ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.10.28 10:14
Змирає листя –
завмирає місто.
Жовтнева ніч, мов гад на зиму, пре.
Залізне вістря
злого футуриста
пером поріже гробове каре
змирання листя –
завмирання міста –

Віктор Кучерук
2020.10.28 10:11
Іще далеко до зими,
Хоч знову подихом морозу
Калюжі скуто на дорозі
Та іній ліг під ворітьми.
Іще неблизько до пори
Кружлянь легких і шумних віхол
На урожай і щиру втіху
Непосидющій дітворі.

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:17
Нема жалю віднині ні до кого,
Бо цей народ - незмінний раб століть.
І як би не звертався він до Бога,
Але завжди навколішки стоїть.

Без голови, бо краще безголовим -
Поїсти, спати, множитися теж.
В дітей стріляють, повні ріки крови,

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:15
Трьома Голодоморами випалили душу,
У серцях заляканих поселили страх.
Прояви до спротиву - під старезну грушу,
Бранку-мову кинули на широкий шлях.

Те, що з діда-прадіда – вибили киями,
У ГУЛАГи сталінські, щоб дістати всіх.
Стовіковий етнос, мов с

Микола Соболь
2020.10.28 06:59
Піду до Гуру. Там умови кращі.
Не вірую в «за пазуху Христа».
Учення, то коли воно путяще,
щоби прожити років хоч до ста.

Он Гуру, кажуть, із повітря гроші
висотує та учням роздає…
А от смирення – важелезна ноша,

Дума Козак
2020.10.28 06:59
Вона мені сказала «так»
своїми милими вустами –
кохання зазвучали гами,
серця забилися у такт!

Вона мені сказала «так»
і все навколо засіяло –
життя взяло нове начало,

Серго Сокольник
2020.10.27 21:23
Ще чарчину подає гарсон...
Як не пити, де себе подіть?
...у тривожний опівнічний сон
Надійшла до мене, мов тоді,
Як були весняно-молоді,
Ти, моя коханко чарівна,
Диводіва зоряних надій
Виливу шаленого вина,

Євген Федчук
2020.10.27 19:52
Микола ще недавно на Січі,
Три роки, як почав козакувати
Та вже устиг навчитися багато,
Бо ж їх козак-харакнерник учив.
І шаблею вже добре володів,
І з лука вмів без промаху вціляти.
Та й ворога в степу прослідкувати
Так, щоб його ніхто не углядів.

Борис Костиря
2020.10.27 16:57
На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
Вічні пілігрими тіла і душі.
Могила майстра розносить
Потужну енергетику.
На ній лежать свіжі квіти.
Штучних тут не знайти.
Майстра тут немає, він розвіявся
У безлічі трав і тисячах сторінок

Ігор Шоха
2020.10.27 11:34
Усі дурисвіти розумні,
але юрмі усе одно,
що і її пошиє в дурні
непотопаюче лайно.

Лакею все іще здається,
що він у нації кумир –
там, де нема душі і серця,

Тетяна Левицька
2020.10.27 11:21
Планета Земля не єдина родина.
Домівки людей потопають в деревах.
Криниця, лелека, порічка під тином,
Онуки і люблячі діти, а рейвах

І безлад, неспокій у душах постійний,
Нам не розгребти скільки б не намагались.
У світі іуд - катаклізми і війни

Іван Потьомкін
2020.10.27 11:18
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла всіх малят обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати,
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика зак

Микола Соболь
2020.10.27 08:35
Невігласом жити легше у світі,
лексичний запас не муляє мозок
і матюками слова підігріти…
Дам попугайчику літер і проса.

Літер не хочеш? То на тільки проса.
Ситому краще, бо голод не тітка…
Бути героєм на відстані просто,

Сергій Губерначук
2020.10.27 08:30
Чорний квадрат Малевича.
Віолончель Ростроповича.
Сто фуете царевича
на полотні Григоровича.

Кава, шинок, пів сандвіча
в центрі старого Дрогобича.
Спів Василя Зінкевича.

Дума Козак
2020.10.27 07:48
Осінній дощ змиває поторочу
твоїх незрозумілих почуттів,
але твій голос я почути хочу,
а бачити тебе – і поготів!

Поглянути в глибокі твої очі,
зануритися в серця таїну…
Душа нікого бачити не хоче,

Тетяна Левицька
2020.10.26 23:48
Страшно до потери
мысли кутать в дрожь.
Я закрою двери...
Больше не войдешь
ты легко, небрежно,
светлый, озорной,
не промолвишь нежно,
хорошо с тобой
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Бек Маріанна

 Сутність (поетична пародія)

Все одно, чи трава взеленішала,
чи округлилась хмара крива:
ті слова хоч і стали густішими,
в них і далі коріння катма.

Але сутність таким не печалиться (!):
її красить німа голизна -
і без палиці вдарить, як палиця,
і без уст увіп’ється в уста.

Як приємно з тобою* стрічатися!...

* сутність

Маріанна Бек

Образ твору Недарма я з тобою стрічаюся -
Ти є сутність, напевно, сама,
І лупцюєш мене люто палицею,
Хоч її, як поглянеш, нема.

Призначаєш мені знов побачення
І шепочеш: «Краса – в голизні»...
Це багато для одягу значило -
Не згадаю, чи й був на мені...

В чагарі ми - а ті все густішали,
Крони ледь не сягали до гір...
Так у заростях сутністю тішились,
Що від неї родився цей вірш...


27.01.2015

Натхнення: Маріанна Бек "Крутиться млин (про усвідомленість)" (http://maysterni.com/publication.php?id=107240)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Маріанна Бек Крутиться млин (про усвідомленість)



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-27 10:34:22
Переглядів сторінки твору 2525
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 10:38:52 ]
Вже не перша моя пародія на Ваші вірші - то ж прошу прийняти з гумором, Маріанно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Бек (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 19:55:06 ]
Прийняла з гумором, Валерію.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-28 09:04:03 ]
Дякую Вам, Маріанно - і за відгук, і за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 10:39:33 ]
Валерик, де усвідомлення простої сутності: пародія має бути кращою за вірш? ( щоб не сказати більше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 10:44:25 ]
А що не так, Світлано?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 11:04:04 ]
Чому не хочете сказати більше?) Я критику люблю, а критиків поважаю.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 11:16:19 ]
Я не з критикою. Це просто - розчароване зітхання, бо від пародиста чекаєш "іскрометного гумору", як говорив один із Ваших колег, а натомість чуєш одноманітне "бла-бла" довкола однієї-єдиної затертої теми. І Ви ж не новачок, щоб якісь технічні зауваження Вам робити: мої очі бачать те ж само, що й Ваші ( коли відкриті, звісно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 11:23:14 ]
А-а, он Ви про що, Світлано!) Чесслово, збирався написати пародію на філософську тему, згідно теми вірша, а збився знову на манівці...)) Голодній кумі - одне на умі!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 11:38:12 ]
Але подивіться на цю *сутність з графічної точки зору - і Вас теж проб'є на "хі-хі", а то й зведе на манівці.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 12:03:37 ]
І дякую, що завітали на мою сторінку, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:16:31 ]
Що я скажу, Валерію? Світлана має рацію - не вдалося "переплюнути" Маріаннин вірш, вона створила супернеповторний образ сутності-палиці, яка б"є без палиці, як палиця, і без уст увіп"ється в уста - просто перлина еротичної поезії - ні в кого не зустрічав нічого подібного. Але порівняно з попередніми деякими Вашими пародіям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-28 08:26:32 ]
Хм, а я сприйняв вірш Маріанни як філософський, почав писати пародію у філософському ключі, але згодом збився на еротичні манівці - але щось я повторююсь, адже про це вже писав Світлані.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:28:38 ]
и, є ріст поступовий у Вас, особливо друга строфа усміхнула. Гра слів зі словом "одяг" сподобалась. Треба виробляти в собі більш сміливе і неповторно-контрастне мислення, щоб весь час була напруга-інтрига, і читач не знав, чим усе закінчиться. Ваш останній рядок засвідчив, що Ви трохи стомились і на оригінальну кінцівку сил не вистачило. А найбільшу ізюминку, яку придумаєте, треба залишити насамкінець. Я не хочу конкретизувати, як би я тут повернув течію думки. Читайте більше інших сильних пародистів - Бортняка, Жолдака, Іванова, Гентоша і виробляйте свій підхід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-01-28 08:39:49 ]
Мені пародії пишуться миттю, щось усміхне у авторському вірші і - раз, і пародія готова.) Я навіть рідко їх правлю, на відміну від власних віршів. Іванова колись і читав і слухав, ще за радянських часів, зараз навіть що-небудь читати чи слухати російською не маю жодного бажання - може, років так через 200-300, як забудеться (якщо забудеться) чергова підступна війна російського народу проти українського. А Бортняка і Жолдака постараюсь знайти і почитати - дякую за підказку. Щодо Івана Гентоша, то маю його книгу з автографом, кілька разів слухав виступи на Форумі видавців у Львові - та й читаю вже на протязі 5-и років тут, на ПМ).)
Дякую щиро за відгук, Ярославе!
Шануймося, бо ми того варті!)