ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Химерики

 Оглашенним і собі




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-10 09:21:20
Переглядів сторінки твору 5887
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.178 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.192 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.117
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2026.10.27 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-10 12:19:45 ]
Так ніззя. Я ж читаю, тружустья. Ваші творіння, зокрема. А Ви - графоманія! Плакати хочеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 08:22:49 ]

А я кажу, - льзя! Якщо когось дістає, то це його проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 15:02:44 ]
Не можу сприйняти таке от прямолінійне та просте як "Істину читати" [sik].
Може, краще якось інакше? "Вдумливо читати" чи якось інакше. Істина - це ж не газета. "Комплексно" не пораджу в жодному випадку. Але явище, на мою думку, таки гідне уваги.
Вибачте мені розлогий коментар, але хотілося би зауважити, що не лише пересічний читач, але, так би мовити, і прописаний тут не завжди бачить трішки більше, ніж надруковано. Йому щось сподобалося, якась там окрема дрібничка - і гайда хвалити. Була б на сайті філія ФБ - то додав би автора до друзів. Гірших творів читач наше не бачив, а автора бачить наче вперше. От і немає виваженого підходу, а є щось ситуативне. Як око критика або цінителя бачить одне, так око пересічного читача бачить інше. Комплексного підходу немає. Все якісь епізоди.

Ваші куценькі римовані закиди є унікальною технологією маскування. Це коли немає чого сказати або немає чого сказати про когось, а кортиться.
Або про щось десь там, з кимось, яке трапилося з тієї чи іншої причини.
От і виходять начебто зубасті мініатюри, певна кількість яких практично ні про що.
Щоправда, є авторське начебто звернення до себе.
Це таки "плюс", якщо це не самореклама.

Врешті автор виконав замислене. Засвітився, відписався. Завданнячко (свідомо вживаю зменшувальну форму) виконав і про надзавдання теж не забув. Конвейєр працює.

Дякую,
Ю. С.
Не збирався писати щось критичне або збивати ціну виставленому для огляду друкованому виробу.
І Якутія з Китаєм там якось докупи стулені.
Може, "Якутського Китаю". Така неіснуюча географія.
Але тоді виникне проблема з надзавданням.
Воно більш важливе, розумію,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 08:20:36 ]
Дякую, що примушуєте пояснювати очевидне:
рубаї тому і рубаї, що більше дратують, ніж приносять естетичне задоволення як, наприклад, хоку чи пейзажна лірика;
це правда,, що тут кожен катрен, а то й кожен рядок комусь адресований;
1-й – автору, який «писатель, а не читатель»;
2-й – в тому числі совку, який не визнає, що Якутія може належати Китаю;
3-й – інтелектуалу, який сприймає слово читати у ширшому масштабі – з листа, між рядків, а якщо думку, то чому б і не істину, оминаючи дурниці;
4-й – явищу без ознак у плодовитих авторів і т. д.
І тому все разом це чіпляє, подразнює, дратує кожного, у кого принаймні на рівні підсвідомості є почуття самоіронії.
Хоча було би правильним сприймати твір(як і людину) в цілому, не деталізуючи те, що комусь імпонує, а комусь ні.
Немає ніякого надзавдання, а є практична закономірність – чим прозоріший для декламації текст, тим більша в ньому концентрація сказаного.
Поезія тому й поезія, що в одній душі включає рецептори поверхневого відчуття, а в іншій – глибинного. Це відголосок думок у Ваших коментарях іншим, більш майстерним авторам. А хто має іншу думку, на те його воля.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:50:04 ]
Зрозуміло.
От і висновки:
Якщо у творах якогось іншого автора набігає менший арифметичний показник, то за їхню прозорість немає чого казати. Її щонайбільше 2/3. Все інше - каламуть.

З рубоями та рубаями мені зрозуміло теж.
Московіти нам нав'язали свою вимову.
Це нормально. Існує безліч перекладів саме з російських. І на той час персько-українських словників з перської на укра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:56:10 ]
Щось мені не щастить с моїм планшетом. Непевний дотик при наборі тексту - і недописаний коментар відправляється. А я ще не вирішив, варто його надсилати чи ні. Хотів би я вступати в обговорення чи ні.
Але вже як є.
Не було персько-українських словників, але були персько-російські.
То нічого дивного, що спме "рубаї".
Нехай собі рубають послідовники.

Можна вважати, що я нічого не зауважував.
Воно саме відправилося.

Зичу успіхів і вищих надзавдань.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 17:24:25 ]
Декому і справді здаються недосконалими оці - цитую оригінал - "куценькі закиди". Бо в одній строфі умістити всю думку - це надзадача не для слабаків. Простіше розливатися мислію по дрєву "от заката до рассвєта". І хай тече дзюркітливим струмочком думка майстра на папірець перед його носом. Інколи можна і покуняти над написаним. Чом би й ні?
І ось тоді надзавдання відходить на задній план.
А коли в намережане в довжелезні ковбаси власне ніщо заглибиться читач, той він починає куняти над написаним. Бо відсутній один з наріжних каменів красного письма - лапідарність. А у вас цей елемент є.
Декого лякає така подача матеріалу. А от мене - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 17:28:04 ]
Писалося не Вам, Маестро.
Пан Ігор вміє бачити більше написаного мною або менше.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 18:37:17 ]
Я й відповідаю не Вам. Наче. Звертаюся прямо до пана Ігоря. Чи не так, шановний колего?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 19:33:34 ]
Цитування деяких з моїх слів - це, як я розумію, до мене відношення не має.
Просвітили, дякую.
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 23:02:28 ]
Правильно. Цитуючи Святе письмо я ж не сподіваюся, що зі мною загомонятиь небожителі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 08:37:09 ]
Трохи сумбурні, але тверезі думки і важливо, що не в догоду авторитарності.