ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – такі джерела,
що не напувають, а біжать
думками мелодійних а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 З Боріса Пастєрнака. Єдині дні (переклад з російської)
Ще пам’ятаю звіддалік
Зимові дні сонцевороту,
Ще не утратив я їм лік
І пам'ятаю всі достоту.

І їхня низка чимала
Складалася отак помалу -
Тих днів єдиних, що здаля
Здавалося, і час тримали.

Я пам'ятаю кожен з них:
Зима іде до половини,
З дахів тече, струмки з доріг,
І сонце тане на крижині.

Закохані, як уві сні,
Тілами зближуються вміло,
І на гілках у вишині
Пітніють літеплі шпаківні.

І стрілки, що дзелень-дзелень
Повзуть повільно циферблатом,
І за століття довший день,
Як обіймаємось в кімнаті.


15.07.15

Текст оригіналу для ознайомлення і порівняння:

На протяженьи многих зим
Я помню дни солнцеворота,
И каждый был неповторим
И повторялся вновь без счета.

И целая их череда
Составилась мало-помалу
Тех дней единственных, когда
Нам кажется, что время стало.

Я помню их наперечет:
Зима подходит к середине,
Дороги мокнут, с крыш течет
И солнце греется на льдине.

И любящие, как во сне,
Друг к другу тянутся поспешней,
И на деревьях в вышине
Потеют от тепла скворешни.

И полусонным стрелкам лень
Bорочаться на циферблате,
И дольше века длится день
И не кончается объятье.


Борис Пастернак "Единственные дни" (http://www.ruthenia.ru/60s/pasternak/kogda/ed_dni.htm)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Борис Пастернак Единственные дни


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-07-15 15:43:31
Переглядів сторінки твору 3472
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-07-15 17:52:59 ]
"з них - з дахів" це по-Вашому(знавця рим і розмірів) рима? ))

Ваші намагання написати по-своєму, оригінально, знайти і використати несподівані ходи - варті пошанівку.
Але... от все загалом Ваше творіння якесь кострубате, вибачте, Грею. Бракую якогось плавного звукопису, образного ряду. Якось читаєш - як по горбочках скачеш) Якось все розвалюється...
Це я кажу не з якоїсь "помсти", просто плачу щирістю за щирість. Бо Ваша критика буває конструктивною. Зрештою, ми ж разом шукаємо істину. Адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 19:55:30 ]
Виправив, дякую, Любове! Вся ця моя кострубатість щойно опублікованих віршів - від спішки або неуважності - як мовиться, в своєму оці тріски не помічаєш.) Тому я і вдячний Майстрам з Поетичних Майстерень за кожну слушну думку чи підказку. І сам коли-не-коли намагаюсь щось підказати, хоч деколи це і сприймається в штики - мовляв, хто ти такий, в тебе навіть R2 немає?!.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-07-16 00:54:16 ]
Грею, тут таке на мою думку. Почнемо з заголовка. Якщо прагнете до власної неповторності, не повторяйте чийсь варіант - в даному випадку мій. Знаєте, чому? Він лише позірно точніший, ніж інші. В українській мові слово "єдині" тягнуть за собою значення двояке - і як єдність, і як неповторність на відміну від російської. Тому варіант Любові Бенедишин "Виняткові дні" видається мені і найточнішим і неповторним. У мене був варіант заголовку "Нескінченні дні" - він менш точний, але оригінальний і відповідає суті цих днів у Пастернака. Дарую безкоштовно, якщо хочете.
В першій строфі Ви піддались спокусі віртуозних рим, які Вам справді вдалися - ростете - але Ви втратили пастернаківську гру слів, що дні були неповторними і водночас повторялися. Це - суттєво, вже зробивши це, потім можна подумати про рими.
Згоден з Любою стосовно рим "з них - з дахів" - віртуозність утрачена. Відкрию перекладацький секрет - треба спершу перекласти рими третього і четвертого рядка, бо переважно змістова суть саме в них, а потім уже під них "підганяти" перший і другий рядки. Так легше і точніше буде.
Де ділося слово "гріється" на крижині" - що слабо, не справилися, куме. Від слова "мокнуть" тхне русизмом.
Ці дні - як пам"яті архів,
Зима іде до середини
Шляхи змокріли, ллє з дахів
І сонцю тепло на крижині.

Учіться, сивий юначе, поки я живий. Це я Вам так за півтори хвилини зробив - дарую.
І читач не буде скакати по горбочках.

Але відзначу - порівняно з попередніми спробами є значний ріст майстерності. 4-та і 5-та строфи - непогані. У другій дуже сподобалося слово "низка" - може й краще, ніж моя "верениця". І гарні рими. Але задирати кирпу Вам ще рано. Краще по змозі цього уникати.
Чого й бажаю від щирого серця


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-19 20:07:15 ]
Дякую, Ярославе, за чудовий розбір мого перекладу - вмієте Ви і покритикувати, і підбадьорити! Дещо виправив, над іншим буду думати. Щодо "єдині" - "единственные": гарно помітили, що в даному випадку українська мова багатша російської.) Кажуть, аби переконатись, чи вдалий переклад, його треба перекласти назад на мову оригіналу і подивитись, наскільки переклад перекладу відрізняється від цього ж таки оригіналу. Тому я і залишив заголовок без змін, оскільки "єдині" перекладаються у зворотньому порядку як "единственные". А от, наприклад, "виняткові" перекладуться як "исключительные".)