ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Д(Л)-2

 Де кум?..
Як нема кому,
То і кум куму –
Та нехай би й так - просто обійняти.
"Але де той кум?" -
Й обіймає сум
Боязку куму у нічній кімнаті.

І тремтить кума -
"Знову все дарма!"
Почала кума на очах сивіти.
Глу́па ніч німа,
Кума все нема -
За вікном горять зорі-самоцвіти.

Не росте полин
Поміж капустин,
Не пливуть качки, не шукають ряски,
І нема кому
Боязку куму -
Де подівся кум, матері ‘го трясця?

Не приходить кум
І проймає сум -
Десь блукає кум, шляк його би трафив!
То ж нема кому
Відтепер куму...
За вікном скрипить під ногами гравій...


29.07.15

* Після прочитання одного вірша одного автора.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-07-29 17:18:14
Переглядів сторінки твору 12042
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 22:16:51 ]
На жаль, пані Світлано, Ви не володієте елементарною культурою ведення дискусії, бо від обговорення конкретних текстів, які цілком можуть бути дискусійними, переходите на обговорення особистостей авторів. Погоджуюсь із Уляною в тому, що Ваша поведінка багато в чому некрасива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 12:31:59 ]
А я погоджусь і з Вами, Олено, і з Уляною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 22:46:49 ]
Та невже... "Багато в чому..." Які особистості?
Олено, я навіть не знаю, чи Ви реальна людина. Ми тут всі є, але можемо, на щастя, йти повз тексти, коментарі.
Ви ж приходите на мою сторінку, пишете там про можливу пародію, а тепер ще й моя поведінка Вам не подобається.
Чим Ви володієте, мені байдуже, читати мені нецікаво тексти Ваші, тим паче, обговорювати їх, тому нема причини дискутувати. Я Вас не чіпала). Вам догодили пародією? А для мене це паразитування на чужих рядках.
Лишайтеся із клоном Греєм, та любо дискутуйте.
Я помітила, як тільки хвалять мій текст, когось починає жаба, даруйте, душити. Так і чекай проявів авторської любові)...від тих, кого мабуть, менше помічають. І зауважувати мені комусь - це викликати вогонь на себе. Тому ще раз пишу: немає сенсу спілкуватися. Лишайтеся серед краси та гармонії). У кожного своє розуміння цих слів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 23:58:57 ]
Добре, пані Світлано, більше ми на ПМ не перетинатимемося, бо якщо Ви спілкуєтеся лише з тими, хто Вас хвалить, мені таке спілкування теж нецікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 08:01:49 ]
І наостанок:
Вважаю недоречним заохочувати на пародію, адже авторський текст змінюється, посилання на Міражі таки ж не діє, назва інша.
Мємо "Пісочне".

Бажаю авторам здобувати власне натхнення, а не позичати.
Валентине-Греє, видаліть мій текст і посилання.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:23:33 ]
Ок, видалив Ваш текст і посилання. Які ще будуть побажання, Світлано Майє? Владичицею морською не хочете стати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:34:05 ]
Не вам писати мені про "моветон", чоловіче.
Рядок про кума так і лишився.
Мої тексти, моїми і лишаються.
Якщо ваше натхнення таке химерне і залежить від з"яви іншого тексту - чужого, то що ви за поет?
Пишете "поетична пародія". Може, спочатку зі своєю музою дітей народіть. а потім на чужих зазіхайте.
обіцяли: "не писатиму на Ваше".
слово чоловіче - горобець?
Та на будь-чий текст при бажанні можна награмузляти отаке...
нема про що.
Я писала авторці зауваження, бо не бачити отаких збитих наголосів це дивно. Вона запитала, де...
Виправила вона. Є словник наголосів). Ви приходите і те оцінюєте і пишете: Не бачу неправильних наголосів.
То це не моветон?
Наче це я прискіпувалася даремно. Авторка текст той видалила, тож писати не було під чим, і того було досить.
Пишіть своє, спілкуйтеся без мене...)
А мого зась смикати.

Мені нема за що виправдовуватися, тим паче, перед клоном-ніком-нікеймом.
Написати своє прізвище достойніше, аніж вискакувати з "пародіями" то під одним, то під іншим ім"ям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:53:17 ]
Досить дивно таке чути від людини, яка сама публікується під псевдонімом.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:38:07 ]
Сторінка моя закрита, але ви спокійнісінько без реєстрації ходите туди, смикати рядки...шукати натхнення. Тож не скімліть).

Розумному - досить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:48:50 ]
Оскільки я зайшов, аби прокоментувати спочатку іншого автора, то поки що не можу зайти анонімно - невже це так важко зрозуміти?
І попрошу Вас вживати відповідні слова:



СКІ́МЛИТИ, млю, млиш, недок.

1. Видавати протяжні, жалібні звуки (про тварин). З-під воріт вистрибнув кудлатий пес, відбіг на дорогу й став зализувати, скімлячи, спину (Панч, На калин. мості, 1965, 148); Дівчинка тулила до грудей плямисте цуценя, воно скімлило, як дитина (Перв., Опов.., 1970, 144); * Образно. Всіма голосами вили [вітри], скімлили в Гаркушинім димарі, з гуркотом рвали на горищах стару проіржавлену крівлю (Гончар, Таврія.., 1957, 505).

2. розм. Тихо, жалібно плакати. Скімлило [немовля] й щось ловило охлялим ротиком (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 465); Остап вийшов за поріг, щоб запросити жінку до хати,— доки вона буде надворі мерзнути та скімлити? (Горд., II, 1959, 265); // Надоїдливо скаржитися на кого-, що-небудь. Вже навіть говорити було ні про що —— надій не було, а скімлити про одне й те ж — про голод та кару божу — не вистачало сили і бажання (Збан., Сеспель, 1961, 299); Брат.. скімлить у своїх листах, щоб забрав його до себе (Загреб., Європа 45, 1959, 229).

3. безос. Давати відчуття тупого болю; нити, скніти, щеміти. В грудях йому скімлило (Смолич, Мир.., 1958, 511).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 269.

Скімлити, лю, лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 135.

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:50:15 ]
От завдяки мені, Ви ще й збагатите лексикон)...
Вуаля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:55:36 ]
А в мене він такий бідний?..
Оh là là!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:56:07 ]
Та невже вашим батечком був Грей...
Хм... І маєте вітрильника?
Моя мама - Софія Залізняк.
І її прізвище я можу взяти, змінити паспорт.
А Ви? Готові назватися Кристіаном у житті реальному?
Бувайте, мене чекають справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:15:09 ]
І чого б то когось мало це обходити, от ніяк не зрозумію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 10:17:58 ]
Дивилася фільм "Стэнфорди, хозяева ячменя", там Ноелю було аж 96 років.
У Вас є час зрозуміти.
Люди живуть довго...черепахи ще довше.
........................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:22:07 ]
Звідки Ви знаєте, скільки в кого є часу? Чи Ви Господь-Бог?