Вельми цікаво. :)
Щоправда, Карповий живіший за всіх живих.
Ось доказ http://www.gak.com.ua/creatives/2/3240

До речі, у вірші багато глибоких натяків. Особливо мені, як захопленому досліднику історії древнього Єгипту, цікаві рядки:
"Коли із живої людини
Вирізають ножем ім’я..."
Особа без імені, за поглядами древніх, була позбавлена абсолютно всього. Утім, нині таких жорстоких звичаїв не збереглося, світ пам'ятатиме кожного свого героя :)

Володимире Ч., ти явно перемудрував.
"На смерть..." - це вже занадто. Михайло точно не помирав. Радше, безвісті зник. А ще краще - йому допомогли безвісті зникнути. ;) Залишилось відлуння. Тепер "голос" Карпового чути в іншому лісі. :)
Володимире Л., складається враження, що Ви переслідуєте принцип: "Я живий, доки мене не люблять". :) Хтозна, можливо, вірним шляхом ідете?!

Мало не забула, Володимире Ч., Михайло заслуговує на краще виконання віршів в його адресу (сприйми чесно і без образ).

Не знаю як вам, а мені дуже сподобалось, ось. Можливо що пан Карповий "живіший за всіх живих", проте вірш гарний (чисто суб'єктивне враження) :)

Ідея, безумовно, гарна, а от технічна сторона відстає. Якщо зважити, що Михайло на це завжди звертає увагу, то Володимир міг би і доопрацювати.

Мирославо, чесно кажучи, коли будуєш якусь конструкцію, а потім відповідаєш за неї, і за те, щоби зло не поширювалося світом з її допомогою, то просто повинен бути ненависним для багатьох. Безумовно, особистісний вплив головного редактора необхідно трансформувати в коректну і загальну дію програмного устаткування. Це робиться. Утім, кажуть, без сильної (внутрішньої-зовнішньої) цензури не буває справжніх авторів? Як ви вважаєте?

З останнім твердженням погоджуюсь.
Однак виникає питання щодо іншого: за якими критеріями визначається зло? Якщо це "зло" проявляється однобічно і в одному напрямі, то кваліфікувати його злом для усіх, як на мене, помилково. Не реагувати - також не вихід, та і просто "стерти з лиця сайту" стало не зовсім гідним спротивом. Тим більше, що "Мартиролог" кудись зник і не всі знають про те, чому, коли і за яких обставин нас залишають люди. Для мене, наприклад, після кількох днів невідвідин сайту було незрозумілим падіння рейтингу і зникнення авторства коментарів. Це неповага до авторів, які публікуються на "Майстернях". Раніше Ви значно уважніше до цього ставились.

Назва - то спроба епатажу, що як бачите, себе виправдала :)
Мирославо, розберіть будь ласка мої помилки, і я їх поясню. Давно не отримував приватних листів:). А як ні - то в коментарях. Міг би доопрацювати.
Володимире, вирізають ножем ім'я, то про безіменні коментарі.
П. Федоріву - ми з вами ще не на "ти", здається...

Гріму: мені вірш теж пордобається, і це теж чисто суб'єктивно. Дякую за підтримку.

Щойно отримав на мило відповідь Михайла Карпового, яку дозволю собі зацитувати. Це чи не найбільша винагорода за вірш у моєму житті.

МИХАЙЛО КАРПОВИЙ:
Володя, дякую за реквієм. Я б оцінив його на шістку. Тримайся!

Ну що відписати, друже?
Коли помирають люди,
а надто - коли поети,
це боляче дуже... Так?

Та нащо на світі жити,
коли тебе страх подужав,
і ти мудаку сказати
боїшся, що він - мудак?

Ну, видалили... Що з того?
Це не рівнозначно смерті,
до того ж, ув інтернеті
мій голос іще не стих.

Сторінку можна затерти,
та автор (хваління Богу!)
Лишається всіх живіший.
Отож, не сумуй.
Щасти!

Мирославо, на сторінці вірша не найкраще місце для розмов на ці теми. Ось і пан Володимир чемно натякає нам, що пора ділом зайнятися :)
Отож, тільки про один аспект зла - сайт направлений на служіння Поезії, а не на задоволення чиїхсь особистих (різноманітних) інтересів. Деякі нюанси і роздуми тут http://www.maysterni.com/user.php?id=682&t=6&rub=93

Щодо вірша, то потрібно ще раз мені його уважно перечитати. Але, ось, наприклад, моментик:
"Торкаєш німе каміння..." можливо достатньо "торкаєшся до каміння"?...

"... а може, хлопчик живий? може, його можна врятувати? може, він петрифікований, як персонаж казки про Гарі Потера?"

До речі, Володлимиру Чернишенку, щасливого перебування на одній сторінці з високими римами "мудакознавства".

Досдухався до деяких порад Мирослави і вніс зміни. На мою думку, не всі вони зробили вірш кращим, але всі прийнятні.
Мирославі: дякую. Детальніше - в ящику.

Чернишенку! бачте, ви змогли надихнути автора, в зошиті якого шукали натхнення... це справді найвища нагорода...

На прохання двох людей, яких я занадто поважаю, щоб відмовити, змінюю назву.
ондо линде: АГА!

Шановний Володимире, це не моя справа, але я все-таки хочу висловити свою думку. Я вважаю, що Михайла Карпового видалили цілком справедливо. Те що він культивує в багатьох своїх творах вульгарність, апелює до низьких тваринних інстинктів, - це лише пів-біди. Набагато гірше те, що він почав плювати в колодязь, з якого пив. Такі люди не заслуговують ні на повагу, ні на співчуття, і я не розумію причин вашого, начебто, жалю з приводу його видалення.
З повагою, Захар