ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2018.09.23 23:33
Осіння днина випита до дна,
Лягли навколо тіні присмеркові,
Лиш у саду, в любовному алькові
Літає сміху голосна луна.

Комусь вона, можливо, не до речі –
Збива ліричну хвилю у душі…
Ще хтось когось – дивуюся – смішить,

Олександр Сушко
2018.09.23 19:32
Тут був Едем. Шумів зелений ліс,
Стрибала білорибиця на плесі...
Тепер його нема. Є купи гільз,
Гниють у вирвах знищені берези.

Я знав - не можна вірити "братам",
Вони - раби, а я дитя свободи.
Сюди прийшла за здобиччю орда,

Нінель Новікова
2018.09.23 19:21
Світлий сум осінньої краси...

Любов Бенедишин
2018.09.23 17:33
Нечитані книги…
Оцю з понеділка зачну –
як світ пізнаватиму,
створений тільки для мене.
Та вже понад вечір
кладу намір свій у труну.
І зранку – бігцем –
у життя нетерпляче й шалене.

Іван Потьомкін
2018.09.22 21:11
Якщо похилий вік і похилив мене
То це над тим, що відкладалося на завтра.
Тепер силкуюся перетягти його в сьогодні.
А це не теж, що перетягувать в змаганнях линву...
...Такий собі урок для тих,
Хто мріяв про спокійну старість.
Урок, який мало кому

Нінель Новікова
2018.09.22 19:57
Я подякую осінь за ласку,
За емоції, що через край,
За кохання даровану казку,
За поезій рясний урожай.

Не зігріти душі оксамитом –
Почуття догоріли до тла!
Прощавай, моє бабине літо,

Василина Іванина
2018.09.22 16:45
З ранку нині хмарно. І це добре, бо ми збираємо виноград, а сонце нам не дозволено. Уперше в таку пору, тобто у вересні, почали збирати, але вже мусай, бо надовго відкладати не можемо... У Бога на цю осінь інші щодо нас плани, які нам ще не зовсім відомі.

Ірина Вовк
2018.09.21 22:48
Протягом осінньо-зимового періоду календарного року українців є Три Пречистi – 28 серпня, 21 вересня і 4 грудня. Про них у народi кажуть: ”Перша Пречиста жито засiває, Друга - дощем поливає, а Третя - снігом покриває”. Пiсля Успіння Пресвятої

Шон Маклех
2018.09.21 22:07
День,
Коли хочеться помовчати,
Коли в жовтих автобусах
Дозволяється їздити божевільним**,
Коли осінь лишає на дзеркалі пил,
І можна намалювати пальцями
На його відвертій поверхні
Крислаті пальми Борнео

Ольга Паучек
2018.09.21 13:17
Ніжну душу скував у кайдани,
Для бажання поставив капкан,..
Очі твої - то злі океани,
А слова, як безжальний вулкан...

Все ж я вдячна тобі за синочків,
За моїх пречудових дітей...
А між нас... пересохли струмочки,

Анонім Я Саландяк
2018.09.21 12:42
Аргумент двадцять сім-вісім: точка абсурду...     ... розум має право на абсурд, я так думаю; Кант* - мені здається, всіляко обминає слово абсурдний - Absurditat-absurd-безглуздий... а коли, його ж, “дисципліна доказів” вимагає, від нього ж, відпов

Віта Парфенович
2018.09.21 12:30
Налаштована рішуче, охоплена пристрастю, Ніка вирішила, будь що буде . І якщо навіть красень натякне на секс, вона наперед вирішила, що прийме пропозицію. Їй хотілося шаленої пригоди, сповненої інтриги і новизни. Думки про Гліба заволоділи дівчиною повніс

Світлана Майя Залізняк
2018.09.21 11:14
Занадто доброю - не варто...
Чуже багаття джерґотить.
Тремку мелодію Монмартру
передає вселенська нить.

Мережу вірші блискотючі.
Лелітки досвіду ловіть.
На оксамитові онучі

Марґо Ґейко
2018.09.21 09:27
Він був такий, що міг би і до ста…
Та схибив і пішов у ті квартали,
Де двоє туй у кованих кутах
Небавом синім пологом повстали.

Сукався час, незнано звідкіля,
Вертівся на одвічне мотовило –
Тепер тобою плакало гілля,

Петро Скоропис
2018.09.21 08:39
Ми у лузі гратись в квача охочі,
бодай не в пальтині, а у сорочці.
А як дощ і сльота покінчить із літом,
ми, учитись охочі, не сплакнем слідом.

Ми посібник осилим за назву довгу.
А те, що нам сниться – яві в помогу.

Олександр Сушко
2018.09.21 05:08
Без "мусі-пусі" - не життя. а сон,
Ерзац снаги, сироватка чуттєва.
А я блукалець ерогенних зон,
Цю роль заповідала баба Єва.

Її наказ виконую щодня,
Цілунками освячуючи перса.
Сьогодні мавку лагідну б обняв,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Вадим Василенко
2015.05.16

Іолана Тимочко
2015.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Рецензії

 Драглі історії

на твір Андрія Мироховича «Україна. 1921. Весна.»

Кожне покоління варить страву. А оскільки та страва застигає довго та дістається нащадкам вже в застиглому вигляді, то назвемо її драглями. Так от. Варить кожен, як уміє. Одні з розумінням справи, зі старанністю, з думкою про дітей. А другі, аби зварити, а там як хочуть, так хай їдять, кому дістанеться. Кидає в те вариво, хто що має, і хто чого не жалкує. Хтось вишуковує краще, питає у людей, радиться, шукає інгредієнти, а хтось ото покидає, що під руку потрапить, а щоб запах перебити, додасть побільш приправ, та й вважає, що місію виконав. Рецепти також різні. І класичні, перевірені роками-століттями. І нове щось вигадують, хто з розумом та майстерністю, а хто з самовпевненим завзяттям. Зазвичай страву цю варять на маленькому вогні, знімаючи піну, але є умільці, що не шкодують дров, розпалюють такий вогонь, що з каструлі аж летить, стіни задрипує, а піна перемішується зі стравою і залишається в ній застиглою бридотою. Кістки хтось вибирає всі до одної, до самої дрібної, бо ж дітям, та й треба так робити, якщо по-людськи. А комусь ліньки перебрати холодець. Зверху жиром все запливе, чи є там ті кістки, чи нема, Господь їх знає. Ще й поставлять зварене в темне місце, щоб не дуже видко було. Аж поки слідуючі покоління не починають їсти та давитися. Їжте, діти, не кривіться. Не знати, що ви своїм наварите, якщо взагалі щось зварите, а не заллєте вогонь навіки.

Отакі думки прийшли до мене вчора, коли спинилась біля твору Андрія Мироховича «Україна. 1921. Весна.». Спинилась надовго. Непростий автор. Глибокий, вдумливий, розумний. Вивіряє кожне слово. Нема в нього випадкових, навіть якщо спочатку так видається. Нема у цього автора творів розжованих, всюди читач змушений іти до істини сам. І це, можливо, кращий шлях, аніж зомбування тим, що лежить на поверхні. От тільки правду він дає правдиву. Оголену. Неприємну. Важку. Іноді страшну. Іноді таку, що вивертає читача, а декого і відвертає. Але я вже шукаю твори цього автора, і приймаю. І вдячна йому за те, що вибирає кістки із драглів. Що не бридується копирсатись ні в застиглому минулому, ні в різноманітному сьогоденні. Що має силу і бажання шукати істину, не боячись заходити в темряву. Що викликає вогонь на себе. Бо знає, що робить. І знає навіщо.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 12:35:40
Переглядів сторінки твору 2199
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.158 / 5.5  (4.940 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.869 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.22 14:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-04 14:11:57 ]
да ладна вже, бридує копирсатись - насолоджується. спасибі, Ларисо, зворушений


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-04 21:54:49 ]
Дивуюся я вам, п.Ларисо. Готували ми недавно збірку про героїв Небесної Сотні. Так одна авторка про загиблого Героя все геть чисто написала, усі подробиці катувань. Щоб волосся дибки ставало, коли читаєш. Це ж читачі будуть згадувати людину, і на тому світі не буде їй спокою, як не було на цьому. Батьки та діти, яким подарують збірку, будуть серце собі надривати. А вам, певне, сподобалося б. Бо неприкрита правда життя. Як у всіх віршах згадуваного автора.
І дійсно - навіщо вистроювати шахові партії, думати, рости в своїй майстерності? Простіше - згребти усі фігури, і шаховою дошкою суперника - по голові!!! Оце новаторство! Оце правда життя!!! А лірика-почуття-стосунки - то все пережитки. Оглушити, використати й відкинути. Зате чесно. Чесно???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-05 09:58:23 ]
ви що, всерйоз вважаєте, що я не вмію грати в шахи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 14:38:56 ]
П. Ірино, від читання описувань катувань мені стає погано. Фізично. Дітям такі твори протипоказані. Категорично. А доросла людина мусить знати життя. Ніхто не каже у всіх творах описувати жахи. Чи у всіх творах втулювати елементи еротики. Чи у всіх творах описувати небесну блакить та очі коханої. Всьому своє місце. Якщо говорити про конкретний твір Мироховича, то на мою думку жахливі подробиці виправдані сюжетно. Якщо говорити про те, що «одна авторка про загиблого Героя все геть чисто написала, усі подробиці катувань», то кожен вирішує сам для себе, «надривати собі серце» цими муками, чи залишити те надривання батькам загиблого Героя.
Поки ми не переберемо по кісточках всю нашу історію – всю, в тому числі неприємну, поки ми не вивчимо ці уроки, доти будемо заливатися кров’ю. Про це йде мова у моїй рецензії. Автор у творі дає факти і між стрічок свою думку про ті події. І думаю, що він готовий до розмови з людьми, які володіють даною темою.
Відносно інших творів Мироховича та Вашого особистого ставлення до них, то не бачу сенсу говорити про це під даною рецензією. Твори даного автора у вільному доступі, Ви маєте право висловити там свою думку. До конструктивних зауважень він ставиться нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:43:42 ]
Да уж. Перебор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 14:58:42 ]
Все відносно, Серго, все відносно. Одні впадають в скаженство, коли бачать твори поета, який іноді пише непогані і досить тонкі еротичні твори. Другі не вважають перебором обговорювати літературні смаки людей у них поза спинами. Буває. Вітаю Вас!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-05 21:53:58 ]
Ну да, ну да. Це "смак", я ж не знав (На "Пері" був наче інший, та це вже несуттєво) Гарні "смаки" зараз насаджуються в укр. літ. Як і все інше. Всього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 06:03:34 ]
Смішно... Трішки
Заздрість? Та ні ж
А може? Що це
Та хай вже
Хай

Треба