ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
***
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
Ошитки*
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
* * *
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Мiсячний удар i мiсячна засмага
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Вигаданий тобою Бог
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лицемірство
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Сонет тонкостанних
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
На побачення
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Старосілля*
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
* * *
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах...
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Салар Уюні (1978) / Вірші

 зустрічна смуга
Все це було вже. Може, досить?
Та ні. Асфальт вологий. Осінь.
І раптом знов мене заносить:
Зустрічна смуга. Шовк волосся.

Я відмовляюся! Не треба!!!
Твоя дружина, син... А небо
Жбурляє пригорщами квіти:
Збирайте щастя, грішні діти!

Я зупиняюсь, очі - долу,
Та геть з калюж сміються зорі.
Це - божевілля, біг по колу
Під оплески лихої долі.

Нехай не дивиться на мене!
Нехай ні слова, ні пів-слова...
А серце: "Пізно, ви на сцені:
Ти, він і осінь. Бачиш: знову

Між вами - спалахи кленові..."
Між нами - спалах, а дмухнути -
Багаття! Сказ душі і крові
І - ні звернути, ні збагнути.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Артур Сіренко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-01 16:52:21
Переглядів сторінки твору 14761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.417 / 5.38  (4.165 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.394 / 5.5  (4.057 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2010.09.14 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-01 17:04:44 ]
Ну от що тут скажеш? Перші дві строфи ще більш-менш читаються, незважаючи на жахливі рими треба-небо і квіти-діти.

А потім починається вже цілковитий безлад - що технічно, що лексично. І все це погіршується темою. Якісь нездорові тенденції почались на ПМ з осінню - всі про зради пишуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 17:14:50 ]
Рими - це Ваш коник чи пунктик?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-01 17:18:37 ]
і те, і інше ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 17:15:35 ]
Мабуть, кожен бачить те, що хоче побачити, або те, що йому ближче і зрозуміліше в цю мить...
Може, досить безглуздих засуджень? -
Світ насправді подібний до раю!
Навіть промінь у затхлій калюжі
Всіма барвами сонечка сяє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 17:36:31 ]
Дякую, Наталочко. І дійсно кожен бачить те, що бачить;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-01 17:22:27 ]
Можливо, рими не досить витончені, але сюжет, образи і почуття - чудові.
Дякую!
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 17:43:11 ]
Дякую, шановний Олександре!
А з римами я буду суворіша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-09-01 18:22:05 ]
у мене теж відчуття, що вірші від Салар Уюні пишуть різні люди) цей з останніх?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 18:35:14 ]
Треба зібрати тих різних людей і порадитись: варто вважати вірш одним із останніх чи ні:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 18:50:24 ]
А осінь видалась густою і прозорою,
А листя медом скапує в траву...
І ранком мерехтять холодні зорі,
А небо - море, хоч не вмію, та пливу!

Давай робити осінь веселою!!! ;))
Привіт))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 18:54:57 ]
А листя медом скапує в траву
І ми траву облизуємо ласо.
Навіщо нам коштовності й прикраси,
Коли бджолу вдягаємо живу
То замість кульчиків,
то замість намистини?:))

Привіт, Рудокоса:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 18:56:34 ]
))))) 5+ ))))

А якщо отак:

Дивлюсь в вікно, неначе в дзеркало, –
Там осінь, сіроока, як і я.
Фліртує з небом, з вітром, із дощем відверто так,
У неї й посмішка із ямкою моя.
Я не люблю її, ми так подібні,
Такі мінливі, з сонцем і дощем.
Вона ж регоче, бо до того здібна є,
Укрившись міддю кіс, немов плащем.
Ти, владна осене, воістину красуня,
Тож правду вже не сприймеш за образу:
Коли приходиш, враз стає так сумно –
Двом королевам завжди тісно разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 19:15:07 ]
Двом королевам завжди тісно разом!
Обмежте рух нахабних пішаків:
Не досить двох ферзів на шахівниці?
Скипають пристрасті, розширені зіниці
Палають в офіцерів й лошаків:
Хто з двох залишиться?
Хто з двох насолодиться
З гросмейстером
дзеркальним патом
до екстазу?:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:18:59 ]
отак завжди - усе з ніг на голову...(
а як же Дракон? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 19:22:43 ]
А потім прийде Дракон і згамцяє гросмейстера:)
Королеви завжди нагадують мені шахову тематику.
А от і тематичний віршик:

* * *
Мадам, на том краю доски,
На занятом не Вами поле,
Свои шуты и короли,
Своя любовь, своя неволя.
Вам кажется, что лучше там,
Где Вам…где Вам не быть вовеки.
Вы ошибаетесь, мадам,
Обычной завистью калеки.
Мы все здесь – полумертвецы,
Мы все уже чуть-чуть отжили.
Слоны, паяцы, мудрецы
Вас и меня приворожили.
Но ход не мой. Да и не Ваш.
Оценим прелесть расстояния.
Вам подан белый экипаж.
Я улыбаюсь на прощанье.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:35:51 ]
Двом різним Я в мені також є тісно!
Як бути тут? Чи вигнати одну? -
Оця в мені - немов тужлива пісня,
Гірчить в душі стократ від полину.
А інша - наче птах, що в небовисі
Від крил довкруг розплескує могуть,
На цілий світ від щастя він іскриться...
Така моя двоїста дивна суть!
Двом різним Я завжди буває тісно,
Хоч ніч і день живуть у мирі, звісно...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-01 19:42:51 ]
+5!!!!
Якщо не можна вигнати одну,
То варто скликати приємне товариство:)
Де дві, там і п’ятьом не буде тісно;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 19:57:46 ]
зараз покличу своє альтер его з рудими патлами ))))
витягай мартіні, сестро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 20:02:50 ]
Де дві, там й три, а може навіть п'ять...
Не буду інших з себе проганять!
Бо як одна колись "наб'є оскому" -
Покличу ту, що прожене утому
Із мого серця, може навіть втішить,
А, може, й надиктує гарні вірші?...
Тож прошу всіх до свого товариства,
У кого крила є і совість чиста!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 20:10:29 ]
Крім крил і совісті беріть мітлу з собою -
Літати можна, можна і до бою,
І відганяти "критиків" лукавих...
Усі крилаті, нумо в наші лави!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-09-01 20:20:17 ]
Якщо дві сутності, то, напевно, Ліліт та Єва?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 14:20:59 ]
Не знаю, Михайле. Гадаєте, вони були настілки різні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 23:43:17 ]
І мені дуже сподобалось - щиро, без гри, як у житті.
Та чому "як", так воно і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 14:23:20 ]
Дякую, шановний РМ. У житті дійсно бувають не стільки класичні сценарії стосунків, скільки отакі "авторські" версії:(
І особлива подяка за ролик. Я дуже люблю цю композицію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 14:29:59 ]
Дякую і вам, дорога Салар, зараз ви можете самостійно такі ролики собі дочіпляти.

Детальніше тут
http://maysterni.com/publication.php?id=915


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 23:46:47 ]



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 01:31:20 ]
Це - божевілля! Світлофори
червоним голосять зухвало,
даішник-глузд забив на фору,
бо відстані уже замало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 14:24:47 ]
Хіба то чесно, коли експромт кращий за першоджерело?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 20:23:36 ]
не кращий, а емпатійний )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 02:09:32 ]
Мужчина знайомий. Мабуть, даішник. Зберіть глум до купи, мила Музо.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 02:36:52 ]
Який глум? Ви про що, голубонько?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 02:51:29 ]
В.СТУСОВІ

У нас нема
зерна неправди за собою
Т.Шевченко
Коли твій вистражданий злочин —
Твоя окрадена любов,
Тоді нехай в чаду обмов
Ганьблять тебе ганьбою збочень,
Відступництва, і зрад, і змов, —
Той чорний суд тобі ніпочім.
І ти в пусті й холодні очі,
Як в прірву, глянеш знов і знов.
І будуть глузи, глум, погорда —
Тобі найвища нагорода, —
І ти, на проби й гарт готов,
Крізь всі Мордовії й сибіри
Нестимеш гордо світло віри
В свою незраджену любов.
***
Джерело: І.Світличний. "Ґратовані сонети" -- "Сучасність", Мюнхен, 1977.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 14:25:58 ]
Це Ви із ким розмовляєте?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 20:07:15 ]
Ова, не проста тема
Рада знайомству
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-28 14:24:54 ]
Хм... Дуже цікаво. Діалоги над площиною асфальту із зазиранням у Всесвіт через телескопи калюж. Космічно! Сподобалось!