ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.24 07:32
* * *
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Реконструкція парку
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Досить може?
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
Вітер
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Сама
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Як угри сусідами нашими стали
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Бородаті карлики
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Болюча байка
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
rejoyce (Jefferson Airplane)
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П''ять відсотків...
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Хіба мені навішаєш раби хомут?
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Д(Л)-2

 Де кум?..
Як нема кому,
То і кум куму –
Та нехай би й так - просто обійняти.
"Але де той кум?" -
Й обіймає сум
Боязку куму у нічній кімнаті.

І тремтить кума -
"Знову все дарма!"
Почала кума на очах сивіти.
Глу́па ніч німа,
Кума все нема -
За вікном горять зорі-самоцвіти.

Не росте полин
Поміж капустин,
Не пливуть качки, не шукають ряски,
І нема кому
Боязку куму -
Де подівся кум, матері ‘го трясця?

Не приходить кум
І проймає сум -
Десь блукає кум, шляк його би трафив!
То ж нема кому
Відтепер куму...
За вікном скрипить під ногами гравій...


29.07.15

* Після прочитання одного вірша одного автора.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-07-29 17:18:14
Переглядів сторінки твору 11902
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 22:16:51 ]
На жаль, пані Світлано, Ви не володієте елементарною культурою ведення дискусії, бо від обговорення конкретних текстів, які цілком можуть бути дискусійними, переходите на обговорення особистостей авторів. Погоджуюсь із Уляною в тому, що Ваша поведінка багато в чому некрасива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 12:31:59 ]
А я погоджусь і з Вами, Олено, і з Уляною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 22:46:49 ]
Та невже... "Багато в чому..." Які особистості?
Олено, я навіть не знаю, чи Ви реальна людина. Ми тут всі є, але можемо, на щастя, йти повз тексти, коментарі.
Ви ж приходите на мою сторінку, пишете там про можливу пародію, а тепер ще й моя поведінка Вам не подобається.
Чим Ви володієте, мені байдуже, читати мені нецікаво тексти Ваші, тим паче, обговорювати їх, тому нема причини дискутувати. Я Вас не чіпала). Вам догодили пародією? А для мене це паразитування на чужих рядках.
Лишайтеся із клоном Греєм, та любо дискутуйте.
Я помітила, як тільки хвалять мій текст, когось починає жаба, даруйте, душити. Так і чекай проявів авторської любові)...від тих, кого мабуть, менше помічають. І зауважувати мені комусь - це викликати вогонь на себе. Тому ще раз пишу: немає сенсу спілкуватися. Лишайтеся серед краси та гармонії). У кожного своє розуміння цих слів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-07-29 23:58:57 ]
Добре, пані Світлано, більше ми на ПМ не перетинатимемося, бо якщо Ви спілкуєтеся лише з тими, хто Вас хвалить, мені таке спілкування теж нецікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 08:01:49 ]
І наостанок:
Вважаю недоречним заохочувати на пародію, адже авторський текст змінюється, посилання на Міражі таки ж не діє, назва інша.
Мємо "Пісочне".

Бажаю авторам здобувати власне натхнення, а не позичати.
Валентине-Греє, видаліть мій текст і посилання.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:23:33 ]
Ок, видалив Ваш текст і посилання. Які ще будуть побажання, Світлано Майє? Владичицею морською не хочете стати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:34:05 ]
Не вам писати мені про "моветон", чоловіче.
Рядок про кума так і лишився.
Мої тексти, моїми і лишаються.
Якщо ваше натхнення таке химерне і залежить від з"яви іншого тексту - чужого, то що ви за поет?
Пишете "поетична пародія". Може, спочатку зі своєю музою дітей народіть. а потім на чужих зазіхайте.
обіцяли: "не писатиму на Ваше".
слово чоловіче - горобець?
Та на будь-чий текст при бажанні можна награмузляти отаке...
нема про що.
Я писала авторці зауваження, бо не бачити отаких збитих наголосів це дивно. Вона запитала, де...
Виправила вона. Є словник наголосів). Ви приходите і те оцінюєте і пишете: Не бачу неправильних наголосів.
То це не моветон?
Наче це я прискіпувалася даремно. Авторка текст той видалила, тож писати не було під чим, і того було досить.
Пишіть своє, спілкуйтеся без мене...)
А мого зась смикати.

Мені нема за що виправдовуватися, тим паче, перед клоном-ніком-нікеймом.
Написати своє прізвище достойніше, аніж вискакувати з "пародіями" то під одним, то під іншим ім"ям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:53:17 ]
Досить дивно таке чути від людини, яка сама публікується під псевдонімом.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:38:07 ]
Сторінка моя закрита, але ви спокійнісінько без реєстрації ходите туди, смикати рядки...шукати натхнення. Тож не скімліть).

Розумному - досить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:48:50 ]
Оскільки я зайшов, аби прокоментувати спочатку іншого автора, то поки що не можу зайти анонімно - невже це так важко зрозуміти?
І попрошу Вас вживати відповідні слова:



СКІ́МЛИТИ, млю, млиш, недок.

1. Видавати протяжні, жалібні звуки (про тварин). З-під воріт вистрибнув кудлатий пес, відбіг на дорогу й став зализувати, скімлячи, спину (Панч, На калин. мості, 1965, 148); Дівчинка тулила до грудей плямисте цуценя, воно скімлило, як дитина (Перв., Опов.., 1970, 144); * Образно. Всіма голосами вили [вітри], скімлили в Гаркушинім димарі, з гуркотом рвали на горищах стару проіржавлену крівлю (Гончар, Таврія.., 1957, 505).

2. розм. Тихо, жалібно плакати. Скімлило [немовля] й щось ловило охлялим ротиком (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 465); Остап вийшов за поріг, щоб запросити жінку до хати,— доки вона буде надворі мерзнути та скімлити? (Горд., II, 1959, 265); // Надоїдливо скаржитися на кого-, що-небудь. Вже навіть говорити було ні про що —— надій не було, а скімлити про одне й те ж — про голод та кару божу — не вистачало сили і бажання (Збан., Сеспель, 1961, 299); Брат.. скімлить у своїх листах, щоб забрав його до себе (Загреб., Європа 45, 1959, 229).

3. безос. Давати відчуття тупого болю; нити, скніти, щеміти. В грудях йому скімлило (Смолич, Мир.., 1958, 511).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 269.

Скімлити, лю, лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 135.

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:50:15 ]
От завдяки мені, Ви ще й збагатите лексикон)...
Вуаля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 09:55:36 ]
А в мене він такий бідний?..
Оh là là!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 09:56:07 ]
Та невже вашим батечком був Грей...
Хм... І маєте вітрильника?
Моя мама - Софія Залізняк.
І її прізвище я можу взяти, змінити паспорт.
А Ви? Готові назватися Кристіаном у житті реальному?
Бувайте, мене чекають справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:15:09 ]
І чого б то когось мало це обходити, от ніяк не зрозумію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-07-30 10:17:58 ]
Дивилася фільм "Стэнфорди, хозяева ячменя", там Ноелю було аж 96 років.
У Вас є час зрозуміти.
Люди живуть довго...черепахи ще довше.
........................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-30 10:22:07 ]
Звідки Ви знаєте, скільки в кого є часу? Чи Ви Господь-Бог?