ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Химерики

 Оглашенним і собі




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-10 09:21:20
Переглядів сторінки твору 5522
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.183 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.197 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.117
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2026.09.16 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-10 12:19:45 ]
Так ніззя. Я ж читаю, тружустья. Ваші творіння, зокрема. А Ви - графоманія! Плакати хочеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 08:22:49 ]

А я кажу, - льзя! Якщо когось дістає, то це його проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 15:02:44 ]
Не можу сприйняти таке от прямолінійне та просте як "Істину читати" [sik].
Може, краще якось інакше? "Вдумливо читати" чи якось інакше. Істина - це ж не газета. "Комплексно" не пораджу в жодному випадку. Але явище, на мою думку, таки гідне уваги.
Вибачте мені розлогий коментар, але хотілося би зауважити, що не лише пересічний читач, але, так би мовити, і прописаний тут не завжди бачить трішки більше, ніж надруковано. Йому щось сподобалося, якась там окрема дрібничка - і гайда хвалити. Була б на сайті філія ФБ - то додав би автора до друзів. Гірших творів читач наше не бачив, а автора бачить наче вперше. От і немає виваженого підходу, а є щось ситуативне. Як око критика або цінителя бачить одне, так око пересічного читача бачить інше. Комплексного підходу немає. Все якісь епізоди.

Ваші куценькі римовані закиди є унікальною технологією маскування. Це коли немає чого сказати або немає чого сказати про когось, а кортиться.
Або про щось десь там, з кимось, яке трапилося з тієї чи іншої причини.
От і виходять начебто зубасті мініатюри, певна кількість яких практично ні про що.
Щоправда, є авторське начебто звернення до себе.
Це таки "плюс", якщо це не самореклама.

Врешті автор виконав замислене. Засвітився, відписався. Завданнячко (свідомо вживаю зменшувальну форму) виконав і про надзавдання теж не забув. Конвейєр працює.

Дякую,
Ю. С.
Не збирався писати щось критичне або збивати ціну виставленому для огляду друкованому виробу.
І Якутія з Китаєм там якось докупи стулені.
Може, "Якутського Китаю". Така неіснуюча географія.
Але тоді виникне проблема з надзавданням.
Воно більш важливе, розумію,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 08:20:36 ]
Дякую, що примушуєте пояснювати очевидне:
рубаї тому і рубаї, що більше дратують, ніж приносять естетичне задоволення як, наприклад, хоку чи пейзажна лірика;
це правда,, що тут кожен катрен, а то й кожен рядок комусь адресований;
1-й – автору, який «писатель, а не читатель»;
2-й – в тому числі совку, який не визнає, що Якутія може належати Китаю;
3-й – інтелектуалу, який сприймає слово читати у ширшому масштабі – з листа, між рядків, а якщо думку, то чому б і не істину, оминаючи дурниці;
4-й – явищу без ознак у плодовитих авторів і т. д.
І тому все разом це чіпляє, подразнює, дратує кожного, у кого принаймні на рівні підсвідомості є почуття самоіронії.
Хоча було би правильним сприймати твір(як і людину) в цілому, не деталізуючи те, що комусь імпонує, а комусь ні.
Немає ніякого надзавдання, а є практична закономірність – чим прозоріший для декламації текст, тим більша в ньому концентрація сказаного.
Поезія тому й поезія, що в одній душі включає рецептори поверхневого відчуття, а в іншій – глибинного. Це відголосок думок у Ваших коментарях іншим, більш майстерним авторам. А хто має іншу думку, на те його воля.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:50:04 ]
Зрозуміло.
От і висновки:
Якщо у творах якогось іншого автора набігає менший арифметичний показник, то за їхню прозорість немає чого казати. Її щонайбільше 2/3. Все інше - каламуть.

З рубоями та рубаями мені зрозуміло теж.
Московіти нам нав'язали свою вимову.
Це нормально. Існує безліч перекладів саме з російських. І на той час персько-українських словників з перської на укра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:56:10 ]
Щось мені не щастить с моїм планшетом. Непевний дотик при наборі тексту - і недописаний коментар відправляється. А я ще не вирішив, варто його надсилати чи ні. Хотів би я вступати в обговорення чи ні.
Але вже як є.
Не було персько-українських словників, але були персько-російські.
То нічого дивного, що спме "рубаї".
Нехай собі рубають послідовники.

Можна вважати, що я нічого не зауважував.
Воно саме відправилося.

Зичу успіхів і вищих надзавдань.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 17:24:25 ]
Декому і справді здаються недосконалими оці - цитую оригінал - "куценькі закиди". Бо в одній строфі умістити всю думку - це надзадача не для слабаків. Простіше розливатися мислію по дрєву "от заката до рассвєта". І хай тече дзюркітливим струмочком думка майстра на папірець перед його носом. Інколи можна і покуняти над написаним. Чом би й ні?
І ось тоді надзавдання відходить на задній план.
А коли в намережане в довжелезні ковбаси власне ніщо заглибиться читач, той він починає куняти над написаним. Бо відсутній один з наріжних каменів красного письма - лапідарність. А у вас цей елемент є.
Декого лякає така подача матеріалу. А от мене - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 17:28:04 ]
Писалося не Вам, Маестро.
Пан Ігор вміє бачити більше написаного мною або менше.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 18:37:17 ]
Я й відповідаю не Вам. Наче. Звертаюся прямо до пана Ігоря. Чи не так, шановний колего?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 19:33:34 ]
Цитування деяких з моїх слів - це, як я розумію, до мене відношення не має.
Просвітили, дякую.
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 23:02:28 ]
Правильно. Цитуючи Святе письмо я ж не сподіваюся, що зі мною загомонятиь небожителі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 08:37:09 ]
Трохи сумбурні, але тверезі думки і важливо, що не в догоду авторитарності.