ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 Віслава Шимборська. Нічого двічі (переклад з польської)
Не було нічого двічі
і не буде. Є причина
народитися на світі
і померти без рутини.
Хоч би й учнями були ми
щонайкращими у світі,
не повторимо й хвилини
ні зимою ані літом.
Із вчорашнім днем в розлуці
не повториться дві ночі,
двох однакових цілунків,
як і поглядів у очі.
Вчора, чула, ваше ім'я
хтось мені назвав привітно -
наче пахощі розквітлі
залетіли через вікна.
А сьогодні, як ми разом,
Відвернулася до стінки.
Що за пахощі? Троянди?
Кам'яної? Живоквітки?
Так усе, презла годино,
зіпсувати хочеш марно.
Ти ж - проходиш безупинно.
Ось, пройшла – а було ж гарно.
Усміхайтеся, коханці,
та шукайте завжди згоди,
і залюблено погляньте -
ви ж, як дві краплини, схожі.


10.02.2015

Текст оригіналу для ознайомлення:

Wisława Szymborska
Nic dwa razy

Nic dwa razy się nie zdarza
i nie zdarzy. Z tej przyczyny
zrodziliśmy się bez wprawy
i pomrzemy bez rutyny.
Choćbyśmy uczniami byli
najtępszymi w szkole świata,
nie będziemy repetować
żadnej zimy ani lata.
Żaden dzień się nie powtórzy,
nie ma dwóch podobnych nocy,
dwóch tych samych pocałunków,
dwóch jednakich spojrzeń w oczy.
Wczoraj, kiedy twoje imię
ktoś wymówił przy mnie głośno,
tak mi było jakby róża
przez otwarte wpadła okno.
Dziś, kiedy jesteśmy razem,
odwróciłam twarz ku ścianie.
Róża? Jak wygląda róża?
Czy to kwiat? A może kamień?
Czemu ty się, zła godzino,
z niepotrzebnym mieszasz lękiem?
Jesteś - a więc musisz minąć.
Miniesz - a więc to jest piękne.
Uśmiechnięci, współobjęci
spróbujemy szukać zgody,
choć różnimy się od siebie
jak dwie krople czystej wody.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-10 15:48:46
Переглядів сторінки твору 21799
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.049 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.961 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 19:27:53 ]
Nie powiem, że znam język polski, але розумію, що переклад досконалий. На жаль, програма не дозволяє ставити більше, ніж 5,5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-12 12:22:59 ]
Немає меж досконалості, але за найвищу дозволену мені оцінку дякую, Ігоре!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 21:36:33 ]
Дозвольте чисто дилетантське питання до автора щодо перекладу цього рядка:
"dwóch tych samych pocałunków":
- чому не переклати як:
"двох тих самих поцілунків"?
Наголос "са́мих", бо:
"СА́МИЙ, а, е, займ. означ.
Вживається після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось."
Поки що все.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-26 09:30:21 ]
А чим гірше моє "двох однакових цілунків"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-26 10:12:22 ]
Бо у Вас, маестро, спочатку було "однакових двох цілунків".
No comment.
Я не знаюсь у перекладах, але розумію мову. Я навіть не перекладаю її в голові (подумки), чиєю б вона не була з тих, які розумію. Подібне до цього явище спостерігалось, коли апостоли, якщо не помиляюсь, спілкувались мало не всіма тарабарськими мовами, які лише існували на той історично складний період часу. І це явище стало традиційним святом.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-26 10:24:00 ]
Ага, то це моя давня помилка - неправильні наголоси у словах. Неправильні щодо словника. У місцевостях, де проживаю я, так розмовляють усі. А хто той словник вкладав, я не знаю.)
Дякую Вам, що підказуєте, коли я вживаю неправильний наголос у віршах.

Так, я теж, коли читаю чи розмовляю російською або польською, то, звісно, навіть подумки не перекладаю їх українською - тобто коли розмовляю іншою мовою, то і думаю нею. Пам'ятаю, таке ж саме було і тоді, коли я вивчав французьку у школі та інституті - я навіть думав тоді французькою. Зараз трохи призабув, але, коли дивлюсь фільми французькою без дубляжу, то десь із середини фільму, здається, починаю розуміти майже все.
Зі взаємним пошанівком,
В.Хмельницький.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 21:50:12 ]
А якщо маєте бажання таки використати прикметник "однакових", то можна було б наступним чином:
- "двох однакових цілунків".
Не знаю, яким треба бути українцем, щоб йому перекладали з польської або російської.
На яку аудиторію працюєте, пане Валерію?
Відповісти можна теж жартома.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 21:51:01 ]
Так само як і з білоруської або словацької.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-12 12:29:33 ]
Дяка за підказку, пане Миколо!)
Жартома й відповідаю - так, звісно, які українці під якою окупацією побували, ту й мову знають додатково до своєї.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-02-10 22:05:27 ]
Шановний пане Валерію, попри загалом доладне відтворення, насамперед не можу погодитись з перекрученням прізвища автора оригіналу: знана всім Шимборська чомусь стала Шумборською. Найтупіші учні в перекладі стають "найкращими в світі". Не в змозі допетрати "пахощі розквітлі" замість "троянди".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-26 09:22:28 ]
У прізвищі - одруківка.)
Як жартував колись наш викладач з теорії ймовірностей, кращі студенти після контрольної отримали "двійки", а кращі з кращих - "трійки".)
Ну, у Віслави троянди залітають через вікна, а у мене - лиш їхні пахощі.)
Дякую за небайдужий відгук, шановний пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-02-25 17:54:38 ]
Читаю, наче Лесю Українку - ритмічно і за розміром. І нас коли-небудь визнають і в приклад ставитимуть, но буде грати музика, і ми не почуємо.
То краще хвалити і визнавати поетами одне одного ще за життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-26 09:21:40 ]
Адже головне при перекладі поезії - максимально точно відтворити текст і ритміку оригіналу.
Дякую, Юріо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-02-26 09:23:30 ]
А за порівняння з Лесею Українкою - окреме величезне-превеличезне ДЯКУЮ!