Чомусь так завжди було, що героїзм і звитяга проявлялися у відчайдушних ситуаціях, а до того - благодушшя з кумасями... Але раз народ увіковічнив героя - значить заслужив...
Вірш - на межі з фольклорними творами, що цілком відповідає темі і сюжету.

Твоїх звитяг висока слава
Народу піснею дзвенить! Істинно!

Зроблено у стилі народного епосу, а значить цей жанр безсмертний. З'являються нові герої, але нікого не сміємо забувати!

Схоже - доба Хмельниччини відроджується. А скільки тих сучасних Нечаїв уже полягло. І, на жаль, полковників Носів вистачає.

Дякую, Галю, за змістовний календар. За любов до кращої половини людства не один славний лицар наклав головою. Але Нечай був дуже славний і своїми звитягами. Вам, як галичанці, повідомлю, що у війні під проводом Хмельницького, Нечай відзначився у поході на Галичину і взяв зі своїм полком шмурмом місто Броди, зокрема, штурмував Замостя. Мені він милий, як земляк-подолянин, очолював Брацлавський полк. Докладніше можна почитати тут:
http://www.br.com.ua/referats/ukrainoznavstvo/14972.htm
Народ склав про нього щонайменше три народні пісні - це тільки ті, які я знаю. А з композиторів класиків його діяння звеличив західноукраїнський композитор Денис Січинський, чий твір "Дума про Нечая" виконує наша Національна заслужена капела бандуристів України. А цей вірш - підводка така поетична до цього твору.))

Інночко, дякую! Ви вловили суть і головну думку!))

Так, вірно, Олено! Написано в такому кобзарському стилі історичної пісні, балади! Це - таке застереження сучасним воїнам АТО, щоб займалися жінками у відпустці, на війні - воювали! Хоч бувають винятки з усіх правил, звісно.)

Так, Ігоре! Ця війна породила і породить іще своїх нових Нечаїв, Хмельницьких і Богунів, Виговських... І без зрадників Носів теж не обходиться. Такі вірші і пісні пишуться і для того, щоб не повторювати помилок минулого!))