ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.24 01:21
Великий синій ліс
На заході від міста
Колись подарував
Надію променисту.
Запрошував на "біс",
Дивився зверху вниз
На витівки дитинства.

Ілахім Поет
2024.05.24 00:18
Знов через м'ясоробку чорних днів
Повзуть рядки – як фарш таких емоцій,
Що слів немає втілити цей гнів.
Ні стікерів, ні ще яких емодзі.
Бо все, що залишилося від нас –
Це урни, повні попелу ілюзій.
Так, не втрачати людяності в час
Такий – до карми

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Олещенко (2012) / Вірші

 Поет і янгол




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-30 10:13:20
Переглядів сторінки твору 3283
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.849 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.312 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.07.06 17:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 11:05:50 ]
Так, цікаве питання...
Хочеться вірити, що "вгодні" Йому творіння серця, а не ті, що задля лаврів...=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 13:09:49 ]
лаврів? не думаю, приємно, коли читають, але пишеш хіба не для себе в першу чергу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-30 19:02:42 ]
а слово "їдло" у вас з чим римується? - не допру ніяк, підкажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 19:14:46 ]
питання цікаве... а риму можна було зробити їдло-підло. бо щось там трохи склано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 20:01:48 ]
Віто, відповідь "Пишу тому, що не можу не писати" не розкриває глибини проблеми. Знаєте, як про це сказав Стус? Якби життя було іншим, я би вирощував хліб... Щось так.
Олю! Слово їдлО римується в мене з ремеслО. Можна було би ще зі "злО"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 20:05:16 ]
Дяка всім, хто зайшов на сторінку. Будь ласка, ніхто не сприймайте на свій рахунок. Це риторичне запитання, звернене ЛГ до самої себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-30 20:12:06 ]
а я вот взяла и приняла.
у меня такая манера - все принимать близко к сердцу
и одевать стихи на себя как платья
люблю редкие фасоны и сложные размеры)
я ещё и ссылку Павлюку дала - так вы пришлись со своим стихом к нашему последнему разговору и его
шедевральному "мечтал стать ангелом, а стал поэтом" из поледненго стих-ния,
а вы говорите - риторичне!
я в восторге вообще. хотя їдло меня шокировало как-то, но в том и соль)
спасибо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:37:46 ]
Вам спасибі, Марто! Прочитала Павлюка. Майже геніально. Хто такий - справжній поет? Він усіма фібрами душі відчуває цей трагічний розрив між собою і янголом... А ще я люблю Малковичеве: "янголе, не впадь з плеча", але там про інше. Невсипущого Вам Янгола-охоронця, Мартусю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-30 21:49:46 ]
...а він йде і йде, хоча
вже й не дихає свіча,
лиш вуста дрижать гарячі:
янголе, не впадь з плеча...

это чудо..спасибо!..
а ведь и меня Таней зовут
рада, очень рада знакомству


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:42:49 ]
Якби ми всі тут, на ПМ, не були честолюбні, то заховали б свої вірші в шухляди, для внуків, але ми прагнемо зарезервувати для себе місце у вічності, не менше... "Хто розгадав свою власну таємницю, той розгадав її і для інших" (С. Цвейг).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 22:04:29 ]
А я як радію! Хочете, Таню, ще один афоризм? Люблю його з молодих літ, тільки забула, хто автор, мабуть, Тичина. "Якщо хочеш буть поетом - не їж уїжно, не спи уліжно". Правда, чудово сказано?