Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Крила хочуть літати!
Вот такая пастель…
Сказка…
Сладкая, сладкая;
Там, где все оживают в финале и, радуясь,
Строят новое что-то, так искренне ахая…
Продолжения хочется даже. А надо ли?
Сказка – сказкой,
действительностью – действительность
И в реале – дворец расстреляли из САУшки.
Тем, кто в сказки не верил, пожалуй, простительно,
А кто верил… ну что ж, повзрослеть бы пора уже.
Те мосты, что герои друг к другу построили,
Развалились под весом своей утопичности.
Только ночью приходят фантомными болями,
Возбуждая остатки наивности в личности.
Печь-буржуйка питается старыми книгами ,
Пятна ржавчины, так на пастель не похожие,
Расползлись по иконам корявыми ликами…
Крылья в гроб аккуратно уложены.
Олексій Шмаков (зі збірки «15 стихотворений о любви и войне»)
Крилам у домовині тісно,Крила рвуться на волю, брате.
Їм так хочеться жити, а не вмирати.
Їм би злетіти, звісно.
Святий з ікони з докором дивиться.
Як же так сталося, брате?
Крила твої – як милиці.
Як же на них літати?
Твої руки обіймають зброю
І тримають під прицілом небо.
Як же жити без крил вою?
Як же жити мені без тебе?
Святий з ікони гримає.
Хмуриться, каже, вставай, брате.
Крилам тим, що в домовині є,
Час вже їм і політати!
Торецьк-Дружківка, після відвідин передової
Олексій Шмаков - майор ЗСУ, який зараз захищає кордони України на Донбасі. Поет.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)