ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,

Володимир Бойко
2020.07.07 11:24
Я частував своєю кров`ю комарів,
Я на фуршеті цьому мало не здурів.
Які ж вони немилосердні, комарі –
Жалкі завсідники вечірньої зорі.

Дума Козак
2020.07.07 09:44
Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...

Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,

Сергій Губерначук
2020.07.07 08:26
Ех, ти, Скорпіоне!
Ти жалиш!
Повернутий спиною – Злом!
А спробуй убити –
на-зав-жди –

Добром.

Олександр Сушко
2020.07.07 01:32
Літній дощик


Шкандибаю, у руках ковінька

Став старим, а був - прехтивий фавн.

А спекотне літо, наче жінка,-

Олексій Кацай
2020.07.06 20:29
планету машиною часу
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил

Євген Федчук
2020.07.06 19:21
Було це у часи у старовинні.
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.

Олександр Панін
2020.07.06 18:15
На зеленій галявині, на узліссі -
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?

«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…

Олександр Сушко
2020.07.06 17:31
Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.
А нині - Президент! Спаситель! Ленін!
Країна, врешті, витягла туза.

І зажила-а-а! Аж мед тече по вухах,
Грошви до біса і війни нема...
Ці вибори - солодка груповуха,

Ярослав Чорногуз
2020.07.06 15:00
Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.

ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.

Олександр Сушко
2020.07.06 09:29
Порізано талант сатири лезами,
Під хвіст коту усі мої труди!
Кошлате мудромисліє - поезія,
А те, що в мене - сірий наратив.

О, хто би дав хоча б ковточок радості?
Боги парнаські вирок прорекли:
"Для вічноті твої творіння - капості,

Сергій Губерначук
2020.07.06 09:14
Вічно серце живе
по тілах по людських,
не в однакових ритмах кочує.

Десь фонтаном прорве
між артерій вузьких,
десь мелодію Брамса прочує.

Іван Потьомкін
2020.07.05 21:35
Андрій Розумовський Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ? Бетховен З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Ігор Шоха
2020.07.05 21:19
Є люди, з якими приємно завжди,
далеко не треба ходити,
є й інші, з якими, куди не іди,
немає про що говорити.

На інших надійся, та сам обирай,
на кого надія в дорозі,
оточена пеклом дорога у рай,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Як стогне вітер...
Уже на небі… біля тата й мами…
Чого ж ти, брате, назавжди заснув.
Спливає шибка зимними сльозами,
Я в них втонув…
Ти був... ти був… ти був…

Як стогне вітер, кидаючи в небо
Моє виття, закутане у біль:
– Скажи, як жити, брате, тут без тебе?..
Та не приходить відповідь звідтіль.

Весна щедрує, та тобі вже, рідний,
Зозуля сотню літ не накує.
Гортає пам’ять знімками сповідно.
Ти був…
Не був! –
Ти є, мій брате!
Є-є-є-є-є-є-є!!!..





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-28 14:00:22
Переглядів сторінки твору 2996
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.100 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Автор востаннє на сайті 2020.06.18 02:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-28 15:06:18 ]
щодо текстів такої приватної території важко що мовити. угу. а чого весна - щедрує, щедрий вечір ніби 18 січня?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-28 17:41:36 ]
... а добре й мовчати... аби весна... щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-28 23:00:56 ]
дякую за відгук


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-29 00:39:50 ]
звикло не вважаю щирість - чеснотою тексту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-28 23:12:10 ]
При написанні перебирала різні варіанти, як показати радість весни, що надходить. На "щедрує" спинилась свідомо. Щедрівки виконуються на новий рік - де по старому стилю, де по новому. А у природи новий рік починається таки навесні, а не посеред зими. Тому й щедрує весна в березні.

Чи влаштовує Вас моя відповідь?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-29 00:39:09 ]
та безперечно що ні, але хіба вас таке може бентежити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-29 09:22:11 ]
Давайте доб'ємо тему щедрівок. Не люблю невияснене залишати позаду. Чому Вас не влаштувала моя відповідь? Не переживайте, Ваша манера розмови не завадить мені знайти зерно хороше у Ваших словах. Коли воно там є))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-29 13:50:58 ]
Перепрошую, але видалила так само вдало, як і Ви виставили - подвійно:) І хоч вірте, хоч ні, але ненавмисне.
І таки повернемось до "щедрує".
Із тлумачного словника: ЩЕДРІ́ВКА, и, жін. Старовинна українська обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня."
Новий рік люди в нашій країні святкують хто по новому стилю, хто по старому - в січні. Рідновіри - в березні. А сама природа свій новий рік розпочинає з пробудження навесні і щедрує квітами, співом пташиним, куванням зозулі в тому числі.
В літературі метафори часто зустрічаються, це одна з них.
Не те, щоб я хотіла Вас переконати, але не можу зрозуміти Вашого нерозуміння. Чи воно йде від моїх незграбних пояснень, чи від Вашої впертості або зашореності, чи таки я використала невдалий образ.
Сподіваюсь на Вашу конструктивну відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-29 19:03:45 ]
даруйте, що так відволікся. комент поправив, хоч воно й не дуже охайно. це все безперечно так, і щодо рідновірів і щодо 15го століття, нічого не скажеш. я звісно розумію. що в традиції постмодернізму воно ніби й не має значення якого, але - ну, є ж усталене слововикористання і намагання притягти за вуха яке нове визначення не айс - але, безперечно, для мене. в автора, звісно, може бути своє бачення такого. мда. однією з моїх улюблених цитат є вислів Цветана Тодорова - література як пікнік, автор приніс текст, читач інтерпретацію. зрозуміло, що деякі інтерпретації можуть бути хибними, але така вже інтенція цього читача, ну тобто - зашореність і нечуттєвість до поетичного слова


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-29 22:45:25 ]
В мене щось збились коментарі під цим віршем, бачу їх тільки в себе на пошті. Але не страшно.
Відносно "усталеного слововикористання" - трохи згодна, а трохи ні. Згодна, що до слова треба бути уважним. Але воно живе, Андрію. Я хочу його смакувати. Не калічити, не перекручувати, але радіти йому.
Відносно "інтенції цього читача" - да ладна косити тут під нечуттєвого. Пилинки видивляєтесь і вимітаєте, око - як об'єктив мікроскопа. Але те, що переживаєте за слово, приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 10:55:58 ]
калічити і перекручувати - це також спосіб смакувати, це як з карамеллю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-30 11:04:26 ]
Один мій чудовий знайомий якось на прикладі показав, що обидві сторони можуть бути праві. Тому не буду продовжувати дискусію на розпочату тему, бо ми вже і так очі намуляли читачам. Щиро вдячна Вам за розмову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 11:18:09 ]
як правило, так і є. власне, на цьому принципі і побудовано трагедії


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-29 14:19:28 ]
Проникливо…Втрата близької людини – це наболючіше…А на рахунок щедрівок і весни згідна з Вами, пані Ларисо, весна також щедрує!!!
Гарно написано у Вікіпедії: «А ще до 15 століття Новий Рік на Русі святкувався у березні і щедрівки виконували функції веснянок, тобто, розпочинали весняний цикл, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль... ("прилетіла ластівочка", ... "ой, сивая зозуленька"), і горобцеподібна пташка "щедрик" також прилітає на терени України лише в кінці березня.».

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-30 11:25:39 ]
Дякую, Лілеє.
Намагаюсь не порушувати "усталені") канони, але і до себе дослухаюсь.
Кожен має право на вільний прояв своїх відчуттів. На помилку також. Ну і на відповідну реакцію оточуючих услід:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Сливко (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-29 14:32:12 ]
Дуже сумно і боляче втрачати найрідніших. Вірш написано майстерно .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-30 11:26:40 ]
Дякую за чуйний відгук, пані Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-03-30 21:29:16 ]
Світла пам*ять...
*
Автору - довгих років життя і нових віршів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-30 23:02:28 ]
Дякую.
Ваше читаю все. Колись знайду час і назад ще пройдусь по Вашій сторінці.