ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Устимко Яна

 вишневий птах (пародійний переспів)

весняний птах з вишневим оком
...
і скине з ніг своїх лелечих

Яна Устимко

вишневий птах лелечим оком
вишукуючи страви
гуляє лісом скоком-боком
не зовсім для забави

шумлять дуби різноголосо
шепочучи отаві
а я іду по травах боса
бо маю пильні справи


08.04.2015

Натхнення: Яна Устимко "весняний ліс" (http://maysterni.com/publication.php?id=109514)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Яна Устимко весняний ліс


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-08 08:34:07
Переглядів сторінки твору 9037
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 14:56:01 ]
ОК!) Отже, якщо я правильно зрозумів, пародії у нас залишаються поза межами законодавства. А все, що не заборонено, дозволено!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-08 15:19:25 ]
чому поза межами? в межах. як і в межах ресурсу. в друкованому я тільки Гентошу свій вірш дозволила взяти для пародії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 15:29:20 ]
Якщо немає про них згадки у Законі, значить, поза межами.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-08 15:38:29 ]
а що, хіба всі жанри розписані?)
і по-друге, доводитимеме це експерту в суді))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 15:55:18 ]
Чого це я? Я закон не порушував, збірок не випускав, а якщо так і далі піде, то й не випущу.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-08 16:19:11 ]
значить я переплутала адресатів))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 16:27:04 ]
Так отож!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-09 10:06:06 ]
Яно, а чи можете Ви все-таки вказати конкретну цитату із Закону України про авторське право, де вказано, що автор пародії повинен просити дозвіл у автора оригіналу опублікувати свою пародію? Добре, коли пародія сприймається на "ура" автором оригіналу. А якщо ні? Тоді втрачається сам сенс пародіювання. От не дозволю тобі писати пародію на мій вірш! А якщо і напишеш, то не опублікуєш! Так закон каже! По судах затягаю!
Це ж нонсенс, Яно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 13:03:07 ]
"у справах", бо з "по"- калька "по делам".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-08 13:09:22 ]
а, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-10 16:09:06 ]
напишу тут, щоб не флудити деінде.
Валерію, кажете, що пародії Ваші доброзичливі. але пародії не мають такими бути! почитайте визначення, що воно таке. доброзичливими і дружніми наживають шаржі, а не пародії.
"Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору." а де Ви бачили доброзичливу сатиру?
з комічним теж так, який автор визнає комічність власних рядків? ( при умові, що комічне там бачить не лише пародист)

якщо ж говорити про самі пародії, тонкість, межі з вульгарністю і т.п. , то власне в цьому випадку грає роль чуття пародиста, його внутрішня культура і смак.
бо якщо пародіюється твір, де є місце, що межує з вульгарністю або несмаком, то пародист вже сам вибирає як його висміяти - чи тонко, чи на рівні оригіналу. але невульгарні оригінали, обіграні вульгарно, роблять автору пародії ведмежу послугу.

щодо прочитання пародій.тут теж є підводні камені розуміння. бо читач теж має свою власну культуру, яка диктує його прочитання певних творів. як то кажуть кожен розуміє в міру своєї вихованості чи зіпсованості.
та і сама пародія, яка пишеться на рядки, де комічного нема, а є тільки буквальне сприйняття недалеким пародистом небанальних і незаїжджених метафор, буде виглядати пласко і несмішно. більше того, вона покаже оцю недалекість пародиста.

тому написання майстерних, влучних, тонких пародій є сравою не такою вже й легкою, як собі тут дехто вважає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-10 16:44:19 ]
А які у мене пародії, на Вашу думку, Яно? В мене вони взагалі часто настільки віддаляються від оригіналу, що вже й пародіями їх назвати важко - так собі, обігрування рядків, взятих в епіграф (чи то вирваних з контексту, як дехто вважає).
А про справжні пародії після Вашої інформації про зміни у Законі можемо потрохи забувати - бо ж який автор оригіналу у здравому умі і при ясній свідомості дасть дозвіл на публікацію пародії, яка подає його шедевральну нетлінку у комічному чи тим більше сатиричному світлі. А без дозволу - ніяк! Так Закон каже. Нє пущать! - ось що він зараз каже. І - большє трьох нє сабіраться! Аста ла віста, пародисти!