ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
твоєї тиші не порушу.

Зійшла у крижані сніги —
льодами

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Бичок Наталя

 суб'єктивно об'єктивно (поетична пародія)

Ніч втопилася в чорній тиші,
холод влігся на сірих сходах,
об'єктивно вилазять миші,
...
Десь до ранку гавкали люди.

Наталя Бичок

суб'єктивно за ніч утомились
об'єктивно на сходах вляглися
об'єктивні сіренькі миші
суб'єктивно агенти лісу
об'єктивно прийшли зі сходу
суб'єктивно в них гострі зуби
об'єктивно скоріше зі споду
суб'єктивно собі на згубу
об'єктивно злякались любовно
суб'єктивно завили на когось
об'єктивно як місяць уповні
суб'єктивно загавкали вголос


03.05.2014

Натхнення: Наталя Бичок "Ніч втопилася" (http://litclub.org.ua/texts/show/36468/)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Наталя Бичок Ніч втопилася


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-05-03 17:12:19
Переглядів сторінки твору 3808
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-04 12:20:43 ]
суб'єктивна об'єктивність ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:46:51 ]
тип того )) дяка, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-04 21:56:31 ]
насолода, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:47:12 ]
ага ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 01:08:55 ]
Цікавий підтекст і паралель до сьогоденних подій ось у цих рядках:
суб'єктивні сіренькі миші
об'єктивно агенти лісу
суб'єктивно прийшли зі сходу
об'єктивно в них гострі зуби
суб'єктивно скоріше зісподу
об'єктивно собі на згубу

Тут я згоден з громадянською позицією автора. Є гумор непоганий, але до кінця пороху не вистачило. Тут би обіграти на контрасті наприкінці, оригінал дає розкішний матеріал щось на зразок:
Об"єктивки настукали миші,
Гомоніли собаки: щО буде?
Суб"єктивно роздерши тишу,
Перелякано гавкали люди.

Контраст - чудовий засіб і Ви його використали на грі слів "суб"єктивно-об"єктивно". Але треба "усубить" його використання. Вибудувати контекст послідовно відповідно задуму, щоб усі рядки грали на "агентів москалісу". Пишіть два-три варіанти, а той більше. Хай відлежиться, потім свіжим оком поглянете, підчистите, коли відчуєте, що "не в бровь, а в глаз", тоді друкуйте. Треба щоб було "здОрово", ферштейн?!







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:52:42 ]
Чудова кода, Ярославе! Візьму, якщо Ви не проти. )) Щира дяка!
О, про те, що вірш має відлежатись 2-3-4 роки, мені, пам'ятаю, ще досить давно тут казала наша спільна знайома з Італії. ) Але я дотримуюсь іншої думки - публікую ще свіжий вірш, одразу ж після публікації бачу деякі недосконалості і правлю його, тоді чекаю підказки інших авторів і знову правлю, а тоді за рік-два-три, поглянувши свіжим оком, знову дещо підправляю. Що цікаво, мені деколи геть перестають подобатися вірші, написані давніше - ось чому досі не спромігся випустити збірку, бо ж як буду віддавати на суд людям вірші, які самому собі перестали подобатися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:56:37 ]
А щодо підтексту на сьогоднішні події - тут Ви абсолютно праві, Ярославе. Приємно, що Ви це зауважили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 20:11:15 ]
Беріть, Валерію, мені не шкода. Але й ця кінцівка недосконала. Знайома з Італії правду казала. Але то супервимогливість рік-два-три. Можна тиждень-два, або й день-два хоча б потримати і перечитати-поправити, щоб не видавати в друк "напівфабрикати". Ви ж хочете майстром стати, і все злітаєте - вже вдруге, здається, з цього статусу. Тому будьте прискіпливіші до самого себе на етапі редагування. Моя дружня порада. Бо я відчуваю Ваш потенціал, але Вам витримки не вистачає, як мені - іноді в музиці. Я там - посередність, а хочу все і відразу. А майстерність приходить так повільно.)
У попередньому коментарі у мене пропуск складу у слові "усугубить", даруйте!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:44:10 ]
Дякую, Ярославе. Аби не порушувати авторське право, я додав у примітці Вас, як автора останніх 4-х рядків.
Та з цією пародією у мене з самого початку не вдавалося - переробляв її не знаю скільки разів. Просто дуже пародійні рядки в оригіналі, не міг пройти мимо. Можливо, відлежиться і ще спробую. Поки що не вдається.

Щодо статусу, то мені тоді надали його за Вашою рекомендацією, як я зрозумів, за одну з пародій на Ваш твір, а згодом забрали за іншу пародію - на твір іншого Ярослава, Петришина. Тоді Осока потужно мене критикнув за однокореневу риму. І хоч я цю пародію теж переробив, статус мені вже не повернули. Але я цим сильно не переймаюсь, адже тут стільки нових, але, вважаю, зовсім незаслужених статусників з'явилось відразу після відходу звідси потужної плеяди авторів з цілком заслуженим статусом, що нічого аж такого почесного я у ньому зараз і не бачу. :)

Щодо публікацій у мережі ще свіжих і не завжди досконалих творів - я вже казав, що одразу після їх публікації бачу, як їх можна покращити, а згодом можуть з'явитися і підказки інших авторів, отже, можна ще переробити і покращити. А от коли вони з'являться на папері і вже переробити і покращити буде годі - це зовсім інша річ. Можливо, саме тому і не спішу з випуском збірки - словесної макулатури і без моєї збірки, вважаю, у сучукрліті цілком достатньо. :)

Дякую Вам за підтримку та віру у мене, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:53:08 ]
Ярославе, у мене ще до Вас буде прохання: якщо знайдете час, чи не могли б сказати свою думку щодо рими "колонади - а далі" у моєму попередньому вірші:

http://maysterni.com/publication.php?id=100946

Мене переконують (на іншому сайті), що це - не рима, а я чомусь упевнений, що все-таки рима. Хто правий, на Вашу думку: я чи мої опоненти?