Дякую за таку ж саму позитивну думку про вірш, як і моя, бо я вже вже було розхотів коментувати будь-чиї вірші. Бо спостерігається цікава картина, описова частина якої полягає в тому, що після моїх не стільки зауважень (бо я не експерт), а ремарок (бо я читач) надходить наступна - природно, що не стільки толерантна, як тріумфальна по відношенню до твору.
Але все одно, як я бачу, не варто писати коментарі, бо літ ресурс нагадує поточну аудиторію навчального закладу, крізь яку проходять слухачі за слухачами, професори за професорами, декани за деканами, мовознаці за мовознаціями, перекладачі за перекладачами.

З повагою до громади,
Г.С.

Привіт, Гаррібальде!
Я вважаю, що коменти пмсати варто, особливо - конструктивні.
Звісно,на всіх не вистачить ні часу, ні сил.
Однак, я намагаюсь писати авторам, яким, як мені здається, мої коменти стануть у пригоді.
Тим більше, що на ресурсі відчувається дефіцит конструктивної критики, яка тоне в піні схвальних відгуків.

Що залишається?
Будемо терпіти Ваші тексти-пісні для людей.
Зараз такі часи.
Вони гарно запам'ятовуються. У наступному місяці сила-силенна свят. Буде нам що співати за столами та під ялинками.
"Україна для людей". Цей лозунг чи слоган, якщо не щось інше, зараз набуває особливого значення.
А такий читач як я ставився до Вашого тексту як до вірша. Каюсь - не впіймав мелодію.
Знатиму своє місце. Пісні для людей.

Не пісняр
Г.С.