
    пеклом пахне мій аромат
    млосний погляд мій
    не забудь
    мій монер
    буду фрескою
    буду Леді
    Ла Фанер

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.29 15:11 ]
    Стара Ліліт або танок Шиви
    У запорошених дзеркалах
    пропливає її тінь

    Непомітно

    Струмки засихають
    у її жилах

    Повільно

    Вона ховається
    у свою шаль

    Може цього вечора
    вона станцює

    невигадливо

    свій останній танець
    танець Шиви

    І зруйнує цей світ

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.28 16:35 ]
    Історія капелюха
    Капелюх пляшкового кольору дістався від діда.
    Ні, щоб він був старий — ні.
    Просто він був діда.
    Капелюх темно-синій, у формі казанка,
    дістався мені від батька.
    Історія капелюха завжди дуже проста.

    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  27. В Горова Леся - [ 2026.07.27 17:33 ]
    Падають яблука
    Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
    Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
    Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
    Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

    Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
    Не охолонуть до ранку, бо роси далеко.
    Жевріє і за світанком вигулькує спека.
    Падають яблука гулко під відголос півнячий.


    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  28. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.27 12:31 ]
    Домашня старанність
    Ми вдвох придбали праску
    до неї для загального затúшку
    торшер купили
    та килим до стіни прицвяхували
    транзитом у повітрі зависали
    торшер та килим, праска та затúшок…

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.26 23:42 ]
    Січень
    ні тіні
    ні кольору
    без жалю
    застигло
    відтепер
    все
    це точка
    вона важлива у січні

    звичайно можна
    але з нею ясніше
    визначати
    межі
    білого
    і низку днів

    звичайно можна але
    поки це точка
    розкручує
    свій біг і
    вихід у червоне

    Січень!

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Борис Костиря - [ 2026.07.26 13:59 ]
    * * *
    Сьогодні виспався на полі бою,
    На полі парадоксів і пасток.
    Схрестився я у лютому двобої
    Із долею на згарищі думок.
    І тільки так пребуду я собою,
    Будуючи із космосом місток.

    Там ворони невтомно голосили,
    Віщуючи недолю і біду.
    Я рвався уперед щораз, щосили,
    Долаючи потужну ворожбу.
    І голос вдалині озвався милий.
    До нього я приречено бреду.

    Я виспався хоч раз за сотню років.
    Це крапля вічності, святий алмаз.
    Вистукую симфонію із кроків
    У нападі чаклунства і проказ.
    Натхнення урочисте і високе
    Прийшло, мов рятівний дороговказ.

    Думки кружляють у величнім танці.
    Я провидіння ухопив за хвіст.
    Ми стоїмо, невільники і бранці,
    Мов на бенкеті у суворий піст.
    Ми спустимось, немов палкі коханці,
    На дно ночей, витворюючи твіст.

    29 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (5)


  31. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.25 12:02 ]
    Історія, якої немає
    раптом життя чи думка
    зависає десь поруч
    де?
    може там
    де недоречність
    а може непотрібність
    всього того
    що так було необхідно
    хвилину тому

    ***
    нехай скажуть
    історія рухається
    по спіралі
    але я не сперечаюсь
    але на мене
    це маячня
    топтання намагається
    здійснити втечу

    ***
    сусід Абрам
    (студент із Нігерії)
    і я заходимо в ліфт
    двері ліфта зачиняються
    прихопивши важкий запах
    смаженої риби
    через залізну завісу
    фіш?
    фіш
    але пахне російською
    ми сміємося
    чорний єврей з Нігерії
    і я — білий негр степів
    дві нереальності
    ліфт повільно піднімає нас догори

    ***
    Абрам нудьгує по дому
    щоб минуле не забуло про нього
    він поспішає у фейсбук

    ***
    можна довго згадувати номер своєї квартири
    але ключ відчиняє двері сам
    я падаю в крісло
    у темряву
    свого простору
    і віконцем з видом на тишу
    втомлена
    слухаю її
    тишу

    ***
    стара сусідка згадує
    забуте танго
    якого вже нема


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.24 19:09 ]
    Тяжке обтяхливе
    Жахливе
    Минуще… та…
    Затрималось
    Потім як належало
    Минулим назвалося
    А зміни
    Блукаюче
    Витріщилися
    Безглуздо
    В найближчому
    Майбутньому
    Не мислячи
    Нас


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.23 18:09 ]
    Каша із сокири
    Вони знають як треба

    Бредуть бредуть
    І творять порожнечу
    Одну лиш порожнечу
    Навколо себе
    І запах смерті

    Могильну огорожу
    Зводять зі страху
    І ненаситну безнадійність
    З безпросвітною надією
    Виводять із заду

    Вони знають як треба

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.22 14:30 ]
    Пісок
    Карфаген повинен
    бути зруйновано
    ми погостювали
    Барка
    нам час

    караван
    у вигинах барханів
    просуває свій шлях
    крізь
    можливість
    бути
    залишитися
    лише змінюючи
    одягу
    обличчя
    не впізнаючи себе
    на порох
    пісок
    чи вітер
    сонце
    осушить чашу
    нашу
    не встигнувши
    торкнутися тебе
    Барка
    нам час
    у дорогу

    слів
    не вимовимо
    заносить
    пісок
    хто
    був
    буде
    з нами
    потім
    поведе
    караван
    далі
    ми погостювали
    Барка
    нам час
    час у дорогу

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.21 13:04 ]
    Чорні тіні
    Shimmy
    Shimmy Ya

    Йаааааааа хочу
    розчинитися
    і померти в
    барабанних ритмах
    у звуках котячих
    Йєйо – їїєї

    у цьому
    кошшмарі (жахітті)
    ага-ага
    слів
    сміття

    Shimmy
    Shimmy Ya

    Ййааааа
    Мій Боже!

    дай померти
    мені
    білій-білій!

    білий сніг
    байдужий
    до вогнюю!

    FUCK YOU
    фак юююююююю...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.20 13:04 ]
    Дощі
    у провінції осінь

    так безглуздість
    яка новина
    давнішої і не було
    останніх так років сто
    та недомовленості
    вдосталь

    А нині в провінції осінь

    та дощі
    дощі
    Дощі.

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Володимир Журавльов - [ 2026.07.20 01:07 ]
    Семіотика
    Вуха віслюка слухають слова.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.19 16:35 ]
    Віртуальність
    у Вас ніби те
    у Вас ніби се
    у Вас начебто це
    а може Ви й не є

    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Борис Костиря - [ 2026.07.19 14:06 ]
    Бунт посередностей
    Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
    Що розпинає завжди на горі,
    Це фарисеї в масках і елої,
    Вовки в овечих шкурах, трунарі.
    Бунт посередностей змете усе на світі,
    Що має лик, а не лише мурло.
    Так паразити на веснянім цвіті
    Повзуть настирливо, як помело.
    Бунт посередностей все робить марним, сірим.
    Не вирізниш нікого у юрбі.
    І відчувається пекельна сірка,
    Як данина спаплюженій добі.

    24 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (4)


  40. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.18 13:12 ]
    Парадокси ієрархії
    наш Пес вже не собака
    наш Кіт уже не кіт
    а наш сусід ще не людина

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: