Багато віршів є про насолоду,
і про кохання безліч творів є.
Але про цінність нашого народу,
ніхто з митців чомусь нам не дає.
В Вісні я чую тихі сльози Криму,
і як реве тужливо наш Донбас.
А ті митці не думали про риму,
коли Росія тихо обзивала нас.
Та і історія про нас говорить
багато чистих і приємних слів.
Але корупція свій лад наводить
в букеті наших щирих, світлих днів.
Як гордо звучить слово "українець",
і як приємно знати, що ти є
не білорус і не поляк, й не німець,
що Україна лиш життя твоє снує.
Як добре знати, що в тяжкі моменти
твоя Вкраїна не залишиться сама,
що не згубились всі ті елементи,
які забрала в тебе ця зима.
Як добре знати, що народ твій вірний,
який стерпів багато цих навал.
З усіми ворогами буде мирний,
не перейде через жорстокий вал...