Чомусь є тривожне відчуття, що знову оберемо негідників... Чому б це? Невже таки присутня якась вроджена паталогія у наших виборців?

Іван Макар, з ФБ

Щодо Яценюка

"Сьогодні пішла мода на сміттєву люстрацію. Найбільше кого б сьогодні я хотів бачити в смітярці, так це Яценюка. Адже знає що треба робити, бо говорить на публіку правильні речі, але нічого того не робить. Не запроваджує єдині ціни на електроенергію та газ, чим продовжує наше перебування у залежності від російського газу, як залежність наркомана від наркодилера. Впевнений, що така політика проводиться на догоду Росії. Вже давно можна було монетизувати пільги, але навіть спроби не було. Це теж на догоду Росії та олігархам, оскільки так штучно знижується життєвий рівень і таке населення простіше купити. Вже давним-давно можна було об'єднати адміністрування всіх соціальних фондів, але не робить цього, бо в існуючій мутній водиці непогані хабарі ловляться. Вже давним-дано можна було розпочати адміністративно-територіальну реформу, щоб ліквідувати одну з двох регіональних ланок, значно скоротити штати на управління громадами, а значить заощадити значні кошти. Не робить. Нічого з переліченого не робить. В смітярку його! Однозначно. Хоча б у політичну смітярку на виборах, якщо у таку не вийде, бо охорони має неміряно..."

Щодо блоку Порошенка

Семен Семенченко,
командир батальона територіальної оборони Донецької області "Донбас"

Вчера был Иловайск... этому "вчера" имя месяц... Ровно месяц назад меня в госпитале разбудил звонок командира взвода, в одну секунду, пока ослепительно белым шаром вздувалась и разлеталась на куски кабина машины с его командиром, ставшего ротным - " мы в окружении"

До этого были звонки всем кто мог принять решения, неделя митингов, требований подмоги, лживых завываний по тв "помощь идет"... обвинений в истерике, парад в Киеве и опять это " мы в окружении ..."

После этого были опять.звонки, обещания, вой от бессилия и понимания что время уходит... общение с Президентом, надежда на "коридор" и опять глухая злость от того что за двое суток к нашим ребятам никакой гуманитарный конвой ВСУ не доехал. ..

Были требования наказаний и возмездие, обещания, следственные комиссии и военные прокуроры и ответные удары системы. .. дезертиры под маской героев, ложь и грязь льющаяся рекой и мобильные телефоны которые оказывается во всем виноваты...

40 жизней бойцов Донбасса, более 100 раненых, 120 в плену... Более 1000 жизней всех хлопцев в Иловайске и Саур могиле... за что? Предвыборные шоу, ядерные удары в помутненных головах, ни одного наказанного за тупость, бездеятельность, трусость.

Мы должны жить и идти вперед, идти чтобы бороться и победить, чтобы жертвы не были напрасны... через грязь и помня кровь... не забывайте их: павших в Славянске и Артемовске, Дзержинске и Карловке, Донецке и Иловайске, Попасной и Лисичанске, Луганске и Счастье, Дебальцево и Амвросиевке, Снежном и Мариуполе, везде где вопреки лжи, тупости и предательству на пути нелюдей вставали бойцы и умирали за Родину...

Вечная Вам память, братья...

Люди- не забывайте, ничего еще не решено и не закончено, перевернута только вторая страница, будем живы- долистаем до конца...

Наш долг' дойти до конца

В очікуванні комбата
Станіслав Кметь (09/29/2014) durdom.in.ua

Отже, у нас війна, що закінчилася невдачею, територіальні втрати, тисячі загиблих в результаті зради, корупція, економічна криза, відсутність реформ, армія злих фронтовиків і ренегати, котрі ще не понесли жодного покарання за свої злочини.
Що буде якщо змішати все це в одній пробірці і гарненько струснути?
Що буде з державою, де народ відчуває себе приниженим і ошуканим більше, ніж будь-коли досі, а кривдники навпроти - показово святкують?

З такими-то умовами рішення у цієї задачі напрошується занадто очевидне. Настільки, що навіть не хочеться зайвий раз вимовляти його вголос, щоб не накликати.
Але накликаємо не ми. Інші. Істеричний російська телевізор, обзиваючи українців хунтою і фашистами, транслюючи хворобливі фантазії російських пропагандистів про розіп'ятих хлопчиках і масових вбивствах. Накликали психопати, викладаючи в інтернеті фотографії і відео знущань над українськими заручниками і військовополоненими. Накликали торжествуючі в парламенті та уряді державні зрадники, не приховуючі своїх симпатій до агресора, що окупував значну частину території України.

Розтоптана, нещасна, понівечена, віддана усіма країна в повному розпачі чекає того, хто здатний їй дати хоч якусь надію. І він, можливо, зараз сидить десь у бліндажі, або чергує на блокпості, або лежить в госпіталі і скрегоче зубами від безсилля. Наш бродячий художник-ветеран, ще не написав своєї пронизливої ​​автобіографічної книги.

Він, звичайно, обов'язково з'явиться. Коли тебе чекають, не пристало обманювати очікування. Найбільший запит в українській політиці зараз на патріотизм і справедливість. Маси вимагають вогонь по штабам. Кругом злодії і зрадники. Хто прийде і покарає їх? Хто помститься за загиблих?

Плюшева «хунта», до абсурду демонізована російськими засобами масової дезінформації, звичайно, не покарає нікого. Це стало зрозуміло ще навесні, в травні, коли ми все ще наївно чекали, що Єфремова ось-ось посадять, а у Ахметова відберуть бізнес. «Хунта» виявилася невинною, як домашній кастрований кіт. Вона не знайшла в собі сил навіть для того, щоб показово посадити якусь нікчему, як то Арсена Клінчаєва або бикуватого «народного губернатора» Луганщини - Харитонова, не кажучи вже про покарання для дійсних організаторів війни на Сході.

Популярність карикатурного Олега Ляшка, який раптово проклав собі вилами дорогу до вершини українського політичного Олімпу, найкраще характеризує українське відчай. Судимий шахрай, підзаробляв у молодості гей-проституцією, виявився на піку популярності після того, як звернувся до радикальної, войовничо-патріотичної риторики і знявся у відеороликах з парою-трійкою полонених сепаратистів. Ляшко зробив те, чого чекали мільйони, і навіть очевидна фейковість його радикального фюрерства не відштовхує тих, хто чекає нищівного вождя, який вкаже дорогу до довгоочікуваної державному величі.

Напускний радикалізм, зрозуміло, лише частина передвиборчого шоу. Він вивітриться з Ляшка дуже скоро, відразу після закінчення виборчої гонки, як вже вивітрився з інших «страшних і жахливих нацистів» з ВО «Свобода». Справжній український фюрер - дитя принижень, поразок, зрад і зарозумілого чиновницького чванства - ще не з'явився, але вже приміряє краватку перед виходом. До його пришестя залишилося зовсім небагато. Його ще не пізно скасувати. Ще не пізно провести люстрацію, розпочати реформи, посадити хоча б з десяток організаторів конфлікту в Донбасі і кілька десятків особливо запеклих злодюг. Ще не пізно довести на ділі, що держава в Україні є, що вона береже безпеку та спокій своїх громадян, що вона захищає свій суверенітет, що вона в принципі життєздатна.

Але держава все ніяк не запрацює, і українці вимушено кидають в сміттєві баки політичних пройдисвітів. Тому, що немає ніяких шансів покарати їх за законом, відповідно до цивілізованої процедури. І це теж черговий крок до фюрера. Ще один сигнал суспільства йому. Де ти, наш поранений капрал? Або комбат? Тільки вийди на трибуну, тільки пообіцяй нам, що не подаруєш, помстишся. Ми втомилися, ми хочемо справедливості, ми хочемо, щоб пацюки в тилу понесли покарання за смерть наших солдат, за територіальні втрати, за заклики до розправ над українцями, за вкрадені бронежилети і розвалену армію. Ми хочемо, щоб державні злочинці сиділи у в'язниці або бовталися на київських каштанах, але нас ніхто не слухає, на нас плюють. Мільйони людей з кожним днем все більше впадають у відчай, не бачачи плодів лютневої революції 2014 року.

Почувають себе зрадженими і покинутими солдати в окопах. Але всупереч твердженням російської пропаганди, саботаж командування і невдачі на фронтах не змушують їх зненавидіти України. Їх ненависть звернена цілком за адресою - до агресора і його поплічникам в тилу. Вони не розуміють, чому ті, хто закликав їх вбивати, живуть у столиці їхньої держави і подають документи в ЦВК. Вони чекають пояснень від уряду і командирів, і якщо цього пояснення не буде найближчим часом, вони напевно отримають його в іншому місці. Їх серця завоює той, хто перший в простих і зрозумілих висловах пояснить їм, що сталося, і що потрібно робити далі. І діючому уряду України не варто було б цього чекати.

Після всіх випробувань 2014 Україна як ніколи близька до того, щоб в розпачі зірватися в політичну авантюру, в вир нової революції і навіть диктатуру, аби тільки вона принесла довгоочікуване, шукане. Історичні та соціальні процеси не можна скасувати. Радикали, малопопулярні в здорових, ситих державах, набирають загрозливий вага там, де законні механізми відмовляються працювати. Тому прогнилому чиновницькому апарату в Україні доведеться мінятися або вмирати. Працювати в інтересах громадян або впасти під ударами чергової революції, яку будуть робити вже не хлопчаки в помаранчевих касках, а ветерани з досвідом бойових дій.

В уряду ще є час взятися за розум, перш ніж ініціативу перехоплять фронтові хлопці і який-небудь розумний і злий оратор, який замість фейкових, карикатурних вил візьме в руки справжній, не бутафорський «калашников», а замість вишиванки надіне камуфляж. Постреволюційний український режим поки не може виразно пояснити своїм громадянам, чому не сидять Єфремов і Голенко. Зате напевно знайде прості і зрозумілі всім слова якої-небудь батяня-комбат з нікому невідомого, примарного батальйону, яких сьогодні воює в Донбасі трохи менш, ніж 40.

Можна не сумніватися.

Брехливі соколи Порошенка

Володимир Яворівський

"Щойно закінчилося засідання слідчої депутатської комісії з трагедії в Іловайському казані.
Який примітивний і боягузливий у нас міністр оборони Гелетей. А йому підтанцьовує начальник Генштабу Муженко. Гелетей все-все засекретив, навіть списки полеглих героїв. Який цинізм!!!
Але ми запросили на дачу свідчень комбатів добровольчих батальйонів: Березу, Семенченка, Тетерука, Фацевича. От вони і розповіли відкриту правду.
В трагедії в Іловайську винувате тупе, брехливе і бездарне керівництво Міноборони на чолі з "ОХОРОНЦЕМ перших тіл" Гелетеєм. Це вони загнали батальйони патріотів у Іловайську пастку і покинули. Весь час брехали, що підмога оточених ось-ось прийде, знаючи, що її немає.
Гелетей і Муженко ганебно втекли із засідання. Цю ганьбу їм засекретити не вдасться. Совісні люди, причетні до багатьох смертей - щонайменше подали б у відставку. Не на тих натрапили..."

Єдина партія, яка найдовше тримається одного берега і стоїть на відкрито патріотичних позиціях, відстоюючи їх достойними методами і доступними способами - це не так звана, а таки "Свобода".

Якщо це не підлі видумки, то Поршенко має задуматися щодо близького суду над собою?

Також судитимемо на місцях і тих, котрі підтримують злочинців.

http://www.volynnews.com/news/authority/150-kharkivskykh-tankiv-prodadut-rosiyi/

У Луцьку розповіли про 150 «харківських» танків для Росії
4 Жовтня 2014 14:50
Коментарів: 34
Додати коментар
5
3
Більше 150 надсучасних танків на Харківському тракторному заводі чекають відправлення у Росію. А 280 українських заводів і донині виготовляють деталі на замовлення Міністерства оборони Росії, не дивлячись на те, що країна здійснила військове вторгнення на територію України.

Про це стало відомо під час прес-конференції представників волинського відділення Добровольчого українського корпусу 3 жовтня.
Як розповів командир третього запасного батальйону ДУК Віталій Ковальчук, в Україні діє більше 280 заводів, які виготовляють деталі та техніку на замовлення військ Росії. В той час, коли українські сили АТО воюють зброєю, яка залишилась їм у спадок від колишнього СРСР.
Бійці ДУК зауважують, що нині на Харківському тракторному заводі - більше 150 надсучасних танків чекають відправлення у Росію.

Як зазначають волиняни, які боронять Україну на Сході, в Україні виготовляють безліч надсучасної зброї, яку представляють на виставках в усьому світі, а країна займає 5 місце у світі по обсягах продажу зброї:

«Тоді зрозумілі закиди наших американських та європейських партнерів. Мовляв, якого милого ми вам маємо допомагати зброєю, якщо ваша зброя - одна із тих, що найкраще продається на весь світ, а ваші війська воюють тим, що застаріло ще 50 років тому».

Відкритий лист луценкові (блог Порошенка)
Олег Синякевич

Луценко не залишає нам вибору. В тому сенсі, що він ставить питання конкретно: або внутрішня окупація, або зовнішня.

"Советник президента, лидер Блока Петра Порошенко Юрий Луценко заявил, что украинский народ имеет два плана на выбор: план президента РФ Владимира Путина на дезинтеграцию Украины и план президента Петра Порошенко на построение новой Украины."

З Путіним - все ясно. А от щодо плану Порошенка, це як, Юра? Це ваші діточки і регіональна нечисть у Верховну раду а айдарівці - в сізо? Юра, ти неадекватний.

"...нельзя строить избирательные кампании на ненависти, как это делают некоторые политические силы. Нельзя вбивать клин между властью и народом, между солдатом и генералом. Тот, кто действует так, действует по плану Путина." (Ю. Луценко)

Юра, тошнить вже від вашого фарисейства. Коли суд - ваш суд, Юра! - випускає на волю Садовника, звинуваченого у вбивстві 39 чоловік - це до кого питання? До народу? Коли ваш же суд вночі (!) - до речі, що це за така нова практика? - відпускає айдарівців під заставу (!!!), то це до кого питання? Чи ти справді вважаєш це нормальним судочинством?
А ще таке питання: а оті 24 тисячі гривень - це за який період бійці на фронті можуть назбирати? Юра, ти хоч в курсі, скільки отримують рядові бійці, які руки ноги залишають на цій війні і життя своє кладуть, щоби всіляке бидло мало можливість їх судити в тилу за "викрадення" сепаратиста? Ота сума, з якої так дотепно кепкував ваш "лідер" перед виборами, не набагато змінилася, Юра. Так що ви можете не змінюючи зневажливої інтонації озвучити "заробітки" фронтовиків - 2,5 тисячі на місяць, наприклад. Юра, недоумкуватий ти наш політик, ти спрорбуй усвідомити, що при таких фінансових розкладах 24 тисячі - це десять місяців на фронті. Грьобана ви сволота, з залитим жиром мозком, - 10 місяців!..
І що вам, скотам, можна в такому випадку побажати? - Здохнути. Як то кажуть - нічого особистого, просто жити хочеться, а ви ж нам не залишаєте такого шансу. А оте, що ми маємо під вашим керівництвом - життям назвати язик не повертається. Ви окупанти, Юра.

Ненависть фронтовиків до генералів - це результат діяльності цих генералів. Тримати гелетея на посаді міністра оборони і не викликати зворотну ненависть - фізично неможливо. Так само, як і ненависть до політиків - це результат діяльності цих політиків. А якщо тебе дійсно цікавить джерело витоків цієї ненависті і хто вбиває клин між владою і народом - загляни у списки вашої політичної сили. Там ти знайєдеш всіх "клинів" поіменно, навіть тих, кого ти "забував" прочитати перед камерами. А декого зачитував з червоніючою мордою. Бо навіть таке нікчемне, безпринципне і продажне як ти відчувало всю карикатурність ваших потуг будувати якусь міфічну нову Україну з повним комплектом Балог у списку.
Тому особисто моя огида до таких як ти, що вже граничить з ненавистю, є спокійною і органічною, як штиль перед бурею...

Таємні угоди Порошенка

Усе вказує на те, що ситуація на Донбасі розвиваєтьcя за певним планом, відомим тільки вузькому колу осіб Закони про особливий статус Донбасу, iнiцiйованi Президентом i прийнятi у таємному режимi Верховною Радою, призвели до такого собi когнiтивного дисонансу в мiзках бiльшостi громадян. З одного боку, влада стверджує, що, згiдно з так званим мирним планом, територiї, окупованi бойовиками "ДНР" та "ЛНР", залишаються у складi України, а особливий статус дiятиме тільки три роки. З iншого -- починається реальна демаркація нового кордону між територією, яку контролюють українські військові, і територією, де панують сепаратисти. І все це ще й під контролем ОБСЄ. Влада каже, що "Донбас залишається Україною", а прикордонників чомусь ставлять на блокпостах при в'їзді на Донбас. Тож важко позбутися враження, що довкола "донбаського закону" циркулюють двi правди. Одна - для пересiчних жителiв, покликана пiдтримувати iлюзiю приналежностi цих територiй Українi. Iнша ж, народжена в ходi якихось таємних домовленостей, розголошенню не пiдлягає i вiдома лише небагатьом представникам вищих владних ешелонiв. Про що може йтися у цих таємних угодах? Хто їх уклав і як це кореспондується з українськими законами?
Про це - у розмовi "Експпресу" з полiтологами Олегом Мазуром, Вiктором Романюком та польським експертом Войцехом Мiрчинським.

-- Чи може нинiшня ситуацiя на Донбасi бути наслiдком таємних домовленостей мiж свiтовими геополiтичними гравцями?

В. Мiрчинський: -- Так, сьогоднi найвiрогiднiшою вважається версiя про так званий пакт Меркель - Путiна. Експерти мають чимало пiдстав стверджувати: Меркель i Путiн уклали таємний мирний пакт, згiдно з яким Нiмеччина де-факто визнає новий статус Криму в складi Росiї i блокує вступ України до НАТО, а Путiн не продовжує війну в Україні за межами Донбасу.

О. Мазур: -- Варто зазначити, що такий сценарiй вигiдний не лише Нiмеччинi, а й США, iншим країнам. Правда, тут уже iнша гра. Рiч у тiм, що пiвденний схiд України може слугувати такою собi наживкою Заходу для Росiї. Мовляв, якщо Москва вхопиться за таку можливiсть, як алкоголiк за пляшку, то це зумовить її кiнець. Санкцiї, економiчна i технологiчна вiдсталiсть, гiгантськi витрати на армiю та перетравлювання нових земель за кiлька рокiв повнiстю виснажать росiйську економiку. Тож у країнi почнуться заколоти, якi призведуть до падiння режиму Путiна. Пiд приводом контролю над iржавим ядерним щитом США i Китай роздiлять Росiю на протекторати. Ну а далi можна багато чого прогнозувати щодо долi Сибiру й iнших росiйських територiй.

-- У який спосiб мiг бути укладений такий пакт?

В. Романюк: -- Три тижнi тому в Парижi голови МЗС Росiї, Нiмеччини та Францiї обговорювали українське питання без представникiв нашої держави. Зустрiч вiдбувалася в умовах повної секретностi, її деталей не розкривали. Вiдтак чимало провiдних захiдних аналiтикiв схиляються до думки, що саме на цiй зустрiчi був легалiзований так званий мирний план Меркель - Путiна, який потiм матерiалiзували в Українi через вiдомий закон "про Донбас".

В. Мiрчинський: -- Так, аналiтики Заходу вважають, що iдею щодо спецiального статусу так званих ДНР i ЛНР Порошенковi нав'язали саме європейськi лiдери, котрi зумiли переконати українського Президента в тому, що це чи не єдина можливiсть вирiшення проблеми Донбасу.

-- Чи варто було нашому очiльнику погоджуватися на такi умови?

О. Мазур: -- З одного боку, цi закони сильно пахнуть здачею Донбасу. З iншого - вимушений крок. Так, ми могли б спробувати довести АТО до логiчного кiнця i стерти бойовикiв на пил. Але Путiн кинув на Донбас свою регулярну армiю, i Україна, треба визнати, виявилася нездатною протистояти цiй навалi. Можна, звичайно, провести загальну мобiлiзацiю, озброїти пiвмiльйона громадян, але навряд чи це найкращий варiант, позаяк в цьому випадку не уникнути десяткiв, а то й сотень тисяч жертв.

В. Романюк: -- Так, Порошенка фактично приперли до стiни. Бо вiн, як i чимало українцiв, сьогоднi розумiє: вiйна з Росiєю до переможного кiнця -- великий ризик, жертви та кров. Навряд чи вiн має бажання узяти на себе таку вiдповiдальнiсть. Крiм того, в Українi назрiває соцiальна катастрофа - лише в Києвi вже майже 200 тисяч бiженцiв, соцiально-економiчна ситуацiя погiршується. Вести вiйну в таких умовах мало хто наважиться. Крiм того, цiлком iмовiрно, що в разi вiдмови Порошенка вiд такого плану йому навiть пригрозили зупинкою мiжнародного кредитування.

-- Чи не краще було б Порошенку в цих обставинах розкрити перед суспiльством усi карти? Чи не стане завiса таємності над цими угодами для нашої країни мiною сповiльненої дiї?

В. Мiрчинський: -- Таємнi домовленостi -- це завжди небезпечно, бо вони порушують мiжнародне право i спокушають тих, хто такi домовленостi укладає, на авантюристичнi дiї. Крiм того, вони провокують на новi атаки один проти одного шляхом загального обману i противникiв, i союзникiв.

-- А чи можемо ми принаймні сподіватися вiд Заходу якихось гарантiй у разі реалізації таємного плану?

В. Мiрчинський: -- Важко сказати. Як зiзнаються мої колеги-експерти на Заходi, для бiльшостi столиць Старої Європи мiжнароднi угоди i принципи не так важливi, як можливостi для захiдних корпорацiй iнвестувати в Росiю i дозволяти росiйським грошам плисти в захiднi банки. Мовляв, попри благородну риторику, цiннiстю для ЄС є мир за всяку цiну, який іде разом iз бiзнесом за всяку цiну.

О. Мазур: -- Як пожартував мiй колега, оглядач однiєї польської газети, Європа сподiвається, що 300 мiльйонiв американцiв захистять 500 мiльйонiв європейцiв вiд менш нiж 150 мiльйонiв росiян. Тому основним союзником України в її протистояннi з Росiєю можуть бути лише Сполученi Штати - як один iз гарантiв її суверенiтету пiсля пiдписання Будапештського меморандуму.

-- Чи може у зв'язку з цим Україна вимагати вiд США бiльшого?

В. Мiрчинський: -- Українцi багато разiв плутали карти свiтовим гравцям своєю смiливiстю i непередбачуванiстю. Коли Янукович зробив рiзкий розворот у Вiльнюсi, Європа побуркотіла трохи для вигляду, але фактично погодилася, що Україна - у зонi росiйських iнтересiв. I тiльки героїчний Майдан із сотнями убитих змусив Європу вiдiграти свої плани назад. Українцi можуть сплутати цi карти ще раз. Але для цього їм треба усвiдомити, що такi речi, як саботаж розбудови армiї і проведення економiчних реформ, мають сприйматися як злочини проти народу.

Юрiй ГРИЦИК, газета "Експрес"

Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2014/10/17/116850-tayemni-ugody-poroshenka

Здається, люстрація виборців теж не завадила б...