ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сосюра (1898 - 1965) / Вірші

 Сталін




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 14:27:03
Переглядів сторінки твору 8988
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (5.006 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 6.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 11:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 15:46:22 ]
Збудіть збудіть позабуту славу
тиранам іюдам і катам
набридло читати, що іхні чортята
ви пишити нам
закиньте ці вірші у смітник історії
і не пропагуйте нам
комуністичної ідеології
pS кому прийшло в голову таку ерунде опублікувати
значить в когось є насталгія за тираном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:12:19 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-19 21:58:32 ]
Боюсь, пане Володимире, що кожен талант може досить легко стати прислугою, а особливо нині, коли усюди гроші.
Ви праві, що берете "майстрів" у лапки.
Напевно, сам талант не може протистояти спокусам чи грубій силі, бо спочатку потрібно визріти - а для цього потрібні живі традиції, зрештою, вони є, потрібні вчителі, з цим гірше, потрібні справжні авторитети - лоцмани для кожної гавані життя, з цим повний крах, потрібна сім'я, історія сім'ї, честь сім'ї...?

Щодо цього вірша, то і справді його мистецька цінність не висока. Але це віддзеркалення епохи. Чи не думали так, як тут у вірші сказано, абсолютна більшість тогочасних громадян СРСР?

Страшні часи, одначе, були, і були ті, покоління відступників від божих заповідей - "кожний з нас, народжений для бурі..." - і тому ось так погано говорити про поета Сосюру, як говорить і мислить пан Григорій Слободський, - не варто.
Ось ви, пане Григорію, писати до сих пір грамотно не навчилися, а пробуєте повчати народ. А це у вас навіть формально помилково виходить.:(
Не має і тут однозначності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:13:34 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:36:38 ]
Шановна редакція я перед Сосюрою поклоняюсь низко ,а про вас скажу не годиться так паплюжить пам'ять його.
Цей твір написано тоді коли проводились репресії проти інтелігенції.
Сосюрі могли нагадати дію під час революції.
Можу вам нагадати долю Рильського .Прийшли Рильського арештувати,по бачили рукопис вірша, із –за гір і за високих, подзвонили Сталіну і це його спасло.
Друкуйте Сосюру де він оспівує батьківщину. Ви учите мене, щоб я не вчив народ я ніколи не вчив нікого, тільки учусь у народу. Вам від імені на роду виступати ніхто такого права не давав. Якщо у вас ностальгія за минули , то народ осудив ту тиранію і тих вождів. Вам нічого мені доказати, як
Безграмотністю. Так може відстав від граматики я вчився в другому вимірі. Зате слово моє когось коли прямо в очі. За сучасних грамотіїв ми так і живемо. Кругом підкупство, підлабузництво ,
гра на суспільні біді. Сосюру я вивчав багато раніше Вас. І не вам мене вчити, як його любити, мені прийшлось зустрітись із ним. Вам , не знаю, чи доводилось читати нелегальні його вірші.
А з такою злістю виступати проти мого коментаря . Так я повторяю нічого із смітника історії витягувати те, що було б не прийнятно автору. Публікуйте Сосюру, як пивця народу , Як він любив Україну як матір , як сонце любив. Полюбіть і ви так Україну чого вам бажаю.
За грамотність мою не турбуйтесь. Дай вам бог в моєму віці так писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:45:46 ]
Пане Григорію, я плакаль........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:51:29 ]
Пані а звідка сльоза тік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:56:11 ]
Сльоза тік, пане, з ока. Ви ж самі сказали "Зате слово моє когось коли прямо в очі".