ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.01.19 17:51
Якби ми вдвох поїхали в Херсон,
З тобою був би в нас х.ровий сон.

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Літа проминальна літургія" (2017)

 Зненацька...
Ніяк не скину фартушка -
доволі справ є.
Рука обов'язку важка -
не відпускає.

Зібрати миті золоті...
Полити квіти...
Весна майнула, мовби тінь, -
ми з нею квити.

Квиток у давнє - поверну
(без місця й дати).
Надій мелодію чудну
не пригадати.

Чого ж, обірвана струно,
зовеш і досі?
Зненацька гляну за вікно:
а там - вже осінь.

03.09.2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-09-03 16:24:15
Переглядів сторінки твору 3566
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-09-03 18:47:17 ]
Отак час і збігає за клопотами. І як ото чоловіки без них живуть? ;)
Втім, головне - аби осінь була затишною ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-04 12:13:57 ]
О так...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-03 20:36:47 ]
Зібрати миті золоті...
Полити квіти... Дійсно жінкам не позаздриш, стільки важкої праці із миттєвими блискавками натхнення. Працюйте, і хай та осінь до зими не дійде, бо стільки квітів ще полити треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-04 12:15:46 ]
Навпаки, заздріть нам, чоловіки! )
А зима все одно прийде...
Квіти поселимо на підвіконні )
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-09-03 20:53:41 ]
Не сумуйте, пані Любо, за минулим. Воно ж не в лінощах, а в праці проминуло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-04 12:16:41 ]
Щось таке... безнадійне нахлинуло...
Дякую. Постараюсь не сумувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-09-04 04:46:49 ]
о, оте - зненацька - як блискавка...
між і між...

о Любове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-04 12:17:47 ]
так і є...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2015-09-04 22:19:38 ]
ой як гарно- гарно!!! такі знайомі інтонаціі...пронизує . Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-05 13:05:26 ]
Ой дякую, Роксоланко!
Насправді у вірші не так вже й багато суму, радше - світло приємних жіночих турбот, тішуся, що ти це помітила )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-09-05 15:46:31 ]
а ця струна не вмовкне, хоч і обірвана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-07 15:23:34 ]
мабуть...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-06 20:07:58 ]
Такі прості, такі жіночі, такі змістовні рядки. Подобаються! От би й самій навчитися так висловлюватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-07 15:27:18 ]
Дякую за теплі слова!
Пропоную навчитися висловлюватись ще краще, а головне по-своєму ) Бо мої вірші теж іще не еталон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-07 15:36:31 ]
Та як читаю людей, дивуюся, як їм приходять на думку такі вислови й образи! Водночас, коли хтось подобається, мимоволі десь копіюєш манеру. А як не читати?! Це ж улюблене заняття. :-)) Мені цікаво, як це працює. А то видати книжку я видала, а що з цим робити далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-09-07 18:00:29 ]
О, а як я іноді дивуюся! )