ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Стежками Старого Завіту (цикл)

 Той, хто боровся з Богом…

Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося.

(Буття 32:25)

Жадана ціль.
Обман.
Благословення…
…Простив отець.
Одгнівався Господь.
Та досі
в молитовному натхненні
душа страждає,
усмиривши плоть.
Не раз
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі:
ще Хтось
тебе зненацька перестріне…
ще випробуєш віру
в боротьбі…

2014



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-18 10:42:37
Переглядів сторінки твору 3120
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-18 11:04:49 ]
А чому випробує? Може, утвердить... віру, бо не все перестрівають, буває доля зводить. Не зважайте на зачіпки - я звертаю більше уваги на ідею, бо в граматичному сенсі мені самому треба вчитися. Щось вас на християнську філософію-мораль потягло. Наболіло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:27:43 ]
Може й утвердить, але спершу випобує. Доля зводить випадково. Перестрівають - з наміром, знову ж таки щоб випробувати.
Не те щоб потягло, швидше підштовхнуло... Просто читаю - виникають думки, асоціації - записую...
Якось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 12:06:51 ]
А скільки є Господа в кожному з нас?
Скільки є віри?
Випроування...
Зустрічі дивні...
Досі шукаю відповіді
на отакі
питання.
Мабуть для цього -
випробування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:29:20 ]
Скільки впускаємо, стільки й є...
І віри, либонь, малувато...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-18 12:13:47 ]
варіативність наголосу є. і доступні для усвідомлення (розкопу) глибинні пласти ймовірних передбачень також не відсутні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:30:53 ]
Дякую. Всього потроху )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 12:40:06 ]
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі:..... - "з журбою радість обнялась"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:32:24 ]
буває так, що зовні - радість, а всередині - журба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 16:40:21 ]
Коли очікуєш другого випробування, готуєшся до нього... Більше шансів не помилитися. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:43:56 ]
Погоджуюсь.
Аби не упустити той шанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-09-18 21:57:58 ]
Після тої боротьби Господь перейменував Яакова на Ізраїль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:44:24 ]
Саме так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-20 00:28:54 ]
Стиль Ваших роздумів гарний, і поетичний, і філософський, і доступний, хочеться сказати майстерний, і напевно, таки майстерний. Не дуже ясними видалися щоправда, оці рядки: "Не раз
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі..." - бо чиї саме "світлі, радісні" хвилини малися на увазі, - того, хто "в журбі"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 15:01:42 ]
Так, справді, у цьому рядку свідомо закладено конфлікт зовнішнього і внутрішнього світів: довкола багато причин для радості (і багато радіючих), а всередині, в душі - журба (і в ній ти самотній). Взагалі, як на мене, тут великий простір для уяви, чому і як... "з журбою радість обнялась". Хоча, розумію, що можливо не всім все тут ясно, мабуть, те тире (яке мало би допомагати читачеві зрозуміти протиставлення) не дуже добрий провідник...
Дякую за відгук і відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 11:45:45 ]
Чи насправді одгнівався Господь? Аби ж то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 15:02:53 ]
Щодо конкретного випадку - одгнівався.
А загалом - навряд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-11-18 10:12:44 ]
о так... Яків - віра вистраждана і усвідомлена...
падіння дає амплітуду до зльоту, якщо покута вистраждана...

дяка...