ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.12.05 08:26
Не відпливай до іншої води!
Маяк хоч вказує шляхи додому,
та повертає нас вряди-годи
до жадібних джерел болючий спомин.

Я океан, а не ставок жалів,
що зором осягнути птаха в змозі.
Топила паперові кораблі

Микола Соболь
2020.12.05 07:35
Награється – кине.
Не радій думками.
Запізня година
краще йди до мами.
На красу дівочу
не шукай пригоди.
Як би не наврочить
до твоєї вроди.

Сергій Губерначук
2020.12.05 06:55
Не жахайся мене.
Я не стільки страшний,
скільки впертий у тебе, мій світе!
Ти живеш день за днем,
непоспішно смішний,
простеляєш мій шлях до молитви.

А на чреслах небес,

Віктор Кучерук
2020.12.05 06:33
Уже немає сил жаліти
Себе у долі на руках –
Вона несе мене по світу
І змалку сіє в душу страх.
Чи йде не тою стороною,
Де щастя мається моє,
Що вік без радості земної
Мені постійно постає?..

Володимир Бойко
2020.12.04 23:51
Пригорнись – і я тебе зігрію,
Обійму, притисну до грудей.
Хай довкола віють сніговії –
Не холонуть душі у людей.

Тата Рівна
2020.12.04 22:07
коли мені було десять — цей світ був великим
у ньому гинули чужі люди
на чужих війнах
і чужі голодні діти помирали від нестачі хліба й води
страшне слово СНІД снилося мені ночами
й здавалося
що це вогненна куля
яка напевне колись спалить когос

Іван Потьомкін
2020.12.04 13:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Олександр Олехо
2020.12.04 11:38
Немає вічного ні в чому.
На вістрі часу – суща мить.
Заради неї ставлю кому.
Що не потоне, то згорить.

Хтось пише щиро і розлого.
А хтось кахикне: срамота…
На авансцені спіч німого.

Ігор Деркач
2020.12.04 10:19
То затихає, то лунає знову
собача пісня про легальну мову...
Не важко угадати – це язик
у вигляді священної корови,
яку доїти пролетарій звик.

І хто його, як Лєнін, не вивчає,
поет ВеВе(глашатай!) нагадає,

Сергій Губерначук
2020.12.04 08:30
О, добре як, що любиш ти!
О, добре як!
Коли обваляться світи –
це буде знак.
Це означатиме, що ти
і тільки ти –
була в основі самоти
в кінці мети.

Віктор Кучерук
2020.12.04 08:24
Десь отам за густими туманами
Застигають відразу льоди
І ялинки вогнями різдвяними
Тішать погляди людські завжди.
Там тяжіють дарами святковими
Не прилавки – родинні столи
І майбутнє не сіє страховини
Там нікому чомусь будь-коли.

Микола Соболь
2020.12.04 07:25
Все very good*, мій брате, охолонь!
Чи варто в бій іти за Україну?
Простіше, мабуть, здатися в полон
і бити чолобитну на колінах
й лизати ноги сівшому на трон…

Чи буде так? Вирішувати нам.
Чекаємо звитяги, чи поразки?

Тетяна Левицька
2020.12.03 23:48
Ми нарізно плекали світ до того,
як доля привела нас у альков,
де в раюванні сяйва золотого
іскрилася загравою любов!

Зоріла, пломеніла, огортала
теплом самотні душі на землі,
і місяцем - небесного кресала,

Володимир Бойко
2020.12.03 23:47
Перекреслює дорогу
Неподолана межа
Не помилує нікого
Активована іржа.

Ти смієшся без потреби
І сумуєш без причин
І у просторі під небом

Іван Потьомкін
2020.12.03 18:14
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Сергій Губерначук
2020.12.03 06:15
Єдине, що вірно зроблю –
Це запевню любов у любові.
Єдине, що вірно люблю –
почуттів повноводу повінь.

Сумнівайся – я маю кулак
розтрощити кінцівки страху,
маю сили ловить вовкулак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Штука
2020.12.05

Вячеслав Вячко
2020.12.03

Олександр Стус
2020.12.03

Аліса Аделаїда
2020.11.25

Валерій Докид
2020.11.18

Владислав Сотніков
2020.11.17

К Ґерц
2020.10.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Олехо Олександр

 Казка про червону кішку (поетична пародія)

Червона кішка – марево багряне.
Тече життя між пальцями епох.
А чи надовго пальців часу стане?
У небо слів росте чортополох.

Стають навдибки ті, що менші ростом,
або щаблями лізуть догори.
...
Зірве топ-куш якийсь обранець долі
і, з криком Єс! гасаючи півдня,
впаде у транс, де мари напівголі
уже сідлають білого коня.
...
Кидаю жереб. Око часоплину
буравить плоть до ребер кістяку.

Олександр Олехо

Червона кішка у скляній кімнаті
Китів ловила на шматок тунця,
Дощ за вікном по шибці тихо крапав -
Вам до вподоби казочка оця?

Кити ковзнули кішечці між пальців,
У глибину пірнули і втекли -
Але, зачувши ніжні звуки вальсу,
Повиринали, бідні, в нікуди…

Чи вам продовження не зовсім до вподоби?
Про ельфів хочете? То слухайте, авжеж:
На конях скачуть мари із утроби,
Аж стугонить земля, а від пожеж

Палає в небі око часоплину,
Гуркочуть ребра чудо-козака,
Мару додолу кінь із себе скинув -
Ну, як вам казочка? А, чуєте, така?

Собаки люті в черговому party
Впіймали кішку злякано-м’яку...
Не знаю я, як тих собак назвати -
Сліди від них лишились на піску.

Червона ледь пролазила між ґрати,
Нявчала гірко і по склу скребла,
А по щаблях літала так завзято,
Ще й пазурами дряпала зі зла -

Та не втекла… І собацюри-зебри
Її роздерли, наче й не було -
Хоч і не мали жодної потреби,
Зробили кішці очевидне зло.

Ну що ж таке? Невже не до вподоби?
А що вам, любі, треба, врешті-решт?
Щоб казка не страшна була і щоби
Розповіла про принца і принцес?

Стоїть над морем пальма пречудова,
Пливе по морю човен в мандри - ох,
Від жаху, бачу, втратили ви мову:
Це слів моїх проріс чортополох.


24.11.2014

* Натхнення: Олександр Олехо "Гра" (http://maysterni.com/publication.php?id=105525)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Олехо Гра



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-25 08:25:19
Переглядів сторінки твору 1886
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2020.12.04 05:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-11-25 08:29:30 ]
Прошу прийняти з гумором, Олександре! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 11:08:45 ]
можливо, краще було б "строкаті" (різнобарвні, а не з елементами геометричності). "к-пр" - небажане скупчення приголосних. "звуки ніжні вальсу" [sic] є, на мою думку, досить складною інверсією, яка не спостерігалась у потерпілого (вірша).
"па́зурами" було б доцільніше, а не "пазуром".
загалом сподобалось. посміхнувся :]
вірш, який розсмішив, не сприяє виникненню бажання до розгляду його технічної складової. а коли критичного погляду немає, то недовго звикнути до чтива будь-якої якості, аби воно було смішним. я поки що покладатимусь на Вашу самокритичність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-25 11:39:00 ]
Прочитав, оцінив і зауважу: більше схоже на самостійний вірш, бо трохи розтягнутий і своїх авторських образів достатньо. А втім натхненню не накажеш. Дякую, за увагу до моїх опусів, що на стеблі чортополоху кудись там лізуть, ще сам не розібрав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-11-25 14:26:38 ]
Олександре, Ваша "Гра" так мене захопила, що я й сам розігрався не на жарт!.. :) Тим не менше, вдячний за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-11-25 14:25:08 ]
Дяка, Опанасе, у Вас завжди слушні зауваження, лиш не зрозумів, де те "к-пр", щось не впадає в око, ховається, як ті бідні рибки від червоної кішки, яка, у свою чергу, від лютих собацюр - сам чорт ногу зломить у цій казці... :)
А що там ще з технічною складовою, не підкажете?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 14:34:39 ]
то такий день сьогодні. я "кота-живця" першого разу не бачив, а це дивлюсь - є. чудова знахідка (і для риб також). дійсно, смішно.
а те, що Ви попрацювали над розвитком сюжету, то, напевно, непогано. бо якби свого не до додали б, то були б Ви білою вороною у гурті інших пародистів. я ще не зустрічав таких, які б не додавали.
цей рядок якось би налагодити:
"Ловили кішку злякано-м’яку".
бо кішки зазвичай прудкі. і їх можна вполювати. в мене були, то я знаю. а коли їм треба, вони самі прийдуть. бо то кішки - найближчі родички жінок, хто б там що не казав про якусь (чи чиюсь) там Єву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-11-26 09:37:25 ]
Не знаю, але мені подобається образ злякано-м'якої кішки, тому залишу.
Хочу трішки пояснити. Не знаю, чи саме таке надзавдання ставив собі Олександр, пишучи свою "Гру", але я пародією захотів довершити справу розриву шаблону думок читача, саме тому нагромаджуючи в ній ще більше всіляких незвичних абсурдних нісенітниць.
На суд читачів, наскільки мені це вдалось. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-25 13:44:54 ]
Прийміть, як належне, що з невеликою натяжкою ситуацію можна розглядати із точністю - навпаки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-11-25 14:29:07 ]
О, так, тут фантазувати можна до безмежності! :) Дяка, Ігоре!