Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Самослав Желіба (2000)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Сказ — Вакханці
    Ти одержима даймоном кохання,
    Віддайсь йому, прийми солодкий гріх,
  •   ***
    Я спитав ім’я,
    У відповідь: «Марія».
  •   Тетяні Балі
    Тихо станеш межи нами в центрі людяної зали,
    Бо бажаєш, щоби люди твої чари приховали;
  •   ***
    Тут були жарти,
    Тут були приязності.
  •   ***
    Я всміхнувсь тобі,
    І ти мені зненацька,
  •   ***
    Косою косить
    Цього літа дівчина
  •   ***
    Оце похмілля.
    Ніби півночі слухав
  •   Монолог Зорі
    ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
    Добра багато, а ще більш любові,
  •   ***
    Ти ніби мала за собою крила,
    І я піддався чарам твоїх вій,
  •   Сумна балада про підступи тульського пряника, або Як я став патріотом української випічки
    Коли життя земного половину
    Спокійно перетнув я без турбот,
  •   Фанатик
    Із ревністю біблійного пророка
    Я йшов на перепони по життю,
  •   Сонет
    Ти була, ніби ніжний подих раю
    У найхолоднішу зимову ніч,
  •   Панегірик, або Славослів'я...
    Воскресла плюшка – всім радіти!
    Сьогодні благодатний день:
  •   Тренос, або Жалібний лямент...
    Московська плюшко! (Пам’ятаю:
    Колись ми звали так тебе),
  •   Я. Ч.
    Ой, наплодилося віршариків-піїток,
        Що страшно стало жить під їх убогий спів!
  •   Секвенція Святині
    Ти співала для народу,
    Дарувала пісні вроду
  •   Танка
    Кінець осені,
    А далі – невідоме,
  •   ***
    Була би істина, та де її узяти,
        Коли тут кожен сам про себе гомонить?
  •   ***
    А що тобі? Порожнє слово.
    Ти спиш спокійно вдалині
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки