ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Пейзаж з уяви
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
* * *
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Золота сивина
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Бичок Наталя

 суб'єктивно об'єктивно (поетична пародія)

Ніч втопилася в чорній тиші,
холод влігся на сірих сходах,
об'єктивно вилазять миші,
...
Десь до ранку гавкали люди.

Наталя Бичок

суб'єктивно за ніч утомились
об'єктивно на сходах вляглися
об'єктивні сіренькі миші
суб'єктивно агенти лісу
об'єктивно прийшли зі сходу
суб'єктивно в них гострі зуби
об'єктивно скоріше зі споду
суб'єктивно собі на згубу
об'єктивно злякались любовно
суб'єктивно завили на когось
об'єктивно як місяць уповні
суб'єктивно загавкали вголос


03.05.2014

Натхнення: Наталя Бичок "Ніч втопилася" (http://litclub.org.ua/texts/show/36468/)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Наталя Бичок Ніч втопилася


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-05-03 17:12:19
Переглядів сторінки твору 3755
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-04 12:20:43 ]
суб'єктивна об'єктивність ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:46:51 ]
тип того )) дяка, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-04 21:56:31 ]
насолода, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:47:12 ]
ага ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 01:08:55 ]
Цікавий підтекст і паралель до сьогоденних подій ось у цих рядках:
суб'єктивні сіренькі миші
об'єктивно агенти лісу
суб'єктивно прийшли зі сходу
об'єктивно в них гострі зуби
суб'єктивно скоріше зісподу
об'єктивно собі на згубу

Тут я згоден з громадянською позицією автора. Є гумор непоганий, але до кінця пороху не вистачило. Тут би обіграти на контрасті наприкінці, оригінал дає розкішний матеріал щось на зразок:
Об"єктивки настукали миші,
Гомоніли собаки: щО буде?
Суб"єктивно роздерши тишу,
Перелякано гавкали люди.

Контраст - чудовий засіб і Ви його використали на грі слів "суб"єктивно-об"єктивно". Але треба "усубить" його використання. Вибудувати контекст послідовно відповідно задуму, щоб усі рядки грали на "агентів москалісу". Пишіть два-три варіанти, а той більше. Хай відлежиться, потім свіжим оком поглянете, підчистите, коли відчуєте, що "не в бровь, а в глаз", тоді друкуйте. Треба щоб було "здОрово", ферштейн?!







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:52:42 ]
Чудова кода, Ярославе! Візьму, якщо Ви не проти. )) Щира дяка!
О, про те, що вірш має відлежатись 2-3-4 роки, мені, пам'ятаю, ще досить давно тут казала наша спільна знайома з Італії. ) Але я дотримуюсь іншої думки - публікую ще свіжий вірш, одразу ж після публікації бачу деякі недосконалості і правлю його, тоді чекаю підказки інших авторів і знову правлю, а тоді за рік-два-три, поглянувши свіжим оком, знову дещо підправляю. Що цікаво, мені деколи геть перестають подобатися вірші, написані давніше - ось чому досі не спромігся випустити збірку, бо ж як буду віддавати на суд людям вірші, які самому собі перестали подобатися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:56:37 ]
А щодо підтексту на сьогоднішні події - тут Ви абсолютно праві, Ярославе. Приємно, що Ви це зауважили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 20:11:15 ]
Беріть, Валерію, мені не шкода. Але й ця кінцівка недосконала. Знайома з Італії правду казала. Але то супервимогливість рік-два-три. Можна тиждень-два, або й день-два хоча б потримати і перечитати-поправити, щоб не видавати в друк "напівфабрикати". Ви ж хочете майстром стати, і все злітаєте - вже вдруге, здається, з цього статусу. Тому будьте прискіпливіші до самого себе на етапі редагування. Моя дружня порада. Бо я відчуваю Ваш потенціал, але Вам витримки не вистачає, як мені - іноді в музиці. Я там - посередність, а хочу все і відразу. А майстерність приходить так повільно.)
У попередньому коментарі у мене пропуск складу у слові "усугубить", даруйте!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:44:10 ]
Дякую, Ярославе. Аби не порушувати авторське право, я додав у примітці Вас, як автора останніх 4-х рядків.
Та з цією пародією у мене з самого початку не вдавалося - переробляв її не знаю скільки разів. Просто дуже пародійні рядки в оригіналі, не міг пройти мимо. Можливо, відлежиться і ще спробую. Поки що не вдається.

Щодо статусу, то мені тоді надали його за Вашою рекомендацією, як я зрозумів, за одну з пародій на Ваш твір, а згодом забрали за іншу пародію - на твір іншого Ярослава, Петришина. Тоді Осока потужно мене критикнув за однокореневу риму. І хоч я цю пародію теж переробив, статус мені вже не повернули. Але я цим сильно не переймаюсь, адже тут стільки нових, але, вважаю, зовсім незаслужених статусників з'явилось відразу після відходу звідси потужної плеяди авторів з цілком заслуженим статусом, що нічого аж такого почесного я у ньому зараз і не бачу. :)

Щодо публікацій у мережі ще свіжих і не завжди досконалих творів - я вже казав, що одразу після їх публікації бачу, як їх можна покращити, а згодом можуть з'явитися і підказки інших авторів, отже, можна ще переробити і покращити. А от коли вони з'являться на папері і вже переробити і покращити буде годі - це зовсім інша річ. Можливо, саме тому і не спішу з випуском збірки - словесної макулатури і без моєї збірки, вважаю, у сучукрліті цілком достатньо. :)

Дякую Вам за підтримку та віру у мене, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:53:08 ]
Ярославе, у мене ще до Вас буде прохання: якщо знайдете час, чи не могли б сказати свою думку щодо рими "колонади - а далі" у моєму попередньому вірші:

http://maysterni.com/publication.php?id=100946

Мене переконують (на іншому сайті), що це - не рима, а я чомусь упевнений, що все-таки рима. Хто правий, на Вашу думку: я чи мої опоненти?