ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дарунок
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Сни
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
***
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
***
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
La mia canzone
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Темрява і світло
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Вірш на вибір читача
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
* * *
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Ріка однієї душі
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Просто
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Вборони
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
***
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Не жалійся
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Хоч ти не йди
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Герої виходять з народу
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
10. Пісня Миші
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Устимко Яна

 вишневий птах (пародійний переспів)

весняний птах з вишневим оком
...
і скине з ніг своїх лелечих

Яна Устимко

вишневий птах лелечим оком
вишукуючи страви
гуляє лісом скоком-боком
не зовсім для забави

шумлять дуби різноголосо
шепочучи отаві
а я іду по травах боса
бо маю пильні справи


08.04.2015

Натхнення: Яна Устимко "весняний ліс" (http://maysterni.com/publication.php?id=109514)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Яна Устимко весняний ліс



• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-04-08 08:34:07
Переглядів сторінки твору 4573
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 14:56:01 ]
ОК!) Отже, якщо я правильно зрозумів, пародії у нас залишаються поза межами законодавства. А все, що не заборонено, дозволено!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-08 15:19:25 ]
чому поза межами? в межах. як і в межах ресурсу. в друкованому я тільки Гентошу свій вірш дозволила взяти для пародії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 15:29:20 ]
Якщо немає про них згадки у Законі, значить, поза межами.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-08 15:38:29 ]
а що, хіба всі жанри розписані?)
і по-друге, доводитимеме це експерту в суді))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 15:55:18 ]
Чого це я? Я закон не порушував, збірок не випускав, а якщо так і далі піде, то й не випущу.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-08 16:19:11 ]
значить я переплутала адресатів))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 16:27:04 ]
Так отож!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-09 10:06:06 ]
Яно, а чи можете Ви все-таки вказати конкретну цитату із Закону України про авторське право, де вказано, що автор пародії повинен просити дозвіл у автора оригіналу опублікувати свою пародію? Добре, коли пародія сприймається на "ура" автором оригіналу. А якщо ні? Тоді втрачається сам сенс пародіювання. От не дозволю тобі писати пародію на мій вірш! А якщо і напишеш, то не опублікуєш! Так закон каже! По судах затягаю!
Це ж нонсенс, Яно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 13:03:07 ]
"у справах", бо з "по"- калька "по делам".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 13:09:22 ]
а, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-10 16:09:06 ]
напишу тут, щоб не флудити деінде.
Валерію, кажете, що пародії Ваші доброзичливі. але пародії не мають такими бути! почитайте визначення, що воно таке. доброзичливими і дружніми наживають шаржі, а не пародії.
"Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору." а де Ви бачили доброзичливу сатиру?
з комічним теж так, який автор визнає комічність власних рядків? ( при умові, що комічне там бачить не лише пародист)

якщо ж говорити про самі пародії, тонкість, межі з вульгарністю і т.п. , то власне в цьому випадку грає роль чуття пародиста, його внутрішня культура і смак.
бо якщо пародіюється твір, де є місце, що межує з вульгарністю або несмаком, то пародист вже сам вибирає як його висміяти - чи тонко, чи на рівні оригіналу. але невульгарні оригінали, обіграні вульгарно, роблять автору пародії ведмежу послугу.

щодо прочитання пародій.тут теж є підводні камені розуміння. бо читач теж має свою власну культуру, яка диктує його прочитання певних творів. як то кажуть кожен розуміє в міру своєї вихованості чи зіпсованості.
та і сама пародія, яка пишеться на рядки, де комічного нема, а є тільки буквальне сприйняття недалеким пародистом небанальних і незаїжджених метафор, буде виглядати пласко і несмішно. більше того, вона покаже оцю недалекість пародиста.

тому написання майстерних, влучних, тонких пародій є сравою не такою вже й легкою, як собі тут дехто вважає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-04-10 16:44:19 ]
А які у мене пародії, на Вашу думку, Яно? В мене вони взагалі часто настільки віддаляються від оригіналу, що вже й пародіями їх назвати важко - так собі, обігрування рядків, взятих в епіграф (чи то вирваних з контексту, як дехто вважає).
А про справжні пародії після Вашої інформації про зміни у Законі можемо потрохи забувати - бо ж який автор оригіналу у здравому умі і при ясній свідомості дасть дозвіл на публікацію пародії, яка подає його шедевральну нетлінку у комічному чи тим більше сатиричному світлі. А без дозволу - ніяк! Так Закон каже. Нє пущать! - ось що він зараз каже. І - большє трьох нє сабіраться! Аста ла віста, пародисти!