ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,

Борис Костиря
2026.02.21 11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.

Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:25
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.

Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,

Володимир Невесенко
2026.02.21 10:23
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.

До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком

Ярослав Чорногуз
2026.02.21 03:10
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.

Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.

Володимир Бойко
2026.02.20 22:58
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.

С М
2026.02.20 21:37
Отіс пішов до Бога
Поспіваю я за нього
Дівчино, що вибрана у бордове
Отіс пішов до Бога

Еге, обернись повільно
Спробуй іще, гадаючи, де
Це є легко, пробуй-но ще

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:47
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.

Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:43
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Сміялося у вічі незнане й безіменне,
Викручувало руки відсутністю прогнозів.
Бліде далеке сонце дивилося на мене,
Повітря затаїло приховану погрозу.

Уже не дивували стійкі метаморфози:
Легка покора долі і віра у знамення,
І цій містичній хвилі не опирався розум,
Думки ішли назустріч, пророчі й незбагненні.

Блакиттю розливався привітний теплий вечір
І на скептичний погляд накидував серпанок,
Моя душа хотіла надійної утечі

І не було важливим, якщо вона удана.
Утомлене сьогодні не вимагало зречень.
Ішов наступний день – з майбутнього вигнанець.

2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-19 07:02:14
Переглядів сторінки твору 3987
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 19:52:03 ]
Дуже гарно передано в сонеті відтінки настрою! Метафорично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 20:06:49 ]
Дякую, Богдане! В поезії я досить часто іду за своїми асоціаціями і не знаю напевне, куди вони мене приведуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 20:26:54 ]
Ваше становище - невтішне! Зле. Я теж ось причитав твір і думаю:" А що ж то було? Мабуть, НЛО..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 21:19:00 ]
Я ніколи не зізнаюсь читачам, із чого народжуються мої вірші (м'яко перефразовуючи Ахматову). А у паперу, мабуть, така функція - бути еталоном терпеливості. Дякую, Сергію! Мабуть, для того й існують друзі, щоб говорити інколи правду?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-05-20 06:23:44 ]
Попри романтичну млу, відчуваю, Олено, душевний неспокій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 08:59:34 ]
Нічого від Вас не приховати, пане Вікторе! Мабуть, бувають життєві ситуації, коли варто утриматись від написання віршів. Піду краще поперекладаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 09:39:51 ]
Мені здалось, я розумію стан Вашої ЛГ... Колись подібні відчуття вилились у мене в 4 рядки:

Просвітлення - за крок до божевілля.
За подих до осяяння - пітьма...
Солона хвиля власного безсилля.
І сила тридцять п'ятого псалма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 17:49:35 ]
Дякую, Любове, за прочитання і співпереживання! Просвітлення обов'язково прийде, воно вже зробило перший крок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-20 21:11:51 ]
Здається, що "зовсім" є якимось технологічним словом. Воно, я рахую, не краще за щось инше та більш змістовне. Дивіться самі - невже важливо, зовсім чи ні?
Цей прислівник, ймовірно, незаслужено використовує свою хорейну побудову в ямбічному вірші-сонеті.
Та я в жодному випадку не маю претензій. Я мрію бути сонетистом, а доводиться працювать на пасіці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-21 00:24:33 ]
Дякую, Семене! Згодна із Вами, без "зовсім" можна обійтись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2015-05-21 16:29:37 ]
"наступний день - майбутнього вигнанець" - так гарно знайшлося: місткий багатозначний образ, котрий подає нам поняття Часу, яко цільну матерію - одномоментно існуючу. Настрої винесені із самих глибинок душі - дуже віриться такому. Містика, знамення - реалії та підсвідомости імпульси - усе тут є, усе провідчувається. Дякую за цей творчий доробок, Оленко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-22 01:02:55 ]
Дякую, Роксолано, за Ваше сприйняття вірша! Дуже приємно, що Ви настільки добре зрозуміли мою ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-20 19:52:47 ]
Мене теж саме останній рядок найбільше пройняв. Такий цікавий образ - вигнання часу із майбутнього, розум за цю ідею миттєво чіпляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:02:06 ]
Спасибі, Ольго!