ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 З Боріса Пастєрнака. Єдині дні (переклад з російської)
Ще пам’ятаю звіддалік
Зимові дні сонцевороту,
Ще не утратив я їм лік
І пам'ятаю всі достоту.

І їхня низка чимала
Складалася отак помалу -
Тих днів єдиних, що здаля
Здавалося, і час тримали.

Я пам'ятаю кожен з них:
Зима іде до половини,
З дахів тече, струмки з доріг,
І сонце тане на крижині.

Закохані, як уві сні,
Тілами зближуються вміло,
І на гілках у вишині
Пітніють літеплі шпаківні.

І стрілки, що дзелень-дзелень
Повзуть повільно циферблатом,
І за століття довший день,
Як обіймаємось в кімнаті.


15.07.15

Текст оригіналу для ознайомлення і порівняння:

На протяженьи многих зим
Я помню дни солнцеворота,
И каждый был неповторим
И повторялся вновь без счета.

И целая их череда
Составилась мало-помалу
Тех дней единственных, когда
Нам кажется, что время стало.

Я помню их наперечет:
Зима подходит к середине,
Дороги мокнут, с крыш течет
И солнце греется на льдине.

И любящие, как во сне,
Друг к другу тянутся поспешней,
И на деревьях в вышине
Потеют от тепла скворешни.

И полусонным стрелкам лень
Bорочаться на циферблате,
И дольше века длится день
И не кончается объятье.


Борис Пастернак "Единственные дни" (http://www.ruthenia.ru/60s/pasternak/kogda/ed_dni.htm)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Борис Пастернак Единственные дни


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-15 15:43:31
Переглядів сторінки твору 3362
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 17:52:59 ]
"з них - з дахів" це по-Вашому(знавця рим і розмірів) рима? ))

Ваші намагання написати по-своєму, оригінально, знайти і використати несподівані ходи - варті пошанівку.
Але... от все загалом Ваше творіння якесь кострубате, вибачте, Грею. Бракую якогось плавного звукопису, образного ряду. Якось читаєш - як по горбочках скачеш) Якось все розвалюється...
Це я кажу не з якоїсь "помсти", просто плачу щирістю за щирість. Бо Ваша критика буває конструктивною. Зрештою, ми ж разом шукаємо істину. Адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 19:55:30 ]
Виправив, дякую, Любове! Вся ця моя кострубатість щойно опублікованих віршів - від спішки або неуважності - як мовиться, в своєму оці тріски не помічаєш.) Тому я і вдячний Майстрам з Поетичних Майстерень за кожну слушну думку чи підказку. І сам коли-не-коли намагаюсь щось підказати, хоч деколи це і сприймається в штики - мовляв, хто ти такий, в тебе навіть R2 немає?!.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-16 00:54:16 ]
Грею, тут таке на мою думку. Почнемо з заголовка. Якщо прагнете до власної неповторності, не повторяйте чийсь варіант - в даному випадку мій. Знаєте, чому? Він лише позірно точніший, ніж інші. В українській мові слово "єдині" тягнуть за собою значення двояке - і як єдність, і як неповторність на відміну від російської. Тому варіант Любові Бенедишин "Виняткові дні" видається мені і найточнішим і неповторним. У мене був варіант заголовку "Нескінченні дні" - він менш точний, але оригінальний і відповідає суті цих днів у Пастернака. Дарую безкоштовно, якщо хочете.
В першій строфі Ви піддались спокусі віртуозних рим, які Вам справді вдалися - ростете - але Ви втратили пастернаківську гру слів, що дні були неповторними і водночас повторялися. Це - суттєво, вже зробивши це, потім можна подумати про рими.
Згоден з Любою стосовно рим "з них - з дахів" - віртуозність утрачена. Відкрию перекладацький секрет - треба спершу перекласти рими третього і четвертого рядка, бо переважно змістова суть саме в них, а потім уже під них "підганяти" перший і другий рядки. Так легше і точніше буде.
Де ділося слово "гріється" на крижині" - що слабо, не справилися, куме. Від слова "мокнуть" тхне русизмом.
Ці дні - як пам"яті архів,
Зима іде до середини
Шляхи змокріли, ллє з дахів
І сонцю тепло на крижині.

Учіться, сивий юначе, поки я живий. Це я Вам так за півтори хвилини зробив - дарую.
І читач не буде скакати по горбочках.

Але відзначу - порівняно з попередніми спробами є значний ріст майстерності. 4-та і 5-та строфи - непогані. У другій дуже сподобалося слово "низка" - може й краще, ніж моя "верениця". І гарні рими. Але задирати кирпу Вам ще рано. Краще по змозі цього уникати.
Чого й бажаю від щирого серця


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 20:07:15 ]
Дякую, Ярославе, за чудовий розбір мого перекладу - вмієте Ви і покритикувати, і підбадьорити! Дещо виправив, над іншим буду думати. Щодо "єдині" - "единственные": гарно помітили, що в даному випадку українська мова багатша російської.) Кажуть, аби переконатись, чи вдалий переклад, його треба перекласти назад на мову оригіналу і подивитись, наскільки переклад перекладу відрізняється від цього ж таки оригіналу. Тому я і залишив заголовок без змін, оскільки "єдині" перекладаються у зворотньому порядку як "единственные". А от, наприклад, "виняткові" перекладуться як "исключительные".)