ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія - вона така...
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
Лімерики наступного блогера СМ
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Світлові стовпи
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Рукокрилі
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
***
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Злостивий
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
* 151 *
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
* * *
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
Лімерики 8
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Спогади старих бандерівців
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Ім'я
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
У липні
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
* 150 *
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
* * *
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Леонардо да Вінчі
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Бичок Наталя

 суб'єктивно об'єктивно (поетична пародія)

Ніч втопилася в чорній тиші,
холод влігся на сірих сходах,
об'єктивно вилазять миші,
...
Десь до ранку гавкали люди.

Наталя Бичок

суб'єктивно за ніч утомились
об'єктивно на сходах вляглися
об'єктивні сіренькі миші
суб'єктивно агенти лісу
об'єктивно прийшли зі сходу
суб'єктивно в них гострі зуби
об'єктивно скоріше зі споду
суб'єктивно собі на згубу
об'єктивно злякались любовно
суб'єктивно завили на когось
об'єктивно як місяць уповні
суб'єктивно загавкали вголос


03.05.2014

Натхнення: Наталя Бичок "Ніч втопилася" (http://litclub.org.ua/texts/show/36468/)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Наталя Бичок Ніч втопилася


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-05-03 17:12:19
Переглядів сторінки твору 4061
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-04 12:20:43 ]
суб'єктивна об'єктивність ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:46:51 ]
тип того )) дяка, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-04 21:56:31 ]
насолода, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:47:12 ]
ага ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 01:08:55 ]
Цікавий підтекст і паралель до сьогоденних подій ось у цих рядках:
суб'єктивні сіренькі миші
об'єктивно агенти лісу
суб'єктивно прийшли зі сходу
об'єктивно в них гострі зуби
суб'єктивно скоріше зісподу
об'єктивно собі на згубу

Тут я згоден з громадянською позицією автора. Є гумор непоганий, але до кінця пороху не вистачило. Тут би обіграти на контрасті наприкінці, оригінал дає розкішний матеріал щось на зразок:
Об"єктивки настукали миші,
Гомоніли собаки: щО буде?
Суб"єктивно роздерши тишу,
Перелякано гавкали люди.

Контраст - чудовий засіб і Ви його використали на грі слів "суб"єктивно-об"єктивно". Але треба "усубить" його використання. Вибудувати контекст послідовно відповідно задуму, щоб усі рядки грали на "агентів москалісу". Пишіть два-три варіанти, а той більше. Хай відлежиться, потім свіжим оком поглянете, підчистите, коли відчуєте, що "не в бровь, а в глаз", тоді друкуйте. Треба щоб було "здОрово", ферштейн?!







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:52:42 ]
Чудова кода, Ярославе! Візьму, якщо Ви не проти. )) Щира дяка!
О, про те, що вірш має відлежатись 2-3-4 роки, мені, пам'ятаю, ще досить давно тут казала наша спільна знайома з Італії. ) Але я дотримуюсь іншої думки - публікую ще свіжий вірш, одразу ж після публікації бачу деякі недосконалості і правлю його, тоді чекаю підказки інших авторів і знову правлю, а тоді за рік-два-три, поглянувши свіжим оком, знову дещо підправляю. Що цікаво, мені деколи геть перестають подобатися вірші, написані давніше - ось чому досі не спромігся випустити збірку, бо ж як буду віддавати на суд людям вірші, які самому собі перестали подобатися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:56:37 ]
А щодо підтексту на сьогоднішні події - тут Ви абсолютно праві, Ярославе. Приємно, що Ви це зауважили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 20:11:15 ]
Беріть, Валерію, мені не шкода. Але й ця кінцівка недосконала. Знайома з Італії правду казала. Але то супервимогливість рік-два-три. Можна тиждень-два, або й день-два хоча б потримати і перечитати-поправити, щоб не видавати в друк "напівфабрикати". Ви ж хочете майстром стати, і все злітаєте - вже вдруге, здається, з цього статусу. Тому будьте прискіпливіші до самого себе на етапі редагування. Моя дружня порада. Бо я відчуваю Ваш потенціал, але Вам витримки не вистачає, як мені - іноді в музиці. Я там - посередність, а хочу все і відразу. А майстерність приходить так повільно.)
У попередньому коментарі у мене пропуск складу у слові "усугубить", даруйте!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:44:10 ]
Дякую, Ярославе. Аби не порушувати авторське право, я додав у примітці Вас, як автора останніх 4-х рядків.
Та з цією пародією у мене з самого початку не вдавалося - переробляв її не знаю скільки разів. Просто дуже пародійні рядки в оригіналі, не міг пройти мимо. Можливо, відлежиться і ще спробую. Поки що не вдається.

Щодо статусу, то мені тоді надали його за Вашою рекомендацією, як я зрозумів, за одну з пародій на Ваш твір, а згодом забрали за іншу пародію - на твір іншого Ярослава, Петришина. Тоді Осока потужно мене критикнув за однокореневу риму. І хоч я цю пародію теж переробив, статус мені вже не повернули. Але я цим сильно не переймаюсь, адже тут стільки нових, але, вважаю, зовсім незаслужених статусників з'явилось відразу після відходу звідси потужної плеяди авторів з цілком заслуженим статусом, що нічого аж такого почесного я у ньому зараз і не бачу. :)

Щодо публікацій у мережі ще свіжих і не завжди досконалих творів - я вже казав, що одразу після їх публікації бачу, як їх можна покращити, а згодом можуть з'явитися і підказки інших авторів, отже, можна ще переробити і покращити. А от коли вони з'являться на папері і вже переробити і покращити буде годі - це зовсім інша річ. Можливо, саме тому і не спішу з випуском збірки - словесної макулатури і без моєї збірки, вважаю, у сучукрліті цілком достатньо. :)

Дякую Вам за підтримку та віру у мене, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:53:08 ]
Ярославе, у мене ще до Вас буде прохання: якщо знайдете час, чи не могли б сказати свою думку щодо рими "колонади - а далі" у моєму попередньому вірші:

http://maysterni.com/publication.php?id=100946

Мене переконують (на іншому сайті), що це - не рима, а я чомусь упевнений, що все-таки рима. Хто правий, на Вашу думку: я чи мої опоненти?