ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.10.28 10:14
Змирає листя –
завмирає місто.
Жовтнева ніч, мов гад на зиму, пре.
Залізне вістря
злого футуриста
пером поріже гробове каре
змирання листя –
завмирання міста –

Віктор Кучерук
2020.10.28 10:11
Іще далеко до зими,
Хоч знову подихом морозу
Калюжі скуто на дорозі
Та іній ліг під ворітьми.
Іще неблизько до пори
Кружлянь легких і шумних віхол
На урожай і щиру втіху
Непосидющій дітворі.

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:17
Нема жалю віднині ні до кого,
Бо цей народ - незмінний раб століть.
І як би не звертався він до Бога,
Але завжди навколішки стоїть.

Без голови, бо краще безголовим -
Поїсти, спати, множитися теж.
В дітей стріляють, повні ріки крови,

Ніна Виноградська
2020.10.28 08:15
Трьома Голодоморами випалили душу,
У серцях заляканих поселили страх.
Прояви до спротиву - під старезну грушу,
Бранку-мову кинули на широкий шлях.

Те, що з діда-прадіда – вибили киями,
У ГУЛАГи сталінські, щоб дістати всіх.
Стовіковий етнос, мов с

Микола Соболь
2020.10.28 06:59
Піду до Гуру. Там умови кращі.
Не вірую в «за пазуху Христа».
Учення, то коли воно путяще,
щоби прожити років хоч до ста.

Он Гуру, кажуть, із повітря гроші
висотує та учням роздає…
А от смирення – важелезна ноша,

Дума Козак
2020.10.28 06:59
Вона мені сказала «так»
своїми милими вустами –
кохання зазвучали гами,
серця забилися у такт!

Вона мені сказала «так»
і все навколо засіяло –
життя взяло нове начало,

Серго Сокольник
2020.10.27 21:23
Ще чарчину подає гарсон...
Як не пити, де себе подіть?
...у тривожний опівнічний сон
Надійшла до мене, мов тоді,
Як були весняно-молоді,
Ти, моя коханко чарівна,
Диводіва зоряних надій
Виливу шаленого вина,

Євген Федчук
2020.10.27 19:52
Микола ще недавно на Січі,
Три роки, як почав козакувати
Та вже устиг навчитися багато,
Бо ж їх козак-харакнерник учив.
І шаблею вже добре володів,
І з лука вмів без промаху вціляти.
Та й ворога в степу прослідкувати
Так, щоб його ніхто не углядів.

Борис Костиря
2020.10.27 16:57
На могилу майстра приходять, ніби на прощу,
Вічні пілігрими тіла і душі.
Могила майстра розносить
Потужну енергетику.
На ній лежать свіжі квіти.
Штучних тут не знайти.
Майстра тут немає, він розвіявся
У безлічі трав і тисячах сторінок

Ігор Шоха
2020.10.27 11:34
Усі дурисвіти розумні,
але юрмі усе одно,
що і її пошиє в дурні
непотопаюче лайно.

Лакею все іще здається,
що він у нації кумир –
там, де нема душі і серця,

Тетяна Левицька
2020.10.27 11:21
Планета Земля не єдина родина.
Домівки людей потопають в деревах.
Криниця, лелека, порічка під тином,
Онуки і люблячі діти, а рейвах

І безлад, неспокій у душах постійний,
Нам не розгребти скільки б не намагались.
У світі іуд - катаклізми і війни

Іван Потьомкін
2020.10.27 11:18
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла всіх малят обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати,
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика зак

Микола Соболь
2020.10.27 08:35
Невігласом жити легше у світі,
лексичний запас не муляє мозок
і матюками слова підігріти…
Дам попугайчику літер і проса.

Літер не хочеш? То на тільки проса.
Ситому краще, бо голод не тітка…
Бути героєм на відстані просто,

Сергій Губерначук
2020.10.27 08:30
Чорний квадрат Малевича.
Віолончель Ростроповича.
Сто фуете царевича
на полотні Григоровича.

Кава, шинок, пів сандвіча
в центрі старого Дрогобича.
Спів Василя Зінкевича.

Дума Козак
2020.10.27 07:48
Осінній дощ змиває поторочу
твоїх незрозумілих почуттів,
але твій голос я почути хочу,
а бачити тебе – і поготів!

Поглянути в глибокі твої очі,
зануритися в серця таїну…
Душа нікого бачити не хоче,

Тетяна Левицька
2020.10.26 23:48
Страшно до потери
мысли кутать в дрожь.
Я закрою двери...
Больше не войдешь
ты легко, небрежно,
светлый, озорной,
не промолвишь нежно,
хорошо с тобой
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 весна (вдруге)
Весна! Щоночі та щодня
Собачі гульки-біготня.
Коти-безхатченки-приблуди
Любовні манси* без облуди
Несуть із темряви на люди.
Для мене "кіт" - гучне звання.

Весна! Поети-піснярі
О мокрій сонячній порі
У сподіванні на підтримку
Згадали писані узимку
Аудиторії чи ринку
Слова, по-хлібному сирі.

Весна! Дівчата й парубки
Її зустрінуть залюбки,
З якого боку не прийшла би.
Умільці з ними та незграби,
Співці омріяної зваби
Попри поважливі роки.

Весна! Очікування змін.
У них життя і смерть, і тлін,
Розмай думок і писанини.
У них будь-що втопає й гине
Практично кожної хвилини.
А що спливає навзамін?

15-03-15

Вірш публікується вдруге. Чому?
Вимушений крок, бо, нмд, існує якась місцева технологія штучного підвищення рейтингів, так само як і їхнього спотворення у бік їхнього приземлення.
Функція оцінювання мною була вимкнена.
Але я чистосердечно скасую цю заборону для будь-якого з віршів для читачів, які мені пояснять, чому вони вирішили оцінити його всупереч моєму бажанню не оцінювати.
А інакше я не розумію такого стану речей, коли попри мою авторську, технічну чи технологічну або умовну заборону оцінювання виникла оцінка, трішки більша за п'ятірку. Як це могло статися? А сам коментар був позитивним.
Тому вірш публікується вдруге, причому з затримкою афішування на головній сторінці сайту.
Хай вибачать мої колеги-читачі мені цей вчинок. Бо разом з видаленням цього (ще того) вірша, розміщеного раніше, зникли їхні тодішні коментарі. А колеги писали, витрачаючи на мене свій час.
Був насправді якийсь технічний сбій системи чи щось інше, я з часом дізнаюсь. Бо деякі схожі моменти мали місце і раніше. Щоправда, не на сторінках моїх творів. Деякі мої спостереження вже працюють на користь майбутнього результату читацького дослідження.

*чисто одеське визначення чогось оманливого.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-28 10:29:43
Переглядів сторінки твору 2771
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.591 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.591 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2015.06.27 20:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-29 16:15:08 ]
...Ваша "весна (вдруге)" зачіпає мене як Кота* уже в шістдесяте... дай то Бог щоб не в останнє... красота! І як то Вам так вдається, начебто на порожньому місці, звернути на себе увагу... усмішка якась мелькає поміж рим у тексті..
* дівоча фамілія моєї матері Кіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-29 21:07:03 ]
Кіт, безумовно, принаймні для мене, кращий за кого-небудь іншого героя не цієї категорії.
Чудове прізвище. Я мріяв би про таке. А моє таке собі - деякою мірою провокаційне, особливо для такого селянина як я.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-29 20:11:16 ]
Хм...намагалася поставити оцінку - дзуськи, не йде, хоча днем раніше оцінка таки стояла під "весною", містика якась! Пане Миколо, чому одним надана можливість оцінювати Ваші тексти, а іншим - зась?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-29 21:02:30 ]
Сказати, що мені шкода мого поки що надмірно (я це визнаю) високого рейтингу - це все одно, що зізнатись у чомусь латентному. Її поряд з нами скільки завгодно.
Одні автори приховано бажають слави - будь-якої високої. І вони вигадують або створюють якісь штучні товариства-об'єднання-спілки тощо, аби тільки про них хтось говорив або знав, що вони є. Вони можуть віршувати, вони можуть писати пісні звичної для плаксіїв тематики (пішла-вернулась-вмерла-реінкарнувалась-забула-згадала-продовжила-покохала), яка нагадує ворожіння на ромашці або на барвінку або інші за формою і виглядом твори.
А я латентно бажаю розвитку творчого процесу - без "хімії" на кшталт штучних збурень і колотнеч. І уникнення виникнення якихось оцінок, які виникають попри їхню технічну або логічну (у галузі ІТ) заблокованість (неможливість).
А колізія чомусь виникла. Причинно-наслідковий зв'язок мною досліджений, і мені хотілось би якомога швидше про нього забути.
Це ж напрочуд легко.
Другі автори бажають слави у неприхований і прихований (він нагадуєщось гібридне) спосіб.
То нехай собі вони усі бажають її, отієї слави, скільки завгодно. В мене її не дуже багато, і я її ціную. А перш за все - читачів і колег, яких не хотілось би водити манівцями стандартних і давно як усім відомих лав-сторі, яких могло не бути, але про яких можна писати-не переписати і співати-не переспівати.

Щось забагато написав.
Прошу мені це вибачити.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-13 10:11:51 ]
Миколо - Борщ зварився - ходи до мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-05-13 10:32:17 ]
Прийшла засвідчити пошану і захват Миколою Бояровим, його творчістю. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 09:15:32 ]
Діяльність, подібну до моєї, я вважав би звичайним подвижництвом, причому, не лише в значенні самовідданості в роботі, а і в більш широкому. А саме - без зайвих культурно-масових заходів і нескромного галасу про свій доробок будь-де, або всюди, де можна влізти, тощо.