Нехай і смішною, а все-таки прекрасною! Жінка повинна тягнутися до краси і творити красу.

У ранньому підлітковому віці я думала, що 40-47 років цілком достатній термін для життя. Так мені не хотілось старіти. Мабуть тому, коли десь у 35-37 стала сивіти, почала намагатись одягатись відповідно. Життя відреагувало негайно. Ляпасами. Можливо, я б прийшла до висновку, що така моя доля, та одного разу молоденька продавщиця, у котрої я хотіла купити спідницю, відмовилась мені її продавати доти, доки я не переміряю в її палатці усі джинси. Коли вона простягла мені перші, я запротестувала, що не влізу у цей розмір, на що вона відповіла, що у такому разі запхне мене у них з милом. Ну, обійшлось без мила, але я так боялась натягувати на себе ті джинси, що вона засміялась, підійшла і просто втрусила мене в них, бо була і вищою і досить міцненькою. І я таки переміряла усі фасони, які у неї були. І купила не спідницю, а джинси. Оті самі, у які вона мене втрушувала. З того часу джинсів у мене більше, аніж спідниць. З того часу я фарбую волосся. З того часу я не пам’ятаю, скільки мені років, і усі мої дні народження – свято, а не привід для депресії. Світ став іншим, бо я змінилась, я стала вільною від багатьох рамок, обмежень і комплексів, котрими люди псують собі і іншим життя. Я не знаю, Надіє, але мені здається, що з усіх жінок ПМ я найближче до Вашої ЛГ. Бо, так, я не хочу старіти, бурчати на молодь та пліткувати про те, хто як одягається. І я щаслива. І пишу це для того, щоб жінки, котрі побачили на своєму обличчі перші зморшки чи першу сивину у своєму волоссі, не отруїлись Вашим віршем і не стали схожі на мене ту, колишню. Бо єдине, чим варто керуватись у зовнішньому вигляді – це почуття смаку і міри, але навіть і це обмеження можна порушувати, якщо хочеться. Наголосити, що проблема Вашої ЛГ – несмак, а не вік, Вам чи не вдалось, чи Ви взагалі такої мети не ставили. Прибрали б Ви цей вірш, Надійко, нащо дівчаткам комплекси створювати. Бо якби не та дівчинка-продавщиця, ще невідомо, чи пережила б я свій 40-47-річний термін…

Шановна,Тетяночко,дуже Вам вдячна за коментар,у мене теж на щастя і спідниць і джинсів 50 на 50,але я не буду прибирати вірш, бо у більшості він викликає щиру посмішку і намагання поглянути на себе збоку, а збоку це завжди корисно,хороший смак ще нікому не шкодив.А Ваш коментар мені дуже зрозумілий, бо і я в житті переживала подібну ситуацію, і я, як і Ви, років зараз не рахаю і дуже люблю свої - зрілі літа.Я і вірші почала писати у 47років.