ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.05.09 17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,

Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,

Ігор Терен
2026.05.09 17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,

Борис Костиря
2026.05.09 13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.

Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту

хома дідим
2026.05.09 09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л

Тетяна Левицька
2026.05.09 09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.

Кока Черкаський
2026.05.08 23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.

Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
За обрієм шукань, уже не перших,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.

Ірина Вовк
2026.05.08 11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н

Юрій Гундарів
2026.05.08 11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.

Що таке війна?
Це коли весна,

Вячеслав Руденко
2026.05.08 10:15
Знай!- за вОсьмим не завждИ приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.

Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 У зливу
А ти зайдеш у гості зненацька,
Вже простукає чверть по дванадцятій.
Принесеш коньяк Закарпатський
І пахучу гілку акації.

Я в заварник досиплю цукати,
Зроблю чай із терпким ароматом.
Ми до ранку не будемо спати,
Проводжатимем давнішні втрати.

- Як давно ми з тобою не бачились?
- Більше року. Як ти пробачила?
- Це давно вже не має значення.
- Тільки шкода, що час утрачено.

А тобі таки справді шкода?
Чи то різко змінилась погода?
Чи кохана не дала згоди?
Чи не мав раніше нагоди?

Не спитаю, бо тиша у відповідь.
Так було, і нічого не виправиш.
Ти задумливо, сумно куритимеш.
Час проб’ється серцевими ритмами.

Ти ж-бо знаєш, була щаслива,
Хоч кохала надмірно вразливо.
І помовчимо про неможливе.
Будьмо поруч. Не разом... Злива..

13.04.07.





Найвища оцінка Микола Барет 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-04-13 14:15:16
Переглядів сторінки твору 5800
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.613 / 5.17  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.462 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:07:48 ]
Сумно Юліє... Насправді сумно.
Ви знова навернули свій меланхолічний настрій.
Чи то мо` Пятниця 13го так діє?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:35:10 ]
Ні, Юрцю, з настроєм все укей!! Просто чудово!!
А мені від настрою вірша не сумно, а навпаки - якесь полегшення. Можливо, тому, що виписала...
Я й не помітила, що сьогодні п"ятниця 13-е, хоч з ранку за монітором... І про шо я думала??? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-14 10:52:18 ]
От прочитав лише перші рядки - і злива спогадів, а ще пісня Пугачової:
"А ти прідьош кагда тємно,
кагда в акно ударіт вьюга,
кагда пріпомніш, как давно
нєсагрєвалі ми друг друга..."
Як давно то було :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-14 11:58:43 ]
Славцю, мені одразу здалося, що Ви знайдете шось близьке у цьому вірші.
Сподіваюся, інше новеньке з мого доробку (яке гучне слово! :)) поліпшить Вам настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 00:28:42 ]
Я вже давно вийшов за рубіж молодечого віку. Але Ви, люба Юліє, розбурхали своєю "зливою" мої заснулі почуття... І я почуваюся Вашим ліричним героєм, -
"Будьмо поруч. Не разом...Злива." Щиро Олесь Маївка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 13:38:33 ]
лірика, лірика, лірика...
ліра затягує звуки заснулі,
дві гіркоти єднаючись о 12.00
чи 00.00 - солодшають бджолиним
роєм засмаглої зливи міської...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 14:00:52 ]
нарешті почав :))
образи близькі, особливо коньячні!
гори, вогнище, прохолода, ніч минулого літа
фізіології не надуриш, правда :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-02 21:25:42 ]
Юлю, Ваші останні вірші - дивовижні, дуже прникливі:) пишу під цим, сумно-ностальгійним, але в голові ще вирує пристрасть у дощі:) та, що в іншому вірші... і в гостро відточених олівцях теж:)

успіхів! творчих і.. ну і теж....:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-02 21:28:35 ]
... а оце "будьмо поруч. не разом... злива"

вже вкотре перечитую. (і про олівці, і про самашечу зливу теж!) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-03 08:36:26 ]
Дякую, Іринко!!! :))))))
Доля нагородила великим щастям, от і вірші виходять натхненними!
І Вам бажаю Любові, натхнення і успіхів не лише творчо-професійних :)
П.С. При нагоді передайте, будь ласка, вітання Дмитрові Фурдаку, якщо ви, звісно, знайомі ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-19 13:15:55 ]
Власне, тут, Юліє, ви намагаєтесь "йти через подробиці". Абсолютно вірно робите. Але це важко зробити відразу ідеальним чином. І справа тільки у вашому життєвому досвіді. Досвіді, що тільки один і робить нас справжніми. Це значить, що на початку краще писати менше, але з добре відчутими подробицями, з якими саме і пов'язані основні відчуття ліричної героїні.
Утім, все це стосується нас усіх. Особливо зрілих авторів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-19 14:18:20 ]
Думаю, ми можемо говорити лише про ступінь наближення до ідеалу, і щоб той ступінь був вищим, досвід має бути позитивним, тобто засвоєним з якістю, а не кількістю.
Даний вірш - фантазія, створена настільки вдало, наскільки то було можливо з огляду на мізерний досвід у певній ситуації.
Дякую за те, що поділились думками. Собі ж можу лише побажати набуття нових вражень, аби було чим ділитися. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-19 14:42:59 ]
Я більше мав на увазі ідеально, щодо своїх початкових (авторських) намірів.
Утім, важко до кінця зрозуміти, для чого власне творчість необхідна. Напевно одна із функцій - ділитися враженнями, набутками, досвідом, а ще - народження творів, достатньо самостійних для подальшого життя?
"І помовчимо про неможливе.
Будьмо поруч" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-19 14:51:51 ]
Будьмо! :))) ...вартими кращого, і щоб враження були варті того, щоб ними ділитися.