ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Карантинний автор діє

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-11 21:04:45
Переглядів сторінки твору 3111
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-12 09:32:17 ]
Вітаю!
Адміністрація ПМ не бореться з жодними авторами. Вирішуємо проблеми з публікаціями.
Ясна річ, між нами святих немає, і чи не кожному можна дорікнути в тих чи тих випадках. Межі допустимого досить нечіткі.
Одні автори категорично проти і найлегшого іронічного тону в коментуванні їхніх творів, інших заводить публікаційна суперечка, бо вони вважають, що будь-яка згадка імені - це реклама, і часто провокують до таких дій. В кожного, по суті, своє бачення і свої межі. Тому ми і реагуємо, чи, принаймні, мали би реагувати на конкретні викладені матеріали чи ж бо "твори".
В цілому, не вважаємо нікого гіршим за інших, але прикро, коли таланти займаються дріб'язком, втрачаючи свій потенціал і сили на далекі від поезії і мистецтва речі.
Пропонуємо авторам відмовитися від будь-яких контактів з тими, хто їм не до вподоби, закрити їм доступ до своїх сторінок, особливо не сперечатися в суперечних ситуаціях, просто звертатися до адміністрації з відповідних сторінок - там є опції для зв'язку з нами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-12 10:00:02 ]
Я давно заблокувала Сушка і Чорногуза.
Не пишу про нього пасквілів, не писала.
Чому ж ви заблокували одну сторінку, з іншої публікація такого ж посилу?
З сайту я піду, написала про це, та ви закинули ресурс, дали змогу Сушкові з Чорногузом воювати взимку, тепер переметнулися вони до мене.
Жодної цікавості до них обох не маю.
Та навести лад на сайті Ваш обов'язок. Є правила перебування. Щодня анонсується маячня.
А я, звісно, звідси піду, бо захисту немає. Оця ЖАБОМИШОДРАКІВкА не для мене.
Пішли всі відомі - вас не бентежить?
Ваш ресурс, вам з ним бути.
От який тут клімат, що тут публікується - тепер не мій клопіт, справляйтеся самотужки.
Образи, пасквілі, а де поезія? Вона втримається тут? серед болота...
Перли довго зблискуватимуть у ковтьобах... які розлили друзяки, залучивши мене до ЗАХИСТУ від нападів.
Бажаю пильності, терпіння до упирів мені не властиве.
Прощавайте.

вчора Ви переді мною вибачилися, приватно, жалкували, що чоловіки опускаються до такого...Дякую.
Чого вартують вірші, які возвеличують кохання, якщо автори їхні ницо ставляться до іншої жінки, яка мала сміливість захищати своє ім'я...
Мабуть, творчість таких авторів покрита патиною фальшу.
А я справжня. Мені не місце між нечистот. А сайт без щоденного нагляду модератора не поетичний, а звалище того, що хто написав і приніс. Анонсується вірш Сушка новий, а ви мені пишете коментар...наче все гаразд.
Довго я тут трималася. Пішла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-12 11:06:20 ]
"Межі допустимого досить нечіткі". Пише модератор...

Тому й напади...війни...тельбухи віршові...
А якби всі були шляхетними, шанобливими, діяли в межах прописаних правил - чітких, прагли творити красу, нищили в зародку ниці пориви, не жерли яскравіших, а тримали ДИСТАНЦІЮ, то ми не читали б гидоти на Вашому сайті, деінде.
.............