ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Маслов (1966) / Вірші

 Лебідь, рак і щука...
Минає рік ганебної війни –
і вітер у казні, як в чистім полі…
І степ квітучий тоне у весні
солдатської обірваної долі.

А в кулуарах – бренди напоказ
у новоукраїнських товстосумів.
Їм править флюґер за дороговказ,
залежно від отриманої суми.

Нам раз у раз малюють міражі,
нас неодмінно хочуть розколоти:
зарівно – як свої, так і чужі,
штовхаючи все далі у болото.

Стоїть країна, як козацький віз, –
нарешті вільна, та проте безрука…
І тягнуть в різні боки, як колись,
все той же лебідь, той же рак, і щука.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Батченко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-04-23 20:12:15
Переглядів сторінки твору 4292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.963 / 5.38  (4.785 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.982 / 5.5  (4.681 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.15 17:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2015-04-23 21:48:48 ]
Справді, так і є... Стара казочка на(про) новий лад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-23 23:30:55 ]
Так, Світлано, казочка стара, навіть дуже стара...
Дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-23 22:30:44 ]
Ефектно і деякою, нмд, мірою сценічно. Читає автор, який весь у білому. Можливо, у костюмній "трійці" або у римській тозі.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-23 23:40:02 ]
Дякую, пане Миколо! Розтлумачте, прошу, що таке нмд?
Щодо костюму, то білого не маю. Та й хіба ж у костюмі справа? За білим нерідко ховається чорне, а за яскравим - сіре...
Дякую за відгук :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-24 07:02:15 ]
"На мою думку". Ця абревіатура, нмд, сприяє збереженню цього мовного звороту, і вона не розчиниться в інших, на кшталт "я рахую", "я думаю" тощо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2015-04-24 15:06:29 ]
Поділяю Вашу думку і підтримую. Хороший вірш і на часі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-24 21:47:50 ]
Дякую, Таміло :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-04-24 19:38:28 ]
Справді гарний вірш.
"Стоїть країна, як козацький віз", а коней москалі украли...Довго ще так вона стоятиме, допоки "товстосуми" більше думатимуть про те, як допомогти їй у біді, а не змагатися в побільшенні своїх надприбутків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-24 21:51:58 ]
Направду сумно. А сумно, бо правда...
Дякую, пане Іване.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-04-25 00:07:24 ]
Гарний вірш, глибокий, образний і своєрідно відображає сучасність нашу. Вітаю, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2015-04-25 22:53:04 ]
Дякую, пане Ярославе! Хочеться, аби наша сучасність нарешті відповідала нашим сподіванням...
З повагою,
Володимир