ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Не про те -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сніг
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Ялини гілка
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Що сталося із немовлям? (Grateful Dead)
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади (квартон)
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади текстів пісень Володимира Висоцького (з російської мови)

 Володимир Висоцький. Про дикого вепра (переклад з російської)
В королівстві, де все тихо і мирно,
Де ні війн, ні катаклізмів, ні бур,
Десь узявся дикий вепр неймовірний -
Може, буйвіл, може, бик, може, тур.

Сам король мав печію, також астму,
Та ще й кашель лютий ледь його не добив, -
A тим часом нечестивець смугастий
Їв одних, а інших в ліс волочив.

Видає тоді король три декрети:
"Звіра знищити пора нанівець!
А хто наважиться на це, у кареті
Ще й принцесу повезе під вінець".

І в зневіреній до краю державі -
Як увійдеш, навскоси й навпростець -
У зажурі відчайдух жив недбалий,
Кращий з кращих, та опальний, стрілець.

На долівці розляглись люди й шкури,
То співали, то мед-пиво пили -
Засурмили у дворі трубадури,
Хап стрільця - і у палац повели.

Там король йому прокашляв: "Не буду
Я мораль тобі читати, стрілець, -
Та коли застрелиш ти чуду-юду,
То й принцесу поведеш під вінець".

A стрілець: "Так це хіба нагорода?!
Краще взяв би я портвейну відро!
А принцесу під вінець - не погоджусь,
Бо помножу звіра й так на зеро!"

A король: "Кажу тобі, годі!
A як ні, то запру тебе в тюрму!
Королівського вона усе ж роду!.."
A стрілець: "Та хоч убий - не візьму!"

І допоки з ним король сперечався,
Зжер жінок ну майже всіх і курчат
І до замку короля підібрався
Вищезгаданий вже бик-супостат.

Що ж, забрав стрілець портвейн із собою,
Чуду-юду вмить поклав - і, на сміх,
Вкрив принцесу з королем ще й ганьбою -
Хоч опальний, та усе ж кращий всіх.


30.07.15

Оригінал: Владимир Высоцкий "Про дикого вепря" (http://www.bards.ru/archives/part.php?id=15636)

Про дикого вепря

Владимир Высоцкий

В королевстве, где все тихо и складно,
Где ни войн, ни катаклизмов, ни бурь,
Появился дикий вепрь огромадный -
То ли буйвол, то ли бык, то ли тур.

Сам король страдал желудком и астмой,
Только кашлем сильный страх наводил, -
А тем временем зверюга ужасный
Коих ел, а коих в лес волочил.

И король тотчас издал три декрета :
"Зверя надо одолеть наконец!
Кто отчается на это, на это,
Тот принцессу поведет под венец".

А в отчаявшемся том государстве -
Как войдешь, так сразу наискосок -
В бесшабашной жил тоске и гусарстве
Бывший лучший, но опальный стрелок.

На полу лежали люди и шкуры,
Пели песни, пили мёды - и тут
Протрубили во дворе трубадуры,
Хвать стрелка - и во дворец волокут.

И король ему прокашлял : "Не буду
Я читать тебе морали, юнец, -
Вот, если завтра победишь чуду-юду,
То принцессу поведешь под венец".

А стрелок : "Да это что за награда?!
Мне бы - выкатить порвейна бадью!"
Мол, принцессу мне и даром не надо, -
Чуду-юду я и так победю!

А король : "Возьмешь принцессу - и точка!
А не то тебя раз-два - и в тюрьму!
Ведь это всё же королевская дочка!.."
А стрелок : "Ну хоть убей - не возьму!"

И пока король с им так препирался,
Съел уже почти всех женщин и кур
И возле самого дворца ошивался
Этот самый то ли бык, то ли тур.

Делать нечего - портвейн он отспорил, -
Чуду-юду уложил - и убег...
Вот так принцессу с королем опозорил
Бывший лучший, но опальный стрелок.

1966


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Высоцкий Владимир Про дикого вепря


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-07-30 17:26:21
Переглядів сторінки твору 3782
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-30 22:57:01 ]
Крістіане, вітаю! Певно Ви задоволені своїм перекладом)
Наважився написати, бо сам переспівував Висоцького.
Не сприйміть за критику, лише за розмову про Ваш переклад.
1. Бур - тур. Рима вдала, та чи є те слово - бур?
Тут же: "аграмадний" у Висоцького - стилізація під народну мову. Звісно, важко перекладати, але можна підібрати точніше звучання, ніж "огрядний". Крім того, огрядний - це товстий, а не величезний(
"Звідкись взявся" - можна "десь узявся"

2. "мав печію, мав і астму" - мені здається, що даремно так ускладнювати, адже "страждав на шлунок і астму" - цілком нормально звучить.

3. Рима "декрети - нарешті" не зовсім вдала. Варто попрацювати з цією парочкою.

4. Тут зі стрільцем проблеми. У Висоцького він "в бесшабашной жил тоске и гусарстве", що аж ніяк не означає "б безпробудному жив п'янстві недбало". Гусар - такий собі шибеник, паливода. Тобто чудив той стрілець, а не лише пив.
А ще Висоцький каже, що він "бывший лучший", а це не тотожно "кращий з кращих". А ось про опалу він згадує лише в кінці, тобто це вже результат його вчинку. Крім того, слово "опальний" є у словнику, тож можна і не замінювати на "в опалі".

6. У "Читать тебе моралей, юнец" є два аспекти: перший - специфічна мова короля, другий - король стрільця принижує, каже, що він ще дуже юний. Ні того, ні іншого Ви не відобразили, а хотілося б)

7. У Висоцького стрілець говорить по-простяцьки, у Вас він наче освічений.
У Висоцького він пропонує замінити нагороду на "бадью портвейну", тобто мова йде про винну діжку відповідного розміру, а у Вас він просить відро, крім того, хоче його випити((( У перекладі образ стрільця змінився, що не зовсім вірно, як мені здається.
Є також питання, що він не погодиться робити з принцесою?
І оте "помножу на зеро" - занадто сучасне, а історія ж давня. Крім того, знову Ваш герой говорить "не своєю" мовою.

9. "Портвейн он отспорил" - розповідає про те, що стрілець наполіг на портвейні замість королівської дочки. Тут і процес і результат, а у перекладі лише результат "взяв з собою".
У Висоцького "уложил" тура, тобто вбив, а з перекладеного "в тура стрельнув" не ясно, чи взагалі попав(
Щодо ганьби: в оригіналі він зганьбив принцесу з королем, що здається, важливо, а то бідна тоді принцеса, бо хіба ж вона винна?

Так довго розписую через те, що мене цікавить техніка перекладу, можна сказати, що я сам примірявся до цього тексту.
Не сприйміть його неправильно, все на позитиві) Успіху Вам!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 10:46:35 ]
Ого! Оце коментар! Дякую, Вікторе! Я аж згадав часи, коли тут була Люба Лібуркіна!)
Редагував я, редагував - здається, зробив чи не гірше, ніж спочатку - а початковий файл не зберіг.)
Давайте, викладіть і свій переклад - зробимо спонтанний конкурс перекладів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-31 13:37:30 ]
Крістіане, радий Вашій позитивній реакції. Як я усвідомлюю, перекладу можна навчатися, а такого роду спілкування допомагає росту.
Не хочу влаштовувати перегони, це буде не коректно.
Може якось іншим разом, в рамках великих перегонів з башатьма іншими. Це було б цікаво і корисно. Такі конкурси колись були на ГАКу, брав в них участь, отримав велике задоволення і досвід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 14:15:05 ]
Так, я теж приймав участь у тих конкурсах, пам'ятаю, переклади з англійської про голкіпера і форварда організатор конкурсу навіть обіцяв передати голкіперу збірної України на "Євро-2012" Андрію П'ятову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-31 14:51:39 ]
Згодна із паном Віктором стосовно того, що створення альтернативних перекладів одного й того ж твору - це не дуже гарна ідея, бо у такому разі цінність кожного перекладу автоматично зменшується. Ось де можна позмагатися - http://www.metaphora.in.ua/?page_id=12 (щоправда умови конкурсу наступного етапу ще не оголошено, ймовірно вони будуть десь у вересні-жовтні). Державні перекладацькі конкурси, що існують в Україні, на мою думку, досить забюрократизовані, бо у них перекладач не може сам себе представляти, потрібна рекомендація Спілки письменників чи якоїсь громадської організації у галузі культури.

Що стосується Вашого перекладу, пане Кристіане, він мене зацікавив, але не хочеться його по пунктах розбирати, на це пішло би пів-дня. Як одна із тенденцій, що я помітила, мені здається, при перекладі окремих рядків втрачається іронія, закладена у оригіналі. Наприклад при перекладі таких рядків, як "Чуду-юду я и так победю!", "Съел уже почти всех женщин и кур".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 15:41:54 ]
Що цікаво, згадані Віктором конкурси на ГАК-у якраз і були конкурсами перекладу одного твору.
Дякую, Олено, за цікаве посилання, спробую відстежити, коли буде оголошений наступний конкурс, і, можливо, прийняти участь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-31 16:19:33 ]
Що стосується згаданих рядків, то в першому випадку дозволив собі трохи осучаснити Висоцького: "Бо помножу звіра й так на зеро!", а в другому трішки підправив ближче до оригіналу: "Зжер жінок чи майже всіх та курчат".
Дякую, Олено!