•  А що писати про жалі....

А що писати про жалі,
Про біль наш неосяжний,

•  А візьми і вивчи нашу солов'їну....

А візьми і вивчи нашу солов’їну,
Нашу смерекову, нашу степову –

•  ***

Можна писати про все –
Про біль і руїни, страждання…

•  А що нині коїться....

А що нині коїться у нашому домі? –
Незрівнянно гірше, ніж було в Содомі….

•  Я б хотіла любити владу....

Я б хотіла любити владу,
Жити в гідній, успішній країні,

•  ***

Немає генерації
І електрофікації –

•  ***

Уже і подвиг нанівець
Уже Герой і не Герой…

•  ***

І коли вони набігли
Нестрункі мої літа?

•  Уже на зиму повертають...

Уже на зиму повертають
Мої стражденні будні дні,

•  Сьогодні так, як і завжди....

Сьогодні так, як і завжди,
Думкам кінця не маю, краю…

•  Саде мій любий...

Саде мій любий, друже мій вірний,
Як болить доля наша мені…

•  Я так думаю...

І шахеди, і ракети
Нищать мрії, наші злети,

•  ***

Як закінчиться ця війна
Я буду плакати щоночі,

•  ***

А давайте помріємо,
Як бувало колись:

•  ***

А за вікном знову сніжить
Не поспішати б вже нікуди

•  ***

А цар обрав собі придворних
Спаси нас, Боже, й сохрани…

•  ***

Війна для нас, для бідаків,
Сьогодні визнає це кожний,

•  Подай нам, Боже, міць і силу....

Подай нам Боже міць і силу
Не обламати Волі крала.

•  ***

В нашому нині домі
Тепер як у дурдомі,

•  ***

Не потрібно стенати і ридати невтішно
Ми і є тим народом, що пишатись не грішно.

•  І знову ніч....

І знову ніч, і знову день…
І я, уже трухлявий пень,

•  Миколі Цимлякову...

Дивлюся на Твої світлини
І серце плаче від журби.

•  Калина...

Забагряніла, зацвіла
Калина біля дому.

•  Сюжет життя....

Сюжет життя є непростим
І не усе вдалося….

•  Нас розкидало по світу....

Нас розкидало по світу,
Як в бурю листочки.

•  Сьогодні я, як і завжди...

Сьогодні я, як і завжди,
Найперше помолюся Богу –

•  А що мені нині болить....

А що мені нині болить?
Ну як Вам усе розповісти….

•  ***

І розпач бере, і туга долає –
І так в багатьох, знаю, нині,

•  * * *

Сильним потрібне лагідне слово
І задушевна привітна розмова,

•  * * *

Подвійність в усьому і їхню «мораль»,
Нам розумом не осягнути…

•  Матуся сивенька...

Матуся сивенька, утомлені крила…
Дітей, як могла, берегла і любила.

•  ***

А серце плаче і болить
За Ними, що уже не з нами,

•  * * *

І віру маю, і надію
Хоч як би важко не було –

•  * * *

Заворушилася, задихала земля
І квітку народила, мов маля.

•  * * *

Моє рідне село, я люблю тебе ніжно
І на зустрічі наші, як на свято іду.

•  ***

Світе почуй нас і захисти
Звірство на нашій землі не прости.

•  Сирени виють ...

Сирени виють за вікном
І сон знімає, як рукою.

•  Про втрати запитайте у солдата....

Про втрати запитайте у солдата,
Повідає усе і без брехні,

•  Огорни крилечками ...

Огорни крилечками, Боже, Україну,
Не дай її знищити – любу і єдину.

•  Обійму тебе солдате...

Обійму Тебе, солдате, міцно пригорну,
У опалені війною очі зазирну.

•  Синам України...

За Подвиг уклонюся тобі, Сину,
Що затулив собою Україну.

•  * * *

Промайнула і весна,
І промчало літо…

•  * * *

А біль, і сльози упадуть
На їхні голови камінням.

•  * * *

Покарай зло, Боже мій, покарай,
Щоб було їм навіки через край.

•  Я не пам'ятаю...

Я не памя'таю, як воно буває:
Коли серцю радісно, у спокої сяє,

•  Ми мовчимо...

Ми мовчимо – доволі грізно….
Мовчання наше аж гуде.

•  * * *

Світоньку ясний мій,
Світе серцю любий,

•  * * *

Здаємо екзамен на гідність
І воїн уже, як брат.

•  * * *

Забула я про роки – війна…
Не згадую хвороби – війна…

•  * * *

В голові нові клопоти,
Що у нас одні лиш боти…

•  Женімо мову ворога навіки...

Женімо мову ворога навіки,
Щоб дух її у нас і не витав!

•  ***

Щодня молюся я за Тебе-
За степ, ліси, за синє небо,

•  ***

Коли небо скапує кров’ю
І горить під ногами земля…

•  Тужу над їхніми очима...

Тужу над Їхніми очима –
У серце дивляться мені…

•  Хочеться днів легкокрилих...

Хочеться днів легкокрилих
Ясних, ніби неба блакить,

•  Чи буде війна...

Чи буде війна, чи не буде?
Біда ця давно у нас є!

•  ***

Перевеслом споминів перев'ю думки,
Дні щасливі, радісні, сміхом гомінкі...

•  ***

Усього світу українці -
Україні не чужинці

•  Як я люблю тебе мій краю...

Як я люблю тебе мій краю,
Я півстоліття тут живу,

•  * * *

Пролітають стрімко дні –
І похмурі, і ясні,

•  * * *

А за вікном калина на вітрах -
Загублена хустина у снігах

•  Безсоння...

Безсоння знов проникло межи віч,
Заполонило простір мій до ранку,

•  Ми вийшли за волю....

Майдан був за волю і проти пітьми,
І Бог обіймав нас своїми крильми.

•  Бабине літо...

Бабине літо – сонце і квіти,
Неба осіннього ніжна блакить…

•  Новітній цар Поганин...

Новітній цар Поганин усівся знов на трон,
Плює на конституцію і на увесь закон.

•  Чорнобривці...

Квітують під небом, поборюють грози,
У спеку стійкі ці хоробрі сміливці...

•  ***

Трясе усіх, як в лихоманці,
І мало, мало нас трясе,

•  Калина.

Український оберіг і окраса двору,
Зачаровує красою в кожну свою пору.

•  ***

За літами не плачу, не гукаю назад.
Шурхотить під ногами уже осені сад.

•  ***

Чорно-біла світлина,
Розтривожила вечір…

•  ***

Я плачу, я сьогодні плачу,
Від усього, що нині навкруги...

•  ***

Ах ви покручі і гади,
Ви Китаю уже раді.

•  Ти тепер таке далеке...

Ти тепер таке далеке,
А для мене, ніби вчора,

•  Я мрію...

Я мрію щоб у тебе була слава
Висока, Україно, осяйна…

•  ***

Іде дідусь і винувато усміхається -
Соромиться дідусь своєї старості.

•  Ну а що там на паралелі...

Ну а що там на паралелі?
Чи тривожно їм, як і нам?

•  ***

Не кожному дано відчути слово
Воно іде з небес не випадково.

•  ***

Над усіма не плачмо, не стенаймо…
Не допоможуть нині нам плачі.

•  Муркоти мій котику...

Муркоти, муркоти, мій котику,
Ти для мене, як колискова.

•  Слова мої...

Слова мої, ви воїни,
Тому на бій ставайте.

•  А чи хто сьогодні знає....

А чи хто сьогодні знає
Де ключі від того «раю»,

•  На цій землі святій і грішній...

На цій землі святій і грішній
Живу я Богом дані дні.

•  Жінки...

Доля у нас не схожа,
Різні усі ми такі –

•  Крізь серце ідуть ці роки...

Крізь серце ідуть ці роки по Майданні,
Було у них зірко, було, як в тумані…

•  ***

Довірливі до краю, до знемоги,
На брехні, як метелики на світло,

•  Землі болить...

Землі болить, бо усе чує,
Вона і є наш Бог земний.

•  Допекло...

Допекло, ще і як допекло…
Що буває несила терпіти.

•  У темені лечу...

У темені лечу, бо маю крила,
І не лякає ця пітьма мене,

•  А на плечах - все дівоче пальто...

Тітонько Ніно, гордість Ви наша,
Нині найстарші на увесь наш куток.

•  Усе минає...

Усе минає - вийдемо з болота,
Що затопило брудом все навкруг,

•  ***

І нехай вороги не плекають надію,
І не тішать до часу думками себе…

•  ***

Мамо моя, трудівнице свята,
Вам усього на віку довелося…

•  Термінатор.

В його домі термінатор,
А була колись жона...

•  ***

Люблю село я більше міста
За кусень нелегкого хліба,

•  ***

І які нині банкрути
Не дають усім дихнути?

•  ***

Пішли УБРІД - не знали броду...
Слуги якого ви народу?

•  Два краї...

Два краї рідні є мені,
Усе життя я поміж ними краюсь,

•  Як у цирку...

Як у цирку на тонкому дроті,
Балансує країна нині.

•  ***

На тім світі терміново
Сходяться на віче

•  ***

Ховає сина сільська хата,
Який загинув на війні,

•  Ми з дідом дивимся кіно....

Ми з дідом дивимся кіно,
Хоч не дивилися давно.

•  Спішать на вибори старенькі...

Спішать на вибори старенькі –
В одежі давній і благенькій,

•  ***

Я нині уже і не схожа
на ту, що була молодою.

•  Вово Потерпілий...

Вово Потерпілий, як же воно буде?
Засміють у світі Україну люди...

•  А душа не співає вже пісні голосні

А душа не співає вже пісні голосні,
Серце болем ридає в дні весняні, ясні.

•  У нас нині новини - розпечені жарини...

У нас нині новини –
Розпечені жарини,

•  Сльозою болю і жалю....

Сльозою болю і жалю
Умию серце я і душу,

•  ***

За що Ти нас, Боже, жорстоко караєш,
Що пам’яті люд наш своєї не має.

•  У них немає нині свят...

У них немає нині свят,
У свято - спогади про сина...

•  Народ чекає перемін...

Народ чекає перемін,
Лакеям дує вітер змін...

•  Якою надалі в нас буде дорога...

Змією у душу вповзає тривога,
Якою віднині в нас буде дорога?

•  А нечисть лізе з усіх шпар...

А нечисть лізе з усіх шпар
Ворожою огидна суттю.

•  ***

На війні було, як на війні,
Там є лінія, фронт, кордони

•  Наймиліше у світі...

Наймиліше у світі і рідне село,
Що на пагорби всілося хатами.

•  Я боєць і борець....

Я боєць і борець і тому у строю,
Гопоті не віддам Україну мою.

•  Хатнє щастя...

Явився змучений, голодний,
У вечір зимний і холодний.

•  Кожен рік він ніби нота

Кожен рік він, ніби нота
У мелодії життя,

•  ***

Уже давно я на землі
Милуюся її красою

•  * * *

На галявині, на пні
Сіли зайчики сумні

•  Уже рік не була у селі...

Уже рік не була у селі
І у серці знайомий неспокій.

•  * * *

Звітую перед Богом і перед ним одним,
Якою йду дорогою - куди і як, і з ким.

•  * * *

Коли будемо казати ми на чорне – біле,
То життя не буде гідним, як би не хотіли.

•  Бажання змін...

А зміни бажані, як камінь,
Що його котять догори –

•  Осінь...

Осіння осяйна краса.
Іду по листі золотому…

•  * * *

Думки бідують знову в голові –
Розхристані, болючі, не нові.

•  * * *

Не повернулися з війни
Усміхнені і ясночолі...

•  Вони і хитрі і лукаві...

Вони і хитрі, і лукаві,
І ми давно не ликом шиті,

•  Кацапські трутні...

Кацапські трутні, ла-ла-ла,
Вам буде кара немала…

•  А, можливо, і не треба...

А, можливо, і не треба,
Щоб хапати зорі з неба.

•  Як мак цвіте...

Як мак цвіте, то квітнуть й небеса,
А хтось його нарік, як квітку суму,

•  День Пам'яті, чи Перемоги...

День Пам'яті, чи Перемоги?
Вам юним звідки про це знати?

•  Чорнобиль

В одну єдину мить накрило чорне лихо,
І обірвалась нить – навкруг зловісно тихо.

•  Невигадана історія

- На ранок, щоб і духу не було,
Ти чуєш, бабо клята-переклята,

•  А хата, як людина...

А хата, як людина,
Вмирає помаленьку.

•  Де ви, мої вітрила...

Де ви, мої вітрила?
Вдивляюся в далечінь…

•  * * *

Я бажаю весни
Без біди і війни,

•  Герою Васильку із м. Старий Самбір...

Синку любий, благаю прости
Нас усіх, хто живий і з руками…

•  * * *

Розірве птаха сіті і вилетить на волю,
І злине переможно у неба височінь.

•  Допоможи нам,Боже...

Допоможи нам, Боже, коли долає туга,
Не зрадити собі і мати плече друга.

•  Ніби вчора...

Ніби вчора був «Ультрас», футбольні фанати,
Нині, сину, пішов нас усіх захищати.

•  Осиротіла мати...

Осиротіла мати -
Їй сина не підняти,

•  Очі України...

Ваші очі – блискавкою з неба,
Чи не зрадив, чи вчинив, як треба,

•  Болючі втати...

А у окопах – на передовій,
Ти не зустрінеш сина депутата,

•  Далеко дім, де я родилась...

Далеко дім, де я родилась,
Дороги часом замело.

•  Різдво святе......

Різдво святе, замети і зима...
Я спогадами лину у далеке,

•  Матусі, зіроньки небесні...

Матусі, зіроньки небесні,
Немилосердно Вам болить,

•  * * *

Ми не бидло й не раби,
Досить нам уже ганьби,

•  * * *

Айстри виткали килим багатий,
В нім фантазії теплого літа…

•  * * *

Плакала жінка, сльозу утирала,
Що буде так важко, гадки не мала.

•  Відпочивають серіали.

Уже не в моді серіали,
Бо є у нас своє кіно:

•  * * *

Отак буває, що і сил нема
І віра у високе підупала,

•  Україні

Ти, пограбована, нещасна
Недоля сумом обіймає,

•  * * *

Формула життя, яка вона зручна,
Як вмовив ти себе, що не твоя війна.

•  * * *

Болото і яке ж болото,
Нас оточило навкруги.

•  А Він загинув і за тебе...

А Він загинув і за тебе,
Щоб ти спокійно жив, кохав…

•  А може пора прозрівати...

Живемо у жорстокому світі
Де майже щасливих нема,

•  Пролісок...

Ти багата на красу, земле моя мила,
У твоїй земній красі є могутня сила.

•  В любові до землі спасіння...

Задума серце болем крає
Вона подовгу не втихає...

•  Яким він буде ранок без війни...

Яким він буде – ранок без війни?
Як важко уявити це сьогодні.

•  * * *

Відчай сходить із сльозами -
Я ще плачу… Слава Богу.

•  * * *

Сьогодні голі ми і босі,
На Сході гуркотить війна...

•  * * *

Оплачена тусовка набридла до знемоги,
Усіх збиває з толку і вірної дороги.

•  Вставайте диванні - лежачі, сидячі...

Лякають війною, бідою, зимою...
Знайомі нам виклики вражі оці.

•  Звітуємо синочкам ми, як Богу

Небесна сотня, потім ще і ще -
Звитяга, мужність линули у небо,

•  * * *

Немає радості, ой як немає,
І Свята Трійця не помагає …

•  І правнуки війну цю не забудуть

Не буде усмішок, рукостискань
І правнуки війну цю не забудуть…

•  Лінія розмежування

Незбориму силу неба,
Бойове святе братання,

•  Ці ганебні вихиляси...

Ці ганебні вихиляси,
Політична кон’юнктура -

•  Розпинають мародери...

Розпинають мародери
Люд убогий на хрести,

•  Ой літа....

А літа, вже осінні літа,
Сперечатися з юними марно...

•  Тебе здолати їм несила...

Не зможуть ці шакали люті
Тебе порвати на шматки

•  Вдивися, країно, у очі солдата...

Вдивися, країно, у очі солдата,
Який уцілів у гібридній війні,

•  * * *

«Вельмишановне» наше панство,
Любите розкоші і чванство?

•  Шануймо своє...

Багато я бажаю вам сказати,
Та інколи бракує мені слів,

•  Не киваймо на

Не киваймо на «кацапа», не клянімо «жида»
Бо «хохол» у Україні, псує її вида.

•  Мить життя...

Загадково живемо ми у цьому світі,
Ніби вчора обіймав і голубив вітер.

•  А знаєте, мені болять...

А знаєте, - мені болять
Усі брехливі увивання,

•  Лакейська, незнищенна рать...

Лакейська незнищенна рать
Лакуз негідних і лукавих:

•  Подай, мій Господи, прозріння...

У Господа прошу прозріння
Усім сліпцям і онімілим,

•  Сумує за синами зажурений Дніпро...

Сумує за синами зажурений Дніпро,
На берегах такого ніколи не було.

•  До них

Сновигаю я тінню, думки услід за мною –
Від них нема спасіння ні вдень, ні уночі…

•  Горну до серця Україну...

Горну до серця Україну
Із її болями, жалями…

•  В мене з квітами взаємно...

Квітували весну – осінь дерева і квіти
І були вони для мене, як маленькі діти.

•  Підслухана розмова...

Кум повідав щиро куму наболілу тему –
Про свою, про чоловічу, незручну проблему.

•  Тремтіть, іуди, бійтеся...

Тремтіть, іуди, бійтеся
Недовго вам лишилося

•  Матерям синів, що пропали безвісти...

Мати похилилася на чуже плече,
На щоці сльозина мукою пече.

•  У кого був хребет у поклоні...

У когО був хребет у поклоні
Той і нині залізо кує

•  Як ти живеш, мій друже...

Як ти живеш, мій друже?
Болем лечу крізь роки…

•  Пошана матері велика...

Пошана матері велика,
Яка зростила Чоловіка.

•  Чорнобиль

В одну єдину мить накрило чорне лихо,
І обірвалась нить – навкруг зловісно тихо.

•  Мамині вікна

Сумують зажурені мамині вікна,
Чорніють безмовні у темінь нічну.

•  Де для них роздобути совісті

Де для них роздобути совісті?
Ти нам, Господи, підкажи.

•  А Бог нам допоможе...

А Бог нам допоможе. У це я свято вірю,
І Він нам посилаю випробувань цих міру.

•  Вклонюся низько я батьківській хаті...

Вклонюся низько я батьківській хаті,
А розпач в серце болем віддає.

•  Брати мої, українці...

Брати мої, українці,
Нам Господь дав волю,

•  Щоб світ реальний менше ранив...

Щоб світ реальний менше ранив
Ти вивілняйся від кайданів

•  Україні моїй любій...

Україні моїй любій
Прошу миру і тепла,

•  * * *

Послав Господь нас у цей світ,
Щоб у труді жили щасливо,

•  Масони правлять світом...

Масони правлять світом і це не новина.
І нас вони бояться – для них ми, як чума.

•  Мрії линуть до Бога...

Мрії линуть до Бога,
Давайте помріємо й ми:

•  * * *

Ми так довго терпіли, Господи,
І наругу усю прощали,

•  Гидко сичить контрреволюція...

Гидко сичить контрреволюція: -
Що вам дала ця революція?

•  На втіху нашим ворогам...

На втіху нашим ворогам
Знову гризня і підла зрада.

•  Святий вечір

Усе навкруг закутане снігами,
Зими давно такої не було,

•  * * *

Ти, пограбована, нещасна
Недоля сумом обіймає,

•  * * *

БіжИмо, в поспіху втрачаємо,
Себе бездумно витрачаємо,

•  У неділю, в надвечір'я...

У неділю, в надвечір’я, на призьбі сиділи
Заклопотані бабусі - про все гомоніли…

•  * * *

В димарі завиває вітер,
І по вікнах січе дощем…

•  Мій, онучку золотий...

Мій, онучку золотий, ясне моє сонечко,
Виглядаю я тебе у своє віконечко.

•  * * *

Уже немало прожила,
А ніби не жила у світі.

•  Зупинися ти, Каїне клятий...

Знов завмерли усі у чеканні –
Чи зупиниться Каїн чи ні?

•  Ви зруйнували тишину...

Сл. Надії Таршин Муз. на мелодію «Хотят ли русские войни»

•  Казки солодкі не хвилюють...

Казки солодкі не хвилюють –
Ми знаємо дешеву їх ціну.

•  У час лихоліття, воєнну годину...

У час лихоліття, воєнну годину –
Молімося з вами за нашу країну.

•  Глуха, сліпа, задурена, Росіє,...

Глуха, сліпа, задурена, Росіє,
У світі зруйнувала мир...

•  Ворог іде війною...

Ворог іде війною –
Зрадники звідусіль,

•  Щось у нас іде не так...

Щось у нас іде не так,
Граблі б’ють по лобі,

•  Усім матерям Росії

Почуйте нас всі матері Росії –
Не посилайте на війну дітей.

•  Чи так було, а може снилось...

Чи так було, а може снилось,
Була тендітна і гінка,

•  Cиночки дорогі, за все простіть...

Синочки дорогі, за все простіть,
Що всі роки терпіли і мовчали.

•  Душа моя не відчуває віку...

Душа моя не відчуває віку,
Хоч літ уже назбирано без ліку

•  * * *

Мереживом літа гаптують мою долю,
Осінні дні мої душі дарують волю.

•  Боже, змилуйся над Україною

Боже, змилуйся над Україною
І не дай її роз'єднати,

•  Хто я є на цій землі...

Посадила я город і посію квіти,
Причепурю свою хату і буду радіти.

•  Ти підняла на кого руку...

Ну що ти, «матушка Росія»,
Цинічно брешеш всьому світу…

•  Вже скільки років Вас немає, мамо...

Вже скільки років Вас немає, мамо,
У серці притупилися жалі,

•  Плач

Снайпер цілився у шию,
Голову і груди –

•  Ми по обидва боки барикад...

Ми по обидва боки барикад.
І мені гірко, боляче за тебе.

•  В Сибір мою родину висилали...

Я словом, ніби житнім перевеслом,
З'єднаю міцно Захід мій і Схід,

•  Молюсь за українця-брата

Молюсь за українця-брата
І не засуджую я, ні

•  Не загубися знов у небутті...

Сьогодні мучуся я від безсилля -
Здобути важко зміни у житті...

•  Про царя Поганина...

Десь, колись, в якійсь країні
Цар Поганин царював.

•  Згорбилась бабуся і стоїть...

Згорбилась бабуся і стоїть,
Поряд мама і мала дитинка ,

•  Не хочу їхати з Майдану...

Не хочу їхати з Майдану –
Мені, на диво,тут спокійно.

•  В агонії бандитський клан...

В агонії бандитський клан,
І по-звірячому лютує.

•  Кривава ялинка

«Батько» - малечі свято лаштує –
Ялинку чомусь уночі везуть…

•  В молитвах їх не відспівали...

Обіцяний нам «братом» рай
У пекло зАвжди переходив.

•  Моя мама село обшивала...

Моя мама усіх обшивала
Вправно голка ночами снувала.

•  Підла влада, ниці вчинки...

Підла влада, ниці вчинки,
Не врожайні і обжинки.

•  Погоничі пригнали віслюків...

Погоничі пригнали віслюків
На мітинг – у підтримку президента,

•  Стоять золотокосі за вікном...

Стоять золотокосі за вікном,
Хитаються під дужими вітрами,

•  Жила щасливою лебідкою...

Жила щасливою лебідкою
І квітувала диво-квіткою,

•  Осінь непокірна, як і ми...

Осінь непокірна, як і ми,
Що хоче, те і витіває –

•  Моїй опонентці...

У пошуках гідної долі
Усі виїжджали з села.

•  Не лицемір і не бреши...

Не лицемір і не бреши –
Бо за гріхи карає небо.

•  Бо в кишені дірка...

На душі було і легко, і напрочуд мило,
Та втішалася недовго – скоро задощило.

•  * * *

Непомітно в суєті, і якось неспішно,
Друзі за межу iдуть – на душі невтішно.

•  * * *

Земля одягне і озує,
І обігріє й нагодує -

•  Моя колиско ,Україно...

Моя колиско, Україно,
Моя любов, моя жура.

•  Їсте смачнюче наше сало...

Їсте смачнюче наше сало,
І хліб пахучий український,

•  Ідуть на вибори...

Ідуть на вибори старенькі –
В одежі давній і благенькій,

•  До тебе, як до мами, пригортаюся...

Не намилуюся, не надивуюся,
Немає слів таких, щоб передати,

•  Я колискових маминих не пам'ятаю...

Я колискових маминих не пам’ятаю,
Тоді їй не до них було:

•  В плечі голову ввібрали...

В плечі голову ввібрали –
Усього ми боїмося.

•  Гілля моє, мої сини...

Гілля моє , мої сини,
Торкайтеся думками неба,

•  Вік у мене уже серйозний...

Вік у мене уже - "заповітів",
На помилки не маю права –

•  Моя знедолена земля...

Моя знедолена земля,
Сумую гірко над тобою:

•  Марусенько, Марусю...

Марусенько, Марусю,
На тебе я дивлюся

•  * * *

Літа зійшли і весни відшуміли,
Не відгукнути навіть мить назад.

•  Обіцяли покращення...

Обіцяли покращення усьому народу -
Ідуть роки за роками... Плюнули у воду.

•  Втомилася, присіла в борозні...

Втомилася, присіла в борозні,
І вийняла із вузлика обід.

•  Якби долинути до неба...

Якби долинути до неба,
На мить веселку обійняти,

•  * * *

Злість його аж розпирає, а чому не знає,
Бо отой йому сьогодні - жити заважає.

•  Бомбили ешелон...

Бомбили ешелон, здригалася земля,
І мати молоденька бігла в поле.

•  Коли кажуть мені - пані...

Коли кажуть мені пані, якось і незвично,
Як була я кріпачкою – нею буду вічно.

•  Не в Придніпров'ї народилась...

Не в Придніпров’ї народилася,
А прижилася я на цій землі.

•  Оченята хитро мружить...

Оченята хитро мружить
Онучатко миле,

•  * * *

Я пам’ятаю, як малою,
Упавши на м'яку траву,

•  Моє рідне село...

Моє рідне село, я люблю тебе ніжно
І на зустрічі наші, як на свято іду.

•  Країна, ніби іподром

Сумнішають мої надії,
Зневіра в серце заповзає,

•  Як же хороше з ріднею разом заспівати

Підпирає пісня стелю,
Дужо лине з хати...

•  Ледь взуває він черевики...

Озуває ледь черевики,
Натирає ними мозолі,

•  Я мріяла про небо

Я мріяла про небо
І вірила у зорі,

•  * * *

Розмальоване вікно,
У гнізді лелека.

•  Утопія по-українськи...

Фантастично живемо,
Вже давно не крадемо.

•  Сниво бачила я днями...

Сниво бачила я днями,
Що уже не жовто-синій,

•  Бо пережите додає сили...

Несправедливість завжди болюча
І вибиває із колії.

•  Не соромилась ніколи, що з маленького села...

Не соромилась ніколи,
Що з маленького села.

•  Дива на світі - є...

Ой Женько, моя Женько,
Дитинство ти моє,

•  Черешні на межі

Уминає за дві щічки
Мій онучок полунички,

•  Коли мама була молодою...

Коли мама була молодою,
Малювала для нас картини

•  Луг

Не мала я ніколи ляльки.
Тоді ми грались у війну,

•  Скільки я доріг пройшла...

Скільки я доріг пройшла і стежин сходила,
А моя, що до села -найрідніша, мила.

•  На рідній землі далеко- далеко...

На рідній землі далеко-далеко,
Не гасне віконце до пізньої ночі,

•  І біля вічного вогню - їх уже жменька...

Іде дідусь і винувато усміхається -
Соромиться дідусь своєї старості.

•  Ти фронтами ішов від Москви до Берліна...

Ти фронтами ішов -
Від Москви до Берліна,

•  Знайома мудрість нам народна...

Знайома мудрість нам народна,
Що риба з голови гниє,

•  І чому ми мовчимо?

І чому ми мовчимо?
Не туди знову йдемо…

•  Боже, я літала уві сні...

Боже, я літала уві сні,
ще літала!

•  Іду на цвинтар, де батьки лежать...

На цвинтар, де батьки лежать іду...
Дорога вгору круто в’ється...

•  Вечорові страждання

Сонце сіло за сонними хатами
І зоря вечорова зійшла,

•  Самотність

Ти плачеш, чому не судилось
Прожити свій вік у коханні,

•  Налетіла вітром, юною весною...

Налетіла вітром,
Юною весною,

•  Ти мати, Україно, і я мати...

Ти мати, Україно, і я мати,
Та у любові до діток ми різні,

•  Від кохання відречешся

Від кохання відречешся –
І жалю не оберешся.

•  Нема тебе весною, літом...

Ідуть і дні, і місяці
Нашої довгої розлуки.

•  Чи народ у нас дурний, чи такі закони...

Чи народ у нас дурний, чи такі закони,
Бо почнуться, мабуть, знову брудні перегони.

•  Була та хата на дітей багата

Старенька хата, дерев’яна хата,
Яку вдалося до війни звести.

•  Я, Господи, прошу,

Я, Господи, прошу,
Молитвою прошу ,

•  Синочку мій

Синочку мій, соколе,
Любов моя, життя.

•  Штовхає дитячий візок...

Штовхає дитячий візок
Маленька і немічна жінка,

•  Живемо хворобливо

Живемо хворобливо,
І якось не так.

•  Ціна прожитих літ

До хлібного кіоску, на горбку
Зажурено бабуся пригорнулась.

•  Шикуйтеся, слова мої,

Шикуйтеся, слова мої,
У бій за матінку ставайте, -

•  Не будемо ми про літа...

Не будемо ми про літа,
Вони нам з тобою відомі, -

•  Бідність, п'яниці, розпуста...

Бідність, п’яниці, розпуста,
Злодії і мафія –

•  Сповите вбогістю село...

Сповите вбогістю село
Назустріч глянуло тужливо,

•  Там на окраїні села

Там на окраїні села
З ялини рідна моя хата,

•  Ви скажете мені, що відцвіла

Ви скажете мені, що відцвіла,
Літа весняні і мої минули...

•  Я народилася, на щастя, навесні...

Я народилася, на щастя, навесні,
Коли усе цвіте, трава буяє.

•  Хотіла я бути сильною

Хотіла я бути сильною –
Не плакати, не нарікати.

•  * * *

Як важко залишати рідні стіни,
Де пам’ятають крик мій, немовляти…

•  Телефонний дзвінок від брата

ТЕлефонний дзвінок від брата:
-Знаєш, сестро, не можу спати.

•  Дужче стискаються

Дужче стискаються «братні» обійми,
Скоро не зможемо вільно дихнути.

•  Яку то совість треба мати?

І яку совість треба мати,
Щоб цю біду не помічати.

•  Ми терплячі до загину

Ніби цвях забили в спину,
Ми терплячі до загину.

•  Дорога...

Під ноги горнеться дорога.
Бере усі мої тривоги -

•  Сьогодні я думками з тими, кого нема

Сьогодні я думками
З тими, кого нема.

•  Мої літа, як літні дні

Мої літа, як літні дні:
І сонечко, і хлюпне дощик.

•  На покосі

Собі тихо приляжу
На прив’ялий покіс

•  Принцип макітри

Принцип макітри він показовий,
Владою нашою взятий в основу:

•  Несуть, Тарасе, тобі квіти

Несуть, Тарасе , тобі квіти -
Мужі від влади - брехуни.

•  Я оминаю рідну хату

Я оминаю рідну хату,
Вона тепер вже нічия.

•  Небачена порода...

За роки незалежності всі ми
"Здобуток" чималенький здобули –

•  Полечу лебідкою

Полечу лебідкою
За високі хмари

•  Пригорнися поглядом до мене

Пригорнися поглядом до мене
Підіпри мені плече своє,

•  Заціловуй мене...

Заціловуй мене, заціловуй, мій милий,
Поки час у нас є, не упала роса,

•  Сіяв серпень зорями

Сіяв серпень зорями
Нам над головою,

•  Душа

Буває, я від радості свічусь уся,
Буває - в смутку захолоне серце,

•  Моїм сучасницям

Моя голубко, гідна в тебе доля,
Взяла життя ти на своє плече,

•  Обіцянки роздавати не втомилися у владі

Обіцянки роздавати

•  Як дитину свою рідну...

Як дитину свою рідну,
Огорну тебе я ніжністю,

•  Я народилася у краї...

Я народилася у краї-
Серед лісів, зелених лук...

•  Як гарно дунається уночі

Як гарно думається уночі
І мрію про усе у світі –

•  На молочній росі залишаю сліди

На молочній росі залишаю сліди,
Як маленька, краплини п’ю росяні.

•  Спопеляють тебе, Україно.

Спопеляють тебе, Україно,
Магнати новоявлені, круті.

•  У кожній грудочці землі я чую лагідне прохання

У кожній грудочці землі
Я чую лагідне прохання:

•  У похмуру, несонячну днину

У похмуру несонячну днину
Виглядають ошатно.багато

•  Придніпров'я моє, ти у серці моїм

Придніпров’я моє, ти у серці моїм –
Люба, мила моя сторононька,

•  Сад засновний павутиною

Cад заснований павутиною,
Літо бабине вже прийшло,

•  Глянуть в шибку до мене зажурені очі...

Осінь землю услала гіркими димами,
Одяглася у мокрі, важкі полини,

•  Коли душа занемагає

Коли душа зенемагає,
Мені земля допомагає.

•  Спадок

Любов до рідної кровинки
І до зеленої травинки,

•  Продажна душа

Продажній душі нелегко живеться,
Хоча вона легко усім продається.

•  Світлий спомин

Притулюся я чолом до рідної хати-
Тут жили колись у ній мої батько й

•  Синочку

Ти журавликом витягнув шийку,
Заглядаєш довірливо в очі-

•  Нехай ідуть собі літа...

Посивів, голубе сизенький,
Для мене ти, як і колись –

•  Я тобі розкажу...

У думках прилечу
До твоєї оселі

•  Тут коріння моє

Тут коріння моє і моя пуповина,
Тут і луг, і мій ліс,і зелені поля,

•  Я щаслива людина

Я щаслива, щаслива людина,
Бо весняної світлої днини –

•  Чоловікам...

Чоловіки, ви ще живі?
На полі брані не упали?

•  Два краї

Два краї стали рідними мені,
Усе життя я поміж ними краюсь,

•  Розмїття кольорів, подих осені

На осінній краєвид з позолотою
Я милуюся укотре з насолодою.

•  У селі поминальний день

У селі поминальний день:
Звідусіль позліталися діти,

•  “Месія” міняє “Месію”

"Месія" міняє "месію",
А жити нелегко стає,

•  Я вірю у свою країну...

Я вірю у свою країну
І буду вірити завжди,

•  Мій маленький шибеник

Мій маленький шибеник,
Як люблю тебе –

•  Над моєю хатою - сонечко сіяє

Над моєю хатою – сонечко сіяє,
Ясним своїм променем – душу звеселяє,

•  Мова моя - смерекова

Мово моя - смерекова,
Мово моя – волошкова,

•  Мати тужить за сином

Мати тужить за сином,
І немало вже літ.

•  Болять як мамині літа

Рідненька голову схилила,
Зронила руки на коліна.

•  Сонечко моє, моя дитинко...

Сонечко моє, моя дитинко,
Невблаганно як летять роки.

•  Не пара

«Не пара, ой яка не пара», -
Усі зітхали за спиною.

•  Розтерзана, зґвалтована, і на семи вітрах,

Розтерзана, зґвалтована,
І на семи вітрах,

•  Життєві науки

Я люблю своє рідне село,
З ним у зустрічах я і прощанні.

•  Стежечка - в'юночок

Світанкові роси, ноженята босі,
Cтежечка-в’юночок аж за небокрай,

•  Час працює не на нас...

Час працює не на нас – секрету немає,
А на тих хто Україні жити заважає.

•  Відгук на телепередачу “Розкішне життя”

Ви пошили собакам шуби,
Я Вас, пані, з цим не вітаю.

•  Сяду увечері я під хатою...

Сяду увечері я по-під хатою,
Гляну у небо, зірками уквітчане,

•  Подай мені, Боже, великую милість

Подай мені, Боже, великую милість,
Бо я задля неї на світ народилась,

•  Затужила Україна

Затужила Україна:
«Ой, горе ти люте,

•  Соромимся одвічної, святої

Соромимся своєї і святої,
Як мати , і земля, і небеса,

•  Гомін

Гомонять міста і села,
Околиці, хутори,

•  Матусю моя

Моя матусю, зіронько моя,
Скільки років Вас уже немає,

•  Мамині долоні

М’які і ніжні, затишні долоні
І усміх рідний, мамин на вустах.

•  Діалог

-Агов, Галинко, як ся маєш?
Як ти, рідненька, поживаєш?

•  Живе моє село без мене

Живе моє село без мене,
І не один десяток літ.

•  Ми не розбещені були...

Ми не розбещені були
Ні ласощами, ні ляльками -

•  Зрада чи підлість - різниці не має

Зрада чи підлість -
Різниці немає,

•  Безнадія і розпука

Безнадія і розпука –
Серце рветься на шматки,

•  Я купаюся досі в любові...

Я купаюся досі в любові,
Мов коштовне каміння несу,

•  Скажи мені ти, Україно, навіщо гинули сини...

За тебе, земле Україно,
Щоб щастя і для нас було,

•  Святі матусині прикмети...

Лелеки, доню, прилетіли,
Побачити їх добре в леті,

•  Господи, я дякую з все

Господи, я дякую за все:
За хліб насущний на столі,

•  Сини

Нагородив Господь мене синами
І радість материнства дав відчути.

•  Сину

Молюсь Богу кожну днину
Я за тебе, любий сину,

•  Очманіло чіпляємось...

Очманіло чіпляємся
За минуле своє,

•  Всміхалися нам зорі...

Всміхалися нам зорі,
Складалися в слова.

•  Жебоніла тиха розмова

Жебоніла тиха розмова.
І сусід, мабуть спав, бо затих,

•  Верба моєї юності

Верба моєї юності -
Розлога і крислата,

•  Княгиня Ольга, Роксолна...

Княгиня Ольга, Роксолана
І Анна-королева – з нас...

•  Вставай, народе...

Вставай, народе, піднімайся,
Не спи окрадений, не спи,

•  МИ

Зіщулені в покорі спини,
Бо страх в них глибоко засів...

•  Прогинаємся під всіх.

Прогинаємся під всіх,
Живемо курям на сміх -

•  Ідуть мої друзі уже за межу...

Ідуть мої друзі уже за межу,
З якої назад не вертають,

•  Люблю тебе, земле

Люблю тебе, земле, величну і пишну,
Моє ж бо життя на тобі – лише мить,

•  Доля, як пір'їнка

Доля, як пір’їнка,
Мимо пролетіла…

•  Набідувалися, доволі...

Набідувалися - доволі!
Не треба їхати в світи,

•  Країною правлять кати

Країною правлять кати,
Бандити, злодії в законі,

•  Нас ділять на Захід і Схід...

Нас ділять на Захід і ділять на Схід,
І красень-Дніпро уже є розподілом.

•  Україно моя мила

Україно моя мила,
Ти дала мені ці крила,

•  Спориш

М’який спориш лоскоче мої ноги,
Петрові батоги – аж до небес,

•  Я з древнього села

Я з давнього і славного села -
Звикаю досі до міського шуму...

•  Знов ваша доля не дає заснути

Знов ваша доля не дає заснути,
Багато з вас не доживе до завтра,

•  Матусю, ластівко моя.

Матусю, ластівко моя,
Гніздо звивали Ви роками,

•  Надія

Крізь грати видно небо синє,
Промені сонця золоті

•  Федорине горе або гірка правда життя

На щастя, чи на горе
Господь вділив Федорі

•  Люби мене

Люби мене, люби мене,
Як сонце, і пору весняну.

•  З історії села....

Скільки лиха у селі, Боже, наробили -
На початку всі болота навкруг осушили,

•  Образи давно минули

Образи давно минули,
І ніби їх не було,

•  Бо на все є своя пора

Про кохання уже не
пишеться,

•  Радісна звістка

Звістка радісна прийшла,
Мою душу звеселила –

•  Нова влада стару хає

Нова влада стару хає,
Усі гріхи спихає,

•  Знов думки, немов у вирій журавлі

Знову думи, як у вирій журавлі,
Не дають на мить спокою голові,

•  Розмова з дзеркалом

У Вас, мадам ,проблеми,
І мало не біда,

•  Мамина груша

Посадила мати грушу коло хати.
Загадала мама на свої літа -

•  Краю любий

Краю любий, отчий краю -
Де живе моє село,

•  Народе наївний, до скону терплячий...

Народе наївний, до скону терплячий,
Уже прозріваєш, ціну всьому бачиш.

•  Все буває...

Бувають і муки, бувають і болі,
Буває і доля, як у тополі,

•  Огорнуся в шовк років

Огорнуся в шовк років,
Плакати не буду,

•  На душі так легко

На душі спокійно, хороше, щасливо...
Дякую я Богу за велике диво.

•  Онук бере мене в команду...

Онук бере мене в команду,
Від щастя і забракло слів,

•  Моя земля

Цвіте, як маківка,
Сріблиться росами,

•  Простіть мені, мамо...

Простіть мені, мамо, не з Вами,
не з Вами

•  Доля жіноча

Доля жіноча – зажурені очі,
Руки пташата, недоспані ночі.

•  Майже піввіку на землі

Майже піввіку на землі,
Милуюся її красою,

•  Як мені не хочеться їхати від тебе

Як мені не хочеться
Їхати від тебе,

•  Середина життя

Середина життя - дивина це для мене,
Я уся іще там, де травиця зелена,

•  Як далі ловитимеш гави - не буде у тебе держави

Віками над нею знущаються,
Розтоптують і не каються

•  Повідає про тебе хто онукам......

Повідає про тебе хто онукам? –
Батьки уже на цвинтарі давно...

•  20 років...

Вшановуєм двадцять років,
А які вони важкі...

•  Мрія

В душі тривога і надія,
І заповітна моя мрія,

•  Мово моя, пісне моя...

Мово моя, пісне моя -
Ти є ключ, що відкриває небо,