ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Стежками Старого Завіту (цикл)

 Той, хто боровся з Богом…

Зостався Яків сам. Тоді хтось боровся з ним, ще поки на світ не займалося.

(Буття 32:25)

Жадана ціль.
Обман.
Благословення…
…Простив отець.
Одгнівався Господь.
Та досі
в молитовному натхненні
душа страждає,
усмиривши плоть.
Не раз
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі:
ще Хтось
тебе зненацька перестріне…
ще випробуєш віру
в боротьбі…

2014



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-18 10:42:37
Переглядів сторінки твору 3748
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-18 11:04:49 ]
А чому випробує? Може, утвердить... віру, бо не все перестрівають, буває доля зводить. Не зважайте на зачіпки - я звертаю більше уваги на ідею, бо в граматичному сенсі мені самому треба вчитися. Щось вас на християнську філософію-мораль потягло. Наболіло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:27:43 ]
Може й утвердить, але спершу випобує. Доля зводить випадково. Перестрівають - з наміром, знову ж таки щоб випробувати.
Не те щоб потягло, швидше підштовхнуло... Просто читаю - виникають думки, асоціації - записую...
Якось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 12:06:51 ]
А скільки є Господа в кожному з нас?
Скільки є віри?
Випроування...
Зустрічі дивні...
Досі шукаю відповіді
на отакі
питання.
Мабуть для цього -
випробування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:29:20 ]
Скільки впускаємо, стільки й є...
І віри, либонь, малувато...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-18 12:13:47 ]
варіативність наголосу є. і доступні для усвідомлення (розкопу) глибинні пласти ймовірних передбачень також не відсутні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:30:53 ]
Дякую. Всього потроху )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 12:40:06 ]
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі:..... - "з журбою радість обнялась"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 13:32:24 ]
буває так, що зовні - радість, а всередині - журба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-09-18 16:40:21 ]
Коли очікуєш другого випробування, готуєшся до нього... Більше шансів не помилитися. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:43:56 ]
Погоджуюсь.
Аби не упустити той шанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-09-18 21:57:58 ]
Після тої боротьби Господь перейменував Яакова на Ізраїль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:44:24 ]
Саме так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-20 00:28:54 ]
Стиль Ваших роздумів гарний, і поетичний, і філософський, і доступний, хочеться сказати майстерний, і напевно, таки майстерний. Не дуже ясними видалися щоправда, оці рядки: "Не раз
у світлі, радісні хвилини
причується –
самотньому в журбі..." - бо чиї саме "світлі, радісні" хвилини малися на увазі, - того, хто "в журбі"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 15:01:42 ]
Так, справді, у цьому рядку свідомо закладено конфлікт зовнішнього і внутрішнього світів: довкола багато причин для радості (і багато радіючих), а всередині, в душі - журба (і в ній ти самотній). Взагалі, як на мене, тут великий простір для уяви, чому і як... "з журбою радість обнялась". Хоча, розумію, що можливо не всім все тут ясно, мабуть, те тире (яке мало би допомагати читачеві зрозуміти протиставлення) не дуже добрий провідник...
Дякую за відгук і відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 11:45:45 ]
Чи насправді одгнівався Господь? Аби ж то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 15:02:53 ]
Щодо конкретного випадку - одгнівався.
А загалом - навряд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-11-18 10:12:44 ]
о так... Яків - віра вистраждана і усвідомлена...
падіння дає амплітуду до зльоту, якщо покута вистраждана...

дяка...