ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор

Ігор Деркач
2019.11.21 09:05
У нас є мрія! Ідемо кудись,
долаємо корупцію на разі,
на Місяці вирощуємо рис
і ласуємо яблука на Марсі.

І не лякає недосяжна вись,
блукаємо у просторі і часі,
чекаємо орду на перелазі

Віктор Кучерук
2019.11.21 07:57
За віконцем листопад
голосно шурхоче
і димів отруйний чад
ріже груди й очі.
Ще болюча німота
гострої скорботи
розповзлася по вустах
і осіла в роті.

Микола Соболь
2019.11.21 06:08
Хотіли волі? Отакої!
Чи то не ваш коняка здох?
Для преЗедента люди – гої
Для навпаки вождьок – нєлох!

Полиште зброю і окопи,
Бо так не спродати землі!
Хотіли, дурні, до Европи?

Ярослав Філософ
2019.11.20 23:17
Як отрута
те Патріо - коли
йде воно від
тих Нікчемних
мертвих Душ


І прив'язані

Марґо Ґейко
2019.11.20 19:36
Коли настане судний день
Тепла, позбавленого сану,
І не лунатиме ніде:
«Осанна осені, Осанна!»

Коли вітри загомонять
І ніч мороз помножить вдвічі,
Суворий січень – вічний вітчим

Олександр Сушко
2019.11.20 18:24
Чи стачить сил порвати ланцюги,
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
А страх мій дух утоптує у мохи,
Шепоче: " За порогом раю - прірва!..."

Перетерпів і осуд, і шопту,
Лишив у сильцях серця половину.
Тепер на волі битим склом іду,

Матвій Смірнов
2019.11.20 18:09
Він пам’ятає: ніби весна,
Начебто тане лід,
Небо, мов намальоване - над,
Чорні калюжі - під,

Він пам’ятає, як горизонт
Збився у вертикаль.
Далі не ясно - чи яв, чи сон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Д(Л)-2

 Де кум?..
Як нема кому,
То і кум куму –
Та нехай би й так - просто обійняти.
"Але де той кум?" -
Й обіймає сум
Боязку куму у нічній кімнаті.

І тремтить кума -
"Знову все дарма!"
Почала кума на очах сивіти.
Глу́па ніч німа,
Кума все нема -
За вікном горять зорі-самоцвіти.

Не росте полин
Поміж капустин,
Не пливуть качки, не шукають ряски,
І нема кому
Боязку куму -
Де подівся кум, матері ‘го трясця?

Не приходить кум
І проймає сум -
Десь блукає кум, шляк його би трафив!
То ж нема кому
Відтепер куму...
За вікном скрипить під ногами гравій...


29.07.15

* Після прочитання одного вірша одного автора.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-07-29 17:18:14
Переглядів сторінки твору 5852
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 22:16:51 ]
На жаль, пані Світлано, Ви не володієте елементарною культурою ведення дискусії, бо від обговорення конкретних текстів, які цілком можуть бути дискусійними, переходите на обговорення особистостей авторів. Погоджуюсь із Уляною в тому, що Ваша поведінка багато в чому некрасива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 12:31:59 ]
А я погоджусь і з Вами, Олено, і з Уляною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 22:46:49 ]
Та невже... "Багато в чому..." Які особистості?
Олено, я навіть не знаю, чи Ви реальна людина. Ми тут всі є, але можемо, на щастя, йти повз тексти, коментарі.
Ви ж приходите на мою сторінку, пишете там про можливу пародію, а тепер ще й моя поведінка Вам не подобається.
Чим Ви володієте, мені байдуже, читати мені нецікаво тексти Ваші, тим паче, обговорювати їх, тому нема причини дискутувати. Я Вас не чіпала). Вам догодили пародією? А для мене це паразитування на чужих рядках.
Лишайтеся із клоном Греєм, та любо дискутуйте.
Я помітила, як тільки хвалять мій текст, когось починає жаба, даруйте, душити. Так і чекай проявів авторської любові)...від тих, кого мабуть, менше помічають. І зауважувати мені комусь - це викликати вогонь на себе. Тому ще раз пишу: немає сенсу спілкуватися. Лишайтеся серед краси та гармонії). У кожного своє розуміння цих слів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 23:58:57 ]
Добре, пані Світлано, більше ми на ПМ не перетинатимемося, бо якщо Ви спілкуєтеся лише з тими, хто Вас хвалить, мені таке спілкування теж нецікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 08:01:49 ]
І наостанок:
Вважаю недоречним заохочувати на пародію, адже авторський текст змінюється, посилання на Міражі таки ж не діє, назва інша.
Мємо "Пісочне".

Бажаю авторам здобувати власне натхнення, а не позичати.
Валентине-Греє, видаліть мій текст і посилання.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:23:33 ]
Ок, видалив Ваш текст і посилання. Які ще будуть побажання, Світлано Майє? Владичицею морською не хочете стати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:34:05 ]
Не вам писати мені про "моветон", чоловіче.
Рядок про кума так і лишився.
Мої тексти, моїми і лишаються.
Якщо ваше натхнення таке химерне і залежить від з"яви іншого тексту - чужого, то що ви за поет?
Пишете "поетична пародія". Може, спочатку зі своєю музою дітей народіть. а потім на чужих зазіхайте.
обіцяли: "не писатиму на Ваше".
слово чоловіче - горобець?
Та на будь-чий текст при бажанні можна награмузляти отаке...
нема про що.
Я писала авторці зауваження, бо не бачити отаких збитих наголосів це дивно. Вона запитала, де...
Виправила вона. Є словник наголосів). Ви приходите і те оцінюєте і пишете: Не бачу неправильних наголосів.
То це не моветон?
Наче це я прискіпувалася даремно. Авторка текст той видалила, тож писати не було під чим, і того було досить.
Пишіть своє, спілкуйтеся без мене...)
А мого зась смикати.

Мені нема за що виправдовуватися, тим паче, перед клоном-ніком-нікеймом.
Написати своє прізвище достойніше, аніж вискакувати з "пародіями" то під одним, то під іншим ім"ям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:53:17 ]
Досить дивно таке чути від людини, яка сама публікується під псевдонімом.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:38:07 ]
Сторінка моя закрита, але ви спокійнісінько без реєстрації ходите туди, смикати рядки...шукати натхнення. Тож не скімліть).

Розумному - досить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:48:50 ]
Оскільки я зайшов, аби прокоментувати спочатку іншого автора, то поки що не можу зайти анонімно - невже це так важко зрозуміти?
І попрошу Вас вживати відповідні слова:



СКІ́МЛИТИ, млю, млиш, недок.

1. Видавати протяжні, жалібні звуки (про тварин). З-під воріт вистрибнув кудлатий пес, відбіг на дорогу й став зализувати, скімлячи, спину (Панч, На калин. мості, 1965, 148); Дівчинка тулила до грудей плямисте цуценя, воно скімлило, як дитина (Перв., Опов.., 1970, 144); * Образно. Всіма голосами вили [вітри], скімлили в Гаркушинім димарі, з гуркотом рвали на горищах стару проіржавлену крівлю (Гончар, Таврія.., 1957, 505).

2. розм. Тихо, жалібно плакати. Скімлило [немовля] й щось ловило охлялим ротиком (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 465); Остап вийшов за поріг, щоб запросити жінку до хати,— доки вона буде надворі мерзнути та скімлити? (Горд., II, 1959, 265); // Надоїдливо скаржитися на кого-, що-небудь. Вже навіть говорити було ні про що —— надій не було, а скімлити про одне й те ж — про голод та кару божу — не вистачало сили і бажання (Збан., Сеспель, 1961, 299); Брат.. скімлить у своїх листах, щоб забрав його до себе (Загреб., Європа 45, 1959, 229).

3. безос. Давати відчуття тупого болю; нити, скніти, щеміти. В грудях йому скімлило (Смолич, Мир.., 1958, 511).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 269.

Скімлити, лю, лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 135.

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:50:15 ]
От завдяки мені, Ви ще й збагатите лексикон)...
Вуаля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:55:36 ]
А в мене він такий бідний?..
Оh là là!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:56:07 ]
Та невже вашим батечком був Грей...
Хм... І маєте вітрильника?
Моя мама - Софія Залізняк.
І її прізвище я можу взяти, змінити паспорт.
А Ви? Готові назватися Кристіаном у житті реальному?
Бувайте, мене чекають справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:15:09 ]
І чого б то когось мало це обходити, от ніяк не зрозумію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 10:17:58 ]
Дивилася фільм "Стэнфорди, хозяева ячменя", там Ноелю було аж 96 років.
У Вас є час зрозуміти.
Люди живуть довго...черепахи ще довше.
........................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:22:07 ]
Звідки Ви знаєте, скільки в кого є часу? Чи Ви Господь-Бог?