Автори /
Петро Скунць (1942 - 2007)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Втомлений вечір
•
Міжгір’я
•
САМОТА
•
Замість студентського реферату
•
Затінок явора
•
Батько флояри
•
***
•
Тиса. Тис
•
Уривки слів, народжених із пам’яті
•
Зарубки на пам’ять
•
Зарубки на пам’ять V Перестраховка
•
Сльоза України
•
З досвіду
•
ОДИН
•
Студентське
•
Уривок із триптиха «І мертвим, і живим, і ненародженим»
•
Люблю
•
-***-
•
Для пісні
•
***
•
Школа під калиною
•
Прощання з 2006-м
•
ТУГА
•
Гоноровий вірш
•
РУХ (1990) Закінчення
•
РУХ (1990) продовження
•
РУХ (1990)
•
Два експромти зі свята рідної мови
•
Любому парламенту (2002)
•
Василеві Густі на 50-річчя (2001)
•
Із диптиху "Сусідське" (1996)
•
На вбивство Ігоря Білозіра
•
Цятка моєї крові
•
Серпнева Україна (1994)
•
Із циклу "Моя анкета" (1976)
•
Гренджа-Донський
•
Духнович
•
Божий вихор (диптих)
•
Карпатська молитва
•
Миколі Вінграновському
•
Літо, політ
•
Із поеми "Розп’яття" (1971)
•
Конотоп
•
Високе літо
•
Пам’яті Олеся Гончара
•
Монолог верховинського блукальця
•
Друзям
•
Зарубки на пам"ять. VI. Поезія
•
Тарас
•
Із циклу "Заповнюю анкету"
•
Верховинська ідилія
•
Земля химер
•
Неестетичне
•
Замість тосту
Огортає землю втома.
Тиха-тиха. Аж пухка.
Тиха-тиха. Аж пухка.
У зимове надвечір’я там, де привиди й повір’я
Ще недавно присідали до селянського стола,
Ще недавно присідали до селянського стола,
Мені сьогодні так самотньо,
і все безглузде, що роблю.
і все безглузде, що роблю.
... Розтануть, як у часі давнина,
в теплі любові діалекти й мови,
в теплі любові діалекти й мови,
................
Ходять люди сірі-сірі –
Ходять люди сірі-сірі –
На вітрові ярім,
На вітрові дикім
На вітрові дикім
Тепліше не в горах, де ближче до сонця,
а в долах, де ближче планети ядро.
а в долах, де ближче планети ядро.
На вигинах пружна, як тисовий лук,
Ти линеш із лісу до лагідних лук,
Ти линеш із лісу до лагідних лук,
(Із Йожефа Серваца)
*
*
ІІІ Доісторія
А ящери, а мамути до нас
А ящери, а мамути до нас
Сказав ти правду недругові в лоб –
тоді ти, мабуть, просто остолоп.
тоді ти, мабуть, просто остолоп.
Молода і бентежна
Україно моя,
Україно моя,
Тепер би словом простір підкорити –
Видав*, часи минулися лихі.
Видав*, часи минулися лихі.
Мої дні повмирали. А тепер помирають і ранки.
Замість кулі земної обробляю ділянку тепер.
Замість кулі земної обробляю ділянку тепер.
На столі латинь, старослов’янська,
Мертвих слів ліси непрохідні.
Мертвих слів ліси непрохідні.
……………………
… А я, живий, прийшов до вас, живі,
… А я, живий, прийшов до вас, живі,
Друзі, друзі, скаржитись не гоже,
Та чому, чому любов мою
Та чому, чому любов мою
На кладовище вже мене несуть.
І я не плачу. Плаче моя суть.
І я не плачу. Плаче моя суть.
Стоїмо на чорнім роздоріжжі,
мов шукає щастя наc само.
мов шукає щастя наc само.
…………………………
Вовків боятись – не ходити в ліс
Вовків боятись – не ходити в ліс
......... М.Ф.Опаленик
Той не бачив батечка, ну, а в того батечко
Той не бачив батечка, ну, а в того батечко
Ще з одним я прощаюся роком,
і прощатися зовсім не жаль.
і прощатися зовсім не жаль.
Я любив тебе, дико любив, –
так, як люблять свободу й неволю.
так, як люблять свободу й неволю.
Пегас мій звивається баско.
Не зловить його живодер.
Не зловить його живодер.
Не було багатих, бідних,
у водоймах заповідних
у водоймах заповідних
Бачить око, чує вухо:
на Вкраїні сліпо й глухо,
на Вкраїні сліпо й глухо,
У своїй блаженній ліні
сплять гетьмани на Вкраїні,
сплять гетьмани на Вкраїні,
І Кіровоград
Ми про щастя дружно відкричали
Ми про щастя дружно відкричали
Ех, хохли неотесані,
Не обличчя, а твар*.
Не обличчя, а твар*.
Васильку! Нині не народ, а юрми.
І торгаші потрібні, не майстри.
І торгаші потрібні, не майстри.
П’ятдесят років – як п’ятдесят грам:
пито фактично, не пито посуті.
пито фактично, не пито посуті.
Львів – це місто чудне. І підступне по-вовчи.
Перед ним я був дуже покірний, як псюк.
Перед ним я був дуже покірний, як псюк.
Мати нашу Вкраїну – нічого не мати.
Мати нашу Вкраїну – це хліб без води...
Мати нашу Вкраїну – це хліб без води...
Ще сміються з малороса
при державному стерні.
при державному стерні.
...я не молюся жодному божку,
я викинув із хати всі ікони.
я викинув із хати всі ікони.
...... Пам’яті земляка-поета
Ану,скажи, ану, посмій!
Ану,скажи, ану, посмій!
Як і чим тепер дух оновиш,
мій русине? Не твій сезон.
мій русине? Не твій сезон.
......Пам’яті Володимира Івасюка
І
І
Буде серце довго ще ридати
від тієї лютої біди,
від тієї лютої біди,
Творить світ, Миколо, вічне коло,
а якщо по-вченому – спіраль.
а якщо по-вченому – спіраль.
Не гаймося, друже, накреслено рейси,
прокладено траси, дороги й мости...
прокладено траси, дороги й мости...
...Бути чистим – то нетрудно,
коли жити серед свят.
коли жити серед свят.
Прости мені, світе, натуру холопську,
бо справді я зверхньо, як вчений холоп,
бо справді я зверхньо, як вчений холоп,
На полонині тирличі розквітли,
без нас природа вершить свій закон,
без нас природа вершить свій закон,
Тоді я тільки бавився в поета,
а ви були у класиках, коли
а ви були у класиках, коли
Не ходіте вовік по моїх ви стопах.
В нас немає законів. Лиш вервечка оказій.
В нас немає законів. Лиш вервечка оказій.
Даремне ревно нищите мене.
На цій Землі - усі ми діти смерті.
На цій Землі - усі ми діти смерті.
Поезія... Ступаю знов по лезу я
коли вчорашні болі заслабі.
коли вчорашні болі заслабі.
Будь проклят світ,
що дав його труні,
що дав його труні,
...Моя Вкраїна в мене у крові!
Вона живе у смутку і надії,
Вона живе у смутку і надії,
Краю мій карпатський,
світку мій чудесний,
світку мій чудесний,
Безпросвіття
моєї нації –
моєї нації –
Живу я знову з музою в союзі,
і вірш новий народиться в добрі.
і вірш новий народиться в добрі.
Хильнімо й ми, брати-поети!
Ачей віддати гроші вдасться,
Ачей віддати гроші вдасться,
Огляди