ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Маслов (1966) / Вірші

 Лебідь, рак і щука...
Минає рік ганебної війни –
і вітер у казні, як в чистім полі…
І степ квітучий тоне у весні
солдатської обірваної долі.

А в кулуарах – бренди напоказ
у новоукраїнських товстосумів.
І править флюґер за дороговказ,
залежно від отриманої суми.

Нам раз у раз малюють міражі,
нас неодмінно хочуть розколоти:
зарівно – як свої, так і чужі,
штовхаючи все далі у болото.

Стоїть країна, як козацький віз, –
нарешті вільна, та проте безрука…
І тягнуть в різні боки, як колись,
все той же лебідь, той же рак, і щука.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Батченко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-04-23 20:12:15
Переглядів сторінки твору 4018
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.38  (4.788 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 5.013 / 5.5  (4.694 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.25 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2015-04-23 21:48:48 ]
Справді, так і є... Стара казочка на(про) новий лад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-23 23:30:55 ]
Так, Світлано, казочка стара, навіть дуже стара...
Дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-23 22:30:44 ]
Ефектно і деякою, нмд, мірою сценічно. Читає автор, який весь у білому. Можливо, у костюмній "трійці" або у римській тозі.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-23 23:40:02 ]
Дякую, пане Миколо! Розтлумачте, прошу, що таке нмд?
Щодо костюму, то білого не маю. Та й хіба ж у костюмі справа? За білим нерідко ховається чорне, а за яскравим - сіре...
Дякую за відгук :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-24 07:02:15 ]
"На мою думку". Ця абревіатура, нмд, сприяє збереженню цього мовного звороту, і вона не розчиниться в інших, на кшталт "я рахую", "я думаю" тощо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2015-04-24 15:06:29 ]
Поділяю Вашу думку і підтримую. Хороший вірш і на часі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-24 21:47:50 ]
Дякую, Таміло :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-04-24 19:38:28 ]
Справді гарний вірш.
"Стоїть країна, як козацький віз", а коней москалі украли...Довго ще так вона стоятиме, допоки "товстосуми" більше думатимуть про те, як допомогти їй у біді, а не змагатися в побільшенні своїх надприбутків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-24 21:51:58 ]
Направду сумно. А сумно, бо правда...
Дякую, пане Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-25 00:07:24 ]
Гарний вірш, глибокий, образний і своєрідно відображає сучасність нашу. Вітаю, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-25 22:53:04 ]
Дякую, пане Ярославе! Хочеться, аби наша сучасність нарешті відповідала нашим сподіванням...
З повагою,
Володимир