ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тата Рівна
2019.11.11 21:16
Дерева похилились у поклоні -
Рвав вітер. Він нагадував хто пан
Остання качка Чіо-чіо-сан
Крилами затуляє очі сонні
Своєму сину. Завтра відлетить
Вона — навік. У нього все ще буде
На протягах риплять хребти хвіртки
Рипкий той голос плещеться в

Семен Санніков
2019.11.11 20:59
Повтори випусків новин,
Шансони радіобояна
Уніс подій природний плин.
А нам залишилась маньяна.

Ось так - поділені живем,
І не поєднує трабахо.
Вкурив таки: маньяна - мем,

Ігор Деркач
2019.11.11 20:45
Жалі і сум людей не надихають.
Коли сльозава настає пора,
а душі переповнює жура,
усі вони поезію чекають.

І хай дощі ідуть як із відра,
а сиві хмари небо укривають –
зійде зоря і сльози висихають,

Олена Побийголод
2019.11.11 18:44
Володимир Висоцький. «Аліса»

Знайте: всі колись втекли,
наче заїнько-вухань,
від стрибальної шкали
для уцінки їхніх знань.

У когось в зубах - лосось,

Олександр Сушко
2019.11.11 17:37
На дубі за вікном усівся крук
І каркає на розпашілу жінку.
Начаклувала відьма, що помру
У триста років з нею ув обнімку.

І став за мить одну немилим світ,
Затемнений печальною габою.
Бо й тисячі із нею мало літ

Микола Дудар
2019.11.11 17:12
Захаращена Мова Істини...
Із обачністю кимсь описане
Час від часу перевізники… і
Ще озброєні перосписами...

Хай потомлені, неба кольору
Врата з вікнами надзвичайними
На відвідинах кури-бройлери…

Сергій Губерначук
2019.11.11 15:48
Змирала осінь айстрами скупими.
Летіли ген за обрій журавлі.
Пустими вікнами халупки хаменіли,
як бегемоти, на вечірнім тлі.
За греблею упали в річку хмари,
набралися холодної води.
Потоне це нещасне "Монте-Карло"
як не в дощах, то з іншої біди.

Тетяна Левицька
2019.11.11 11:06
Фантастичні гіацинти
уночі мара пряде.
Я повинна знати з ким ти,
в скільки прийдеш, зараз - де?

Хочу душу розпізнати,
про що мрієш, мислиш теж?
Що тобі співала мати,

Олександр Сушко
2019.11.11 10:18
Командує ординець зграї "Плі!".
Умер без болю. Мабуть, пощастило.
Мене згребли підпилі москалі
У вириту для ангелів могилу.

Між бути і не бути - грань тонка...
Увись лечу не сам, а з вірним другом.
Та небеса гукнули" - Зачекай!"

Ярослав Чорногуз
2019.11.11 08:16
Нечутно місяць у імлі ступав –
Туман по саду й небесах розвозив.
Натомлений, змарнілий листопад
Виплакував останні жовті сльози.

Білявка осінь? Що за дивина?
Як марево, розвіяла волосся.
І огорнула косами сповна…

Тамара Шкіндер
2019.11.11 07:42
Ти приходиш у сни.
Легкий вітер торкає волосся.
І немає вини.
Все, що мріялось, вже відбулося.

Погасили свічу.
За вікном забриніло світання.
Я покірно мовчу.

Іван Потьомкін
2019.11.11 07:02
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані,врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощ понищать їх несамовито...
Дивлюс

Віктор Кучерук
2019.11.11 06:51
Не спиню болів плину
і не знижу в ціні
правд усяких ужинок,
що дістався мені.
Адже так засмутила
люта доля мене,
що терпіти несила
існування земне.

Сонце Місяць
2019.11.10 23:04
із тобою займатись гумором
у червневому різнобою
анічого не маючи спільного
бо навіщо нам із тобою

ген апостоли волхви ангели
давншіфтери & ковбої
ієрархії тіней муарових

Олександр Сушко
2019.11.10 17:12
Зоп'яну бовкнув кум, що геній я.
Насправді - бевзь. Не вірите? Даремно.
Кому потрібен гумору маяк?
В ціні корито й ложка здоровенна.

І помисли в сатирика брудні -
Виштовхує на глум святе і грішне.
Пронос летальний вам потрібен? Ні.

Сергій Губерначук
2019.11.10 15:48
Як циган, живу я в барвистому таборі осені.
Вітри приручаю, мов коней, – краду й продаю
за скинуті гори її безкоштовного золота,
за опади листя і тиху свободу мою.

Огуда людська тільки зміцнює дану окремішність.
На хліб свій озимий я повного снігу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27

Ірина Стасюк
2019.09.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Поетичні переклади

 З Боріса Пастєрнака. Єдині дні (переклад з російської)
Ще пам’ятаю звіддалік
Зимові дні сонцевороту,
Ще не утратив я їм лік
І пам'ятаю всі достоту.

І їхня низка чимала
Складалася отак помалу -
Тих днів єдиних, що здаля
Здавалося, і час тримали.

Я пам'ятаю кожен з них:
Зима іде до половини,
З дахів тече, струмки з доріг,
І сонце тане на крижині.

Закохані, як уві сні,
Тілами зближуються вміло,
І на гілках у вишині
Пітніють літеплі шпаківні.

І стрілки, що дзелень-дзелень
Повзуть повільно циферблатом,
І за століття довший день,
Як обіймаємось в кімнаті.


15.07.15

Текст оригіналу для ознайомлення і порівняння:

На протяженьи многих зим
Я помню дни солнцеворота,
И каждый был неповторим
И повторялся вновь без счета.

И целая их череда
Составилась мало-помалу
Тех дней единственных, когда
Нам кажется, что время стало.

Я помню их наперечет:
Зима подходит к середине,
Дороги мокнут, с крыш течет
И солнце греется на льдине.

И любящие, как во сне,
Друг к другу тянутся поспешней,
И на деревьях в вышине
Потеют от тепла скворешни.

И полусонным стрелкам лень
Bорочаться на циферблате,
И дольше века длится день
И не кончается объятье.


Борис Пастернак "Единственные дни" (http://www.ruthenia.ru/60s/pasternak/kogda/ed_dni.htm)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Борис Пастернак Единственные дни



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-15 15:43:31
Переглядів сторінки твору 1469
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 17:52:59 ]
"з них - з дахів" це по-Вашому(знавця рим і розмірів) рима? ))

Ваші намагання написати по-своєму, оригінально, знайти і використати несподівані ходи - варті пошанівку.
Але... от все загалом Ваше творіння якесь кострубате, вибачте, Грею. Бракую якогось плавного звукопису, образного ряду. Якось читаєш - як по горбочках скачеш) Якось все розвалюється...
Це я кажу не з якоїсь "помсти", просто плачу щирістю за щирість. Бо Ваша критика буває конструктивною. Зрештою, ми ж разом шукаємо істину. Адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 19:55:30 ]
Виправив, дякую, Любове! Вся ця моя кострубатість щойно опублікованих віршів - від спішки або неуважності - як мовиться, в своєму оці тріски не помічаєш.) Тому я і вдячний Майстрам з Поетичних Майстерень за кожну слушну думку чи підказку. І сам коли-не-коли намагаюсь щось підказати, хоч деколи це і сприймається в штики - мовляв, хто ти такий, в тебе навіть R2 немає?!.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-16 00:54:16 ]
Грею, тут таке на мою думку. Почнемо з заголовка. Якщо прагнете до власної неповторності, не повторяйте чийсь варіант - в даному випадку мій. Знаєте, чому? Він лише позірно точніший, ніж інші. В українській мові слово "єдині" тягнуть за собою значення двояке - і як єдність, і як неповторність на відміну від російської. Тому варіант Любові Бенедишин "Виняткові дні" видається мені і найточнішим і неповторним. У мене був варіант заголовку "Нескінченні дні" - він менш точний, але оригінальний і відповідає суті цих днів у Пастернака. Дарую безкоштовно, якщо хочете.
В першій строфі Ви піддались спокусі віртуозних рим, які Вам справді вдалися - ростете - але Ви втратили пастернаківську гру слів, що дні були неповторними і водночас повторялися. Це - суттєво, вже зробивши це, потім можна подумати про рими.
Згоден з Любою стосовно рим "з них - з дахів" - віртуозність утрачена. Відкрию перекладацький секрет - треба спершу перекласти рими третього і четвертого рядка, бо переважно змістова суть саме в них, а потім уже під них "підганяти" перший і другий рядки. Так легше і точніше буде.
Де ділося слово "гріється" на крижині" - що слабо, не справилися, куме. Від слова "мокнуть" тхне русизмом.
Ці дні - як пам"яті архів,
Зима іде до середини
Шляхи змокріли, ллє з дахів
І сонцю тепло на крижині.

Учіться, сивий юначе, поки я живий. Це я Вам так за півтори хвилини зробив - дарую.
І читач не буде скакати по горбочках.

Але відзначу - порівняно з попередніми спробами є значний ріст майстерності. 4-та і 5-та строфи - непогані. У другій дуже сподобалося слово "низка" - може й краще, ніж моя "верениця". І гарні рими. Але задирати кирпу Вам ще рано. Краще по змозі цього уникати.
Чого й бажаю від щирого серця


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 20:07:15 ]
Дякую, Ярославе, за чудовий розбір мого перекладу - вмієте Ви і покритикувати, і підбадьорити! Дещо виправив, над іншим буду думати. Щодо "єдині" - "единственные": гарно помітили, що в даному випадку українська мова багатша російської.) Кажуть, аби переконатись, чи вдалий переклад, його треба перекласти назад на мову оригіналу і подивитись, наскільки переклад перекладу відрізняється від цього ж таки оригіналу. Тому я і залишив заголовок без змін, оскільки "єдині" перекладаються у зворотньому порядку як "единственные". А от, наприклад, "виняткові" перекладуться як "исключительные".)