ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
А попереду - осінь сердечна (експромт)
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Це нагода заглянуть у завтрашню днину...
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
Розгубився
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
* 179 *
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Паром серпня
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
***
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Як у старовину перетворювали старих людей на молодих
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
* * *
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато...
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Cheer up, Ukraine!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
* 178 *
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Бичок Наталя

 суб'єктивно об'єктивно (поетична пародія)

Ніч втопилася в чорній тиші,
холод влігся на сірих сходах,
об'єктивно вилазять миші,
...
Десь до ранку гавкали люди.

Наталя Бичок

суб'єктивно за ніч утомились
об'єктивно на сходах вляглися
об'єктивні сіренькі миші
суб'єктивно агенти лісу
об'єктивно прийшли зі сходу
суб'єктивно в них гострі зуби
об'єктивно скоріше зі споду
суб'єктивно собі на згубу
об'єктивно злякались любовно
суб'єктивно завили на когось
об'єктивно як місяць уповні
суб'єктивно загавкали вголос


03.05.2014

Натхнення: Наталя Бичок "Ніч втопилася" (http://litclub.org.ua/texts/show/36468/)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Наталя Бичок Ніч втопилася


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-05-03 17:12:19
Переглядів сторінки твору 4101
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-04 12:20:43 ]
суб'єктивна об'єктивність ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:46:51 ]
тип того )) дяка, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-04 21:56:31 ]
насолода, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:47:12 ]
ага ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 01:08:55 ]
Цікавий підтекст і паралель до сьогоденних подій ось у цих рядках:
суб'єктивні сіренькі миші
об'єктивно агенти лісу
суб'єктивно прийшли зі сходу
об'єктивно в них гострі зуби
суб'єктивно скоріше зісподу
об'єктивно собі на згубу

Тут я згоден з громадянською позицією автора. Є гумор непоганий, але до кінця пороху не вистачило. Тут би обіграти на контрасті наприкінці, оригінал дає розкішний матеріал щось на зразок:
Об"єктивки настукали миші,
Гомоніли собаки: щО буде?
Суб"єктивно роздерши тишу,
Перелякано гавкали люди.

Контраст - чудовий засіб і Ви його використали на грі слів "суб"єктивно-об"єктивно". Але треба "усубить" його використання. Вибудувати контекст послідовно відповідно задуму, щоб усі рядки грали на "агентів москалісу". Пишіть два-три варіанти, а той більше. Хай відлежиться, потім свіжим оком поглянете, підчистите, коли відчуєте, що "не в бровь, а в глаз", тоді друкуйте. Треба щоб було "здОрово", ферштейн?!







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:52:42 ]
Чудова кода, Ярославе! Візьму, якщо Ви не проти. )) Щира дяка!
О, про те, що вірш має відлежатись 2-3-4 роки, мені, пам'ятаю, ще досить давно тут казала наша спільна знайома з Італії. ) Але я дотримуюсь іншої думки - публікую ще свіжий вірш, одразу ж після публікації бачу деякі недосконалості і правлю його, тоді чекаю підказки інших авторів і знову правлю, а тоді за рік-два-три, поглянувши свіжим оком, знову дещо підправляю. Що цікаво, мені деколи геть перестають подобатися вірші, написані давніше - ось чому досі не спромігся випустити збірку, бо ж як буду віддавати на суд людям вірші, які самому собі перестали подобатися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:56:37 ]
А щодо підтексту на сьогоднішні події - тут Ви абсолютно праві, Ярославе. Приємно, що Ви це зауважили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 20:11:15 ]
Беріть, Валерію, мені не шкода. Але й ця кінцівка недосконала. Знайома з Італії правду казала. Але то супервимогливість рік-два-три. Можна тиждень-два, або й день-два хоча б потримати і перечитати-поправити, щоб не видавати в друк "напівфабрикати". Ви ж хочете майстром стати, і все злітаєте - вже вдруге, здається, з цього статусу. Тому будьте прискіпливіші до самого себе на етапі редагування. Моя дружня порада. Бо я відчуваю Ваш потенціал, але Вам витримки не вистачає, як мені - іноді в музиці. Я там - посередність, а хочу все і відразу. А майстерність приходить так повільно.)
У попередньому коментарі у мене пропуск складу у слові "усугубить", даруйте!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:44:10 ]
Дякую, Ярославе. Аби не порушувати авторське право, я додав у примітці Вас, як автора останніх 4-х рядків.
Та з цією пародією у мене з самого початку не вдавалося - переробляв її не знаю скільки разів. Просто дуже пародійні рядки в оригіналі, не міг пройти мимо. Можливо, відлежиться і ще спробую. Поки що не вдається.

Щодо статусу, то мені тоді надали його за Вашою рекомендацією, як я зрозумів, за одну з пародій на Ваш твір, а згодом забрали за іншу пародію - на твір іншого Ярослава, Петришина. Тоді Осока потужно мене критикнув за однокореневу риму. І хоч я цю пародію теж переробив, статус мені вже не повернули. Але я цим сильно не переймаюсь, адже тут стільки нових, але, вважаю, зовсім незаслужених статусників з'явилось відразу після відходу звідси потужної плеяди авторів з цілком заслуженим статусом, що нічого аж такого почесного я у ньому зараз і не бачу. :)

Щодо публікацій у мережі ще свіжих і не завжди досконалих творів - я вже казав, що одразу після їх публікації бачу, як їх можна покращити, а згодом можуть з'явитися і підказки інших авторів, отже, можна ще переробити і покращити. А от коли вони з'являться на папері і вже переробити і покращити буде годі - це зовсім інша річ. Можливо, саме тому і не спішу з випуском збірки - словесної макулатури і без моєї збірки, вважаю, у сучукрліті цілком достатньо. :)

Дякую Вам за підтримку та віру у мене, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:53:08 ]
Ярославе, у мене ще до Вас буде прохання: якщо знайдете час, чи не могли б сказати свою думку щодо рими "колонади - а далі" у моєму попередньому вірші:

http://maysterni.com/publication.php?id=100946

Мене переконують (на іншому сайті), що це - не рима, а я чомусь упевнений, що все-таки рима. Хто правий, на Вашу думку: я чи мої опоненти?