ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 З Боріса Пастєрнака. Єдині дні (переклад з російської)
Ще пам’ятаю звіддалік
Зимові дні сонцевороту,
Ще не утратив я їм лік
І пам'ятаю всі достоту.

І їхня низка чимала
Складалася отак помалу -
Тих днів єдиних, що здаля
Здавалося, і час тримали.

Я пам'ятаю кожен з них:
Зима іде до половини,
З дахів тече, струмки з доріг,
І сонце тане на крижині.

Закохані, як уві сні,
Тілами зближуються вміло,
І на гілках у вишині
Пітніють літеплі шпаківні.

І стрілки, що дзелень-дзелень
Повзуть повільно циферблатом,
І за століття довший день,
Як обіймаємось в кімнаті.


15.07.15

Текст оригіналу для ознайомлення і порівняння:

На протяженьи многих зим
Я помню дни солнцеворота,
И каждый был неповторим
И повторялся вновь без счета.

И целая их череда
Составилась мало-помалу
Тех дней единственных, когда
Нам кажется, что время стало.

Я помню их наперечет:
Зима подходит к середине,
Дороги мокнут, с крыш течет
И солнце греется на льдине.

И любящие, как во сне,
Друг к другу тянутся поспешней,
И на деревьях в вышине
Потеют от тепла скворешни.

И полусонным стрелкам лень
Bорочаться на циферблате,
И дольше века длится день
И не кончается объятье.


Борис Пастернак "Единственные дни" (http://www.ruthenia.ru/60s/pasternak/kogda/ed_dni.htm)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Борис Пастернак Единственные дни


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-15 15:43:31
Переглядів сторінки твору 3555
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 17:52:59 ]
"з них - з дахів" це по-Вашому(знавця рим і розмірів) рима? ))

Ваші намагання написати по-своєму, оригінально, знайти і використати несподівані ходи - варті пошанівку.
Але... от все загалом Ваше творіння якесь кострубате, вибачте, Грею. Бракую якогось плавного звукопису, образного ряду. Якось читаєш - як по горбочках скачеш) Якось все розвалюється...
Це я кажу не з якоїсь "помсти", просто плачу щирістю за щирість. Бо Ваша критика буває конструктивною. Зрештою, ми ж разом шукаємо істину. Адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 19:55:30 ]
Виправив, дякую, Любове! Вся ця моя кострубатість щойно опублікованих віршів - від спішки або неуважності - як мовиться, в своєму оці тріски не помічаєш.) Тому я і вдячний Майстрам з Поетичних Майстерень за кожну слушну думку чи підказку. І сам коли-не-коли намагаюсь щось підказати, хоч деколи це і сприймається в штики - мовляв, хто ти такий, в тебе навіть R2 немає?!.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-16 00:54:16 ]
Грею, тут таке на мою думку. Почнемо з заголовка. Якщо прагнете до власної неповторності, не повторяйте чийсь варіант - в даному випадку мій. Знаєте, чому? Він лише позірно точніший, ніж інші. В українській мові слово "єдині" тягнуть за собою значення двояке - і як єдність, і як неповторність на відміну від російської. Тому варіант Любові Бенедишин "Виняткові дні" видається мені і найточнішим і неповторним. У мене був варіант заголовку "Нескінченні дні" - він менш точний, але оригінальний і відповідає суті цих днів у Пастернака. Дарую безкоштовно, якщо хочете.
В першій строфі Ви піддались спокусі віртуозних рим, які Вам справді вдалися - ростете - але Ви втратили пастернаківську гру слів, що дні були неповторними і водночас повторялися. Це - суттєво, вже зробивши це, потім можна подумати про рими.
Згоден з Любою стосовно рим "з них - з дахів" - віртуозність утрачена. Відкрию перекладацький секрет - треба спершу перекласти рими третього і четвертого рядка, бо переважно змістова суть саме в них, а потім уже під них "підганяти" перший і другий рядки. Так легше і точніше буде.
Де ділося слово "гріється" на крижині" - що слабо, не справилися, куме. Від слова "мокнуть" тхне русизмом.
Ці дні - як пам"яті архів,
Зима іде до середини
Шляхи змокріли, ллє з дахів
І сонцю тепло на крижині.

Учіться, сивий юначе, поки я живий. Це я Вам так за півтори хвилини зробив - дарую.
І читач не буде скакати по горбочках.

Але відзначу - порівняно з попередніми спробами є значний ріст майстерності. 4-та і 5-та строфи - непогані. У другій дуже сподобалося слово "низка" - може й краще, ніж моя "верениця". І гарні рими. Але задирати кирпу Вам ще рано. Краще по змозі цього уникати.
Чого й бажаю від щирого серця


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 20:07:15 ]
Дякую, Ярославе, за чудовий розбір мого перекладу - вмієте Ви і покритикувати, і підбадьорити! Дещо виправив, над іншим буду думати. Щодо "єдині" - "единственные": гарно помітили, що в даному випадку українська мова багатша російської.) Кажуть, аби переконатись, чи вдалий переклад, його треба перекласти назад на мову оригіналу і подивитись, наскільки переклад перекладу відрізняється від цього ж таки оригіналу. Тому я і залишив заголовок без змін, оскільки "єдині" перекладаються у зворотньому порядку як "единственные". А от, наприклад, "виняткові" перекладуться як "исключительные".)