ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 4)
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Про дикого вепра (переклад з російської)
В королівстві, де все тихо і мирно,
Де ні війн, ні катаклізмів, ні бур,
Десь узявся дикий вепр неймовірний -
Може, буйвіл, може, бик, може, тур.

Сам король мав печію, також астму,
Та ще й кашель лютий ледь його не добив, -
A тим часом нечестивець смугастий
Їв одних, а інших в ліс волочив.

Видає тоді король три декрети:
"Звіра знищити пора нанівець!
А хто наважиться на це, у кареті
Ще й принцесу повезе під вінець".

І в зневіреній до краю державі -
Як увійдеш, навскоси й навпростець -
У зажурі відчайдух жив недбалий,
Кращий з кращих, та опальний, стрілець.

На долівці розляглись люди й шкури,
То співали, то мед-пиво пили -
Засурмили у дворі трубадури,
Хап стрільця - і у палац повели.

Там король йому прокашляв: "Не буду
Я мораль тобі читати, стрілець, -
Та коли застрелиш ти чуду-юду,
То й принцесу поведеш під вінець".

A стрілець: "Так це хіба нагорода?!
Краще взяв би я портвейну відро!
А принцесу під вінець - не погоджусь,
Бо помножу звіра й так на зеро!"

A король: "Кажу тобі, годі!
A як ні, то запру тебе в тюрму!
Королівського вона усе ж роду!.."
A стрілець: "Та хоч убий - не візьму!"

І допоки з ним король сперечався,
Зжер жінок ну майже всіх і курчат
І до замку короля підібрався
Вищезгаданий вже бик-супостат.

Що ж, забрав стрілець портвейн із собою,
Чуду-юду вмить поклав - і, на сміх,
Вкрив принцесу з королем ще й ганьбою -
Хоч опальний, та усе ж кращий всіх.


30.07.15

Оригінал: Владимир Высоцкий "Про дикого вепря" (http://www.bards.ru/archives/part.php?id=15636)

Про дикого вепря

Владимир Высоцкий

В королевстве, где все тихо и складно,
Где ни войн, ни катаклизмов, ни бурь,
Появился дикий вепрь огромадный -
То ли буйвол, то ли бык, то ли тур.

Сам король страдал желудком и астмой,
Только кашлем сильный страх наводил, -
А тем временем зверюга ужасный
Коих ел, а коих в лес волочил.

И король тотчас издал три декрета :
"Зверя надо одолеть наконец!
Кто отчается на это, на это,
Тот принцессу поведет под венец".

А в отчаявшемся том государстве -
Как войдешь, так сразу наискосок -
В бесшабашной жил тоске и гусарстве
Бывший лучший, но опальный стрелок.

На полу лежали люди и шкуры,
Пели песни, пили мёды - и тут
Протрубили во дворе трубадуры,
Хвать стрелка - и во дворец волокут.

И король ему прокашлял : "Не буду
Я читать тебе морали, юнец, -
Вот, если завтра победишь чуду-юду,
То принцессу поведешь под венец".

А стрелок : "Да это что за награда?!
Мне бы - выкатить порвейна бадью!"
Мол, принцессу мне и даром не надо, -
Чуду-юду я и так победю!

А король : "Возьмешь принцессу - и точка!
А не то тебя раз-два - и в тюрьму!
Ведь это всё же королевская дочка!.."
А стрелок : "Ну хоть убей - не возьму!"

И пока король с им так препирался,
Съел уже почти всех женщин и кур
И возле самого дворца ошивался
Этот самый то ли бык, то ли тур.

Делать нечего - портвейн он отспорил, -
Чуду-юду уложил - и убег...
Вот так принцессу с королем опозорил
Бывший лучший, но опальный стрелок.

1966


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Высоцкий Владимир Про дикого вепря


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-07-30 17:26:21
Переглядів сторінки твору 4111
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-30 22:57:01 ]
Крістіане, вітаю! Певно Ви задоволені своїм перекладом)
Наважився написати, бо сам переспівував Висоцького.
Не сприйміть за критику, лише за розмову про Ваш переклад.
1. Бур - тур. Рима вдала, та чи є те слово - бур?
Тут же: "аграмадний" у Висоцького - стилізація під народну мову. Звісно, важко перекладати, але можна підібрати точніше звучання, ніж "огрядний". Крім того, огрядний - це товстий, а не величезний(
"Звідкись взявся" - можна "десь узявся"

2. "мав печію, мав і астму" - мені здається, що даремно так ускладнювати, адже "страждав на шлунок і астму" - цілком нормально звучить.

3. Рима "декрети - нарешті" не зовсім вдала. Варто попрацювати з цією парочкою.

4. Тут зі стрільцем проблеми. У Висоцького він "в бесшабашной жил тоске и гусарстве", що аж ніяк не означає "б безпробудному жив п'янстві недбало". Гусар - такий собі шибеник, паливода. Тобто чудив той стрілець, а не лише пив.
А ще Висоцький каже, що він "бывший лучший", а це не тотожно "кращий з кращих". А ось про опалу він згадує лише в кінці, тобто це вже результат його вчинку. Крім того, слово "опальний" є у словнику, тож можна і не замінювати на "в опалі".

6. У "Читать тебе моралей, юнец" є два аспекти: перший - специфічна мова короля, другий - король стрільця принижує, каже, що він ще дуже юний. Ні того, ні іншого Ви не відобразили, а хотілося б)

7. У Висоцького стрілець говорить по-простяцьки, у Вас він наче освічений.
У Висоцького він пропонує замінити нагороду на "бадью портвейну", тобто мова йде про винну діжку відповідного розміру, а у Вас він просить відро, крім того, хоче його випити((( У перекладі образ стрільця змінився, що не зовсім вірно, як мені здається.
Є також питання, що він не погодиться робити з принцесою?
І оте "помножу на зеро" - занадто сучасне, а історія ж давня. Крім того, знову Ваш герой говорить "не своєю" мовою.

9. "Портвейн он отспорил" - розповідає про те, що стрілець наполіг на портвейні замість королівської дочки. Тут і процес і результат, а у перекладі лише результат "взяв з собою".
У Висоцького "уложил" тура, тобто вбив, а з перекладеного "в тура стрельнув" не ясно, чи взагалі попав(
Щодо ганьби: в оригіналі він зганьбив принцесу з королем, що здається, важливо, а то бідна тоді принцеса, бо хіба ж вона винна?

Так довго розписую через те, що мене цікавить техніка перекладу, можна сказати, що я сам примірявся до цього тексту.
Не сприйміть його неправильно, все на позитиві) Успіху Вам!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 10:46:35 ]
Ого! Оце коментар! Дякую, Вікторе! Я аж згадав часи, коли тут була Люба Лібуркіна!)
Редагував я, редагував - здається, зробив чи не гірше, ніж спочатку - а початковий файл не зберіг.)
Давайте, викладіть і свій переклад - зробимо спонтанний конкурс перекладів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-31 13:37:30 ]
Крістіане, радий Вашій позитивній реакції. Як я усвідомлюю, перекладу можна навчатися, а такого роду спілкування допомагає росту.
Не хочу влаштовувати перегони, це буде не коректно.
Може якось іншим разом, в рамках великих перегонів з башатьма іншими. Це було б цікаво і корисно. Такі конкурси колись були на ГАКу, брав в них участь, отримав велике задоволення і досвід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 14:15:05 ]
Так, я теж приймав участь у тих конкурсах, пам'ятаю, переклади з англійської про голкіпера і форварда організатор конкурсу навіть обіцяв передати голкіперу збірної України на "Євро-2012" Андрію П'ятову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-31 14:51:39 ]
Згодна із паном Віктором стосовно того, що створення альтернативних перекладів одного й того ж твору - це не дуже гарна ідея, бо у такому разі цінність кожного перекладу автоматично зменшується. Ось де можна позмагатися - http://www.metaphora.in.ua/?page_id=12 (щоправда умови конкурсу наступного етапу ще не оголошено, ймовірно вони будуть десь у вересні-жовтні). Державні перекладацькі конкурси, що існують в Україні, на мою думку, досить забюрократизовані, бо у них перекладач не може сам себе представляти, потрібна рекомендація Спілки письменників чи якоїсь громадської організації у галузі культури.

Що стосується Вашого перекладу, пане Кристіане, він мене зацікавив, але не хочеться його по пунктах розбирати, на це пішло би пів-дня. Як одна із тенденцій, що я помітила, мені здається, при перекладі окремих рядків втрачається іронія, закладена у оригіналі. Наприклад при перекладі таких рядків, як "Чуду-юду я и так победю!", "Съел уже почти всех женщин и кур".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 15:41:54 ]
Що цікаво, згадані Віктором конкурси на ГАК-у якраз і були конкурсами перекладу одного твору.
Дякую, Олено, за цікаве посилання, спробую відстежити, коли буде оголошений наступний конкурс, і, можливо, прийняти участь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 16:19:33 ]
Що стосується згаданих рядків, то в першому випадку дозволив собі трохи осучаснити Висоцького: "Бо помножу звіра й так на зеро!", а в другому трішки підправив ближче до оригіналу: "Зжер жінок чи майже всіх та курчат".
Дякую, Олено!