ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 З Боріса Пастєрнака. Єдині дні (переклад з російської)
Ще пам’ятаю звіддалік
Зимові дні сонцевороту,
Ще не утратив я їм лік
І пам'ятаю всі достоту.

І їхня низка чимала
Складалася отак помалу -
Тих днів єдиних, що здаля
Здавалося, і час тримали.

Я пам'ятаю кожен з них:
Зима іде до половини,
З дахів тече, струмки з доріг,
І сонце тане на крижині.

Закохані, як уві сні,
Тілами зближуються вміло,
І на гілках у вишині
Пітніють літеплі шпаківні.

І стрілки, що дзелень-дзелень
Повзуть повільно циферблатом,
І за століття довший день,
Як обіймаємось в кімнаті.


15.07.15

Текст оригіналу для ознайомлення і порівняння:

На протяженьи многих зим
Я помню дни солнцеворота,
И каждый был неповторим
И повторялся вновь без счета.

И целая их череда
Составилась мало-помалу
Тех дней единственных, когда
Нам кажется, что время стало.

Я помню их наперечет:
Зима подходит к середине,
Дороги мокнут, с крыш течет
И солнце греется на льдине.

И любящие, как во сне,
Друг к другу тянутся поспешней,
И на деревьях в вышине
Потеют от тепла скворешни.

И полусонным стрелкам лень
Bорочаться на циферблате,
И дольше века длится день
И не кончается объятье.


Борис Пастернак "Единственные дни" (http://www.ruthenia.ru/60s/pasternak/kogda/ed_dni.htm)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Борис Пастернак Единственные дни


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-15 15:43:31
Переглядів сторінки твору 3519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 17:52:59 ]
"з них - з дахів" це по-Вашому(знавця рим і розмірів) рима? ))

Ваші намагання написати по-своєму, оригінально, знайти і використати несподівані ходи - варті пошанівку.
Але... от все загалом Ваше творіння якесь кострубате, вибачте, Грею. Бракую якогось плавного звукопису, образного ряду. Якось читаєш - як по горбочках скачеш) Якось все розвалюється...
Це я кажу не з якоїсь "помсти", просто плачу щирістю за щирість. Бо Ваша критика буває конструктивною. Зрештою, ми ж разом шукаємо істину. Адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 19:55:30 ]
Виправив, дякую, Любове! Вся ця моя кострубатість щойно опублікованих віршів - від спішки або неуважності - як мовиться, в своєму оці тріски не помічаєш.) Тому я і вдячний Майстрам з Поетичних Майстерень за кожну слушну думку чи підказку. І сам коли-не-коли намагаюсь щось підказати, хоч деколи це і сприймається в штики - мовляв, хто ти такий, в тебе навіть R2 немає?!.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-16 00:54:16 ]
Грею, тут таке на мою думку. Почнемо з заголовка. Якщо прагнете до власної неповторності, не повторяйте чийсь варіант - в даному випадку мій. Знаєте, чому? Він лише позірно точніший, ніж інші. В українській мові слово "єдині" тягнуть за собою значення двояке - і як єдність, і як неповторність на відміну від російської. Тому варіант Любові Бенедишин "Виняткові дні" видається мені і найточнішим і неповторним. У мене був варіант заголовку "Нескінченні дні" - він менш точний, але оригінальний і відповідає суті цих днів у Пастернака. Дарую безкоштовно, якщо хочете.
В першій строфі Ви піддались спокусі віртуозних рим, які Вам справді вдалися - ростете - але Ви втратили пастернаківську гру слів, що дні були неповторними і водночас повторялися. Це - суттєво, вже зробивши це, потім можна подумати про рими.
Згоден з Любою стосовно рим "з них - з дахів" - віртуозність утрачена. Відкрию перекладацький секрет - треба спершу перекласти рими третього і четвертого рядка, бо переважно змістова суть саме в них, а потім уже під них "підганяти" перший і другий рядки. Так легше і точніше буде.
Де ділося слово "гріється" на крижині" - що слабо, не справилися, куме. Від слова "мокнуть" тхне русизмом.
Ці дні - як пам"яті архів,
Зима іде до середини
Шляхи змокріли, ллє з дахів
І сонцю тепло на крижині.

Учіться, сивий юначе, поки я живий. Це я Вам так за півтори хвилини зробив - дарую.
І читач не буде скакати по горбочках.

Але відзначу - порівняно з попередніми спробами є значний ріст майстерності. 4-та і 5-та строфи - непогані. У другій дуже сподобалося слово "низка" - може й краще, ніж моя "верениця". І гарні рими. Але задирати кирпу Вам ще рано. Краще по змозі цього уникати.
Чого й бажаю від щирого серця


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 20:07:15 ]
Дякую, Ярославе, за чудовий розбір мого перекладу - вмієте Ви і покритикувати, і підбадьорити! Дещо виправив, над іншим буду думати. Щодо "єдині" - "единственные": гарно помітили, що в даному випадку українська мова багатша російської.) Кажуть, аби переконатись, чи вдалий переклад, його треба перекласти назад на мову оригіналу і подивитись, наскільки переклад перекладу відрізняється від цього ж таки оригіналу. Тому я і залишив заголовок без змін, оскільки "єдині" перекладаються у зворотньому порядку як "единственные". А от, наприклад, "виняткові" перекладуться як "исключительные".)