ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Карантинний автор діє

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-11 21:04:45
Переглядів сторінки твору 2952
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-12 09:32:17 ]
Вітаю!
Адміністрація ПМ не бореться з жодними авторами. Вирішуємо проблеми з публікаціями.
Ясна річ, між нами святих немає, і чи не кожному можна дорікнути в тих чи тих випадках. Межі допустимого досить нечіткі.
Одні автори категорично проти і найлегшого іронічного тону в коментуванні їхніх творів, інших заводить публікаційна суперечка, бо вони вважають, що будь-яка згадка імені - це реклама, і часто провокують до таких дій. В кожного, по суті, своє бачення і свої межі. Тому ми і реагуємо, чи, принаймні, мали би реагувати на конкретні викладені матеріали чи ж бо "твори".
В цілому, не вважаємо нікого гіршим за інших, але прикро, коли таланти займаються дріб'язком, втрачаючи свій потенціал і сили на далекі від поезії і мистецтва речі.
Пропонуємо авторам відмовитися від будь-яких контактів з тими, хто їм не до вподоби, закрити їм доступ до своїх сторінок, особливо не сперечатися в суперечних ситуаціях, просто звертатися до адміністрації з відповідних сторінок - там є опції для зв'язку з нами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-12 10:00:02 ]
Я давно заблокувала Сушка і Чорногуза.
Не пишу про нього пасквілів, не писала.
Чому ж ви заблокували одну сторінку, з іншої публікація такого ж посилу?
З сайту я піду, написала про це, та ви закинули ресурс, дали змогу Сушкові з Чорногузом воювати взимку, тепер переметнулися вони до мене.
Жодної цікавості до них обох не маю.
Та навести лад на сайті Ваш обов'язок. Є правила перебування. Щодня анонсується маячня.
А я, звісно, звідси піду, бо захисту немає. Оця ЖАБОМИШОДРАКІВкА не для мене.
Пішли всі відомі - вас не бентежить?
Ваш ресурс, вам з ним бути.
От який тут клімат, що тут публікується - тепер не мій клопіт, справляйтеся самотужки.
Образи, пасквілі, а де поезія? Вона втримається тут? серед болота...
Перли довго зблискуватимуть у ковтьобах... які розлили друзяки, залучивши мене до ЗАХИСТУ від нападів.
Бажаю пильності, терпіння до упирів мені не властиве.
Прощавайте.

вчора Ви переді мною вибачилися, приватно, жалкували, що чоловіки опускаються до такого...Дякую.
Чого вартують вірші, які возвеличують кохання, якщо автори їхні ницо ставляться до іншої жінки, яка мала сміливість захищати своє ім'я...
Мабуть, творчість таких авторів покрита патиною фальшу.
А я справжня. Мені не місце між нечистот. А сайт без щоденного нагляду модератора не поетичний, а звалище того, що хто написав і приніс. Анонсується вірш Сушка новий, а ви мені пишете коментар...наче все гаразд.
Довго я тут трималася. Пішла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-12 11:06:20 ]
"Межі допустимого досить нечіткі". Пише модератор...

Тому й напади...війни...тельбухи віршові...
А якби всі були шляхетними, шанобливими, діяли в межах прописаних правил - чітких, прагли творити красу, нищили в зародку ниці пориви, не жерли яскравіших, а тримали ДИСТАНЦІЮ, то ми не читали б гидоти на Вашому сайті, деінде.
.............