Королева! Королева! Гарна справа, гарна злєва –
Заглядало дівчинисько у кружальцятко води,
Поки добра хворостина не вперіщила по спині
Та почувся голос батька: – Бур’яни полоти йди!

Любий тату, мила мамо, та мені бур’ян до брами!..
Бо у клубі завтра буде справжній конкурс красоти!!!
Підмалюю очі вміло, прихоплю шматочок мила,
Бо говорять люди мудрі, наче легше з ним пройти.

Каже батько: – Ти, дитино, від натуги не посиній,
Бо таких «красунь» на вигін не підпустять і на крок.
Ти б ішла таки у поле, там ростки квасолі кволі,
Продереш їм трохи очі – це сьогоднішній урок.

Мати як заголосила! – Най бере дитина мило!!!
Ну а раптом та й пролізе та на самий верхній верх.
Встигне ще напрацюватись, ну а розуму набрати
У дівочий мозок можна й після дощику в четвер.

…Марний лемент і злочинний. Всі ці конкурси – до спини.
Бо краса не на обличчі, а у полі, де зерно!..
Поле просить рук робочих, поле слухати не хоче,
В кого коси найтовстіші, в кого мова голосніш.