ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.13 17:24
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Ті, що голосували за Порошенка
1. Так нам і треба, пора розумнішати
 
  30 % (7)
2. Просто вчергове обмануті маси
 
  26 % (6)
3. Справжні патріоти
 
  22 % (5)
4. Хитромудрі і дальньовидні виборці
 
  13 % (3)
5. Дурний їх піп хрестив
 
  9 % (2)
6. Вороги України
 
  0 % (0)
Всього голосів: 23   | 2014-09-13

Інші рейтингові голосування:
Критика авторського твору на «Майстернях» повинна бути:

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-09-28 22:53:01 ]
Трохи про героїв і про щурів при владі

Юлія Латиніна "Ехо Москви"

".. Насколько я понимаю, между негласному соглашению между Путиным и Порошенко Мариуполь должен был отойти Путину. И мы видим, что гигантское было реальное наступление на Мариуполь, и что это было абсолютно необходимо, чтобы пробить коридор в Крым – я потом поговорю, что будет с Крымом без Мариуполя и без коридора. И украинская армия из Мариуполя отошла. И в этот момент – это был последний день до перемирия – украинская армия от Мариуполя отошла, батальон «Азов», который должен был защищать Мариуполь, сказал: «Нас 200 человек боеспособных, как мы будем защищать против не просто армии, - там была не просто плотность огня…, там просто все выжигалось перед наступающими танками «Градом», - как мы против этого можем противостоять?» И дальше, с моей точки зрения, героем обороны Мариуполя, в общем оказался губернатор Тарута, который сделал две вещи. Во-первых, он навез в Мариуполь гигантское количество всяких знаменитостей, который за день до уже фактически свершившейся сдачи города плясали там на улицах и весь Фейсбук был заполонен словами: «Мариуполь наш!»

Второе, и самое важно, что Тарута сделал – он ведь металлург по образованию. У него там два завода в Мариуполе: «Азовсталь» и другой – оба изготавливают слябы. Сляб – это, кто читал мою книжку «Охота на Изюбря», там даже главного героя Сляб зовут – это такая здоровенная штуковина, стальная балка гигантская, широкая, из которой потом делают прокат и разные другие вещи. Вот они стали эти слябы варить и делать из них домики, которые выдерживают прямое попадание «Града», выдерживали до 17 прямых попаданий «Града». И они эти домики стали ставить в качестве обороны перед наступающими танками. И после плясок в Фейсбуке вернулся батальон «Азов», потому что ему стало стыдно, залез в эти домики. И выяснилась такая ситуация: фактически уже сдан город Мариуполь, наступают танки, которые, конечно, российские танки. Перед ними все выжигается градом. Танк наступает по выжженной земле – вдруг из этого домика вылезает человек и начинает стрелять из гранатомета – подбивает танк. Один раз, другой, третий раз – наступление остановилось. Мариуполь был спасен, вернее Мариуполь бы не сдал наступающим, будем говорить честно, русским войскам и, насколько я понимаю, это был бонус, потому что Порошенко, скорей всего, Мариуполь сдал. Перерыв на новости..."

http://www.echo.msk.ru/programs/code/1407298-echo/