ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Стежками Старого Завіту (цикл)

 Той, хто боровся з Богом…

Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося.

(Буття 32:25)

Жадана ціль.
Обман.
Благословення…
…Простив отець.
Одгнівався Господь.
Та досі
в молитовному натхненні
душа страждає,
усмиривши плоть.
Не раз
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі:
ще Хтось
тебе зненацька перестріне…
ще випробуєш віру
в боротьбі…

2014



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-18 10:42:37
Переглядів сторінки твору 3178
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-18 11:04:49 ]
А чому випробує? Може, утвердить... віру, бо не все перестрівають, буває доля зводить. Не зважайте на зачіпки - я звертаю більше уваги на ідею, бо в граматичному сенсі мені самому треба вчитися. Щось вас на християнську філософію-мораль потягло. Наболіло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:27:43 ]
Може й утвердить, але спершу випобує. Доля зводить випадково. Перестрівають - з наміром, знову ж таки щоб випробувати.
Не те щоб потягло, швидше підштовхнуло... Просто читаю - виникають думки, асоціації - записую...
Якось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 12:06:51 ]
А скільки є Господа в кожному з нас?
Скільки є віри?
Випроування...
Зустрічі дивні...
Досі шукаю відповіді
на отакі
питання.
Мабуть для цього -
випробування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:29:20 ]
Скільки впускаємо, стільки й є...
І віри, либонь, малувато...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-18 12:13:47 ]
варіативність наголосу є. і доступні для усвідомлення (розкопу) глибинні пласти ймовірних передбачень також не відсутні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:30:53 ]
Дякую. Всього потроху )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 12:40:06 ]
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі:..... - "з журбою радість обнялась"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:32:24 ]
буває так, що зовні - радість, а всередині - журба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 16:40:21 ]
Коли очікуєш другого випробування, готуєшся до нього... Більше шансів не помилитися. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:43:56 ]
Погоджуюсь.
Аби не упустити той шанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-09-18 21:57:58 ]
Після тої боротьби Господь перейменував Яакова на Ізраїль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:44:24 ]
Саме так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-20 00:28:54 ]
Стиль Ваших роздумів гарний, і поетичний, і філософський, і доступний, хочеться сказати майстерний, і напевно, таки майстерний. Не дуже ясними видалися щоправда, оці рядки: "Не раз
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі..." - бо чиї саме "світлі, радісні" хвилини малися на увазі, - того, хто "в журбі"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 15:01:42 ]
Так, справді, у цьому рядку свідомо закладено конфлікт зовнішнього і внутрішнього світів: довкола багато причин для радості (і багато радіючих), а всередині, в душі - журба (і в ній ти самотній). Взагалі, як на мене, тут великий простір для уяви, чому і як... "з журбою радість обнялась". Хоча, розумію, що можливо не всім все тут ясно, мабуть, те тире (яке мало би допомагати читачеві зрозуміти протиставлення) не дуже добрий провідник...
Дякую за відгук і відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 11:45:45 ]
Чи насправді одгнівався Господь? Аби ж то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 15:02:53 ]
Щодо конкретного випадку - одгнівався.
А загалом - навряд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-11-18 10:12:44 ]
о так... Яків - віра вистраждана і усвідомлена...
падіння дає амплітуду до зльоту, якщо покута вистраждана...

дяка...