ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Про дикого вепра (переклад з російської)
В королівстві, де все тихо і мирно,
Де ні війн, ні катаклізмів, ні бур,
Десь узявся дикий вепр неймовірний -
Може, буйвіл, може, бик, може, тур.

Сам король мав печію, також астму,
Та ще й кашель лютий ледь його не добив, -
A тим часом нечестивець смугастий
Їв одних, а інших в ліс волочив.

Видає тоді король три декрети:
"Звіра знищити пора нанівець!
А хто наважиться на це, у кареті
Ще й принцесу повезе під вінець".

І в зневіреній до краю державі -
Як увійдеш, навскоси й навпростець -
У зажурі відчайдух жив недбалий,
Кращий з кращих, та опальний, стрілець.

На долівці розляглись люди й шкури,
То співали, то мед-пиво пили -
Засурмили у дворі трубадури,
Хап стрільця - і у палац повели.

Там король йому прокашляв: "Не буду
Я мораль тобі читати, стрілець, -
Та коли застрелиш ти чуду-юду,
То й принцесу поведеш під вінець".

A стрілець: "Так це хіба нагорода?!
Краще взяв би я портвейну відро!
А принцесу під вінець - не погоджусь,
Бо помножу звіра й так на зеро!"

A король: "Кажу тобі, годі!
A як ні, то запру тебе в тюрму!
Королівського вона усе ж роду!.."
A стрілець: "Та хоч убий - не візьму!"

І допоки з ним король сперечався,
Зжер жінок ну майже всіх і курчат
І до замку короля підібрався
Вищезгаданий вже бик-супостат.

Що ж, забрав стрілець портвейн із собою,
Чуду-юду вмить поклав - і, на сміх,
Вкрив принцесу з королем ще й ганьбою -
Хоч опальний, та усе ж кращий всіх.


30.07.15

Оригінал: Владимир Высоцкий "Про дикого вепря" (http://www.bards.ru/archives/part.php?id=15636)

Про дикого вепря

Владимир Высоцкий

В королевстве, где все тихо и складно,
Где ни войн, ни катаклизмов, ни бурь,
Появился дикий вепрь огромадный -
То ли буйвол, то ли бык, то ли тур.

Сам король страдал желудком и астмой,
Только кашлем сильный страх наводил, -
А тем временем зверюга ужасный
Коих ел, а коих в лес волочил.

И король тотчас издал три декрета :
"Зверя надо одолеть наконец!
Кто отчается на это, на это,
Тот принцессу поведет под венец".

А в отчаявшемся том государстве -
Как войдешь, так сразу наискосок -
В бесшабашной жил тоске и гусарстве
Бывший лучший, но опальный стрелок.

На полу лежали люди и шкуры,
Пели песни, пили мёды - и тут
Протрубили во дворе трубадуры,
Хвать стрелка - и во дворец волокут.

И король ему прокашлял : "Не буду
Я читать тебе морали, юнец, -
Вот, если завтра победишь чуду-юду,
То принцессу поведешь под венец".

А стрелок : "Да это что за награда?!
Мне бы - выкатить порвейна бадью!"
Мол, принцессу мне и даром не надо, -
Чуду-юду я и так победю!

А король : "Возьмешь принцессу - и точка!
А не то тебя раз-два - и в тюрьму!
Ведь это всё же королевская дочка!.."
А стрелок : "Ну хоть убей - не возьму!"

И пока король с им так препирался,
Съел уже почти всех женщин и кур
И возле самого дворца ошивался
Этот самый то ли бык, то ли тур.

Делать нечего - портвейн он отспорил, -
Чуду-юду уложил - и убег...
Вот так принцессу с королем опозорил
Бывший лучший, но опальный стрелок.

1966


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Высоцкий Владимир Про дикого вепря


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-07-30 17:26:21
Переглядів сторінки твору 3850
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-30 22:57:01 ]
Крістіане, вітаю! Певно Ви задоволені своїм перекладом)
Наважився написати, бо сам переспівував Висоцького.
Не сприйміть за критику, лише за розмову про Ваш переклад.
1. Бур - тур. Рима вдала, та чи є те слово - бур?
Тут же: "аграмадний" у Висоцького - стилізація під народну мову. Звісно, важко перекладати, але можна підібрати точніше звучання, ніж "огрядний". Крім того, огрядний - це товстий, а не величезний(
"Звідкись взявся" - можна "десь узявся"

2. "мав печію, мав і астму" - мені здається, що даремно так ускладнювати, адже "страждав на шлунок і астму" - цілком нормально звучить.

3. Рима "декрети - нарешті" не зовсім вдала. Варто попрацювати з цією парочкою.

4. Тут зі стрільцем проблеми. У Висоцького він "в бесшабашной жил тоске и гусарстве", що аж ніяк не означає "б безпробудному жив п'янстві недбало". Гусар - такий собі шибеник, паливода. Тобто чудив той стрілець, а не лише пив.
А ще Висоцький каже, що він "бывший лучший", а це не тотожно "кращий з кращих". А ось про опалу він згадує лише в кінці, тобто це вже результат його вчинку. Крім того, слово "опальний" є у словнику, тож можна і не замінювати на "в опалі".

6. У "Читать тебе моралей, юнец" є два аспекти: перший - специфічна мова короля, другий - король стрільця принижує, каже, що він ще дуже юний. Ні того, ні іншого Ви не відобразили, а хотілося б)

7. У Висоцького стрілець говорить по-простяцьки, у Вас він наче освічений.
У Висоцького він пропонує замінити нагороду на "бадью портвейну", тобто мова йде про винну діжку відповідного розміру, а у Вас він просить відро, крім того, хоче його випити((( У перекладі образ стрільця змінився, що не зовсім вірно, як мені здається.
Є також питання, що він не погодиться робити з принцесою?
І оте "помножу на зеро" - занадто сучасне, а історія ж давня. Крім того, знову Ваш герой говорить "не своєю" мовою.

9. "Портвейн он отспорил" - розповідає про те, що стрілець наполіг на портвейні замість королівської дочки. Тут і процес і результат, а у перекладі лише результат "взяв з собою".
У Висоцького "уложил" тура, тобто вбив, а з перекладеного "в тура стрельнув" не ясно, чи взагалі попав(
Щодо ганьби: в оригіналі він зганьбив принцесу з королем, що здається, важливо, а то бідна тоді принцеса, бо хіба ж вона винна?

Так довго розписую через те, що мене цікавить техніка перекладу, можна сказати, що я сам примірявся до цього тексту.
Не сприйміть його неправильно, все на позитиві) Успіху Вам!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 10:46:35 ]
Ого! Оце коментар! Дякую, Вікторе! Я аж згадав часи, коли тут була Люба Лібуркіна!)
Редагував я, редагував - здається, зробив чи не гірше, ніж спочатку - а початковий файл не зберіг.)
Давайте, викладіть і свій переклад - зробимо спонтанний конкурс перекладів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-31 13:37:30 ]
Крістіане, радий Вашій позитивній реакції. Як я усвідомлюю, перекладу можна навчатися, а такого роду спілкування допомагає росту.
Не хочу влаштовувати перегони, це буде не коректно.
Може якось іншим разом, в рамках великих перегонів з башатьма іншими. Це було б цікаво і корисно. Такі конкурси колись були на ГАКу, брав в них участь, отримав велике задоволення і досвід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 14:15:05 ]
Так, я теж приймав участь у тих конкурсах, пам'ятаю, переклади з англійської про голкіпера і форварда організатор конкурсу навіть обіцяв передати голкіперу збірної України на "Євро-2012" Андрію П'ятову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-31 14:51:39 ]
Згодна із паном Віктором стосовно того, що створення альтернативних перекладів одного й того ж твору - це не дуже гарна ідея, бо у такому разі цінність кожного перекладу автоматично зменшується. Ось де можна позмагатися - http://www.metaphora.in.ua/?page_id=12 (щоправда умови конкурсу наступного етапу ще не оголошено, ймовірно вони будуть десь у вересні-жовтні). Державні перекладацькі конкурси, що існують в Україні, на мою думку, досить забюрократизовані, бо у них перекладач не може сам себе представляти, потрібна рекомендація Спілки письменників чи якоїсь громадської організації у галузі культури.

Що стосується Вашого перекладу, пане Кристіане, він мене зацікавив, але не хочеться його по пунктах розбирати, на це пішло би пів-дня. Як одна із тенденцій, що я помітила, мені здається, при перекладі окремих рядків втрачається іронія, закладена у оригіналі. Наприклад при перекладі таких рядків, як "Чуду-юду я и так победю!", "Съел уже почти всех женщин и кур".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 15:41:54 ]
Що цікаво, згадані Віктором конкурси на ГАК-у якраз і були конкурсами перекладу одного твору.
Дякую, Олено, за цікаве посилання, спробую відстежити, коли буде оголошений наступний конкурс, і, можливо, прийняти участь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 16:19:33 ]
Що стосується згаданих рядків, то в першому випадку дозволив собі трохи осучаснити Висоцького: "Бо помножу звіра й так на зеро!", а в другому трішки підправив ближче до оригіналу: "Зжер жінок чи майже всіх та курчат".
Дякую, Олено!