ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Проза

 Подруга

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Михайло Десна 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Лілея Дністрова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-09 14:20:12
Переглядів сторінки твору 5421
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.67  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 5.400 / 6  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Дамський клуб, проза
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-09 14:54:02 ]
тут очевидно технічна помилка: - Спічуваю. Тому й подалася до Польщі...
а зміст на вищому рівні - актуально!
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-09 16:48:50 ]
Славік, поставлю знак питання, бо речення запитальне. Спочатку героїня висловлює співчуття, а потім запитує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-09 17:03:55 ]
...я мав на увазі тех. помилку у слові співчуваю - прочитай... воно зазвичай авторові таку помилку важко помітити - бувай!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-09 15:50:00 ]
Дуже цікаво вимальований образ міста, рух якого змінюється в залежності від переживань головної героїні. Щось віддалено подібне є у романі Айріс Мердок "Чорний принц", де одним із героїв роману є Башта поштамту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-09 16:50:55 ]
Олено, дякую! З творчістю Айріс Мердок не знайомий зовсім. Поцікавлюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-07-09 20:12:39 ]
Оповідання читається і сприймається як, не пожовклий від часу документ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-09 21:30:11 ]
Вікторе, дякую! Герої оповідання мають прототипів. Свіжа історія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-09 23:02:18 ]
З такою ніжністю змальовано образ Віри, котра уособлює тисячі українських жінок, що вимушені поневірятись у світах. Дякую, оповідання чудове, вражена до сліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-10 12:50:31 ]
Віра справді чудова жінка. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-07-09 23:51:44 ]
Перестаріла розповідала Вірі про синові сльози, які скапували на сторінки роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». ????? Помітивши матір, закрив книгу, прошептав.
- Квазімодо... Квазімодо... Ми як брати...

..Виходить, що син помітив матір, яка розповідала Вірі).
Може, якось так:
Перестаріла розповідала Вірі про синові сльози, які скапували на сторінки роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері», а він, помітивши матір, закрив книгу, прошептав:
- Квазімодо... Квазімодо... Ми як брати...


Богдане, ти класний оповідач. І цікаво, і хвилююче, і майстерно-образно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-10 13:17:24 ]
Ксеніє дякую! Добавлю одне слово - нещодавно. ... які нещодавно скапували... Так виразніше буде відмежовано теперішнє від минулого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2015-07-10 20:15:36 ]
так у неї повелося...
а життя..
хіба вдалося?
дружба - згуба
чи ...
якесь сміття?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-11 09:26:07 ]
Я поведеться - так відгукнеться. Дякую, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-11 11:07:00 ]
Як поведеться - виправив одруківку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-15 19:12:18 ]
Дуже цікавий текст!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-27 11:58:07 ]
Артуре, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-27 12:22:03 ]
неслаася - линула, летіла, мчала
може, краще - про нещодавні синові сльози, які скапували...

справишся - впораєшся
заставляє - змушує
рідко - зрідка

п'ятдесятилітній (без и)
десятиліТТями?
дзвіНка (н прорущено)

Розповідь цупко тримає читача ) Образи міста - чудові. Закінченню, як на мене, трохи забракло виразності. Останні два слова - чи то дивні, чи то зайві...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-07-28 10:33:49 ]
Останні два слова пов'язані з попередніми роздумами ЛГ, її світосприйняттям. Зазначені огріхи виправлю. Дякую Вам за уважне прочитання!