ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-18 08:34:54
Переглядів сторінки твору 17709
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.674 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 13:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:52:44 ]
Справді, ми забуваємо жити. Добре написано.Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:11:45 ]
Так... Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:54:20 ]
Факт відсутності набігів експертів, мовчазності критиків і коментаторів досить красномовний. Він є, а їх немає.


Читач
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-18 19:56:13 ]
Бачу, що вже є "перші ластівки".
Писав - то й не бачив.
Ю. С. (той самий читач).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:12:25 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-23 11:15:06 ]
Я вже практично виправився.
Сторінку свою закрив і ходьба іншими призупиняється.
В Анталії 35° у затінку.
Тут, бачу, вище.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 11:17:50 ]
Буде ще всякого, та вже без феї.
Набридло це нав'язане паті...) Є цікавіше, а марноте лишу на охочих, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-23 09:15:46 ]
Пане Юрію, це ви наврочили?..))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:03:29 ]
живемО збили наголос

знайти б доречне дієслово з наголосом правильним
а тут критика може бути делікатною
пошуки авторські...не початківець...мене зацікавила сторінка.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:00 ]
Дякую!!) Шукатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:13:46 ]
Купилася на волинську вимову. Не перевірила за словником))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-18 20:04:49 ]
заходитиму насолоджуватися....
щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-18 21:14:21 ]
Дякую!) Заходьте!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 10:54:21 ]
Усе чудово справді, і отримуєш насолоду від свіжих знахідок і образів. Єдине, що псує трохи враження, русизм зарево, та ще й на римі. Є гарне українське слово - сяєво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 14:35:56 ]
Дякую, пане Ярославе! Але...

ЗА́РЕВО
Те саме, що за́гра́ва. Приклади

Червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату, скрашуючи усе в червоний колір. (Панас Мирний)
Могутнє зарево кинув він [вогонь] від себе в чорні небеса, і криваві плями світла танцюють по землі, по шатрах, по людях. (Г. Хоткевич)
Не погасло ще на сході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. (С. Васильченко)
Сонце давно вийшло з-за лісу, а раннє зарево поблідло. (О. Кобилянська)
* Образно. – Не жах мене пригнітив тугою, – повернулась поривчасто дівчина, і на її блідих щоках спалахнуло зарево. (М. Старицький)
* У порівн. Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? (І. Франко)

ЗА́РЕВ
Стара руська назва останнього місяця літа; серпень. Приклади
Був чудовий ранок місяця зарева, коли над Дніпром пахне житом і медом, все навкруг потопає в квітах, капає на землю сік із виноградних грон. (С. Скляренко)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах

Сяєво - гарне українське слово, не заперечую, проте з іншим лексичним значенням))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:31:49 ]
Засуньте цей словник в одне місце. Повторюю і Вам, бо Ви людина нова на "ПМ" - в радянські часи словники української мови були російсько-російськими, створювалися для русифікації, так званого зближення націй! Хоч і знані класики вживали це слово, але більше воно звучить і вживається російською мовою, українською звучить дико і неприродньо. Заграва - набагато природніше і краще слово. От покрутіть рядок так, щоб вийшла заграва, не лінуйтеся, і вірш виграє від цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 18:50:50 ]
Я, наприклад, можу це легко зробити, щоб ніхто не сказав: повчаєш, то покажи, як це робиться! Робиться елементарно, дивіться:

Заграви мережка - зрима,
Ніби червінці литі.
Заново завтра живімо!
…Простір ― золочені сіті.

У Вас, до слова, невідомо, хто кого мережить: небо заграву чи заграва - небо... Двочитання. Треба щоб заграва мережила небо, а не навпаки, правда? Подумайте самі. У автора, переважно, виходить ще краще! Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:19:11 ]
Скидаю, пане Ярославе, капелюх, що ви вмієте елементарно когось переробити! Але це вже будете ви, а не я)) Жодних словників ніколи в одне місце не засувала і, думаю, не буду))) Хто кого мережить, на мою думку, залежить від уяви читача)) Щиро вдячна за пораду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 19:24:32 ]
Може, сто раз помиляюся, але вважаю, що поезія - дво- і більше читальна, а одночитальні - вірші)) Перепрошую, якщо вам не подобається моя відповідь, оскільки відчуваю "сердитість"))), тому ще раз - "звиняйте"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 19:53:43 ]
Хочете залишатися з несмаком на римі, це Ваше право. Ви ще молода, я думав Ви прийшли сюди вчитися, а Ви вже самі з вусами... Дурні та гордії ми люди, так писав Тарас Шевченко.
Ви плутаєте грішне з праведним - точність слова з двоплановістю чи триплановістю поезії. Вірші є її складовою частиною. Ви й цього не розумієте. Те, що Ви маєте на увазі, називається віршарством або римоплетінням, дитино моя!
Вибачте, що потурбував Вас. Зарозумілість не сприяє росту творчому. А шкода. Талант у Вас є!


1   2   3   4   Переглянути все