ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Сміялося у вічі незнане й безіменне,
Викручувало руки відсутністю прогнозів.
Бліде далеке сонце дивилося на мене,
Повітря затаїло приховану погрозу.

Уже не дивували стійкі метаморфози:
Легка покора долі і віра у знамення,
І цій містичній хвилі не опирався розум,
Думки ішли назустріч, пророчі й незбагненні.

Блакиттю розливався привітний теплий вечір
І на скептичний погляд накидував серпанок,
Моя душа хотіла надійної утечі

І не було важливим, якщо вона удана.
Утомлене сьогодні не вимагало зречень.
Ішов наступний день – з майбутнього вигнанець.

2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-19 07:02:14
Переглядів сторінки твору 3962
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 19:52:03 ]
Дуже гарно передано в сонеті відтінки настрою! Метафорично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 20:06:49 ]
Дякую, Богдане! В поезії я досить часто іду за своїми асоціаціями і не знаю напевне, куди вони мене приведуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 20:26:54 ]
Ваше становище - невтішне! Зле. Я теж ось причитав твір і думаю:" А що ж то було? Мабуть, НЛО..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 21:19:00 ]
Я ніколи не зізнаюсь читачам, із чого народжуються мої вірші (м'яко перефразовуючи Ахматову). А у паперу, мабуть, така функція - бути еталоном терпеливості. Дякую, Сергію! Мабуть, для того й існують друзі, щоб говорити інколи правду?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-05-20 06:23:44 ]
Попри романтичну млу, відчуваю, Олено, душевний неспокій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 08:59:34 ]
Нічого від Вас не приховати, пане Вікторе! Мабуть, бувають життєві ситуації, коли варто утриматись від написання віршів. Піду краще поперекладаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 09:39:51 ]
Мені здалось, я розумію стан Вашої ЛГ... Колись подібні відчуття вилились у мене в 4 рядки:

Просвітлення - за крок до божевілля.
За подих до осяяння - пітьма...
Солона хвиля власного безсилля.
І сила тридцять п'ятого псалма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 17:49:35 ]
Дякую, Любове, за прочитання і співпереживання! Просвітлення обов'язково прийде, воно вже зробило перший крок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-20 21:11:51 ]
Здається, що "зовсім" є якимось технологічним словом. Воно, я рахую, не краще за щось инше та більш змістовне. Дивіться самі - невже важливо, зовсім чи ні?
Цей прислівник, ймовірно, незаслужено використовує свою хорейну побудову в ямбічному вірші-сонеті.
Та я в жодному випадку не маю претензій. Я мрію бути сонетистом, а доводиться працювать на пасіці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-21 00:24:33 ]
Дякую, Семене! Згодна із Вами, без "зовсім" можна обійтись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2015-05-21 16:29:37 ]
"наступний день - майбутнього вигнанець" - так гарно знайшлося: місткий багатозначний образ, котрий подає нам поняття Часу, яко цільну матерію - одномоментно існуючу. Настрої винесені із самих глибинок душі - дуже віриться такому. Містика, знамення - реалії та підсвідомости імпульси - усе тут є, усе провідчувається. Дякую за цей творчий доробок, Оленко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-22 01:02:55 ]
Дякую, Роксолано, за Ваше сприйняття вірша! Дуже приємно, що Ви настільки добре зрозуміли мою ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-20 19:52:47 ]
Мене теж саме останній рядок найбільше пройняв. Такий цікавий образ - вигнання часу із майбутнього, розум за цю ідею миттєво чіпляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:02:06 ]
Спасибі, Ольго!