ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
* * *
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
Сутність і критерії ґеніальности в О. Вайнінґера
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
Дім-дрім
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
На рівні підсвідомості
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Поготів
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Легенда про королька
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
***
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
Ошитки*
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
* * *
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
Балада про Вітер (до дня партизанської слави)
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Мiсячний удар i мiсячна засмага
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Вигаданий тобою Бог
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 «Нестерпно бути зрадженим. Болить.»
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-10-22 09:09:46
Переглядів сторінки твору 11095
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.892 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.662 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 12:08:16 ]
Пані Лесю мені здається в українські мові немає слова /поїзд/ здається - потяг. потяги не летят, а мчаться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:08:21 ]
Пане Григорію, будь ласка, прдовжуйте свої уроки української мови! З радістю дослухаюся! Потяги мчаться? чудово, зараз же заміню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 14:51:52 ]
Вибачте, пане Григорію, що втручаюсь, але мені здається ( із словником у руках), що в українській мові присутні і "поїзд" і "потяг", а слово "летить" досить часто вживається у переносному значенні для підкреслення швидкості руху і надання більшого емоційного забарвлення і виразності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 13:17:03 ]
Яка сувора правда,але істина, тому болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 14:09:09 ]
Хто відчуває, тому й болить, пані Надіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:30:55 ]
Так, як я вже висловлювався - (З)РАДА - це наша національна риса.
Коли би не вона - давно би жили краще, ніж хто-небудь в Європі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 16:56:52 ]
Напевно, і нескоро відболить, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 17:51:17 ]
Я розумію алегоричне значення /летиь/ но позд і потяг в україські мові мають двоїне значення потяг це те що іде по рейках. Поїзд запозичене слово і походить від поїздки кудись воно ввішло в житок у нас. так як тепер кажуть поняття замість порзуміння. Я не літератор но частенько заглядаю в словник. на мою замітку прошу Лесю не гніватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 18:13:17 ]
Паны Лесю я тільки що зайшов ві вікепендію і вибачаюсь в нуші мові слово поїзд таки є. ранше я находив зовсім було тлумаченя. Ще раз вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:52:51 ]
Пане Григорію, ми всі вчимося, шукаємо. Успіхів Вам у цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-22 18:34:10 ]
Гарний вірш, Лесю.
Не можу оцінювати Ліну Костенко, а ви, тут, ніби ввійшли в образ чоловіцтва, глянули тим чоловічим поглядом, який, на жаль, у чоловіків рідко присутній.

Щодо зауваг, то й важко так відразу і поверхнево, але є, мені здається, нюанс у "наша" рать, може краще якось інакше? Бо "наша" ніби трохи звужує проблематику?
А ще, як на мене, буквально на мікрон ідеологія у вірші тіснить красу.
Можливо тут "Купи, продай, продай, купи і зрадь", "Від власних куль вивітрюються в дим"
"Ти мав рятунком, батьком стати їм" - трохи більше б тут поетичного ефіру?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 18:56:47 ]
Дякую, пане Володимире, це - типовий взірець не дуже вдалого поєднання політики з піїтикою, які поєднуються приблизно так, як олія і вода. Обійдеться "тато" і "наша рать", бо "нас - рать", без поетичного ефіру, хай вибачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:10:36 ]
Ні, Лесю, спробую не погодитися. Вірш не типовий. Він дуже хороший. Просто я вліз у хащі свого підсвідомого :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-22 19:27:24 ]
Володимире, серденько, цей вірш - випадковий вихлюп емоцій. Повірте. я знаю йому ціну. Є вірші, які люблю - "Сльозу Цезаря", "Жанна", наприклад, це - справді особливе, з неба, а про політику - так, від вітру. В хащах свого підсвідомого я знайшла отаке трохи зневажливе, іншого для цієї теми й витрачати не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-22 22:45:21 ]
Щодо любові до своїх (і "чужих") віршів: справді, кому прийде в голову любити вірш про зраду (свій біль?) - мабуть, лише збоченцю. А Ви, Лесю, людина цілком адекватна (в хорошому розумінні цього слова, бо всяка творча людина не є прихильником "норми" як синоніма "посередності").
І вірш цей не любові потребує - співчуття! А якщо щиро - він досить гармонійний і технічно на висоті.
А щодо слова потяг, яке Вам тут намагались нав'язати, то якраз воно і є двозначним (бо може бути потяг до когось чи чогось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:26:35 ]
Орино, спасибі, Ви все чудово зрозуміли. А саме цього - розуміння - мешканцям цього сайту вкрай бракує. Всім нестерпно хочеться повчати одне одного, навіть тим, хто ходить ще до дитячого садочка в поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-23 11:47:13 ]
Мені здається, пані Лесю, що Ви цю зраду пережили, причому зовсім недавно. Бо інакше ТАК не пишеться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 20:18:42 ]
Ганно, серденько, дякую за глибину розуміння. Цб зраду я пережила давно, у 2005-му, коли всі ще були в ейфорії від нашого "месії", але право говорити такими словами отримала тільки зараз. Ото і сказала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-30 12:24:46 ]
Пані Лесю, кожен рядок Вашого вірша можна коментувати як весь вірш. І не тільки цей. Це дуже добре. Якщо вийде, хотів би Ваш біль трошки уйняти. Пдумайте як болить Жванії з бригадою, вони ж бабло вклали яке, а якщо й отримали то заводик якийсь свічний. І головному міліціонеру болить - ловить-ловить хабарників у вузах, а їх не меншає. До речі, кажуть в Тернополі диплом будь-якого вузу (крім медичного) $1000. Але то таке, просто полегкість, не треба витрачати час-роки і кошти (слово таке популярне). Результат набутих знань одинаковий.
Вже не кажу про новітнього полководця-захисника в сукні від біс знає якого мільйонера. Не дає її "солдатам" дорватись до залишків стола той ненависний Шрек, Пріщавий, Рабий чи як там ще називають його. Від того Ярославський чи Живаго урве Припортовий для Вас особисто і мене і решти України не зміниться нічого. От для їх шоверів, кухарок і прислуги зміниться. Тільки не кажіть, що Ви з тої команди, Ваші твори говорять навпаки. Якби він хотів корону, то йшов натореною стежкою і десять років царства з півцарства в придачу забезпечені. Тай зараз не пізно. Слухає порад старих чудо-богатирів Кучми, робить напівмажоритарний парламент і все в мішку. До речі, цікаво, втримається від спокуси чи ні? Та яким батьком своїм солдатам? Мало тої війни було на нашій землі? В кого віднімати? В Донбасі від трударів? І що віднімати? Землю з рудою чи каторжну працю. Може будинки як в 90-их абхази в Сухумі в грузинів?
Остання міна т. Медведчука діє безвідмовно. Влада в нього така, що кожний барига може попробувати віднімати. Навіть божественний не втримався. І будуть далі перти кожен хто дорветься до крісла в ВР чи КМ. Лесю, віриться, що ви не станете ходити по трибуні як Аня Герман і бачити "світло в очах" проплачених чиновнків в шкіряних пальтах і людей привезених ними, як це було при морозовському путчі. Отам були "солдати", які ждали трофеїв.
Як і його попередники він докладає зусиль для створення держави Україна, якої до цього не існувало. Та ще й не факт, що вона відбулася. Мрія в багатьох є - довести до Руїни (історія не всіх вчить) і далі як завжди. Який не є, що не робить, але він Президент україни. Виберуть іншого, кого б не вибрали, також буде президентом України, а не її частки.
Дуже багато тексту, але сподіваюсь Ви не розсердитесь. Не подумайте, що це повчання. Це коментар. Сподіваюсь, що в праві на коментар на свій вірш Ви мені не відмовите?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-30 18:53:27 ]
Саша, дуже рада, що спонукала Вас так розлого і щиро викласти свої думки. А мої - у вірші.
Дякую, що не зараховуєте наш вуз до тих, чий диплом можна купити. Навіть екзамен не можна. Принаймні на нашій кафедрі. Але стара схема навчання розвалюється, а нова... Господи, змилуйся над пацієнтами наших майбутніх лікарів.