О, є і більш містичні жіночі погляди на свої світлини... )

Напевно, для критичного розуму діяння нинішньої влади ледь не завжди розчарування... (

Отже, наразі, пан Василь Герасим"юк в очах авторів ПМ найменше заплямований співпрацею із бандитським режимом в Україні. Та тим не менш факт залишається фактом - Василь Герасим'юк, як і І.Драч, і Б.Олійник - цілком і повністю на службі у бандитів, і ця аморальність їхнього нинішнього прислужництва вимагає загального осуду.
Якщо хтось із наших авторів спілкується з цими особами - нехай передасть їм, що чим далі, тим більша пляма прикрашає їхні давно вже не білі шати - пора відмиватися від бруду... (

подивимося на ці дописи після того, як Герасим'юк отримає Нобеля. а воно до того іде, це вже точно.
подивимося, хто тоді відмиватиметься від бруду.

"Нобель" нині далеко не показник не те що моральності, але й будь-якої фаховості - суцільна політика - див.наприклад лауреата Обаму... (

А ми говоримо тут саме про моральне обличчя названих в опитуванні персон.
Претензії до деяких із них, в тому числі і до Василя Герасим'юка, чіткі - не служити цьому режиму, не ганьбити цим світле ім'я Т.Г.Шевченка.

Ще одна письменниця відмовилася від державної премії
http://life.pravda.com.ua/person/2012/02/16/95617/
16.02.2012
Письменниця Леся Воронина й художниця Катерина Штанко відмовляються від книжкової президентської премії "Українська книжка року".

Всього на премію німінувалося три видання, серед яких - у номінації "За видатні досягнення у галузі художньої літератури" — книга "Сни Ганса Християна" у переказі Лесі Ворониної з ілюстраціями Катерини Штанко ("Грані-Т"), пише Україна молода.

Цей подарунковий фоліант має вже чимало відзнак. Але річ не в тім, наголошує Леся Воронина, яка 26 травня не прийде на вручення премії: "Я зателефонувала до Катерини Штанко і спитала, як вона ставиться до цієї премії. У неї була така ж реакція, як і в мене. Тобто щойно ми прочитали повідомлення про присудження нам премії, відразу зробили заяву, яка була оприлюднена в інтернеті:

"Від нинішньої влади премію прийняти не можемо. Якби прийняли, то це означало б, що ми поділяємо їхню політику, те, що вони роблять у гуманітарній сфері, миримося з тою вакханалією, яку вони затіяли з музеями. Тепер ми збираємося зробити офіційну заяву", — пояснює Леся Воронина.

Тим часом "Грані–Т" премію Президента ігнорувати не збирається. "Нас тішить той факт, що переможцем стала книга авторів, яких обожнюють сучасні дітлахи", — йдеться у прес–повідомленні видавництва.

Автори двох інших відзначених книг поки жодних заяв не робили. У номінації "За вагомий внесок у розвиток українознавства" — видання 2010 року "Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ — початку ХХ століття" (видавничий проект "Шедеври українського гончарства"), автор–упорядник Олесь Пошивайло, художник Юрко Пошивайло.

У номінації "За сприяння у вихованні підростаючого покоління" — видання також 2010 року "Грюнвальдська битва — битва народів"; автори: Альфредас Бумблаускас (Литва), Ігор Марзалюк (Білорусь), Борис Черкас (Україна).

Зазначимо, що останнім часом в Україні триває епідемія відмов письменників від літературних премій. Так, від Шевченківської премії відмовився Василь Шкляр, від "Книжки року" відмовилися брати Капранови, а Ганна Герман відмовилася від участі в "Книзі року Бі-Бі-Сі".

Не повне вияснення фінансового розходу, не принесло слави Яворівському у СП. Хочай зараз багато не вдоволених з нового голови СП Віктора Баранова. А все черз те, що Янукович привітав його з головством Спілки. Поживимо, побачимо!

А я би додав до списку і проголосував за користувача, що заховався під псевдом „Редакція Майстерень“. І навіть не за конкретну людину, а за збірний образ, за всіх, хто подібними методами бореться з колабораціонізмом. Свого часу по всьому Союзу було створено потужну мережу десидентів-антирадянщиків. У кожному СМТ повинна була проживати хоч одна така людина. Переслідувалось дві мети. По-перше, виправдовувалось існування ненажерливої армії доблесних чекістів, а по-друге, за допомогою отаких найнятих цвіркунів-провокаторів можна було виявити справжніх вільнодумців.
І ось читаю всі коменти — й очам не вірю! Невже повернулись до перевіреної практики? А чи може ми вже стали, як дитина, яку вирощували у вазі і яка тепер сама розвивається патологічно без сторонньої допомоги? Ну точнісінько така ж порожня провокаторська риторика, сліпуче майоріння гасел a la Наталія Вітренко,навйязування суперечки й абсолютна неготовність до культурної дискусії.
Приймаєте мій голос?
Без образ.

Що таке „в темі“?
А навіщо ж робити висновки і потім визнавати їх неправильними?
Не про себе. Невже так незрозуміло написав?